Курсова робота “Інтерв’ю як базовий жанр журналістики під час війни”

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ 1. Теоретичні аспекти інтерв’ю в журналістиці

1.1 Історія виникнення та розвитку інтерв’ю як жанру журналістики

1.2. Особливості проведення інтерв’ю в умовах війни

1.3. Види інтерв’ю в журналістиці та їхні характеристики

1.4. Інтерв’ю як засіб інформаційного впливу під час війни

1.5. Правила формулювання запитань в інтерв’ю для військових

Розділ 2. Практика використання інтерв’ю в журналістиці під час війни

2.1. Аналіз журналістських матеріалів з використанням інтерв’ю зі зони конфлікту

2.2. Роль інтерв’ю у формуванні публічної думки про воєнний конфлікт

2.3. Етичні аспекти використання інтерв’ю під час війни

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

 ВСТУП

 

Актуальність теми. В умовах повномасштабного вторгнення росії на територію України, українська аудиторія потребує інформації із зони бойових дій не тільки від журналістів (тобто посередників), але й від самих військових – безпосередніх учасників подій. Для репрезентування перебігу подій варто опиратися не лише на ретранслювання фактажу, який опирається здебільшого на статистичну інформацію, а демонструвати нове осмислення подій на місцях конфлікту, тлумачення війни як феномену сучасності.

Інтерв’ю, на нашу думку, є найоптимальнішим способом представлення позиції безпосередніх учасників бойових дій, передачі їх досвіду як учасників воєнних дій. Формат інтерв’ю створює ефект прямого діалогу – «тут і зараз» – читачів з військовими. Однак не дивлячись на нагальну проблему інформування українців про події на передовій, репрезентування «реальності» війни пропри все залишається фрагментарним, матеріали не формують цілісного уявлення про масштабність подій, не достатньою є й кількість матеріалів та проєктів, які націлені познайомити аудиторію з героями-захисниками України.

Проблемі вивчення особливостей жанру інтерв’ю в журналістській практиці присвячено праці багатьох науковців, серед яких: М. Василенко [1],
О. Глазова [3], Ю. Казімова [7], О. Калита [8], О. Кузьменко [11], О. Почапська [16], Д. Титаренко [18] та інші.

Мета курсової роботи полягає у комплексному дослідженні ролі та значення інтерв’ю в журналістському висвітленні подій під час війни.

Для досягнення поставленої мети необхідним є реалізація наступних завдань:

1. простежити історію виникнення та розвитку інтерв’ю як жанру журналістики;
2. визначити особливості проведення інтерв’ю в умовах війни;
3. з’ясувати основні види інтерв’ю і журналістиці та їх характеристику;
4. окреслити значення інтерв’ю як засобу інформаційного впливу під час війни;
5. розглянути основні правила формулювання запитань для військовослужбовців;
6. проаналізувати журналістські матеріали з використанням інтерв’ю із зони конфлікту;
7. з’ясувати роль інтерв’ю у формуванні публічної думки про воєнний конфлікт;
8. описати етичні аспекти використання інтерв’ю під час війни.

Об’єктом дослідження є інтерв’ю як журналістський жанр.

Предметом дослідження –  використання інтерв’ю в журналістському висвітленні подій під час війни.

Методи дослідження: аналіз актуальної наукової літератури, та oпрацювaння oтриманої нами інформації, узaгальнення, а також порiвняння тa aбстрaкції.

Теоретичне значення курсової полягає у систематизації та аналізі сучасних теоретичних підходів до розуміння ролі інтерв’ю в журналістиці, зокрема, у контексті військового конфлікту. Крім того, це дослідження дозволяє визначити ключові аспекти застосування інтерв’ю в умовах війни, його особливості та вплив на сприйняття інформації суспільством.

Практичне значення курсової полягає в тому, що вона надає конкретні рекомендації журналістам щодо проведення інтерв’ю в умовах війни з врахуванням етичних та професійних стандартів, а також допомагає журналістам краще розуміти потенційні ризики та виклики, з якими вони можуть зіткнутися під час роботи в умовах війни, та пропонує стратегії їх подолання.

Структура дослідження. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, поділених на підрозділи, висновків та списку використаних джерел, що нараховує 22 найменування та додатків. Загальний обсяг курсової робот становить 34 сторінки.

