Курсова робота ” Інтегровані уроки музичного та образотворчого мистецтва в новій українській школі “

ЗМІСТ

 

ВСТУП 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ІНТЕГРОВАНОГО ПІДХОДУ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

1.1. Суть та значення інтегрованих уроків

1.2. Особливості організації інтегрованих уроків в початковій школі

РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ІНТЕГРОВАНОГО НАВЧАННЯ МИСТЕЦТВА У НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ

2.1. Предметно-інтегративний підхід до мистецької освіти в новій українській школі

2.2. Концептуальні основи інтегрованого курсу «Мистецтво» за програмою Л. Масол для початкової школи

2.2.1. Мета і завдання інтегрованого курсу «Мистецтво»

2.2.2. Зміст і структура програми «Мистецтво»

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Осучаснення музичної та образотворчої освіти, а також  підвищення якості навчання значною мірою залежать від підготовки вчителя, що поєднує в собі ініціативність, універсальність та компетентність. Виконання професійних функцій вимагає від майбутнього вчителя не лише знань та методики виховання з музичного та образотворчого мистецтва, але і з інших галузей, таких як культурологія, етика, релігія, історія та інші. Таким чином якість новітньої музичної та образотворчої освіти залежить від організації самого навчання.

Згідно до вимог Концепції «Нова українська школа», вчительська спільнота постала перед творчими викликами сучасності, які здатні сформувати та визначити професійну місію педагога та учнів. Однією з головних функцій вчителя Нової української школи є забезпечення інтегрованості змісту інформації на основі компетентностей.

У педагогічній спадщині є велика кількість наукових праць, пов’язаних із вивченням питання інтегрованих творчих уроків. Зокрема, мова йде про таких вчених: О. Арчажнікова, В. Орлов, Л. Пастушенко, О. Рудницька, В. Ульянова, О. Щолокова та інші. Крім того, проблему можливості застосування інтегрованих форм навчання учнів початкової та основної школи досліджено в працях О. Алексенко, М. Безрук, Н. Бібік, Г. Ібрагімова, Ю. Колягіна, Л. Масол, І. Осадченко, Н. Миропольської, О. Савченко, С. Шпілєвої, С. та В. Яковлевої.

Отже, актуальність теми, її практичне значення, недостатнє теоретичне вивчення проблеми та необхідність розв’язання питань пов’язаних із організацією інтегрованих уроків на фоні музичної та образотворчої освіти зумовили вибір теми курсового дослідження: «Інтегровані уроки музичного та образотворчого мистецтва в новій українській школі».

Об’єкт дослідження – процес формування професійної готовності майбутнього вчителя та учня музичного та образотворчого мистецтва до інтегрованого навчання у педагогічному закладі вищої освіти.

Предмет дослідження – педагогічна технологія формування готовності майбутнього вчителя музичного мистецтва до інтегрованого навчання учнів основної школи

Мета дослідження – виявити вплив науково обґрунтованої й експериментально перевіреної технології формування готовності майбутнього організації інтегрованих уроків образотворчого та музичного мистецтв до навчання учнів нової школи

Для досягнення мети необхідно було виконати такі завдання:

1. з’ясувати особливості інтегрованого підходу до навчання учнів нової школи;
2. визначити суть і зміст готовності до інтегрованого навчання учнів музичному та образотворчому мистецтву.

Для вирішення поставлених завдань було використано комплекс методів дослідження:

• вивчення та аналіз літературних джерел,
• аналіз і синтез,
• індукція і дедукція,
• узагальнення,
• порівняння,
• систематизація,
• вивчення передового педагогічного досвіду,
• моделювання педагогічних ситуацій.

Структура і обсяг роботи. Курсова робота викладена на 30-ох сторінках комп’ютерного набору. Складається із вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел. У роботі використано 23 літературні джерел.

