Есе “Виборча система сучасної України: переваги та недоліки”

Есе «Виборча система сучасної України: переваги та недоліки»

Вибори виступають однією із найдавніших форм безпосередньої демократії. Так, Основний Закон держави у статті 69 зазначає, що «народне волевиявлення становлять вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії» Вибори як інститут безпосередньої демократії мають свою давню історію та виступають показником демократичної, суверенної та правової держави. В історії українського виборчого процесу серед найяскра-віших прикладів реалізації даного інституту на практиці стали вибори Президента України 1991 року, які відбулися одночасно з проведенням Всеукраїнського референдуму, який закріпив Акт проголошення неза-лежності України, президентські вибори 2004 року, які відбулися після так званої Помаранчевої революції та президентські вибори, які відбулися під егідою Революції гідності 2014 року.

Отже, вибори, як демокра-тичний інститут часто виступають каталізатором суспільних революційних рухів спрямованих на утвер-дження та повагу до прав людини, а також формування волі українського народу.Трансформаційні процеси, які існують останнім часом у сфері виборчого законодавства створюють ши-роке коло обговорень навколо себе, внаслідок чого, зазначена тема дослідження є надзвичайно актуальною на сьогоднішній час. В сучасній Україні існує проблема пошуку оптимальної моделі виборчої системи, оскільки з моменту здобуття незалежності в нашій державі існували і мажоритарна, і змішана, і пропорційна системи, проте жодна з них не стала ключовою для країни. І тому метою мого дослідження є  висвітлення плюсів та мінусів кожного типу виборчої системи в українському суспільстві.

В сучасній Україні діє змішана виборча система, її сутність полягає в тому, що одна частина депутатських мандатів розподіляється на основі принципів мажоритарної системи, а інша — відповідно до принципів пропорційної системи. Змішана виборча система являє собою певний компроміс між пропорційною і мажоритарною системами, тобто компроміс між парламентською і урядовою стабільністю, яку забезпечує мажоритарна складова виборчої системи, та справедливим представництвом політичних сил і регіональних інтересів у парламенті, що має місце при застосуванні пропорційної виборчої системи.

В результаті застосування змішаної виборчої системи протягом останніх десятиліть в багатьох країнах світу, було підтверджено привабливість цієї системи для пересічного виборця порівняно з мажоритарною системою, що пояснюється зростанням мотивації виборця, який, окрім впливу на вибори у своєму одномандатному окрузі, отримує змогу долучатися до загальнонаціональної політики через наявність партійних виборчих списків.

Запровадження змішаної виборчої системи має на меті ліквідування недоліків мажоритарної та пропорційної систем і поєднати їхні переваги.

Так, мажоритарна система досить результативна і проста у застосуванні. Хоча в той же час вона має ряд недоліків:

1. викривлення результатів голосування, тобто існує значна розбіжність між кількістю отриманих голосів та кількістю депутатських мандатів;
2. неврахування голосів значної кількості виборців;
3. до парламенту потрапляють лише великі політичні партії, що, в свою чергу перешкоджає розвитку малих і середніх партій.

Пропорційна виборча система — такий порядок організації виборів і визначення результатів голосування, за якого розподіл мандатів між партіями, які висунули своїх кандидатів у представницький орган, проводиться згідно з кількістю отриманих партією голосів.