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ІНТЕРВЮ В ЖУРНАЛІСТИЦІ

1.1. Історія виникнення та розвитку інтерв’ю як жанру журналістики

 

На сьогодні важливу роль у розвитку журналістики займає жанр інтерв`ю. Його використовують для того, щоб записати, що конкретна особа говорить про певну тему або інформацію про цю особу. Історія жанру інтерв’ю бере свій початок від використання його потенціалу як жанру журналістики в журналістикознавстві.

Поширення жанру інтерв’ю у журналістиці зростало разом із значним впливом друкованої преси під час Громадянської війни (1861–1862) у США. У Європі журналістська практика інтерв’ю почала активно розвиватися переважно на початку ХХ століття, особливо після Першої світової війни. Однак, в цьому суспільному контексті, інтерв’ю сприймалося як суперечливе, оскільки було сполучено з надмірним втручанням у приватне життя публічних осіб [11].

Закон про громадський порядок також ускладнював ситуацію, оскільки згода на інтерв’ю розглядалася як форма самореклами. Як наслідок, інтерв’ю з пересічними громадянами були вкрай рідкісними, і саме політики, митці та науковці змогли прорватися крізь бар’єри критики.

Спочатку лише політична еліта справедливо оцінила переваги інтерв’ю і почала надавати ЗМІ «потрібну» їй інформацію для перемоги у виборчих кампаніях, не чекаючи, поки журналісти знайдуть факти, які б зашкодили іміджу можновладців. В українській журналістиці такі публікації з’явилися відносно пізно (наприклад, «Правда» у 1912 та 1939 роках). Історики журналістики задокументували існування цього жанру в післявоєнний період, особливо під час хрущовської відлиги (наприклад, «Літ. Газета», 1965).

Інтерес до жанру значно зріс у період перебудови, коли на перший план вийшли реальні люди з їхніми власними роздумами та переживаннями, а не узагальнений образ будівників комунізму. У новітній період розвитку журналістики (з 1991 року) жанр інтерв’ю посів гідне місце одного з найпопулярніших жанрів, перейнявши західні техніки та методи написання.

Існує багато визначень інтерв’ю, жодне з яких лише частково не відображає багатогранність і сталість цього інформаційного жанру [16]. У довідковій літературі термін «інтерв’ю» визначається як бесіда у формі запитань і відповідей з особою на актуальні теми, призначена для поширення в засобах масової інформації [20, с. 109] та як діалог, що реалізує закономірності спонтанного публічного мовлення [15].

В українському тлумачному словнику термін «інтерв’ю» визначається як: «бесіда журналіста з політичним, громадським діячем, іншою особою тощо з метою публікації в пресі, на радіо чи телебаченні, а також газетна стаття, радіо- чи телепередача, що містить запис такої бесіди» [17].

А. Павлова зазначає, що інтерв’ю (у первинному розумінні цього терміну) є основним методом, за допомогою якого журналісти отримують факти, а суть цього методу полягає в отриманні новин та інформації шляхом усного спілкування між суб’єктом (кореспондентом) та об’єктом (політиком, науковцем, спортсменом, митцем тощо) [15, с. 78].

У своєму підручнику «Основи журналістики» І. Михайлин пише, що інтерв’ю (але вже у другому значенні терміна) – це жанр журналістики, в якому суспільно значуща новина подається у формі відповідей особи на поставлені журналістом запитання. Це один із найпоширеніших великоформатних інформаційних жанрів у друкованих, аудіовізуальних ЗМІ та інтернеті. Як зазначають журналістикознавці, зміцнення інформаційної бази ЗМІ та збільшення діалогу є позитивною загальною тенденцією сучасної журналістики. Важливу роль у цьому відіграє інтерв’ю, яке стало домінуючим жанром у новинах, телебаченні та інтернеті.

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИКА ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРВЮ В ЖУРНАЛІСТИЦІ
ПІД ЧАС ВІЙНИ

2.1. Аналіз журналістських матеріалів з використанням інтерв’ю зі зони конфлікту

 

З метою кращого розуміння особливостей використання інтерв’ю в журналістиці під час війни, ми спробуймо проаналізувати інтерв’ю з військовослужбовцем, щоб зрозуміють характерні ознаки даного напряму журналістики та з’ясувати його специфіку на практиці.

Для детального аналізу ми використали інтерв’ю з військовослужбовцем одеської 126 бригади, що було розміщене на Інтернет-ресурсі «Суспільне Одеса» (Додаток А) [22].