 

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ІНТЕГРОВАНОГО ПІДХОДУ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

1.1. Суть та значення інтегрованих уроків

 

Як відомо, термін інтеграція має багато значень. У різнопланових енциклопедіях та словниках він поданий під мовним, філософським, гносеологічним, логічним, соціологічним та інших аспектах. Даний термін означає об’єднання частин або різних складових, визначається як процес чи дія цього об’єднання. Також поняття інтеграції вказує на з’єднання певних окремих частин, а також на взаємозв’язок, зближення чи сполучення окремо взятих елементів [2, 4].

Отож, є різні види цієї інтеграції. Зокрема, інтеграція тематична, яка здійснює відбір та сполучення навчального матеріалу з різноманітних предметів, яке має на меті цілісне та всебічне вивчення важливих окремих тем. Наступною є повна інтеграція, яка полягає у створенні інтегрованих курсів на основі з’єднання в єдине знань та навиків з окремих різних предметів. Також у відомому словнику-довіднику «Педагогіка вищої школи» знаходимо визначення, інтеграції, яке трактує, що це доцільне об’єднання та координація дій різних частин цілісної системи. Таким чином, у довідникових педагогічних виданнях та енциклопедіях, термін «інтеграція» в основному визначається як об’єднання окремих частин [7].

В. Радкіна розглядає інтеграцію як певний принцип навчання. Дослідниця вважає, що інтеграція основана на гармонійному об’єднанні знань, які ґрунтовані на спільному науковому змісті, предметі, об’єкті, цілях викладання та схожості наукових термінів та визначень. Отож, інтеграція подається вченими наче процес з’єднання або стан, поповнення, відновлення в єдине ціле раніше окремих складових, тобто інтеграція означає результат чи дію, яка веде до цього результату [17].

У ході наукової роботи, а саме під час розробки методологічних, теоретичних та практичних моментів інтеграції вчені акцентують на особливості інтегрованих форм проведення уроків у загальноосвітній та вищій школах та їх відмінності від занять з міжпредметними зв’язками. Визначення інтегрованим заняттям дають такі науковці С. Гончаренко, М. Ярмаченко та інші. На думку цих вчених, інтегрований урок є таким особливим видом уроку, на якому вивчаються матеріали, які є взаємопов’язаними, це стосується одного або кількох предметів, тобто даються знання одночасно з кількох навчальних дисциплін, а саме застосовуються різноманітні засоби та способи вирішення питань уроку. При проведенні такого року занять інколи вчителі об’єднуються у спеціальні кафедри і спільно готуються до таких уроків, а є випадки, коли заняття проводять декілька вчителів [3].

С. Гончаренко підкреслює, що інтегрований урок має на меті наступне:

• вивчення предметів на високому рівні системності знань;
• -розвиток співробітництва педагогів:
• формування в учнів переконань у зв’язаності предметів, цілісності світу.

Саме тому дані уроки є сенс проводити у тоді, коли знання, необхідні для одних предметів, є потрібними для усвідомлення суті матеріалу в рамках вивчення іншого предмета [3].

Інтегрований урок спрямований на розгляд чи вирішення певних питань, а також дозволяє встановити цілісне, синтезоване самосприйняття досліджуваного явища чи процесу. Цікаво, що мета такого уроку може бути досягнутою виключно при об’єднанні знань з різних предметів. Науковці стверджують, що головною ознакою інтегрованого уроку є спеціально організований процес, мається на увазі, якщо урок спеціально не організований, то він ніяк не може відбутися, а розколиться на окремі складові, що не мають спільних цілей, мата таких занять є досить специфічною, об’єднаною, адже вона може бути направлена, наприклад, для:

• більш глибокого проникнення в суть проблеми, що вивчається;
• підвищення інтересу до предмета;
• цілісного, синтезованого сприйняття питань, що вивчаються з даної теми;
• економії навчального часу [6, 12].

Науковець С. Ткаченко дає визначення поняттю у вищій школі «інтегрована лекція». Автор вважає, що інтегрована лекція є логічним, систематичним, послідовним викладом того чи іншого наукового питання на фоні міжпредметної основи з будь-яких навчальних дисциплін. У процесі таких інтегрованих лекцій, реалізується інформаційно-узгоджувальна, функція лекції, яка, у свою чергу, полягає у кращій передачі підібраного навчального матеріалу. Змістовна складова цих лекцій гарантує народження системи знань, які є інтегрованими та піддаються засвоєнню.

