Курсова робота “Аналіз каналів розподілу продукції підприємства”

ЗМІСТ

 

ВСТУП

Розділ 1. Канали розподілу: функції, види, критерії вибору 

1.1. Сутність та функції каналів розподілу підприємства 

1.2. Види і рівні каналів розподілу 

1.3. Критерії вибору каналів розподілу продукції підприємства 

Розділ 2. Дослідження каналів розподілу продукції підприємства 

2.1. Характеристика посередників та видів продукції, які реалізуються відповідними каналами розподілу 

2.2. Аналіз динаміки та структури обсягів продажу продукції підприємства 

2.3. Дослідження каналів товароруху 

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. У самому загальному вигляді поняття маркетингу означає вивчення ринку з визначеною метою. У маркетингу, що покликаний задовольняти потреби людей, дослідження мають велике значення. В умовах ринку одержують переваги ті підприємства, що краще інших знають ці потреби і продають товари, здатні їх задовольнити. Але ринок постійно змінюється, потреби людей під впливом різних факторів також змінюються, тому підприємства, щоб отримати прибуток, повинні постійно стежити за конкурентами на ринку.

Політика розподілу – це діяльність фірми щодо планування, реалізації та контролю руху товарів від виробника до кінцевого споживача з метою задоволення потреб споживачів та отримання фірмою прибутку. Основна мета політики розподілу – організація ефективного збуту виготовленої продукції. В умовах ринку підприємства встановлюють принципово нові відносини з партнерами, діють властиві ринковій економіці регулятори, виробляються комерційні принципи, спрямовані на цілеспрямовану купівлю-продаж товарів.

Політика розподілу, як органічна частина маркетингової діяльності підприємств, сприяє підвищенню ефективності продажу товарів. Відповідно до сучасної концепції маркетингу найбільш діючим інструментом комплексу маркетингу є товар, а такі інструменти комплексу маркетингу, як комунікація, розподіл і ціна лише ґрунтуються на особливостях товару. Політика розподілу  відіграє значну роль у системі управління маркетингом, і від того, наскільки гнучкою й ефективною вона виявиться, залежить гнучкість і ефективність маркетингової політики в цілому. Дослідженнями щодо маркетингової політики розподілу займалися такі вчені: В. В. Апопій, Г. Асель, Ю. Бочарова, Т. Гінгстон, Е. Кофлан, П. Керанчук, І. П. Міщук, Д. Б. Лозовик, В. М. Ребицький, С. І. Рудницький, Ель-Ансарі Адель І., В. Штерн Льюіс та інші.

Метою  курсової роботи є розроблення заходів щодо покращення маркетингової політики розподілу підприємства на основі визначення оптимальних стратегій, досліджень динаміки каналів розподілу та динаміки продажу використовуючи ці канал розподілу.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

1. Дослідження теоретичних аспектів каналів розподілу продукції підприємства, включаючи їх сутність та функції.
2. Аналіз видів і рівнів каналів розподілу продукції та їх особливостей.
3. Вивчення критеріїв вибору каналів розподілу продукції та їх застосування на прикладі підприємства.
4. Дослідження характеристик посередників та видів продукції, які реалізуються відповідними каналами розподілу.
5. Аналіз динаміки та структури обсягів продажу продукції підприємства відповідно до використовуваних каналів розподілу.
6. Дослідження каналів товароруху та їхньої ефективності на прикладі підприємства.

Об`єктом дослідження є підприємство ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКА МЕБЛЕВА КОМПАНІЯ».

Предметом дослідження є політика розподілу базового підприємства.

Методи дослідження. У курсовій роботі були використані загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: метод системного аналізу, узагальнення, аналізу та синтезу; метод фінансового аналізу; метод експертної оцінки; графічний і табличний методи.

Структура курсової роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує __ найменувань, і __ додатків на __ сторінках. Обсяг загального тексту роботи становить 41 сторінок, містить 5 таблиць і 4 рисунків.

 

Розділ 1. Канали розподілу: функції, види, критерії вибору

1.1. Сутність та функції каналів розподілу підприємства

 

Маркетингова політика розподілу – це діяльність фірми щодо планування, реалізації та контролю за фізичним переміщенням сировини, матеріалів, готових виробів від місць їх видобутку та виробництва до місць використання з метою задоволення попиту і отримання відповідного прибутку. Корисність маркетингової політики розподілу полягає в забезпеченні своєчасного пропонування товару, доставки товарів до місць попиту, змінах форми і вигляду товарів з метою досягнення більшої привабливості для споживачів, можливості придбання товарів. Планування збутової політики передбачає наявність певних етапів.

