Есе ” Що таке Філософія “

Двадцять першому століттю, філософія необхідна як вода і повітря. Чоловіки і жінки часто обирають собі релігію, психотерапевта, вони не показують байдужості, але насправді приховують розчарування в традиціях. Їхній світогляд стає крихким, фрагментарним, перемішаний з багатьох елементів, які хаотично розкидані, без жодної цілісності. Швидко зростає байдужість, цинізм, розгубленість, невпевненість, споживацтво.

Сучасна філософія є узагальненою філософською думкою людства, що ґрунтується на теоретичних надбаннях, здобутих у лоні кожної національної філософії. Ідейною основою сучасної філософії є загальнолюдські пріоритети і цінності. Тому вивчення філософії є однією з головних передумов входження кожної молодої людини у загальнокультурний світовий контекст.

Філософи у всі часи і епохи брали на себе унікальне завдання: прояснити смисл людського буття, відповісти на питання, що таке щастя, добро, а також правильно зорієнтувати людину, як їй повніше і глибше реалізувати свій духовно-інтелектуальний потенціал. Крім того, філософи намагалися вирішити ще одне, не менш суттєве завдання: вивести людину зі сфери земного, буденного у світ вищий, духовний для того, щоб там вона могла віднайти істинні цінності, ідеали й збагнути, як їй жити і діяти.

Питання про позитивну чи негативну роль філософії не має чіткої та вичерпної відповіді. Показником цього може бути сама цивілізація, яка періодично об’являє філософію нікому не потрібною «гімнастикою розуму». Але ось парадокс: скільки б не проголошували остаточну загибель філософії, скільки б не приводили доказів її повної непотрібності, інтерес до філософії не тільки не зберігається, а й зростає, особливо в переломні епохи. Відтак, в чому призначення філософії? Чому практично кожна людина філософствує? — людина філософствує тому, що вона людина. Будучи свідомою істотою, людина теоретизує, філософствує, вона не може чинити по іншому, тому що це є самий універсальний і необхідний спосіб її духовного існування.

Думку про те, що кожна людина постійно відчуває потребу в філософії, потрібно додатково пояснити. Доти, доки у людини є можливість діяти у рамках здорового глузду, звичних, напрацьованих стереотипів діяльності, вона не відчуває потреби в філософії. Потреба в безпосередньому застосуванні філософії виникає тільки тоді, коли  від готових «рецептів» доводиться переходити до створення нового бачення світу, нових висхідних принципів діяльності.

Можна твердити, що людина вільно обходиться без філософії тією мірою, якою її діяльність є формалізованою, запрограмованою. Але без філософії не обійтись людині, яка розмірковує, творить і орієнтується на відповідальність перед світом, а не на владу над ним. Проте чи може пересічний громадянин піднятись до висот філософського осмислення світу? Однозначно ні. Сокровенна ціль філософії (як і релігії) — вивести людину з сфери повсякденності, захопивши її вищими ідеалами, відкрити шлях до самих досконалих цінностей.

Але якщо релігія — це масова свідомість, то філософія — свідомість елітарна, яка вимагає не тільки таланту, а й професійної виучки.

Таким чином, призначення філософії для людини виражається в таких моментах.

Вона:

1. руйнує звичні стереотипи мислення, виступаючи проти обмеженості здорового глузду, за критичний перегляд всього звичного, загальноприйнятого;
2. формує свободне, нестандартне мислення, мислення по аналогії;
3. виховує увагу (та повагу) до інакомислення;
4. служить теоретичною базою для розумної орієнтації людини у світі;
5. формує методику пошуку відповідей на так звані вічні питання.

Для отримання повного тексту придбайте роботу!