Курсова робота ” Кримінальна відповідальність: поняття, види, підстава, форми реалізації “

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ, СУТНІСТЬ ТА ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ.

1.1. Основний зміст поняття кримінальної відповідальності

1.2. Форми реалізації кримінальної відповідальності (покарання, пробація, звільнення від покарання, звільнення від подальшого відбування покарання, судимість, заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб). 

РОЗДІЛ 2. ПІДСТАВИ ПРИТЯГНЕННЯ ДО КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ.

2.1. Підстави кримінальної відповідальності за КК України.                                           

2.2. Підстави кримінальної відповідальності народних депутатів України.

2.3. Підстави кримінальної відповідальності суддів в Україні. 

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

ВСТУП

 

Актуальність дослідження. Кримінальна відповідальність має наскрізний характер, «пронизує» майже всі інститути як Загальної, так і Особливої частини Кримінального кодексу України, або тісно пов’язана з ними і тому є універсальною категорією кримінального права.

Невипадково розділ II Загальної частини Кримінального кодексу України (далі – КК України), що має установче і відправне значення для кримінального законодавства України, носить назву «Закон про кримінальну відповідальність», в його розділі IX містяться норми, що регулюють питання звільнення від кримінальної відпові       дальності. У розділах «Покарання та його види» (X), «Призначення покарання» (XI), «Звільнення від покарання та його відбування» (XII), «Судимість» (XIII) та інших фактично містяться норми, що передбачають різні форми, види й етапи реалізації кримінальної відповідальності. Норми Особливої частини КК України, закріплені у відповідних її статтях, встановлюють кримінальну відповідальність за конкретні види злочинів.

Отже, бачимо, що ця категорія посідає особливе і домінуюче місце у логічному ряді категорій та понять кримінального права.

Серед науковців значну увагу була приділена дослідженню зазначеної тематики, зокрема Ю.В. Бауліна, В.М. Бурдіна, В.К. Грищука, О.О. Дудорова, А.П. Козлова, І.В. Красницького, Н.Ф. Кузнєцової, І.І. Митрофанова, Ю.М. Ткачевського, М.І. Панова, М.І. Хавронюка та інших.

Об’єкт дослідження даної курсової роботи є суспільні відносини, які охороняються законом про кримінальну відповідальність на які було здійснено протиправне посягання.

Предметом дослідження даної курсової роботи є дослідження поняття, видів, підстав, форм реалізації кримінальної відповідальності.

Мета даної курсової роботи є проаналізувати поняття, види, підстави та форми реалізації кримінальної відповідальності і виробити обгрунтовані пропозиції задля їх вдосконалення.

Для досягнення визначеної мети передбачено вирішення таких основних наукових завдань:

1. дослідити основний зміст поняття кримінальної відповідальності;
2. проаналізувати усі форми реалізації кримінальної відповідальності;
3. дослідити підстави кримінальної відповідальності за КК України;
4. дослідити підстави кримінальної відповідальності народних депутатів України;
5. проаналізувати підстави кримінальної відповідальності суддів в Україні.

Методологічною основою дослідження стали: системно-структурний – при загальній характеристиці кримінальної відповідальності; порівняльний метод – при характеристиці різних видів форм реалізації кримінальної відповідальності; психологічний метод – при досліджені особливостей характеру кримінальної відповідальності.

Структура та обсяг наукової роботи: курсова робота складається із вступу, двох розділів, що разом містять п’ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг наукової роботи становить 27 сторінок, з них: основний текст – 23 сторінки, список використаних джерел – 3 сторінки. Список використаних джерел включає 23 найменувань.

 

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ, СУТНІСТЬ ТА ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ.

1.1 Основний зміст поняття кримінальної відповідальності

 

Кримінальний кодекс передбачає певні негативні наслідки для особи, яка вчинила кримінальний злочин. Їх можна розділити на дві групи: перша охоплює форму реагування на злочин шляхом звільнення від кримінальної відповідальності, а друга – здійснення кримінальної відповідальності.

У Кримінальному кодексі України неодноразово вживається термін «кримінальна відповідальність» (наприклад, у ст. 2, 16, 21), але зміст його на жаль не розкривається.

У доктрині кримінального права також немає єдиного розуміння кримінальної відповідальності. Між науковцями ведуться дискусії, щодо визначення поняття кримінальної відповідальності.

У доктрині кримінального права також відсутнє загальне розуміння кримінальної відповідальності. Вчені обговорюють концепцію встановленої законом поняття кримінальної відповідальності.

Існує дві найпоширеніші позиції, а саме:

1) кримінальна відповідальність – це обов’язок особи відповідати за вчинений нею злочин і терпіти певні обмеження примусового характеру, або обов’язок особи, покладений на неї кримінальним законом, не вчиняти злочин;

2) відповідальність – заходи судового накладення, державного засудження та примусу щодо особи, яка вчинила злочин [1, с. 149].

