ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ І. НАРУГА НАД ДЕРЖАВНИМИ СИМВОЛАМИ ЯК ВИД ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ АВТОРИТЕТУ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ОБ’ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН
1.1. Поняття, сутність державних символів України та їх правова охорона
1.2. Проблеми кваліфікації злочинів, відповідальність за які передбачена ст. 338 ККУ
РОЗДІЛ ІІ. ЮРИДИЧНИЙ АНАЛІЗ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ. ПРИКАДИ СЛІДЧОЇ ТА СУДОВОЇ ПРАКТИКИ
2.1 Об’єкт, предмет та об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 338 КК України
2.2 Суб’єкт та суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 338 КК
2.3. Відмежування наруги над державними символами від окремих суміжних складів злочинів
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Актуальність теми. Згідно зі статтею 20 Конституції України, Державними символами країни є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України. Відповідно до першої частини статті 65, повага до державних символів Вітчизни є обов’язком для громадян України. Згідно з частиною 24 статті 85, встановлення державних символів України належить виключно до компетенції Ради України. І, нарешті, пункт 4 частини 2 статті 92 визначає, що порядок використання і захисту державних символів визначаються виключно законами України.
Зазначені положення Конституції України знайшли відображення у Кримінальному кодексі України. Зокрема, в частині 1 статті 338 цього Кодексу передбачено кримінальну відповідальність за публічну наругу над державними символами України. Варто відзначити, що реалізація цієї відповідальності характеризується неоднозначними тенденціями. Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, з 2001 року і до сьогоднішнього часу було винесено трохи більше 30 обвинувальних вироків, при цьому близько третьої частини з них було винесено у 2015 році, переважно судами Донецької області.
До 2014 року стаття 338 Кримінального кодексу України майже не застосовувалася. Лише двічі були зафіксовані випадки застосування цієї статті: у 2010 році судом м. Запоріжжя та у 2012 році судом Тернопільської області відповідно.
За даними Генеральної прокуратури України, протягом останніх семи років було зареєстровано 127 злочинів, передбачених першою частиною статті 338 Кримінального кодексу України. З цих випадків, повідомлення про підозру було направлено 45 особам. За даними Державної судової адміністрації України, за той самий період, 29 осіб було засуджено. Слід зазначити, що друга частина статті 338 Кримінального кодексу України, яка стосується публічної наруги над офіційно встановленим або піднятим прапором чи гербом іноземної держави, не була застосована жодного разу.
Судова, слідча та прокурорська практика застосування першої частини статті 338 Кримінального кодексу України свідчить про існуючі проблеми щодо кримінально-правового захисту охорони України. Інтерв’ю з працівниками Національної поліції України та прокуратури показують, що ця норма не визнається ефективним інструментом для захисту авторитету державних органів влади та символів місцевого самоврядування.
Наукові дослідження з питань кримінальної відповідальності за наругу над державними символами отримали значну увагу від таких вчених, як О.М. Бандурка, Ю.В. Баулін, І.В. Боднар, Н.О. Гуторова, С.Ф. Денисов, О.М. Джужа, Л.В. Дорош, О.Ж. Житний, О.О. Кашкаров, В.В. Кузнецов, І.М. Копотун, В.В. Налуцишин, О.М. Омельчук, В.І. Осадчий, М.І. Хавронюк, В.В. Шаблистий, С.С. Яценко та інші. В. Напиральська у 2013 році опублікувала три наукові статті, присвячені короткому аналізу об’єктивної сторони злочину, передбаченого статтею 338 Кримінального кодексу України, кваліфікації та зарубіжному досвіду регламентації відповідальності за посягання на державні символи.
Метою даної роботи є обґрунтування кримінальної відповідальності за наругу над державними символами України. На основі цього обґрунтування будуть розроблені пропозиції щодо удосконалення Кримінального кодексу України та практики його застосування.
Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:
- провести наукове дослідження, щоб встановити походження та сучасний стан кримінально-правового забезпечення охорони державних символів України;
- визначити соціальні фактори, які обумовлюють кримінальну відповідальність за посягання на атрибути України, як важливого елемента незалежності;
- вивчити досвід зарубіжних країн щодо кримінально-правового захисту державної символіки та охарактеризувати його особливості;
- детально розглянути об’єкти, над якими вчиняються наруги, зокрема державні символи, щоб з’ясувати їх особливості та значення;
- встановити критерії, що характеризують об’єктивну сторону злочину, передбаченого частиною 1 статті 338 Кримінального кодексу України;
- надати характеристику ознакам, які характеризують суб’єкта наруги над державними символами та особу злочинця, що вчинила ці злочини;
- описати ознаки суб’єктивної сторони наруги над державними символами, тобто мотиви, наміри та свідомість особи, яка вчиняє цей злочин.
