Курсова робота “Казкотератія як засіб психолого-педагогічного впливу на емоційно-вольову сферу дошкільників”

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ ДОШКІЛЬНИКІВ ЗАСОБОМ КАЗОК 

1.1. Поняття та змістовне наповнення емоційно-вольової сфери людини в психолого-педагогічних дослідженнях 

1.2. Значення та виховна роль казок в практиці дошкільної педагогіки 

1.3. Психолого-педагогічний вплив казкотерапії на формування емоційновольової сфери дошкільників 

РОЗДІЛ ІІ. ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ ДОШКІЛЬНИКІВ ЗАСОБАМИ КАЗКОТЕРАПІЇ 

2.1. Методика та організація дослідження розвитку емоційної сфери дошкільників засобами казкотерапії 

2.2. Стан розвитку емоційної сфери дошкільників засобами казкотерапії 

2.3. Аналіз ефективності програми розвитку емоційної сфери дошкільників засобами казкотерапії 

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Формування емоційної сфери дітей дошкільного віку все більше пов’язане з важливою роллю емоцій в управлінні особистою поведінкою, особливо через значення мотивації для задоволення їх потреб.

Емоції беруть участь в управлінні індивідуальною поведінкою, включаючи стадію усвідомлення певної поведінки, а також стадію подальшого прийняття певного рішення та оцінки результатів такого рішення. У той же час, в залежності від переважання позитивних або негативних емоцій, рішення, прийняті під впливом цієї емоції, можуть мати різні процеси і наслідки. Тому дуже важливо навчити людину керувати своїми емоціями і направляти їх в потрібне русло, що і робиться в процесі виховання дітей з дошкільного віку.

У напрямку формування емоцій і вольових полів діти дошкільного віку повинні спочатку навчитися розпізнавати емоційний стан і відповідні емоції інших людей, а також висловлювати свої емоції оточуючим їх людям простим для розуміння способом і змушувати їх реагувати на очікування дитини від прояву таких емоцій.

Використання казок і розповідей у психотерапевтичній практиці характерне для всіх основних областей психології, різниця в тому, що функції читання і розповідання історій будуть різними. Майже у всіх суспільствах є казки. Такі оповідні історії мають свій власний сенс і приховану інформацію, які надають освітній і терапевтичний вплив. Казки зачіпають різні теми, а життєві ситуації дають можливість переглянути проблему і запропонувати новий вибір. Казки, які людина чула в дитинстві, на думку Еріка Берна, засновника компанії з аналізу транзакцій, можуть стати основою для планування життя людини і визначити її подальшу долю.

Ерік Берн проаналізував сценарії, сюжетна лінія яких відповідає відомим казкам (про Червону Шапочку і Попелюшку). Дослідник підкреслив важливість самого процесу розповідання казки, тому що тоді між людиною і дорослим виникає особлива спільність. В результаті було визначено життєвий план. На думку вчених, казки – це перші чітко структуровані і зв’язкові історії, які можуть використовуватися дітьми в якості зразків для наслідування і неусвідомлено впливати на їх майбутній вибір певної поведінки.

Борисова З., Воронов В., Лавренова М., Лисенкова І., Олійник О., Сопрун І., Трофаїла Н. та ін. досліджували засоби формування емоційно-вольової сфери у дошкільному віці. Використання художніх засобів і творів, особливо казок, у навчально виховного процесу в ЗДО вивчали: Басюк Н., Гризоглазова Т., Гуменюк М., Лавренова М., Лєбєдєв О., Литвиненко С., Люріна Т., Солодухов В., Тряпіцина А. та ін.

Метою даного дослідження є визначення, теоретичне обґрунтування та дослідження ефективності формування емоційно-вольової сфери дітей дошкільного віку в ЗДО, а також визначення спрямування та засобів казкотерапії психолого-педагогічного впливу на неї.

Згідно з метою дослідження визначені наступні завдання:

1. визначити роль казкотерапії в забезпеченні психолого-педагогічного впливу на емоційно-вольову сферу дошкільників;
2. проаналізувати психолого-педагогічний вплив казкотерапії на формування емоційно-вольової сфери дітей дошкільного віку;
3. дослідити вплив казкотерапії на розвиток емоційної сфери дітей дошкільного віку;
4. обґрунтувати ефективність програми казкотерапії як засобу розвитку емоційної сфери дошкільників.

