Есе “Технології соціальної роботи з дітьми позбавлених батьківського піклування”

Технології соціальної роботи з дітьми позбавлених батьківського піклування

Діти позбавленні батьківського піклування як соціальне явище, характерне для будь-якого сучасного суспільства, пов’язане з процесом становлення і розвитку дитини в умовах, коли формування особистості відбувається у відриві від родини і щоденного сімейного виховання. «Питання сирітства в Україні – дуже старе. Діти-сироти, їх кількість, умови проживання і виховання – це дійсно всеукраїнська проблема». В нашій країні близько 70 000 дітей-сиріт.

На вирішення проблеми сирітства в Україні спрямовано ряд заходів: формується відповідна соціальна політика, розробляються і впроваджуються законодавча і нормативно-правова бази, забезпечується їх дієвість, заохочуються наукові дослідження у цій сфері, підтримується діяльність відповідних соціальних служб, готуються кваліфіковані кадри, впроваджуються нові альтернативні форми виховання. Найважливіший напрямок соціальної політики держави – це надання допомоги тим дітям, які залишилися без піклування батьків з різноманітних причин. Зміст соціальної роботи з даною категорією дітей визначається пріоритетами державної політики.

Соціальна адаптація дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків – це складний процес засвоєння ними соціальних ролей в системі суспільних відносин. Процес соціалізації відбувається у кожної дитини по-різному і залежить від безлічі факторів. Добре, коли цей процес відбувається в родині, в обстановці любові, тепла і взаєморозуміння.

Система роботи з дітьми-сиротами складається з двох ланок:

• державні та недержавні закладидля дітей-сиріт дітей та дітей, позбавлених батьківського піклування (будинки дитини, школи-інтернати, дитячі будинки, будинки-інтернати, сиротинці тощо);
• альтернативні формивиховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім’ї).

Основною технологією соціально-педагогічної роботи з прийомними сім’ями є соціально-педагогічний супровід таких сімей. Соціально-педагогічний супровід сімей, які виховують дітей-сиріт або дітей, позбавлених опіки рідних батьків – це специфічна діяльність соціального педагога, спрямована на створення необхідних умов для розвитку прийомних дітей.