Також, змістовно кримінальну відповідальність у науці розуміють як:

1) покарання (санкцію);

2) реальне перетерпіння негативних наслідків у зв’язку із вчиненням злочину;

3) обов’язок перетерпіти негативні наслідки у зв’язку із вчиненням кримінального правопорушення;

4) правовідношення;

5) частину правовідношення;

6) багатоаспектне явище, яке включає в себе як можливий негативний вплив, так і його реалізацію (законодавчий, виконавчий і судовий аспекти);

7) осуд з боку держави;

8) соціально-політичну оцінку державою вчинення злочину.

Різні думки вчених, зокрема, обумовлені відсутністю інтеграції кримінальної відповідальності на законодавчому рівні.

Так, деякі вчені вважають, що кримінальна відповідальність – це те ж саме, що і покарання. Наприклад, М. М. Каплін розглядає відповідальність як абстрактне поняття, а покарання – як конкретний термін. Це, на його думку, характеризує, відповідно, щодо певної міри санкцій і певний примус. Цей вчений класифікує судимість як міру кримінально-правового характеру [2, с. 170].

Дещо схожий підхід висуває М. І. Загородніков. Він пише, що кримінальна відповідальність завжди конкретна і невіддільна від фактичного здійснення, від застосування заходів примусу, передбачених у порушеній кримінально-правовій нормі [2, с. 170].

Наприклад, М. І. Панов, дотримуючись кілька інших думок, вважає, що кримінальна відповідальність широко поширена і є універсальною категорією кримінальної, оскільки вона «пронизує» практично всі інститути, як Загальної, так і Особливої частин Кримінального кодексу України або тісно пов’язана з ними, тому є універсальною категорією кримінального права [3, с. 45].

М. Й. Коржанський стверджує, що основна суть кримінальної відповідальності полягає в наступному: «Вона особиста, персоналізована, належить тільки певній особі, а не примусу держави, не санкціям правової норми. Юридична відповідальність ґрунтується тільки на психофізичних і суспільних характеристиках особи, яка може нести відповідальність» [4, с. 120].

М. І. Загородніков зазначає, що кримінальна відповідальність – це фактичне застосування кримінально-правової норми, що відображається в негативній оцінці судом дій винного і застосуванні примусових заходів. Зміст кримінальної відповідальності включає призначене покарання судом і його виконання [1, с. 150].

За словами С. М. Братуся, відповідальність – це вже обов’язкове виконання зобов’язань. На думку автора, обов’язання виконуються чи ні, але якщо виникає відповідальність, тобто здійснюється пристрій примусу, у відповідальної особи немає вибору і вона не може знехтувати діями, що становлять зміст обов’язку [5, с. 171].

Я поділяю позицію вчених, які вважають, що кримінальна відповідальність – це свого роду юридична відповідальність. Його суть полягає в засудженні від імені держави судом особи, яка вчинила злочин, і застосуванні його у формі державного примусу. Покарання чи інших заходів кримінальної відповідальності, передбачених Кримінальним кодексом. Слід зазначити, що відповідно до кримінального законодавства України винна особа несе відповідальність за минулі діяння, тобто суспільно небезпечні діяння, які вже були вчинені.

Тому такий широкий науковий підхід, з одного боку, дещо ускладнює формування чіткого і послідовного погляду на кримінальну відповідальність. З іншого боку, таким чином з’являється можливість зробити певні методологічні висновки:

1. по-перше, одна група вчених розглядає кримінальну відповідальність як потенційну можливість, яка може бути використана у зв’язку з скоєнням злочину, в той час як інші розглядають її як реальність, тобто як реальні негативні наслідки;

2. по-друге, вчинення злочину призводить до виникнення кримінально-правового правовідношення, яке практично засновано на правах і обов’язках сторін цього правовідношення. Виникнення, зміна або припинення цього правовідносини пов’язане з підставою кримінальної відповідальності;

3. по-третє, кримінальна відповідальність – це різновид юридичної відповідальності, який є різновидом соціальної відповідальності, і механічне перенесення теоретичних досліджень цих явищ на кримінальну відповідальність не враховує зміст її спеціальних функцій, які, власне, конкретизують видове поняття порівняно з родовим.

Тому доктрина кримінального права має досить широку позицію з цього питання. Тому, на жаль, єдиного доктринального розуміння поняття феномену «кримінальна відповідальність», не вироблено. Це поняття продовжує залишатися джерелом активних дискусій серед вчених. Різні думки вчених, зокрема, обумовлені відсутністю інтеграції кримінальної відповідальності на законодавчому рівні. Тому інтеграція цієї концепції на законодавчому рівні має першочергове значення.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!