Курсова робота ” Іноземні інвестиції та їх роль у відтворювальному житті України “

ЗМІСТ

 

Вступ

1. Економічна сутність інвестицій та їхні функції 

2. Роль іноземних інвестицій у відтворювальному процесі в Україні

3. Аналіз надходжень іноземних інвестицій в економіку України на сучасному етапі

4. Оцінка ефективності іноземного інвестування в контексті відтворювального процесу

5. Шляхи вдосконалення інвестиційних надходжень в економіку України

Висновки

Список використаних джерел

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Процеси інтеграції світової економіки на початку ХХІ століття збільшили динамічність розвитку міжнародної фінансово-інвестиційної інфраструктури та потоків прямих іноземних інвестицій. А це, в свою чергу, сформувало нові можливості та виклики для країн-імпортерів іноземного капіталу. Сьогодні не доводиться говорити про недостатню наукових праць на тему, пов’язану з рухом іноземних інвестицій, адже дискусія щодо цього питання є описаною багатьма науковцями та аналітиками України.

З іншого боку, питання вивчення впливу таких іноземних інвестицій на відтворювальний процес нашої та на реалізацію національних економічних інтересів в рамках забезпечення економічної безпеки на сьогоднішній день лише починає своє повноцінне вивчення та набирає актуальності. Це пов’язано з тим, що прямі іноземні інвестиції є частиною ефективного функціонування економіки будь-якої держави, бо вони збільшують обсяги промислового виробництва та здатні покращувати рівень життя населення в цілому, а основне – мають перспективу постійного розвитку. Вивченню цих питань і зумовило тему роботи.

Практичні питання іноземного інвестування в економіці описано в працях вітчизняних науковців, зокрема О. Власюка, [1], Н. Далевської [4], А. Голеніщевої Є.Ю. [3], В. Куриленко [12], К. Маркевич [16], А. Мокій [17] та інших.

Метою дослідження Метою дисертаційної роботи є вдосконалення теоретичних, науково-методичних підходів та обґрунтування практичного впливу іноземних інвестицій на відтворення економіки та країни в цілому

Для досягнення мети необхідно було виконати такі завдання:

1. проаналізувати економічну сутність інвестицій та їхні функції;
2. лослідити роль іноземних інвестицій у відтворювальному процесі в Україні;
3. проаналізуваи надходження іноземних інвестиційв Україну;
4. оцінити ефективність іноземного інвестування в конкексті відтворювального процесу;
5. розглянути та запропонувати шляхи вдосконалення інвестиційних надходжень.

Об’єктом дослідження є процеси іноземного інвестування розвитку держави.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних положень та практичного інструментарію впливу на активізацію та ефективність іноземного інвестування в галузі України.

Методи дослідження. абстрактно-логічного (для вивчення сутності інвестування розвитку та пов’язаних категорій, формулюванні теоретичних узагальнень і висновків); монографічного (для вивчення процесів інвестування та виявлення причинно-наслідкових звʼязків їх розвитку); статистико-економічного (для порівняння, групування і відображення емпіричних показників, для виявлення специфіки та особливих ознак інвестиційного процесу); рядів динаміки (при дослідженні зміни показників у часі); графічного (для наочного зображення результатів дослідження); розрахунково-конструктивного (для визначення можливих сценаріїв розвитку економічних процесів з урахуванням зміни факторів впливу на інвестиційну діяльність); економіко-математичного моделювання (для прогнозування ефективної інвестиційної діяльності). Достовірність отриманих результатів, висновків та пропозицій підтверджується проведеними розрахунками і значним обсягом емпіричного матеріалу, поданого у роботі.

Структура і обсяг роботи. Курсова робота викладена на 31-ій сторінці комп’ютерного набору. Складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У роботі використано 30 літературних джерел.

