Курсова робота ” Аналіз соціального розвитку колективу на основі підприємства ЗАТ Житомирські ласощі “

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОРИТИЧНІ ЗАСАДИ СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИНКУ КОЛЕКТИВУ

1.1. Зміст, завдання і основні принципи економічного і соціального розвитку підприємства

1.2. Суть і об’єктивна необхідність соціального розвитку колективу

1.3. Методичні підходи до оцінювання ефективності соціального розвитку трудового колективу

РОЗДІЛ ІІ. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА ТА АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ КЕЛЕКТИВУ

2.1. Сучасний стан господарської діяльності підприємства

2.2. Аналіз фінансового стану господарства

2.3. Характеристика витрат на соціальний розвиток колективу

РОЗДІЛ ІІІ. ПЛАНУВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ КОЛЕКТИВУ

3.1. Обґрунтування заходів щодо покращення соціального розвитку колективу

3.2. Шляхи удосконалення соціально-трудових відносин  на підприємстві

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

ВСТУП

 

Актуальність дослідження. Соціальний розвиток трудового колективу є основою науково-технічного прогресу будь-якого підприємства. Тільки в умовах вільного розвитку кожного працівника можливо найбільш повно і творчо розкрити людський потенціал на благо підприємства. Отже, однією з основних функцій кадрового менеджменту підприємства є забезпечення безперервного зростання соціального розвитку трудового колективу.

У зв’язку з цим управління соціальним розвитком трудового колективу на українських підприємствах є актуальною темою дослідження. У зв’язку з нинішнім станом ринкової економіки і жорсткою конкуренцією на світовому ринку керівникам необхідно шукати надійну, раціональну та ефективну модель управління персоналом. Світовий досвід управління персоналом показує, що якщо не враховувати «людський фактор», тобто не вдосконалювати принципи організації праці та систематичну роботу щодо належного навчання, інвестиції в нове обладнання на промислових підприємствах не підвищують продуктивність інвестицій.

У сучасних умовах знання, уміння, трудові навички, досвід роботи, ініціатива персоналу підприємства стають особливо важливими поряд з фінансовим або виробничим капіталом. Багато вітчизняних і зарубіжних теоретиків і практиків вивчають проблеми суспільного розвитку: : П. І. Сокуренко, О. Н. Пшенична, Я. Попович, П. Попович, А. В. Литвиненко, Т. А. Гусєва, Н. Н. Григор’єва, М. В. Боровик та інші.

Проблема дослідження. Водночас в існуючих дослідженнях недостатньо уваги приділяється формуванню ефективної системи соціального розвитку персоналу підприємства, захисту персоналу, концепціям, практикам і перспективам, а також формуванню унікальної ефективної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників підприємств, системі пошуку і відбору керівних кадрів.

Метою курсової роботи є виклад теоретичних і методологічних принципів, що регулюють соціальний розвиток трудового колективу підприємства, а також практичних рекомендацій щодо його вдосконалення в умовах трансформації економічної системи країни.

Залежно від поставленої мети поставлені наступні завдання:

1. розглянути теоретичні основи кадрової політики та системи управління персоналом підприємства;
2. розкрити сутність, види, функції, принципи і ключові компоненти оцінки персоналу;
3. розглянути процес оцінки персоналу та основні методи;
4. здійснити визначення чисельності окремих категорій персоналу підприємства ЗАТ «Житомирські ласощі»;
5. розглянути структуру персоналу підприємства ЗАТ «Житомирські ласощі»;
6. розглянути напрямки вдосконалення використання трудових ресурсів підприємства ЗАТ «Житомирські ласощі».

Об’єктом дослідження є процес управління соціальним розвитком трудового колективу ЗАТ «Житомирські ласощі».

Предметом дослідження є форми та методи соціального розвитку трудового колективу на підприємстві ЗАТ «Житомирські ласощі».

Методи дослідження. У курсовій роботі використано загальнонаукові та специфічні методи, які дозволяють системно вирішувати проблемні завдання з обраного напрямку дослідження. Теоретичні та прикладні розробки ґрунтуються на використанні наступних методів: діалектичного пізнання. методи індукції та дедукції; статистичний, аналітичний.

Інформаційною базою дослідження  є галузеві  нормативні документи, що регулюють формування струртури  підприємства  в тому числі і підручники, монографії, наукові статті з теми дослідження; фінансова звітність  та інша звітна документація  підприємства.

