Курсова робота “Формування лідерських якостей учнів”

ЗМІСТ

 

ВСТУП 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ 

1.1. Сутність поняття «лідерські якості» 

1.2. Аналіз наукових досліджень з проблеми формування лідерських якостей учнів 

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ СТАРШИХ КЛАСІВ ЗОШ ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ

2.1. Виховання лідерських якостей учнів старших класів у проектній діяльності 

ВИСНОВКИ 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

ДОДАТКИ 

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. У сучасних умовах розвитку українського суспільства та формування ринкової економіки успіх кожної людини залежить від її здатності працювати в умовах конкуренції. Це означає здатність швидко реагувати на зміни, аналізувати інформацію і прогнозувати подальші дії. Вони приймають відповідні рішення і діють відповідно. Лідерські якості, які так необхідні сьогодні всім людям, закладаються в сім’ї і в школі і вважаються вихованими в першу чергу. Це робить реальною проблему вивчення виховного потенціалу шкіл у питанні формування характеру дітей-лідерів.

Минулі десятиліття, характеризовані як роки інформаційного буму і повної комп’ютеризації, слід назвати часом появи дітей «нової свідомості 21 століття» – дітей, які володіють сучасними знаннями та інформаційними технологіями. Вони психічно вразливі. Сім’я і школа – це інститути, які зацікавлені і здатні виховувати лідерські якості підлітків, і саме їх поведінка і роль багато в чому визначають особисті якості майбутніх лідерів. Лідер повинен бути носієм справжніх моральних цінностей, його повинні відрізняти не войовничість, а найвищі інтелектуальні здібності, терпимість, розуміння себе та інших, відповідальність і здатність об’єднуватися на рівних для творчих дій. Одне з головних завдань, що стоять перед вчителями, – створити ситуацію, що сприяють максимальному прояву лідерського потенціалу.

В цілому, досвід лідерства корисний для людей, тому що це досвід соціально відповідальної поведінки, досвід життя з високою самооцінкою, момент відчуття себе сильним, важливим і здатним. Вона дає всім дітям можливість усвідомити себе справжніми членами суспільства, зі своїми правами, обов’язками і реальною, позитивною поведінкою. Наявність суб’єктних відносин; наявність різноманітної соціально орієнтованої діяльності сприяє набуттю особистісних знань, розвитку, самореалізації та досвіду лідерської поведінки. Виконання школярами соціальних ролей (статусу); школа створює передумови для розвитку лідерських якостей у підлітків.

Можливості для розвитку лідерських якостей дітей у процесі навчання закладені в повсякденній роботі сучасних шкіл. Однак в даний час в соціально-педагогічній практиці існують протиріччя між наявністю величезного освітнього потенціалу, між навчальним планом старого зразка та новою сучасною програмою українських шкіл. Це суттєво впливає на формування лідерських якостей сучасних школярів.

Мета дослідження нашого дослідження є з’ясування перспектив виховання лідерських якостей у сучасних українських школярів в контексті впровадження програми Нова українська школа.

Мета роботи зумовила наступні завдання:

1. охарактеризувати загальні засади поняття лідерських якостей;
2. дослідити проблематику формування лідерських якостей у школярів;
3. дослідити рівень сформованості лідерських якостей у старшокласників та застосувати проекту діяльність з метою підвищення лідерських якостей учнів.

Об’єктом дослідження є сутність поняття лідерських якостей.

Предмет дослідження є шляхи формування лідерських якостей у сучасних українських школярів.

Методи дослідження. Для досягнення мети використовували класичні методи дослідження, а саме системний аналіз, порівняльний та системно-структурний аналіз даних, аналіз науково-педагогічної літератури з проблеми, метод анкетування, спостереження, діагностика прийняття інших за В. Фейєм, тестування за В. Ряховським тощо.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, основної частини (двох розділів), висновків, списку використаних джерел та літератури

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ

 1.1. Сутність поняття «лідерські якості»

 

Суспільству потрібні люди з особливими лідерськими якостями – люди, які можуть робити усвідомлений вибір, впевнені в собі, готові приймати важливі рішення, ініціативні і впевнені у своїх силах. Діяльність, змінюється в залежності від соціальних процесів і соціальних структур, сприяючи конфліктам, але і протидіючи соціальним змінам. Як правило, вирішення багатьох проблем відноситься до діяльності лідера, що володіє компетентністю і особливими характеристиками. При вивченні дитячого розвитку питання лідерства слід визнати одними з основних. Варто зазначити, що дуже важливо враховувати лідерські якості школярів. Лідерські якості найбільш активно розвиваються в період навчання в школі. За час навчання в школі учні навчаються культурі спілкування з однолітками, друзями, колективом і суспільством.