Ключовий момент маркетингової політики розподілу – вибір та конструювання каналів розподілу. Канали розподілу – це маршрути, за якими продукція переміщується від місць виробництва чи видобутку до місць споживання, зупиняючись у певних пунктах, переходячи від одного власника до іншого. Це сукупність фірм чи окремих осіб, які беруть на себе обов’язок чи допомагають передати комусь іншому право власності на конкретні товари чи послуги на їхньому шляху від виробника до споживача.

Функції каналів розподілу наведено нижче:

а) функції, пов’язані з угодами (закупівля продукції для перепродажу чи для передачі споживачам; продаж продукції, тобто контактування з потенційними покупцями, отримання замовлень, просування товарів; діловий ризик за наявності права власності на продукцію);

б) логістичні функції (створення необхідного асортименту продукції для обслуговування покупців; збереження продукції, її якості; сортування, комплектування, поділ великих партій продукції відповідно до потреб споживачів; транспортування продукції);

в) обслуговуючі функції (торговельне обслуговування споживачів; огляд, перевірка, оцінка продукції, визначення її ґатунку та якості; проведення маркетингових досліджень; планування продукції, тобто консультування виробників щодо товарів, стадій життєвого циклу, місця товарів на ринку в умовах конкуренції; визначення цін, націнок та знижок; надання послуг виробничого, комерційного, інформаційного та іншого характеру Основні елементи маркетингової політики розподілу названі у таблиці 1.1

Таблиця 1.1.

Основні елементи маркетингової політики розподілу

Розрізняють два базисні типи каналів розподілу – прямі та опосередковані, також виділяють ешеловані канали розподілу. Прямі – без використання посередників – канали розподілу використовуються фірмами, які бажають контролювати всю свою маркетингову програму, підтримують тісний контакт зі споживачами, мають обмежені цільові ринки і достатні засоби для організації збуту [2]. Створення маркетингових систем із прямими зв’язками доцільне у таких випадках.

По-перше параметри (потужність, напруженість) матеріального потоку виправдовують витрати на його просування.

По-друге кількість пунктів призначення (споживачів) невелика, і вони поглинають усі матеріальні потоки, які генеруються виробником.

По-третє товарний потік є вузькоспеціалізованим (складне устаткування, продукція, виготовлена за індивідуальним замовленням, продукція, що вимагає від виробника монтажних та налагоджувальних робіт тощо).

По-четверте матеріальний потік не потребує складської обробки.

По-п’яте продуцент має достатньо фінансових можливостей для створення й експлуатації маркетингової системи з прямими зв’язками [2].

Опосередковані – переміщення товарів через посередників – канали розподілу використовуються фірмами для збільшення ринків збуту, кращого їх охоплення, нарощування обсягів продажу товарів. Змішані (ешеловані) канали поєднують перші два види каналів руху товарів. Співвідношення прямих і непрямих каналів розподілу залежить від цільових ринків, стратегії підприємства та власних потенційних можливостей збутових систем. Створення ешелонованих маркетингових систем доцільне в таких ситуаціях.

По-перше товарний ринок роздрібнено до такої міри, що потужності матеріальних потоків недостатні, аби покрити витрати на прямий збут. У цьому разі оптові посередники, які працюють з широким асортиментом матеріальних потоків, можуть створити досить великий сукупний обсяг збуту, трансформуючи при цьому кілька матеріальних потоків від різних виробників в один комплексний матеріальний потік.

По-друге вимоги споживачів з питань закупівельного маркетингу (організація закупівлі, швидка доставка, організація деяких форм після продажного обслуговування) відіграють істотну роль, і товарні запаси посередницьких ланок у маркетингових каналах стають ближчими до споживача, ніж запаси продуцента матеріальних потоків.

По-третє товарний ринок з певної номенклатури продукції є горизонтальним, що передбачає дроблення попиту і матеріальних потоків у 9 кожному із секторів ринку.

По-четверте різниця між вартістю виробленої виробником продукції та продажною ціною надто мала, щоб утримувати власні збутові структури і створювати маркетингову систему з прямими зв’язками.

По-п’яте партії товару такі, що при просування матеріального потоку до споживача економію на маркетингових роботах та операціях можна одержати лише в ешелованих каналах. Існують канали розподілу прямого (від виробників до споживачів) і зворотного ходу (від споживачів до виробників) [1].

Останні використовують для розподілу ділових відходів, поворотної тари та ін. Перекладення частини роботи а реалізації товарів на посередників дає певні вигоди. Це пояснюється в основному ефективною роботою посередників щодо забезпечення широкої доступності товарів для споживачів та доведення їх до цільових ринків. Посередники допомагають скоротити витрати на маркетинг, у тому числі на просування, розподіл у роздрібну торгівлю, формування каналів розподілу усуває тривалі розриви у часі й просторі, що відділяють товар від споживача.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!