Реалії українського сьогодення в умовах глобалізації вимагають інноваційного шляху модернізації суспільства. Проте в сучасній науковій традиції мало теоретичних обґрунтувань, які могли б забезпечити реалізацію соціальних інновацій. Адже саме соціальні інновації дають можливість забезпечити відчутне економічне зростання та інституційну здатність відповісти існуючим викликам.
Вітчизняний досвід у сфері впровадження соціальних інновацій вельми обмежений в усіх сферах життєдіяльності суспільства, проте, як свідчать зарубіжні дослідження [1, 12], з переходом від індустріального суспільства до економіки знань відбувається зміна співвідношень між технологічними й соціальними інноваціями у напрямку посилення значення соціальних інновацій Термін «соціальні інновації» в науковому дискурсі є відносно новим, але сам феномен набагато старший.
Є багато прикладів соціальних інновацій протягом історії людства – від дитячих садків до хосписів і від кооперативного руху до мікрофінансування [2, 9].
Протягом тривалого часу в Україні суспільне споживання переважало над заощадженнями на модернізацію суспільного виробництва та розвиток людського потенціалу, що призвело до дисбалансів, які створили реальну загрозу подальшому існуванню української держави. Нехтування поточним станом справ може призвести до втрати країною інфраструктури, що забезпечує життєдіяльність суспільства, до залежності економіки та безпеки держави від зовнішніх джерел фінансування, до неспроможності відповісти всіляким загрозам і викликам.
У сучасному світі запорукою динамічного зростання є збалансований розвиток економіки, соціальної сфери та екологічного середовища на основі запровадження інновацій в усі сфери життєдіяльності суспільства, зокрема, застосування ресурсо- і природозберігаючих технологій.
На мою думку, найбільш змістовно-релевантне тлумачення терміну надали британські дослідники з Лондонської бізнес школи Мюррей і Малган, які вважають, що «соціальні інновації – це нові ідеї (продукти, послуги та моделі), які одночасно задовольняють соціальні потреби (більш ефективно, ніж альтернативи) та створюють нові соціальні відносини або співробітництво» [3].
Наведемо приклади успішних соціальних інновацій в українському суспільстві та запропонуємо поширення вдалих практик за географічним та/або галузевим принципами. Вартими уваги та важливими для подальшого аналізу є, з нашого погляду, соціальні інновації, побудовані за принципом «З гори вниз» – тобто ті проекти та ініціативи, які мають адміністративну підтримку, бюджетне, приватне або грантове фінансування, сформований бізнес-план та основних стейкхолдерів:
- Ініціатива «21 листопада». Мета ініціативи – просування європейських цінностей в Україні та українських цінностей – у світі. Учасники Ініціативи «21 листопада» беруть на себе відповідальність за актуалізацію таких цінностей і поширення їх в Україні та світі. Ініціатива являє собою багатоформатний проєкт, що включає медійний, науковий, культурний, освітній, суспільно-політичний та інші напрямки. Ініціатива «21 листопада» є втіленням нової тенденції колективного лідерства, утвердженої Майданом. Соціальним результатом даної ініціативи можна очікувати протидію пострадянському впливу (у найширшому розумінні) в українському суспільстві.
- Всеукраїнський конкурс «Найкращі соціальні проекти України 2015», ініційований ГО «Центр соціального лідерства» з метою створення інформаційно-освітньої платформи найкращих соціальних проєктів і практик, що реалізуються державними підприємствами, бізнес-структурами та громадськими організаціями в Україні для налагодження ефективного партнерства, навчання та підтримки організацій, які спрямовані на вирішення актуальних соціальних проблем для досягнення соціального благополуччя.
Для отримання повного тексту придбайте роботу!
Есе " Національна політика уряду П.А. Столипіна " 

Відгуки
Відгуків немає, поки що.