Інтерв’ю було опубліковане під назвою «Як блогер та тренер став бійцем ТрО: інтерв’ю з військовим одеської 126 бригади». У зачині зазначалося, що до початку повномасштабної війни Віталій Гілевич був фітнес-тренером та блогером з аудиторією у майже 200 тисяч підписників. Після вторгнення РФ – пішов служити в ЗСУ. Зараз він керівник служби турботи 126 окремої бригади тероборони з Одеси. У інтерв’ю Суспільному Віталій Гілевич розповів, що спонукало його піти до війська, наскільки змінилось його життя та чим займається служба турботи, яку він очолює» (Додаток Б) [22].

Аналізуючи зачин інтерв’ю., можемо зробити висновок, що журналіст, який займався цим завданням був попередньо ознайомлений з біографією та життям військового, а також поцікавився, яким видом діяльності займається військовий, що значно допомогло налагодити комунікацію і зв’язок зі співбесідником.

Далі вже йшов діалог із самим військовим, що містив наступні запитання [22]:

• Коли ви вирішили для себе, що підете до війська?
• В Одесі й не тільки вас знають, як тренера, блогера та громадського діяча. Ось така біографія допомагає чи шкодить в службі?
• Що ви втратили після початку повномасштабної війни?
• Давайте трошки поговоримо про те, чим ви зараз займаєтесь. «Служба турботи» – що це та яким чином вона працює?
• Служба турботи займається і тим, що їздить в госпіталі, де знаходяться бійці, і ви з ними спілкуєтесь. Чи були якісь випадки, які вас здивували? В плані морального духу, яким чином люди себе поводять?
• Ще один напрямок вашої служби – це допомога родинам загиблих бійців. Що саме потребують ці родини та про що з ними спілкуєтесь?
• Ваша служба до її початку та після все одно поєднується з волонтерством. На початку після вторгнення волонтери збирали майже на все: від бронежилетів до натільної білизни. Зараз ситуація змінилася? Держава закрила усі ці базові потреби?
• Поговорімо про ваші особисті погляди. Як рік повномасштабної війни змінив ваші погляди?
• До початку повномасштабної війни ви були амбасадором одного зі спортивних брендів та навіть відвідували Росію на спортивних заходах. Після цього ви публічно заявляли, що спорт поза політикою. Зараз жалієте щодо цих заяв?
• Віталію, на вашу думку, яким чином має закінчитись ця війна?
• Чим будете займатися після нашої перемоги?

У ході основної частини інтерв’ю, військовий розповів про своє життя до війни, що він був одним із найкращих спортивних тренерів в місті Одеса, описав детальніше особливості діяльності «Служби турботи» та зазначив, що«…Служба просвіти займається просвітницькою діяльністю, служба турботи — допомогою пораненим, родинам загиблих та вшануванням пам’яті наших полеглих побратимів. Допомога пораненим – це, наприклад, хлопець отримує поранення, його евакуюють у найближчу лікарню і з нього зрізають одяг, щоби надати допомогу. Йому потрібні речі. Наші хлопці протягом однієї-трьох діб привозять в лікарню все необхідне: засоби особистої гігієни, побутова хімія, спортивний костюм, взуття. У хлопця або дівчини-бійця одразу є все необхідне…» (Додаток В) [22].

Військовий також зазначив, що «Служба турботи» багато уваги приділяє допомозі родинам загиблих бійців, він зазначив: «Багато людей кажуть: «“Все буде добре, заспокойся, час пройде”,   – від цього легше не стає, тож потрібно за можливістю бути поруч, вислухати та бути готовим прийти на допомогу. Це організація заходів для дітей, у яких більше немає батька або немає дідуся. Це навіть просто привітання з днем народження, Новим роком або Різдвом. Потрібна і психологічна підтримка, бо люди не уявляють, як жити далі без людини, з якою все свідоме життя прожив. Якось так…» [22].

На завершенні розмови, військовий зазначив, що у нього немає відповіді на питання, чим він буде займатися після перемоги, однак з впевненістю сказав: «…я думаю, що реабілітацією психологічною військових після участі у бойових діях. Це, мабуть, єдине, що я бачу зараз, а взагалі це теж складне питання і ти не уявляєш, чим будеш займатися після перемоги…».

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!