Есе “Професійна етика юриста”

Професійна етика юриста

Професійна етика юриста – це вид прикладної етики, що заснований на взаємозв’язку та взаємозалежності морально-етичних і правових принципів, норм, моральної і правової свідомості, і в той же час є специфічним проявом моралі. Вона включає в себе набір конкретних морально-етичних принципів і настанов, що використовуються у правозастосовній й правоохоронній діяльності юриста. Оволодіння професійної етики юриста сприяє процесу сформованості світогляду й морально-етичних поглядів працівників юридичної сфери, спрямовуючи їх на дотримання моральних норм, забезпечення справедливості, захист прав, свобод, людської гідності й честі.

Як наука і дисципліна, професійна етика юриста спрямована на формування у майбутніх правознавців загального уявлення про механізм і характер етичних норм, а також єдності з соціальною етикою та юридичними вимогами і закріплення цих поглядів у формі переконань і професійних кодексів поведінки. Етика як вид людського знання зародилася в античній Греції. Арістотель, засновник вчень, вперше використовував термін «етика», щоб включити його в категорію людських чеснот. Предметом вчення про етику, об’єктом її дослідження є мораль і моральність.рист відповідальність

Мораль – це форма колективної свідомості, в якій люди вільно вибирають між добром і злом, волею і зобов’язанням, і втілюється в конкретних правилах індивідуальної поведінки. Моральне правило, норма – це один із способів регулювання поведінки людини. Моральним вважається тим, що це суспільство вважає хорошим за певних історичних умов. Тому все, що відкидається або засуджується всім суспільством, вважається аморальним [1].

Тому мораль і моральність – поняття відносні. Те, що вітається і заохочується в одному співтоваристві, вважається невартим і засуджується – в іншому. Юриспруденція – це сфера, яка зачіпає найбільш болючі аспекти міжособистісних відносин, оскільки вона необхідна в ситуаціях, коли справа стосується життя, здоров’я, волю, права і законні інтереси людини.

Без участі душі і людинолюбства неможливо уявити вирішення проблем, пов’язаних з перерахованими філософськими та правовими категоріями. Передумова благодійності полягає в тому, що юрист володіє такими якостями, як доброта, чесність і сумлінність. Вплив цих атрибутів і категорій на професійну діяльність юристів знаходиться в центрі уваги юридичної етики, яка є незалежною галуззю професійної етики. Юридична етика переносить абстрактну моральну категорію, що вивчається етикою, в область практики, забезпечує спосіб її реалізації в реальному житті, сприяє моралізації професійної діяльності і надає їй моральний зміст.

Складність дослідження і пізнання юридичної етики полягає в тому, що на даному етапі свого розвитку вона не має конкретних наукових стандартів, які могли б підтвердити або спростувати певні результати наукових досліджень. Неможливо провести чисельний, хімічний або будь-який інший аналіз роботи суддів або слідчих, щоб визначити коефіцієнт добра і зла або коефіцієнт добра і зла в певних видах професійної поведінки. Ядром юридичних етичних інтересів є питання про роль, характер і ступінь впливу морально-етичних категорій – добра і зла, боргу і совісті, справедливості і відповідальності, гідності та честі або їх відсутності на професійну діяльність юристів усіх професій [2].

Необхідність постійного спілкування з людьми, прямого втручання та участі в їх долі змушує представників певних професій дотримуватися моральних норм в будь-який час і в будь-якому місці. Це ті спеціалісти, від непродуманих слів чи вчинків яких мати незворотні наслідки. Як соціальне явище, юридична етика являє собою моральну оболонку міжособистісних відносин. Вона спрямована на гуманізацію і пожвавлення суворого змісту поведінки, що карається законом, і просування шляхом взаєморозуміння.