Есе “Правова політика держави”

Політика та право нерозривно співпов’язані. Основний зв’язок полягає у створенні та ефективному втіленні правової політики, яка виступає ключовим компонентом державної політики загалом. Планування розвитку є однією з основних завдань держави, яке охоплює як планування, так і практичні механізми та інструменти впровадження правової політики.

Політика випливає з потреби пристосування окремих особистих інтересів до загальних, колективних цілей суспільства. Політика – це система мети та засобів досягнення цих цілей для держави як у внутрішній, так і зовнішній сферах. Однією з її форм є правова політика, яка вважається важливою, оскільки саме закон має потенціал установлювати правила поведінки у всіх сферах життя суспільства.

Таким чином, різноманітні аспекти економічної, інвестиційної, мовної, культурної, міжнародної, екологічної, освітньої політики (і їхні варіації необмежені) реалізуються через систему закону, тому вони є неодмінною складовою правової стратегії держави.

Дослідники виділяють конкретні ознаки правової політики як ключового компонента політики загалом:

• в першу чергу ґрунтується на правових засадах та пов’язана з правом;
• по вдруге, застосовує правові методи;
• у третю чергу, в основному, охоплює сферу правової діяльності;
• на четвертому місці, ґрунтується на примусі лише у необхідних випадках;
• по-п’яте, має публічний, офіційний характер;
• і наостанок, характеризується нормативно-організаційними принципами.

В енциклопедичних джерелах правову політику можна розглядати у двох аспектах: у широкому розумінні вона представляє собою політику держави, побудовану на основі права; у вужчому тлумаченні – це політика держави у сфері правового регулювання суспільного життя. Основне завдання правової політики полягає в створенні нормативно-правової бази для проведення реформ у державі. Нажаль, на сьогодні вона не відповідає вимогам у цьому напрямку.

Більшість ключових законодавчих ініціатив ще не ухвалені, незважаючи на гостру потребу в них. Це призводить до того, що відповідні суспільні відносини залишаються без регулювання, розвиваються самостійно. Отже, мафіозні структури вільно діють, намагаючись використовувати кримінальні методи для контролю відповідних сфер діяльності власних інтересів. Результатом стали виникнення «тіньової політики», «тіньової економіки», «тіньової влади» і «тіньового регулювання», які в кінцевому підсумку призводять до створення «тіньової держави». Правова політика має здатність передбачати проблемні моменти у суспільстві та ефективно проводити їхню попереджувальну роботу вчасно. Одна з найвагоміших характеристик правової політики – її державно-вольовий характер, що має імперативний зміст.