Структура і обсяг курсової  роботи.  Курсова  робота складається з вступу,  трьох розділів,  висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи становить 41 сторінок друкованого тексту, включаючи 1 малюнок та 5 таблиць. Список використаних джерел налічує 23 найменувань.

 

РОЗДІЛ І. ТЕОРИТИЧНІ ЗАСАДИ СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ КОЛЕКТИВУ

1.1. Зміст, завдання і основні принципи економічного і соціального розвитку підприємства

 

У широкому сенсі соціальний розвиток трудових колективів — це важлива зміна з кількісними та якісними змінами в їх життєдіяльності, яка сприяє колективізму та особистому самовираженню членів колективу, підвищує соціальний статус колективу та його членів, збагачує соціальну та професійну структуру, інституційні та професійні мотиви, формуванню системи цінностей.

Соціальний розвиток колективу — це процес соціалізації всього колективу, який може регулювати і врівноважувати інтереси окремих людей, колективу і суспільства в цілому. У вузькому сенсі соціальний розвиток колективу включає в себе суму факторів, що формують показники соціальної сфери життєдіяльності трудового колективу і сприяють здійсненню функцій цього типу соціальних утворень.

Виходячи з позиції системної методології, підприємство являє собою відкриту соціально-економічну систему, яка, як і будь-яка інша складна система, складається з комплексу більш простих систем і управляється двома рушійними силами – бажанням вижити, володіти певною стабільністю і прагненням до самовдосконалення. Основою його розвитку є соціально-економічний потенціал, що характеризується сукупністю ресурсів, за умови раціонального використання яких спостерігається дуже ефективна діяльність підприємства, спрямована на отримання соціально-економічних ефектів [2].

Соціально-економічний розвиток підприємства являє собою ряд кількісних і якісних змін, що забезпечують перехід підприємства на більш високий соціально-економічний рівень. До них належать підвищення продуктивності та виробництва, підвищення якості та ефективності продукції, поліпшення пільг для персоналу, підвищення кваліфікації та професіоналізму, зниження плинності кадрів, підвищення зацікавленості працівників у результатах роботи тощо.

В умовах конкуренції необхідність вирішення проблем економічного розвитку набуває особливого значення для підприємств та економічної підтримки соціальних умов функціонування. Економічні суб’єкти, які своєчасно усвідомлюють важливість комплексного змісту та ефективного спрямування комплексних соціально-економічних заходів, мають можливість залишатися конкурентоспроможними і отримувати конкурентні переваги найвищого рангу. Соціально-економічний розвиток підприємства, як і інші його ознаки, можна розглядати з точки зору трьох основних підходів (рис. 1):

Рис. 1. Підходи до соціально-економічного розвитку підприємства

 

Соціально-економічний розвиток підприємства можна розглядати як процес зростання. Зростання має характеризуватися поліпшенням кількісних параметрів, таких як збільшення виробництва, підвищення якості готової продукції, вдосконалення політики продажів, зростання валового прибутку і доходів, що досягається за рахунок встановлення політики рівних можливостей для всіх учасників підприємницької структури, що сприяє зміцненню їх лояльності, підвищенню рівня згуртованості та корпоративної культури тощо [13].

Процес поліпшення стану соціально-економічних систем сприяє їх більшій стійкості, тобто здатності ефективно протистояти зовнішнім загрозам, використовуючи нові можливості для зростання. Основні шляхи соціально-економічного розвитку підприємства можна розглядати у конструктивній площині, тобто пов’язувати позитивні темпи зростання економічних та соціальних показників діяльності підприємства з висхідними тенденціями функціонування цілісної системи, або ж у деструктивній, пояснюючи погіршення соціально-економічного клімату підприємства спадними тенденціями функціонування, з обмеженістю в самій системі або в навколишньому її середовищі, при виникненні якої система уповільнює, призупиняє, зупиняє або змінює параметри свого розвитку.

 

1.2. Суть і об’єктивна необхідність соціального розвитку колективу

 

Планування соціального розвитку колективу (соціальне планування) являє собою систему методів систематичного управління розвитком трудового колективу підприємства, цілеспрямованого регулювання соціальних процесів і прогресивного розвитку соціально-трудових відносин на рівні підприємства.