Лідерські якості вважаються одними з провідних характеристик особистості сучасної людини. Формування цих якостей на різних етапах розвитку людства було пріоритетним завданням освітніх установ. Особистісні якості лідера, закладені в дітей ще в шкільний період життя, можуть і повинні отримувати імпульси для подальшого формування на наступних етапах життя. Особливо це актуально для студентського періоду становлення особи [5, с. 11].

З точки зору психології, лідер – це найбільш авторитетна людина, яка може впливати на членів групи або групу в цілому і спрямовувати зусилля групи на досягнення поставлених цілей. За лідерами визнається право приймати відповідальні рішення в ключові моменти, лідери організують спільну діяльність і регулюють відносини між членами групи. У соціології лідер – це член групи, який може вести групу за собою, бути прикладом для наслідування і брати участь в організації виконання завдань. У філософії поняття «лідер» – це найбільш авторитетний член організації або соціальної групи. На думку Л. В. Уманського, лідер – це член групи, якому інші члени групи делегували право приймати найбільш відповідальні рішення, що стосуються інтересів групи в цілому, і визначати напрямок діяльності групи [7, с. 57].

Згідно з визначенням Е. Гідденса, лідер – це людина, що володіє найбільш яскравими і корисними якостями (з точки зору внутрішніх інтересів групи), і завдяки цим якостям його діяльність найбільш продуктивна. Такий лідер є прикладом для наслідування і, з точки зору цінностей групи, «моделлю» для інших членів групи [3, с. 44].

Згідно з класифікацією типів лідера за Т. Г. Прохоренко, типи лідерів можна розрізнити за трьома характеристиками: надихаючий лідер, виконавчий лідер, бізнес-лідер, універсальний, ситуативний, авторитарний, демократичний. Вчені виділяють наступні типи лідерства, залежно від масштабу вирішуваного завдання: політичний тип (держава, громадські діячі), соціальний тип (профспілковий рух, наукові, творчі, спортивні організації); побутовий тип (студентські групи, студентські гуртки, групи за інтересами) [18, с. 8].

О. Тихомирова зазначає, що розрізняють лідерів-творців та лідерів-руйнівників. Лідер-творець працює в інтересах групи та членів групи, веде їх за собою. Лідер-руйнівник діє виключно у власних інтересах, пріоритетним для нього є бажання самозахисту, він використовує для цього людей, що його оточують. О. Тихомирова характеризує дитину-лідера з боку рухливості лідерської позиції і виділяє дитину зі стабільною та змінною лідерською позицією. На стійку лідерську позицію дитини не впливає навколишнє середовище. Основними характеристика лідерства є здатність самостійно проявляти ініціативу і вміння швидко і самостійно приймати рішення. Проблема стримування дорослими, постійного виправлення та неприйняття ініціативи учня характерна не тільки для початкової школи, а й для старших класів. Цю проблему можна вирішити шляхом підвищення професіоналізму вчителів та розвитку лідерських якостей школярів [25, с. 18].

Змінна лідерська позиція залежить від ситуації. Така дитина частіше проявляє себе за допомогою зовнішнього схвалення (похвали, заохочення), йому потрібна підтримка оточуючих, він менш за попередній тип здатний чинити супротив обставинам. Тому організація зовнішнього середовища з боку особливо важлива. Як правило, керівники, які перебувають у нестійкому становищі, критично ставляться до особливостей зі здібностями, що в певних ситуаціях проявляється в низькій самооцінці. З цього можна зробити висновок, що діти-лідери в стабільному становищі володіють ситуацією, а діти-лідери в нестабільному становищі залежать від ситуації і іноді є «жертвами». За допомогою експериментальних досліджень І. Д. Бехом [5, с. 44] було класифіковано наступні типи лідера в малих групах (рис. 1.1).

Рис. 1.1 Класифікація типів лідера в малих групах

 

Учнівські групи як колектив характеризуються постійною зміною лідерів залежно від характеру, типу та змісту їх діяльності. Зміна лідерів дає їм можливість перевірити себе в якості лідерів, навчитися організовувати інших і організовувати себе. Лідери – організатори (бізнес) є важливою ланкою у вирішенні завдань класу при здійсненні різних видів діяльності, таких як освіта, праця, туризм і спорт. Вплив емоційних лідерів зосереджений на їхній поведінці у сфері спілкування між учнями в класі. Бізнес-лідери знають більше про міжособистісні відносини своїх однокласників, ніж емоційні лідери.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!