Есе “Василь Барка Жовтий князь, документальна основа роману, проблема добра і зла”

Василь Барка Жовтий князь, документальна основа роману, проблема добра і зла

Роман Василя Барки «Жовтий князь» розповідає про реальні події українського голоду 1932-1933 років. За основу свого твору «Жовтий князь» письменник взяв спогади співвітчизника, який описав долю близької йому сім’ї. Крім того, Василь Барка став свідком голоду і пережив страшну трагедію, коли в 1933-му році відвідав сім’ю свого брата в Полтавській області. То ж як вдалось автору передати емоційне навантаження тих жахливих подій?

У його політичних, соціальних і психологічних особливостях письменник використовував міфологічні образи і прийоми, щоб допомогти охопити загальну картину національної драми. Він передав реалістичне зображення страждань звичайної селянської родини під час голоду. Важливою також була передача внутрішнього душевного стану людини, яка вмирає від голоду. Це все відбувалось, підкреслюючи душевний стан жителів села через зображеного жовтого князя на картині невідомого художника.

Твір написано ретельно, з натуралістичними сценами, автор глибоко проникає в психологію персонажів. Однак твір не можна сприймати виключно як реалістичне зображення сімейної трагедії. Через символізм численних образів, містичні епізоди можна простежити глобальні питання, підняті автором. Ідеї автора виходять далеко за рамки докладної розповіді про голод в Україні. Василь Барка прагнув підняти багато гострих питань щодо України, української держави як залежної, а не суверенної держави. Він сподівався використовувати вражаючі живі документи, щоб показати світу справжню картину радянського життя, мораль тоталітарного суспільства, чужого людській природі.

Його описи, розповіді, образи, деталі, пейзажі і картини завжди символічні і, таким чином, набувають узагальненого змісту, підтексту притчі. Автор висловлює свої думки та ідеї тільки побічно, без публіцистичних або ліричних відступів.