Курсова робота ” Актуальні питання інформаційної безпеки у діяльності Національної поліції України “

ЗМІСТ

 

ВСТУП

1. Організаційно правове забезпечення інформаційної безпеки національної поліції України

2. Актуальні загрози та виклики інформаційній безпеці у роботі поліції

3. Заходи та стратегії забезпечення інформаційної безпеки у діяльності Національної поліції України

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. У рамках забезпечення національної безпеки України пріоритетного значення набуває мінімізація вразливості державних інформаційних ресурсів, а також мережевої інфраструктури органів державної влади й місцевого самоврядування. Зважаючи на це, важливого значення набуває активізація зусиль усіх суб’єктів забезпечення інформаційної безпеки держави в напрямі адекватної державної політики інформаційної безпеки, яка повинна враховувати усі форми та вияви інформаційних загроз і визначати ефективні шляхи їх протидії.

Процес інформатизації Національної поліції України забезпечує широкий доступ до інформаційних ресурсів, що використовуються в поліцейській діяльності для забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства та держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки й порядку. Тому підвищення ефективності діяльності Національної поліції України може бути досягнуто шляхом запровадження надійної системи захисту інформації.

Проблема інформаційної безпеки в правоохоронних органах виникає через глобальне протиріччя між можливостями інформаційних технологій та загрозами їх використання. Саме тому актуальність курсової роботи полягає у з’ясуванні основних загроз та викликів інформаційній безпеці у роботі Національної поліції України та розробці відповідних заходів, впровадження б яких сприяло кращому забезпеченні інформаційної безпеки в органах поліції.

Про наукову затребуваність тематики забезпечення інформаційної безпеки в аспекті забезпечення національної безпеки свідчить великий обсяг наукових досліджень, що прямо чи опосередковано розкривають питання забезпечення інформаційної безпеки у діяльності Національної поліції України, зокрема це праці: О. Бойченко [2], І. Іванова [4], У. Ільницької [6], Є. Кобко [8], Я. Ковальчук [9], М. Марчук [11], В. Негоденко [14],
Ю. Тимошенко [19] та ін..

Метою курсової роботи є комплексне вивчення актуальних проблем інформаційної безпеки в діяльності національної поліції України та розробка конкретних рекомендацій і стратегій для покращення цієї сфери.

Для досягнення даної мети, було визначено наступні завдання:

1. Дослідити організаційно правове забезпечення інформаційної безпеки національної поліції України;
2. проаналізувати актуальні загрози та виклики інформаційній безпеці у роботі поліції;
3. запропонувати заходи та стратегії забезпечення інформаційної безпеки у діяльності Національної поліції України.

Об’єктом курсової роботи є діяльність Національної поліції України.

Предметом дослідження є актуальні питання інформаційної безпеки у діяльності Національної поліції України.

Методологічна основа курсової роботи базується на поєднанні аналітичних методів дослідження, включаючи аналіз літературних джерел, статистичний аналіз, експертні опитування та системний аналіз, з метою виявлення і аналізу сучасних проблем та виявлення шляхів покращення інформаційної безпеки поліції.

Новизна курсової роботи полягає у використанні комплексного підходу до дослідження, який охоплює різні аспекти інформаційної безпеки в контексті правоохоронної діяльності.

Практична значущість дослідження полягає в тому, що вона надає конкретні рекомендації для підвищення рівня інформаційної безпеки в діяльності національної поліції України. Результати дослідження можуть бути використані поліційними органами для вдосконалення своїх стратегій та процедур щодо захисту інформаційних ресурсів та забезпечення ефективної боротьби зі злочинністю. Також, робота може послужити основою для подальших наукових досліджень у цій області та сприяти збільшенню усвідомлення проблем інформаційної безпеки серед фахівців і громадськості

Структура дослідження. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновку та списку використаних джерел, що нараховує 29 найменувань. Загальний обсяг роботи – 24 сторінки.

 

1. Організаційно правове забезпечення інформаційної безпеки національної поліції України

 

Стаття 17 Конституції України вказує на те, що «…захист суверенітету та територіальної цілісності України, а також забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави і є справою всього українського народу» [12], це свідчить, за словами В. Цимбалюка, про значущість категорії «інформаційна безпека» у нормативно-правовому вимірі конституційного статусу [28, с. 30].

«Сучасне застосування передових інформаційних технологій, зауважує М. Присяжнюк, підкреслює важливість одного з головних аспектів національної безпеки – інформаційної безпеки. Для забезпечення цієї безпеки необхідний комплексний системний підхід» [19]. Відповідно до проекту Доктрини інформаційної безпеки України, що був розроблений відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2014 року, яке стосувалося заходів щодо покращення формування та реалізації державної політики у сфері інформаційної безпеки України, що було введено в дію Указом Президента України від 1 травня 2014 року № 449, інформаційна безпека є важливою окремою сферою забезпечення національної безпеки. Вона описує ступінь захищеності національних інтересів в інформаційній сфері від зовнішніх та внутрішніх загроз, як сукупність інформаційно-психологічної та інформаційно-технологічної безпеки держави [20].

Ми підтримуємо погляд М. Присяжнюка, оскільки справді проблеми інформаційної безпеки в умовах глобальної інформатизації та розвитку Інтернету набувають стратегічного значення. Також важлива позиція Я. Жаркова, згідно з якою «…одним із ключових завдань сучасної держави є гарантування інформаційної безпеки особистості…» [4].

