Курсова робота ” Формування уваги дітей раннього і дошкільного віку “

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ УВАГИ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ 

1.1 Загальне поняття уваги у дітей дошкільного віку 

1.2 Важлива роль занять у розвитку уваги 

РОЗДІЛ ІІ. ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ УВАГИ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ 

2.1 Дослідження уваги дітей дошкільного віку 

2.2 Програма корекційної роботи з розвитку уваги дошкільників 

2.3 Результат формуючого експерименту

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

 

Актуальність дослідження. Одним з напрямків виховного процесу є інтелектуальний розвиток дошкільників. Аналогічно, цей розвиток неможливий без формування високих параметрів, таких як увага когнітивного процесу.

Увага  – це зосередженість на чомусь. Це пов’язано з інтересами, схильностями і покликаннями людини, характеристики якої залежать від спостережливості, здатності бачити непомітні, але важливі деталі в предметах чи явищах.

У віці 4-6 років увага дитини стає більш стійкою. Це дає малюку можливість виконувати певні завдання під керівництвом дорослого. У зв’язку з розвитком у дітей допитливості, зростаючою тягою до знань, фіксується на предметі. Наприклад, дитина може довго дивитися на птаха, щоб дізнатися, як птах літає, де спать, який має будинок. Розвиток властивостей і видів уваги дошкільняти багато в чому залежить від вагомості, емоцій, допитливості матеріалу, характеру діяльності, що виконується дитиною.

Дуже важливою для розвитку довільної уваги в дошкільному віці є гра. Під час гри виникає потреба досягнення певних результатів, скоригувати дії відповідно до завдань, дотримуватися певних правил і дотримуватися вимог групи. Гра розвиває здатність свідомо зосереджуватися на певному об’єкті, перемикати і розподіляти його.

Розвиток уваги у дитини залежить від різних змін у її житті, освоєння нових видів діяльності (ігри, роботи). У віці 4-5 років дитина спрямовує свої дії під впливом дорослих: «Будь уважним!», «Слухай уважно!», «Дивись уважно!». Розвиток довільної уваги пов’язаний із засвоєнням засобів керування нею. Найкращий спосіб стимулювати розвиток уваги у дитини – це підтримувати допитливість. Психічний розвиток дитини, формування її пізнавальних здібностей неодноразово відображено в літературі з психології та педагогіки.

Віковим аспектам розвитку дошкільників присвятили свої праці І. С. Булах, Л. В. Долинська, Т. М. Зелінська, О. Л. Кононко, В. С. Мухіна, Л. Ф. Обухова, М. В. Савчин, О. В. Скрипченко та ін. Питаннями розвитку уваги займалися такі науковці як: І. Л. Баскакова, П. Я. Гальперін, Ю. Б. Гіпенрейтер, М. Ф. Добринін, Ю. Б. Дормашєв, С. С. Левітіна, О. М. Леонтьєв, К. К. Платонов, Ю. П. Поваренков, В. Я. Романов, С. Л. Рубінштейн, В. І. Страхов та ін.

Аналіз психолого-педагогічної літератури з питань розвитку уваги показує, що ця тема дуже актуальна. Це призвело до вибору теми даного дослідження – «Особливості уваги дітей раннього та дошкільного віку».

Мета дослідження: визначити найбільш ефективні умови розвитку уваги у дітей дошкільного віку.

 На досягнення мети дослідження спрямовані наступні завдання:

1. Проаналізувати науково-психологічну літературу з проблеми розвитку уваги у дітей дошкільного віку.
2. Виявити рівні розвитку уваги у дітей 5-го року життя.
3. Дослідити ефективність застосування ігрових завдань для розвитку уваги у дітей старшого дошкільного віку.
4. Скласти рекомендації щодо формування довільної уваги у дітей 5-го року життя.

Об’єкт дослідження: увага у дітей раннього та дошкільного віку

Предмет дослідження: психолого-педагогічні умови формування і розвитку уваги старших дошкільників.

Методи дослідження:          

1. загально наукові – аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, класифікація, аналіз наукової літератури з теми дослідження;
2. спеціальні, такі, що використовуються у педагогіці і психології – бесіда, спостереження, аналіз продуктів діяльності, констатуючий експеримент.

Структура роботи. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

 

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ УВАГИ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

1.1 Загальне поняття уваги у дітей дошкільного віку

 

Питання про генезис і розвиток довільної уваги в дитячому віці було поставлене радянськими психологами Е. С. Виготським  і А. Н. Леонтьевим. Беручи до уваги природу довільної уваги, вони визначили роль суспільно-історичних умов життя в його походженні. Кожен за наявності свого розвитку опановує способи організовувати увагу, яка історично склалася. Як це відбувається?

Формування довільної уваги в онтогенезі починається з того, що дорослі за допомогою слів, вказівного жесту звертають увагу дитини на певні аспекти дійсності. Надалі дитина починає використовувати ці засоби для організації уваги, в результаті чого вона стає довільною. Згідно з дослідженнями А. Н. Леоньева, Д. Б. Ельконіна [1]  та інших психологів, стан життя і діяльності дитини має важливе значення для формування уваги. Перехід в дошкільному віці до більш складних видів ігрової діяльності, що носять освітнього характеру, до виконання основних завдань, яких дитина змушена зважати за правила, вимоги дорослих, справляють величезний вплив на розвиток суто людського вигляду уваги – довільного.

У радянській психологічній літературі найбільш поширене визначення уваги дано професором Н. Ф. Добриніним: «Увага – це спрямованість і зосередженість психіки (свідомості) на певному об’єкті, що має стабільне та ситуаційне значення для людини. Зосередження психіки (свідомості) передбачає підвищення рівня сенсорної, інтелектуальної або рухової активності».