Метою планування є підвищення ефективності підприємства за рахунок соціальних факторів, створення умов для більш повного задоволення потреб працівників, розвиток членів колективу.

Перш ніж приступити до соціального планування на підприємстві, необхідно провести серію соціологічних опитувань трудового колективу. Його мета – проаналізувати соціальну ситуацію, виявити її слабкі сторони і визначити області, які необхідно поліпшити.

Далі складається план соціального розвитку трудового колективу — це науково обґрунтований комплекс заходів, завдань і показників по всьому комплексу соціальних проблем, реалізація яких сприяє найбільш ефективному функціонуванню колективу працівників підприємства [11].

План соціального розвитку колективу являє собою систему обґрунтованих і фінансово забезпечених заходів, спрямованих на систематичний розвиток соціального життя виробничого колективу. План соціального розвитку в основному спрямований на підвищення ефективності виробництва, підвищення продуктивності праці, виховання високого морального ставлення до колективу і праці.

Основні показники плану соціального розвитку колективу включені до колективного договору, укладеного з плануванням виробничої діяльності та керівництвом організації.

Такий план є документом, що визначає соціальну програму керівництва підприємств і громадських організацій, мобілізуючих колективи для вирішення виробничих і соціальних завдань.

План соціального розвитку складається в рамках плану діяльності підприємства, на основі колективу підприємства, матеріалів соціологічних досліджень, соціальних портретів державних установ і працівників.

При плануванні параметрів соціального розвитку (наприклад, взаємовідносин у колективі) використовують як кількісні, так і описові методи, реалізовані у вигляді системи соціальних заходів, щоб забезпечити необхідні зміни, які не піддаються кількісній оцінці [16].

 

РОЗДІЛ ІІ. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА ТА АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ КОЛЕКТИВУ

2.1. Сучасний стан господарської діяльності підприємства

 

ЗАТ «Житомирські ласощі» є одним з найбільших кондитерських підприємств України і формує основу кондитерської промисловості по всій Україні. Кондитерська промисловість України сьогодні включає в себе близько 30 відносно великих спеціалізованих підприємств і об’єднань.

ЗАТ «Житомирські ласощі», що займає п’яте місце за обсягом виробництва в когорті кондитерських гігантів, відомо своїм брендом не тільки в Україні, але і далеко за її межами. Повна назва компанії – Закрите акціонерне товариство «Житомирські ласощі», знаходиться за адресою м. Житомир, вул. Щорса, 67.

Засновниками товариства є фізичні та юридичні особи, які набули право власності на акції товариства в процесі приватизації, випуску додаткових акцій. Загальний статутний капітал становить 11 502,0 тис. грн. На підприємстві працює 1769 осіб.

ЗАТ «Житомирські ласощі» є виробничим підприємством.

Основна мета ЗАТ «Житомирські ласощі» – виробництво конкурентоспроможної продукції, робіт і послуг для українських та іноземних юридичних і фізичних осіб, а також задоволення заснованих на соціально-економічних інтересах засновників, акціонерів та колективу підприємства [20].

Згідно зі статутом ЗАТ «Житомирські ласощі», предметом діяльності підприємства є:

• виробництво кондитерських виробів;
• оптова та роздрібна торгівля продукцією підприємства;
• надання транспортних, будівельних, ремонтних послуг;
• надання посередницьких, маркетингових, лізингових, інформаційних послуг;
• відкриття та функціонування власних, фірмових, оптово-роздрібних магазинів;
• ведення комерційної та зовнішньоекономічної діяльності в порядку, встановленому законодавством України.

Форма власності підприємства – колективна. Організаційна форма господарювання – закрите акціонерне товариство.

 

2.3. Характеристика витрат на соціальний розвиток колективу

 

Забезпеченість підприємства трудовими ресурсами є однією з найважливіших умов успішної роботи. Ми проаналізуємо персонал ЗАТ «Житомирські ласощі» і виявимо найбільш важливі показники інтелектуального потенціалу підприємства. У табл. 2.3 вказує кількість років забезпечення ЗАТ «Житомирські ласощі» трудовими ресурсами.