Об’єктом дослідження є аналіз правового забезпечення авторитету органів державної влади, самоврядування та об’єднань громадян.
Предметом дослідження є кримінально-правове забезпечення охорони суспільні відносини у сфері кримінально-Mісцевого державних символів України.
Структура та обсяг роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, що включають п’ять підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 28 сторінок, з яких: основний текст-23 сторінок, список використаних джерел- 26 найменувань на 3 сторінках.
РОЗДІЛ І. НАРУГА НАД ДЕРЖАВНИМИ СИМВОЛАМИ ЯК ВИД ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ АВТОРИТЕТУ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ОБ’ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН
1.1 Поняття, сутність державних символів України та їх правова охорона
Стаття 20 Конституції України визначає, що Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України є офіційними державними символами України. Ці символи є національними виразами, які втілюють ідеї та символіку державності України. Прийняття та затвердження Державних символів України здійснюється Верховною Радою України відповідно до законодавства.
Державні символи мають декілька характерних ознак:
1) вони відображають національний характер та втілюють національні ідеї політичного або історичного змісту;
2) вони є обов’язковими для всієї держави. Державний суверенітет є основою цих символів.
Державні символи є одними з елементів «державних атрибутів», які включають в себе також столицю держави, офіційну назву держави, державну мову, державну печатку, національні пісні, почесні значки та державні штандарти.
Державний герб є офіційним символом, який закріплений у законодавстві. Він представлений у вигляді графічного або кольорового зображення, яке символізує певні політичні ідеї та втілює суверенітет держави.
Державний гімн є офіційною музично-поетичною емблемою держави, яка закріплена у законодавстві. Він складається з системи музично-поетичних образів, що виражають певне коло політичних ідей та символізують суверенну державу.
Музика державного гімну України була написана Михайлом Вербицьким. Вона використовується як національний гімн країни. Державний прапор є офіційним прапором держави, який закріплений у законодавстві. Він складається з певного полотнища, на якому за допомогою відповідних кольорів (іноді з малюнками або написами) виражаються політичні ідеї.
На будівлях органів державної влади та управління, місцевого самоврядування, дипломатичних і консульських установ України, прикордонних заставах та митницях, а також на транспортних засобах, що використовуються першими особами та дипломатичними представниками і консулами України, піднімається прапор. Крім того, на морських суднах України використовується кормовий прапор. Прапор також піднімається під час офіційних зустрічей на найвищому рівні та під час відкриття спортивних змагань та інших подій. Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 92 Конституції України, використання і захист державних символів регулюються виключно законами України.
Згідно з вимогами, встановленими законом, Великий Державний Герб України формується з урахуванням елементів Малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького. Закон, що встановлює опис та зображення Великого Державного Герба, приймається не менш як двома третинами конституційного складу Верховної Ради України.
Великий Державний Герб України містить в собі основний елемент – Знак Княжої Держави Володимира Великого, який є частиною Малого Державного Герба України. Державний Гімн України є національним гімном, музику до якого скомпонував М. Вербицький. Слова до гімну затверджуються законом, який приймається не менш як двома третинами конституційного складу Верховної Ради України.
Детальний опис державних символів України та правила щодо їх використання встановлюються законом, який приймається не менш як двома третинами конституційного складу Верховної Ради України. Зображення Державного герба України розміщується на печатках органів державної влади та державного управління, грошових знаках та марках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах та бланках державних установ. При цьому обов’язково дотримуються пропорції зображення герба, що були затверджені відповідним пунктом даної Постанови.
Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», деякі позначення, зокрема, державні герби, прапори, інші державні символи (емблеми) та офіційні назви держав, не можуть отримати правову охорону згідно з цим Законом. Елементи, що не охороняються, можуть включатися до знаку за наявності згоди відповідного компетентного органу або власників таких елементів. Компетентним органом для визначення назви держави є колегіальний орган, створений згідно з Установою.
Указом Міністерства освіти і науки України від 7 жовтня 2003 року № 677 було затверджено Положення про Комісію з погодження питань щодо включення позначення, яке містить офіційну назву держави «Україна», до товарного знаку для товарів і послуг. Також, наказом Міністерства освіти і науки України від 4 серпня 2010 року № 790 були затверджені Правила погодження питань щодо включення позначення, яке містить офіційну назву держави «Україна», до товарного знаку для товарів і послуг.
Для отримання повного тексту придбайте роботу!


Відгуки
Відгуків немає, поки що.