Предмет дослідження – психолого-педагогічний вплив казкотерапії на емоційно-вольову сферу дітей дошкільного віку.

Об’єктом дослідження є емоційне поле дітей дошкільного віку.

Методи дослідження: «Емоційні обличчя» Семаго Н., «Вивчення розуміння дітьми емоційних станів людей» Мінаєвої В., «Вивчення емоційних проявів дітей» Афонькіна Ю. та Урунтаєва Г.

Структура роботи. Робота складається із вступу, двох розділів, загального висновку, списку використаних джерел (30 найменувань) та додатку. Загальний обсяг роботи складає 39 сторінок.

 

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ ДОШКІЛЬНИКІВ ЗАСОБОМ КАЗОК

1.1. Поняття та змістовне наповнення емоційно-вольової сфери людини в психолого-педагогічних дослідженнях

 

Одним з важливих внутрішніх особистісних факторів, будучи потужним регулятором психології людини, отже, її здоров’я, вважається емоційне поле, яке починає формуватися в дитинстві. Ця область розглядається експертами як складна система регуляції поведінки особистості, одна з основних передумов її загального інтелектуального розвитку, а точніше, ядро її формування.

Вважається, що якщо почуття, сприйняття і мислення людини відображають природу і закони об’єктів, речей і явищ, то його емоції відображають його ставлення до об’єктів, явищ і подій в реальності, залежно від того, як ці об’єкти задовольняють або здійснюють вчинки. Не може задовольнити свої особисті потреби. Самі емоції розглядаються в психології як «оцінювання у формі переживання інформації про зовнішнє і внутрішнє світи, що надходить у мозок» [14, с. 111]. За словами Борисюк А., Вітенко І.  та Вітенко Т.  емоції – це якісні і кількісні характеристики особистої поведінки, які забезпечують виборче сприйняття об’єктів навколишнього середовища. У свою чергу ці об’єкти впливають на особистість і важливі для особистості [4, с. 113].

У свою чергу, на думку цих дослідників, емоційні процеси забезпечують енергетичну основу для особистої діяльності в якості мотивації для такої діяльності. Літвякова І. та Ханецька Н. вважають, що емоції – це «психологічне відображення безпосереднього пристрасного переживання людиною важливості явищ і ситуацій, яке залежить від взаємозв’язку між їхніми об’єктивними атрибутами і потребами людини» [15, с. 806]. Дуткевич Т. використовує два схожих і взаємопов’язаних поняття одночасно – емоція і почуття. Водночас це показує, що вони дуже близькі за змістом, але певною мірою їх слід розрізняти.

Вказаний автор наголошує на наступних поглядах на взаємозв’язок між ними, які сформувалися під час наукових досліджень [9, с. 209]:

• перш за все, вони є синонімами (в цьому контексті наводиться позиція Рубінштейна С.);
• по-друге, почуття – це більш широке поняття, ніж емоція, і сама емоція – це всього лише специфічний вираз емоції (наводиться позиція Петровського А. та Костюка Г.).

Крім того, Дуткевич Т. підкреслив, що почуття людини – це стійке явище, притаманне поза конкретною ситуацією, в той час як емоції висловлюють певні почуття відповідно до конкретної ситуації. Водночас почуття більш стабільні, і якщо ситуація зміниться, емоції будуть змінюватися швидко [9, с. 209]. Більшість дослідників вважають, що емоції, виявлені людиною, викликані відповідними стимулами, які в науковому співтоваристві називаються «емоційними активаторами». Так, Лисенкова І. [36] на основі узагальнення інформації з цього питання були виділені три типи активаторів емоцій:

• афективні;
• нейронні та нервово-м’язові;
• когнітивні (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Типи активаторів емоцій за І. Лисенковою [30]

Водночас кожна конкретна ситуація в житті людини може призвести не до одного, а до набору таких факторів емоційної активації, які теж різні. Враховуючи реакцію іда на активатори, емоції зазвичай поділяються на позитивні емоції і негативні емоції. Водночас позитивні емоції – це позитивні оцінки речей або явищ (що виражаються у вигляді радості, любові, захоплення тощо). Ці емоції мотивують людину до дії і досягнення корисних результатів. У свою чергу, негативні емоції виникатимуть через нестачу інформації, невдачі і т. д. Хоча ці емоції протилежні позитивним емоціям, вони також можуть стимулювати людську діяльність і спрямовувати її на подолання перешкод [1, с. 89].

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!