Курсова робота “Форма правління поняття та види правління”

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1.  Форми держави, поняття та складові елементи 

1.1. Поняття форми держави та її структура 

1.2. Республіканська форма державного правління 

1.3. Монархічна форма правління 

РОЗДІЛ 2. Правова характеристика сучасних держав за формами правління 

2.1. Порядок формування вищих органів державної влади, її структура і термін повноважень 

2.2. Розподіл влади між вищими органами держави 

2.3. Компетенція вищих державних органів у процесі здійснення ними повноважень та їх взаємодію 

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 ВСТУП

 

Актуальність дослідження. Нині у світі налічується близько 200 країн. Кожна з держав має свої національно-історичні особливості та традиції, що позначається на змісті та формі організації державного правління.

Держава проявляється у єдності трьох взаємопов’язаних елементів:

1) населення держави (нація, державно-організований народ);

2) державна територія;

3) державна влада.

У найзагальнішому вигляді держава постає як багато людей (суб’єктів державного спілкування, громадян чи підданих), об’єднаних певної території публічної політичної владою правового типу. Окремі держави, їхні види, розрізняються не лише за змістом публічно-владних відносин, функцій та завдань державної влади, а й формою об’єднання людей у державу.

У філософії під формою розуміють, перш за все зовнішній вигляд або будову будь-якого предмета, що часто визначає процеси власного становлення та розвитку в об’єктивній дійсності. Категорія форми тісно взаємопов’язана із змістовною стороною матерії, тому вивчення феномену політичної організації суспільства, з’ясування соціального призначення публічної влади неможливе без розуміння системних образів державного механізму, що функціонує в рамках правових розпоряджень.

У юриспруденції для аналізу громадського панування державних установ використовується методологічна визначення ” форми правління ” , неоднозначно трактована у правовій літературі різних історичних епох і країн. У основі тлумачення цієї категорії лежать дві фундаментальні філософські погляду: ідеалістична чи матеріалістична. Ідеалісти вважають, що форма правління є проявом народної правосвідомості, національного духу, моральності чи релігійного світогляду. Матеріалісти доводять обумовленість будь-якої моделі політичної влади у державі речовинно-відчутними чинниками і соціальними закономірностями: обширністю чи обмеженістю території, рівнем розвитку, географічним становищем країни, щільністю населення, співвідношенням класових зусиль у суспільстві тощо.

Теоретичною основою цього дослідження стaли прaці відомих вітчизняних вчених у гaлузі теорії держaви і прaвa, конституційного прaвa, aвторaми яких є В. Aвер’янов, В.Бaбкін, С. Бостaн, В. Борденюк, A. Георгіцa, В.Журaвський, О. Ющик, О. Ярмиш тa інші.

Метою курсової роботиє аналіз форми та видів правління, дослідження правової сутності держави, її владних структур та органів, принципи реалізації органами владних повноважень, способи впливу на них збоку суспільства, їх взаємозв’язок.

Досягнення поставленої мети можливе шляхом вирішення наступних завдань:

1. надати поняття форми державного правління;
2. уточнити поняття та значення форм правління;
3. 3. розглянути монархічну форму державного правління;
4. дослідити особливості монархічної форми правління;
5. 5. розглянути республіканську форму державного правління;
6. охарактеризувати республіканську форму правління;
7. узагальнити матеріал та зробити висновки.

Об’єктом дослідження є громадські відносини, пов’язані з формою правління держави.

Предметом курсової роботи є поняття та види державних форм правління.

Методами дослідження є наступні: аналіз літературних джерел, метод аналогії і порівняння, історико-правовий та системний методи.

Курсова робота складається зі вступу, двох основних розділів, шістьох підрозділів, висновків та списку використаної літератури.         

 

РОЗДІЛ 1.  ФОРМИ ДЕРЖАВИ, ПОНЯТТЯ ТА СКЛАДОВІ ЕЛЕМЕНТИ

1.1. Поняття форми держави та її структура

 

Особливе місце у вітчизняних теоріях держави і права відводиться дослідженню форми держави з метою розуміння складних соціальних інститутів, таких як держава. Важливе значення матиме вивчення форми держави, розкриття її ролі в політичному процесі, підхід до форми як організації змісту.

