Есе “Взаємозв’язок ліберальних цінностей та свободи в дискурсі Мирослава Поповича”

Взаємозв’язок ліберальних цінностей та свободи в дискурсі Мирослава Поповича

Мирослав Попович у своїх висловах та міркуваннях щодо лібералізму є однозначно позитивно налаштованим. Свої погляди він аргументує діяльністю видатних політичних діячів українського та європейського простору. У дискурсі М. Поповича червоною ниткою простягається невимовний жаль та небажання миритися із тим, що цінності лібералізму занепали. Відомий громадсько-політичний діяч зазначає, що для кожного прояву ліберальної демократії історично існує протилежність – копія чи двійник, без якої вона не може існувати. Свобода не може існувати без відповідальності, а остання – без порядку (стабільності). Порядок тут означає, що кожен повинен знати своє місце, оскільки суспільство чітко стратифіковане, поділене на класи і управляється елітою.

М. Попович зазначає, що з середини 20-го століття весь світ відкрито і наочно повірив у свободу, справедливість і солідарність, які набули юридичного формулювання і включені в міжнародні нормативні документи. Гуманістична ідеологія також прийняла форму міжнародних юридично обов’язкових норм для цивілізованого людства і сьогодні є правовою реальністю. Сьогодні навіть консерватизм із задоволенням використовує термін «свобода» у своїй пропагандистській риториці. Водночас між оприлюдненим стандартом і його впровадженням існує значна дистанція. А сама свобода, як реалізована цінність, проявляється в досить широкому спектрі конкретних явищ, в тому числі і негативних.

Важливими у баченні М. Поповича є власне, права самої людини, як ідеології лібералізму. Від каже цього приводу: «Лібералізм чітко відрізняє політичні права, що дають особистості можливість брати участь в управлінні державою, і громадянські права, завдяки яким будується громадянське суспільство – реальна база демократії».

Що мав на увазі автор? Думаю, в першу чергу, варто звернути увагу на його акценті щодо розмежування громадянських та політичних прав. Це однозначно підкреслює важливість розуміння людських прав та свобод у сучасному суспільстві. Демократія живе тоді, коли людська думка є важливою для її політичної еліти. Основне гасло лібералів озвучувало думку, що людьми у суспільстві є не лише білі люди, а згодом саме ця політична ідеологія вимагала рахуватись із правами жінок у суспільстві.

Така послідовність викладу думок М. Поповича однозначно розкриває істинне значення свободи у житті як окремої особистості, так і для суспільства в загальному. Зрештою, на думку автора, лібералізм, особливо європейський лібералізм, став дуже соціальним. Мова йде про те, що навіть жорсткі конфлікти ліберали завжди намагаються вирішити максимально мирним способом. Також М. Попович говорить про те, що не кожен може мати таку власність, яка гарантує особисту незалежність. Сама система прав і свобод залишає беззахисними тих, у кого є тільки робочі руки. Соціальна справедливість не може бути заснована тільки на ліберальних принципах. Ця теза є важливою у політичному дискурсі та розумінні значення ролі лібералізму для держави.

Для отримання повного тексту придбайте роботу!