Крім того, інтегрована лекція має такі функції [16]:

• логіко-методологічну, що полягає у формуванні цілісного та творчого мислення. Тут основою є зв’язки між різними предметами;
• психологічну, яка враховує психологічні особливості кожного учня з метою підвищення ефективності навчального процесу.

Інтегровані практичні заняття проводяться під керівництвом вчителя у навчальному закладі та спрямовані на поглиблення спільних науково-теоретичних та практичних знань. Після таких занять виробляються навики порівнювати та аналізувати. Практичне або ж семінарське заняття інтеграційної форми це заняття, де студенти захищають наукові висновки на основі знань, які самі отримали [15, 16].

Педагогічна наука трактує, що для засвоєння учнем знань надважливу роль має встановлення взаємозв’язку як між різними предметами. Власне кажучи, інтегроване навчання дає якнайкращий результат порівняно з традиційним вивченням навчальних предметів, адже навчальний матеріал доповнюється подібними за змістом матеріалами. На фоні інтегрованих уроків поурочна інтеграція проводиться, поєднуючи зміст декількох предметів на основі різноманітного дидактичного матеріалу, що має на меті покращити сприйняття учнями цього матеріалу та усвідомити його [14].

Зрештою, інтегрований урок є феноменом сучасної методики навчання, оскільки він сміливо втручається в непохитні шкільні програми та пов’язує несумісні на перший погляд предмети, наприклад, інформатику, хімію та іноземну мову. Отож опановуючи іноземну мову, учні отримують знання з багатьох творчих галузей.

На сьогоднішній день є встановленими такі особливі аспекти інтегрованих уроків [12, 13]:

• інтеграційні уроки є нестандартними, мають інноваційний характер. Це заняття, які ґрунтуються на дидактичних матеріалах двох або кількох предметів. Основою тут є внутрішньо предметні або міжпредметні зв’язки, де матеріал теми однієї дисципліни переплітається із темою іншої та є близьким за змістом;
• метою інтеграційного заняття є встановлення зв’язків між окремими темами навчальних предметів. Тут основним є прагнення сформувати цілковите розуміння проблем та питань на фоні міждисциплінарної інтеграції;
• коли мова йде про інтеграційне заняття, то позиція педагога та учня вбачається у цілковитій партнерській зоні, де педагог – є авторитетом, організатором, який повною мірою заохочує учнів до знань та до особистісного прагнення виявити свою думку у даному партнерстві. Саме педагог створює творчі ситуації. Учень у даному випадку виконує роль творчо мислячої особистості, яка є активною, мислячою та нестримно прагнучою до пізнання нового;
• інтеграційне заняття відоме тим, що там переважає діалогове спілкування, а також панує демократія, а це в свою чергу, створює умови для співробітництва учень-педагог чи викладач-студент;
• на інтеграційному занятті, на відміну від традиційного, використовуються наступні методи та види усвідомлення процесу знань студентами та учнями: визначення проблемних завдань; пошуковий та дослідницький методи; метод спостереження, порівняння, узагальнення, та інші; уся система теоретичних та практичних завдань є інтегрованою; встановлення взаємозалежностей між деякими аспектами та напрямами, змістом; ретельний пошук альтернативного підходу до вирішення проблеми; має місце самостійна робота учнів чи студентів на фоні дослідницької діяльності;
• інтеграційне заняття передбачає таку методику, якій властивий вибір та варіантність з боку викладача. Інтеграційні заняття не мають застарілої методичної структури.

Отож, як бачимо, інтеграційні уроки категорично не заперечують традиційного системного підходу. Скоріше, такі заняття є способом вдосконалення застарілим підходам інтегровані уроки допомагають учням чи студентам краще засвоїти матеріал та поглибити свої знання, покращити творчу та розумову активність. З таким підходом до системи освіти зростає заохочувані їсть учнів до навчання.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!