На сьогодні не існує єдності наукових поглядів щодо сутності терміну “інформаційна безпека”. У науковій літературі поняття інформаційної безпеки поділяються на дві основні групи. Перша група понять пов’язана з захистом інформації, інформаційних ресурсів, особистості, суспільства і держави від негативного впливу інформації, який може спотворити її, змінити сприйняття інформації користувачами та викликати непередбачувані соціальні або політичні наслідки. Друга група акцентує увагу на технічних аспектах інформаційної безпеки, відзначаючи загрози, які виникають через інформаційну невизначеність, коли особа або суспільство не можуть користуватися інформацією з різних причин.

Отже, з урахуванням аналізу вищевикладених наукових підходів правознавців, суть концепції «інформаційна безпека» може бути узагальнена як наступне: це стан захищеності інформаційного простору; процес управління загрозами та небезпеками, спрямований на забезпечення інформаційного суверенітету України; ступінь захищеності національних інтересів країни в інформаційному середовищі; суспільні відносини, пов’язані з захистом життєво важливих інтересів людини і громадянина, а також суспільства та держави від реальних та потенційних загроз в інформаційному просторі; це також невід’ємна складова політичної, економічної, оборонної та інших сфер національної безпеки.

Згідно з Законом України «Про Національну поліцію», Національна поліція України є центральним органом виконавчої влади, що працює на користь суспільства шляхом забезпечення захисту прав і свобод людини, боротьби з злочинністю, збереження громадської безпеки і порядку [21]. У цьому законі визначені положення, що регулюють діяльність поліції у сфері інформації, її повноваження стосовно використання інформаційних ресурсів і боротьби з правопорушеннями в цій сфері.

Згідно зі статтею 25 Закону України «Про Національну поліцію» [21], діяльність поліції, що пов’язана зі захистом та обробкою персональних даних, здійснюється на підставах, визначених Конституцією України, Законом України «Про захист персональних даних» та іншими відповідними законами України.

 

2. Актуальні загрози та виклики інформаційній безпеці у роботі поліції

 

З початку повномасштабного вторгнення тисячі українців також відчувають наслідки періодичних масованих кібератак на інформаційні ресурси нашої країни. Надважливим є захист даних не тільки кожного конкретного громадянина, але і захист даних, що становлять собою складовий елемент національної безпеки. Надвеликого значення в такому аспекті набуває питання забезпечення інформаційної безпеки в умовах воєнного стану. В цьому питанні одним із органів, який забезпечує цю безпеку є Національна поліція України.

Перш ніж перейти до розгляду сучасних загроз та викликів інформаційній безпеці у роботі поліції, з’ясуймо сутність самого поняття «інформаційна безпека».

Варто зазначити, що на сьогодні відсутня єдність наукових поглядів щодо сутності трактування даного поняття. Так, Г. Шорохова під поняття «інформація безпека» розуміє «стан захищеності систем обробки і зберігання даних, при якому забезпечено конфіденційність, доступність і цілісність інформації, або комплекс заходів, спрямованих на забезпечення захищеності інформації від несанкціонованого доступу, використання, оприлюднення, руйнування, внесення змін, ознайомлення, перевірки, запису чи знищення» [29].

На думку М. Галамби, поняття інформаційної безпеки доцільно розглядати у контексті забезпечення безпечних умов існування інформаційних технологій, які включають питання захисту інформації, як такої, інформаційної інфраструктури держави, інформаційного ринку та створення безпечних умов існування і розвитку інформаційних процесів [3].

За словами І. Іванова, сутність поняття «інформаційна безпека» полягає в розумінні інформаційної безпеки як стану захищеності інформаційного простору, процесу управління загрозами та небезпеками, що гарантує інформаційний суверенітет України, стану захищеності національних інтересів України в інформаційному середовищі, особи й суспільства від реальних та потенційних загроз в інформаційному просторі та суспільних відносин, пов’язаних із захистом життєво важливих інтересів суспільства і держави, та розуміння того, що вона є невід’ємною складовою політики, економіки та держави [5, c. 185].

Закон України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки» визначає інформаційну безпеку як стан захищеності життєво важливих інтересів людини, суспільства та держави, за якого запобігають завдання шкоди через: неповноту, несвоєчасність і недостовірність інформації, що використовується, негативний вплив на інформацію, наслідки застосування інформаційних технологій, а також визначається як запобігання шкоді, спричиненій несанкціонованим поширенням, використанням або порушенням цілісності, конфіденційності чи доступності інформації [18].

Таким чином, інформаційна безпека – це стан захищеності життєво важливих інтересів людини й громадянина, суспільства та держави, за якого запобігається шкода, спричинена неповнотою, несвоєчасністю або недостовірністю поширюваної інформації, порушенням цілісності та доступності інформації, несанкціонованим розповсюдженням інформації з обмеженим доступом, негативним інформаційно-психологічним впливом та навмисними негативними наслідками застосування інформаційних технологій.

Відповідно до Закону України «Про Національну програму інформатизації», об’єктами інформаційної безпеки є: інформаційні ресурси, канали інформаційного обміну та телекомунікацій, механізми забезпечення функціонування телекомунікаційних систем і мереж, інші елементи інформаційної інфраструктури [14].

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!