Таблиця 2.3. Забезпеченість ЗАТ «Житомирські ласощі» трудовими ресурсами

Чисельність працівників підприємства на 31.12.2022 року складає 1800 чоловік (жінок – 1054, чоловіків – 746). Фактична чисельність працівників в 2022 році в порівнянні з 2020 роком зросла на 1,8%, в порівнянні з чисельністю 2021 року зросла на 1,1%, найменша забезпеченість за категорією «фахівці». Розглянемо структуру чисельності персоналу підприємства за 2020-2022 роки (табл. 2.4)

Таблиця 2.4. Структура чисельності персоналу ЗАТ «Житомирські ласощі»

З таблиці 2.4 видно, що структурний склад усіх категорій працівників змінився незначно. Зокрема, керівників стало на 5,8% більше в порівнянні до 2020 року, всіх інших категорій більше в межах 1-7%. Категорія робітників і фахівців збільшилася на 11 і 10 осіб відповідно. Число, що визначає чисельність працівників на одного керівника підприємства, в 2022 році склало 26 осіб. Кількість робітників, що приходяться на одного керівника комбінату, протягом останніх років становило 27 – 26 чоловік.

Традиційним показником статистики людських ресурсів є вік.

Звичайно в аналізі розраховується середній вік. Середній вік працюючих на підприємстві у 2022 році склав 39,36 років (чоловіки – 39,40 років, жінки – 41,11 років). Загальна кількість працівників, що перевищили повний пенсійний вік, на 31.12.2022 року складає 119 чоловіки, серед них: жінок – 74; чоловіків – 45 чоловік.

 

РОЗДІЛ ІІІ. ПЛАНУВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ КОЛЕКТИВУ

3.1. Обґрунтування заходів щодо покращення соціального розвитку колективу

 

Для підприємства ЗАТ «Житомирські ласощі» можемо виділити основні напрями, поліпшення стану соціально-трудових відносин а саме:

1. Реєстрація соціально-виробничих відносин здійснюється з метою запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) здійснюється: на підставі письмового або усного звернення найманих працівників або органу, уповноваженого представляти їх інтереси, профспілки, об’єднання профспілок, роботодавця, об’єднання роботодавців про дестабілізацію стану соціально-трудових відносин з причин, визначених у статті 2 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».
2. Підвищення ефективності роботи служби управління людськими ресурсами:

• поліпшити укомплектування персоналом і відповідність потребам підприємства;
• формування ефективної системи ротації персоналу, визначення основних напрямів професійного розвитку персоналу підприємства, застосування системи розподілу та стандартизації робочої сили, формування системного підходу та загальної стратегії розвитку робочої сили;
• підвищення показників продуктивності та ефективності праці – формування взаємозв’язків між показниками ефективності на рівні окремих співробітників і підприємства в цілому з використанням матеріальних і соціальних методів, що стимулюють працю;
• застосування ефективної системи значних стимулів, з підвищенням середньої заробітної плати до ринкового рівня та відповідним підвищенням економічних показників підприємства;
• соціальний розвиток робочої сили на основі використання соціальних факторів для стимулювання праці, створення позитивної атмосфери в колективі, мінімізації конфліктних ситуацій у процесі роботи та створення умов, що сприяють можливості та професійним характеристикам індивідуальної кваліфікації працівника;
• підвищення якості людських ресурсів за рахунок підготовки та перепідготовки існуючого персоналу, залучення нових і талановитих фахівців та забезпечення стабільності складу колективу;
• підвищення ефективності організаційно-управлінської діяльності, тобто використання систем постійного планування, підвищення ефективності оперативного планування, підвищення професійного рівня керівників і фахівців, раціональності організаційних структур;
• надати необхідну інформаційну базу, технології управління тощо [12].

З метою поліпшення соціально-трудових відносин на підприємстві також можна дати соціальні гарантії наприклад такі як:

• мінімальний розмір заробітної плати;
• мінімальний розмір пенсій за віком;
• мінімальний розмір заробітної плати робітників різної кваліфікації;
• індексація доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх доходів під час зростання цін.

Організація оцінки персоналу ЗАТ «Житомирські ласощі» повинна бути орієнтована на максимальну автоматизацію процедури оцінки, використання комп’ютерної техніки. Це вимагає використання системи автоматизованого оцінювання керівників і фахівців підприємства.

Досі не існує єдиної універсальної методології бізнес-оцінки персоналу. Виходячи з того, що організація працює в різних економічних і соціальних умовах, і це призводить до формування різних вимог до персоналу, існування універсального методу оцінки персоналу неможливо.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!