Психічний розвиток дитини, формування її пізнавальних здібностей неодноразово знаходило відображення у психолого-педагогічній літературі. Віковим аспектам розвитку дошкільників присвятили свої праці: І. С. Булах [11], Л. В. Долинська, Т. М. Зелінська О. Л. Кононко, В. С. Мухіна, Л. Ф. Обухова, М. В. Савчин, О. В. Скрипченко та ін. [18]. Питаннями розвитку уваги займалися такі науковці як: І. Л. Баскакова [2], П. Я. Гальперін [3], Ю. Б. Гіпенрейтер, М. Ф. Добринін, Ю. Б. Дормашєв, С. С. Левітіна, О. М. Леонтьєв, К. К. Платонов [4], Ю. П. Поваренков, В. Я. Романов, С. Л. Рубінштейн, В. І. Страхов та ін.  

Т. В. Петухова наводить результати досліджень, в ході яких у дітей була створена своєрідна технологія організації уваги. Такий метод являє собою попереднє угруповання дидактичного матеріалів і план дій в слух. Дослідження показали, що стійкість уваги залежить від характеру ставлення до завдання та віку дитини. Діти молодшого віку (2,5-3,5 роки) часто замінюють завдання іграми (маніпулювання матеріалами та іграшками). Це перший рівень ставлення до завдання.

На другому рівні завдання частково приймається. Діти від 3,5 до 4 років зазвичай приймають завдання, але умови частково ігнорують. Третій рівень ставлення до завдання характерний для дітей у віці 4,5 – 5,5 років. Діти цього віку приймають завдання і охоче його виконують. Але до кінця заняття вони часто втрачають завдання і замінюють його іншим пунктом. На цьому етапі робиться спроба організувати їх увагу шляхом постановки додаткових цілей. «Закінчу це і пограю машинкою», – каже дитина собі чи дорослому.

Четвертий рівень характеризується тим, що дитина (5,5 – 6 років) повністю приймає завдання, намагається виконати його швидше і краще, використовуючи більш раціональні методи організації уваги самоінструкцию, попереднє угруповання матеріалів тощо. Діти, які вже навчаються в школі, зазвичай страждають від неуважності або недостатнього розвитку уваги. Розвиток та вдосконалення уваги так само важливе, як навчання письма, арифметики та читання.

Дошкільнята починають зосереджувати свою розумову діяльність на важливих для них предметах і явищах, що цікавлять її. Це свідчить про те, що її увага певною рівня розвитку її уваги — спрямованості і зосередженості свідомості на певному об’єкті, явищі тощо. Увага як процес та етап координації дитини з розпізнаванням відповідної інформації у дошкільному віці та виконанням завдань відображає її інтерес до навколишніх об’єктів та дій, які вона виконує. Дитина концентруватиметься лише доти, доки її інтерес не зникне. Наприклад, з появою нового предмета увага перемикається на нього. Тому діти рідко займаються однією справою протягом тривалого часу.

Особливо важливим типом уваги є довільна увага, яка дозволяє дитині ефективно та продуктивно діяти протягом тривалого часу для виконання навчальних завдань. Саме в цей час психіка дошкільнята «дозріває» і починає характеризуватися довільністю пізнавальних процесів (уваги, пам’яті), вважається, що дитина готова піти в школу і може успішно освоїти матеріал. Тому дошкільний період, особливо старше дошкільництво, є найважливішим періодом у житті дитини.

У дошкільному віці, у зв’язку зі складністю діяльності дитини та прогресом розвитку в цілому, увага стає більш зосередженою і стійкою. Якщо маленький дошкільнята може грати в 1 гру протягом 30-50 хвилин, то в 5-6 років її тривалість збільшиться до 2 годин. Це пов’язано з тим, що їхні ігри відтворюють більш складні дії і взаємини людей, а їх інтерес до гри підтримується постійним виникненням нових ситуацій.

Головна зміна в процесі розвитку уваги дошкільнят полягає в тому, що вони спочатку починають керувати нею і свідомо направляти її на предмети і явища. Походження довільної уваги (увага, яка свідомо спрямовується і підтримується) знаходиться поза особистістю дитини. Це означає, що розвиток мимовільної уваги (яка виникає і підтримується незалежно від свідомого наміру) сам по собі не викликає появи довільної уваги. Вона формується за рахунок участі дошкільнят у нових видах діяльності, привернення та організації уваги. В результаті дитина вчиться це робити і починає сама керувати своєю увагою.

Формування довільної уваги в дошкільному віці також пов’язане із загальною зростаючою роллю мови в регулюванні поведінки дітей. Плануюча функція мови допомагає заздалегідь зосередити увагу на необхідних діях і усно сформулювати завдання, на яких слід зосередитися. Хоч і у дошкільнят і починає розвиватися довільна, мимовільна увага домінує протягом усього дошкільного віку. Успішність у навчанні, в опануванні тією або іншою діяльністю залежить в значній мірі від уваги дітей, оскільки увага є неспецифічною основою будь-якого психічного процесу, який  може протікати успішно. Воно завжди включене в діяльність, є найважливішою  умовою її продуктивності і виступає в єдності з різними психічними процесами – пізнавальними, емоційними, вольовими.

Успішність у навчанні, оволодіння одним або іншим видом діяльності залежить в першу чергу від уваги дитини, оскільки увага є неспецифічною основою можливого психічного процесу, який  може протікати успішно. Воно завжди включене в діяльність і є найважливішою умовою її продуктивності, діючи в єдності з різними психічними процесами – когнітивними, емоційними і вольовими. Особливістю уваги дошкільнят є те, що вони схильні до значних коливань і їх привертають яскраві і сильні подразники. З віком роль слова в організації та його підтримці збільшується.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!