 

1. Економічна сутність інвестицій та їхні функції

 

На сьогоднішній день під інвестиціями розуміють проведення певних економічних процесів у поточному часі з ймовірною перспективою отримання доходів у найближчому майбутньому. Згідно Закону України «Про інвестиційну діяльність», інвестиції є видами інтелектуальних та майнових цінностей. Такі цінності належать до об’єктів підприємницької (або іншої) діяльності, а в результаті цього процесі створюється прибуток або досягається позитивний соціальний ефект [20].

Такими інтелектуальними чи майновими цінностям зазвичай є цільові банківські внески, грошові кошти, акції, інші цінні папери, рухоме та нерухоме майно, авторські права, права користування землею та інші.

Як економічна складова держави інвестиції здатні виконувати такі функції [5, c. 30]:

• прискорювати науково-технічний прогрес;
• структурно перебудовувати суспільне виробництва;
• здійснювати політику процесу відтворення;
• збалансовано розвивати усі галузі народного господарства.

Інвестиційна діяльність є одним з найбільш вагомих факторів функціонування будь-якої існуючої організації. Причинами, що так чи інакше можуть зумовлювати необхідність інвестицій, є здатність нарощувати обсяги виробництва, оновлювати наявну матеріально-технічну базу, освоювати нового виду діяльності.

Об’єктами інвестиційної діяльності може бути будь-яке майно, зокрема основні фонди та оборотні кошти у всіх сферах та галузях народного господарства, крім того, інтелектуальні цінності, цільові грошові внески, цінні папери, науково-технічна продукція, інші об’єкти приватної власності, а також права на майно [2].

Суб’єктами інвестиційного господарювання можуть бути юридичні особи, громадяни України та іноземних держав, а також самі держави. Всіх суб’єктів можна поділити на учасників інвестиційних процесів та інвесторів [20].

Отож, інвестори є суб’єктами інвестиційної діяльності, що можуть приймати рішення про вкладення засобів в певні об’єкти інвестування. Усі учасники інвестиційної діяльності забезпечують успішну реалізацію інвестицій у якості виконавців замовлень або на підставі доручення інвестора [19, 20].

Говорячи про інвестиції, завжди мають на увазі реальні інвестиції, які мають місце при здійсненні інвестиційних операцій. До реальних інвестицій відносять вкладення у [12, c. 10]:

основні активи:

• на виготовлення або придбання нового устаткування чи його модернізацію;
• будівництво, реконструкцію споруд;

нематеріальні активи,

• закупівля нової технології, наприклад, патенту, ліцензії, торгової марки тощо;

в оборотні кошти:

• нові та додаткові запаси основних та допоміжних матеріалів;
• збільшені рахунки дебіторів
• нові та додаткові запаси готової продукції.

Важливим є визначення поняття фінансових інструментів, які є контрактами, що можуть одночасно призводити до збільшення фінансового активу одного підприємства і фінансового зобов’язання або інструменту власного капіталу іншого. Поділ фінансових інструментів наглядно наведено у таблиці 1.

Таблиця 1

Загальний поділ фінансових інструментів

№ п/п	Назва інструменту	Приклад
1.	Фінансові активи	Грошові кошти не обмежені для використання та їх еквіваленти; дебіторську заборгованість не призначену для перепродажу; фінансові інвестиції
2.	Інструменти власного капіталу	Прості акції, паї і інші види власного капіталу
3.	Похідні фінансові інструменти	Ф’ючерсні контракти, форвардні контракти та інші похідні цінні папери.

Складено автором на основі джерел: [1; 5, c. 112; 18].

Як відомо, цінні папери є основою фінансових інструментів. Цінні папери – це грошові документи, які засвідчують право володіння або відношення позики, визначають взаємини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або відсотків, а також можливість передачі грошових та інших прав, які витікають з цих документів, іншим особам.

Закон України «Про інвестиційну діяльність» говорить, що інвестиційна діяльність є сукупністю практичних дій юридичних осіб або громадян та держави з ціллю реалізації інвестицій. Така інвестиційна діяльність визначається послідовним обсягом дій суб’єктів інвестиційного господарювання, а також щодо здійснення інвестицій з метою отримання прибутку [20].

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!