Поняття «організація» передбачає з’ясування своєрідності внутрішніх аспектів форми, і зовнішнє представлення цих принципів, в термінах принципів єдності взаємодіючих елементів цілісної системи. Діяльність як елементів системи, так і системи в цілому (щодо інших систем). За допомогою такого підходу в загальній теорії держави і права відкривається можливість вирішення нових проблем, але, що менш важливо, можливість нових підходів до традиційних «старих» проблем.

В аспекті «форма-зміст» політична система також виражається як внутрішня форма держави, яка в основному охоплює два аспекти. Механізми держави (внутрішня структура влади, ланцюг елементів владної державної системи) і функції держави (методи і форми здійснення функцій цієї державної влади). «Форма-зміст» індивідуалізує кожен конкретний стан, що існує в просторі і часі, єдністю змісту і форми. [4, c. 55]

Внутрішні форми завжди змістовні, самі моменти державного змісту, а тому безпосередньо й органічно пов’язані з сутністю держави на даному історичному етапі розвитку. Внутрішня морфологія відносно зовнішньої морфології держави виконує роль співвідношення сутності, змісту і форми держави. «Формальний зміст» має дещо спільне з суто зовнішніми «формальними явищами». Він мінливий та реагує на стан речей, що постійно змінюються. Таким чином, в межах історичних типів держав можливі варіації внутрішньої форми залежно від об’єктивних умов історично визначеного класового панування.

Особливості тієї чи іншої форми держави в історичний період багато в чому визначаються зрілістю суспільства і державного життя, тими завданнями і цілями, які держава поставила перед собою. Іншими словами, категорія форми держави безпосередньо залежить і визначається її змістом. На форму держави значною мірою впливають культурний рівень населення, історичні традиції, національна ідентичність та природні умови. Специфіка форми держави також визначається тим, як держава ставиться до своїх інститутів, політичних партій, профспілок, громадських рухів, церкви та інших неурядових організацій.

Існують різні погляди на поняття “форми держави”. Його можна трактувати як у вузькому сенсі (лише форма правління), так і в широкому (форма правління і форма державного устрою в цілому). У цьому контексті політична система розглядається як явище, що характеризує державу в цілому або як функціональна сфера класової держави.

За визначенням Є. В. Білозьорова, форма держави – це порядок організації та здійснення державної влади в певній державі світу або типі держав. В юриспруденції форма держави аналізується насамперед як сутність, зміст і зовнішній вигляд держави. Під формою держави зазвичай розуміють форму правління, форму державного устрою, єдність політичної системи, тобто організацію, яка функціонує відповідно до основних положень цієї організації.

Форма держави зазвичай виражається в трьох аспектах:

1. форма правління – порядок формування та організація верховної влади в державі;
2. форма державного устрою – порядок поділу території держави на певні складові частини та владні відносини між цими частинами і державою в цілому;
3. форма державно-правового режиму – порядок здійснення державної влади певними способами і засобами. [4, c. 87]

Таким чином, можна дати такі прості визначення форм держави. У різних країнах форми держави мають свої особливості та характеристики, які з розвитком суспільства наповнюються новим змістом, збагачуючись взаємодією та співпрацею. Водночас існуючі форми держави, особливо сучасні, мають спільні риси, які можуть визначати кожен елемент форми держави [12, с 184].

Для визначення структури форм держави необхідний якісно новий підхід, який ґрунтується на розгляді форм держави як системних категорій триєдності юридичної науки. В рамках такого підходу класифікація виходить на рівень типології. Типологія – це особливий вид наукової класифікації, результатом якої є виділення найвищої та найбільш узагальненої одиниці класифікації – “типу”.

Під типом слід розуміти наступне:

По-перше, це сукупність фундаментальних ознак, які вирізняють групу явищ і дають змогу відокремити їх від інших подібних груп.По-друге, це група найбільш якісно різних явищ, об’єднаних такими ознаками [4, с 201]. Типологія не є випадковою і ґрунтується на виявленні найбільш важливих і суттєвих ознак або характеристик, які можуть бути використані як критерії для розрізнення певних об’єктів. Критерієм типології форм держави, з нашої точки зору, є закономірність внутрішньої структури цієї категорії.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!