ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ ПЕРЕКЛАДАЦЬКИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ
1.1. Інтерпретація поняття перекладацької трансформації у вітчизняних та зарубіжних філологічних працях
1.2. Лексичні трансформації в українській та англійській мовах
1.3. Види граматичних трансформацій в українській та англійській мовах
Висновки до розділу 1
РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ ЛЕКСИЧНИХ ТА ГРАМАТИЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ НА ОСНОВІ ПЕРЕКЛАДУ РОМАНУ ФРЕНСІСА СКОТТА ФІЦДЖЕРАЛЬДА «ВЕЛИКИЙ ГЕТСБІ»
2.1. Аналіз явища мовних одиниць у контексті перекладу з англійської мови
2.2. Класифікація мовних трансформацій у романі
2.3. Специфіка перекладу лексичних та граматичних одиниць у творчості Френсіса Скотта Фіцджеральда
Висновки до розділу 2
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Актуальність теми. Переклад – це спосіб забезпечення можливості спілкування між людьми, які розмовляють різними мовами, а його головним завданням є передача форми змісту оригіналу засобами іншої мови. Для досягнення адекватного перекладу необхідно аналізувати оригінал, щоб не сприймати те, що перекладається як набір слів та граматичних конструкцій, також необхідно розуміти ті мовні функції, які вони виконують.
Адже при перекладі художнього твору з однієї мови на іншу відбувається контакт як двох мов, так і двох культур, зокрема у історичному аспекті. Саме тому дослідження в галузі порівняльної лінгвістики є такими важливими, адже при перекладі історичні та культурні особливості мови можуть зазнавати змін. Багато художніх творів стають спадщиною національної літератури. Основною вимогою до перекладу є максимально можливий ступінь його еквівалентності оригіналу як у плані семантично-структурної подібності, так і в плані потенційного впливу на адресата.
Першочерговим завданням перекладача є досягнення семантичної еквівалентності перекладу тексту-оригіналу, а сам переклад має максимально точно передавати значення оригіналу та відповідати нормам мови-перекладу. Відмінність граматичної будови мов, лексичних та фразеологічних одиниць, існування особливих категорій у мові-оригіналі призводить до необхідності використання спеціальних перекладацьких прийомів, об’єднаних поняттям «перекладацькі трансформації».
Дана курсова робота присвячена вивченню лексико-граматичних перекладацьких трансформацій: їх комплексного характеру, класифікацій, причин та випадків використання.
Аналіз досліджень з теми роботи. Зокрема, відзначимо ґрунтовні дослідження авторів за даною темою: Л. С. Бархударова, В. С. Виноградова, О. П. Воробйової В. Г. Гака, М. К. Гарбовського, В. І. Карабана, Дж. Катфорда, Т. Р. Кияка, В. Н. Комісарова, В. В. Коптілова, І. В. Корунця, О. І. Чередниченка та ін. та вітчизняні вчені В. І. Карабан, Т. Р. Кияк, О. І. Чередниченко.
Метою дослідження є аналіз основних лексичних та граматичних трансформацій при перекладі з англійської на українську мову на прикладі твору Френсіса Скотта Фіцджеральда «Великий Гетсбі»
Виходячи з мети, нами поставлені наступні завдання:
- дослідити інтерпретацію поняття перекладацької трансформації у вітчизняних та зарубіжних філологічних працях;
- розглянути лексичні трансформації в українській та англійській мовах;
- дослідити види граматичних трансформацій в українській та англійській мовах;
- провести аналіз явища мовних одиниць у контексті перекладу з англійської мови;
- дослідити класифікацію мовних трансформацій у романі;
- дослідити специфіку перекладу лексичних та граматичних одиниць у творчості Френсіса Скотта Фіцджеральда.
Об’єктом дослідження є лексичні та граматичні трансформації при перекладі.
Предметом дослідження використання лексичних та граматичних перекладацьких трансформацій під час перекладу художніх текстів.
Матеріалом дослідження обрано твір Ф. С. Фіцджеральда «Великий Гетсбі». Для аналізу нами було обрано переклад твору «Великий Гетсбі» автора М. Пінчевського
Практична значущість роботи полягає в тому, що матеріали даного дослідження можуть бути використані при спеціальних дослідженнях англійської діалектології та у рамках викладання курсу перекладознавства.
Методи дослідження: аналізу наукової літератури, суцільної вибірки, інтерпретації тексту, контекстуальний аналіз, порівняльний метод, метод компонентного аналізу.
Структура роботи. Складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ ПЕРЕКЛАДАЦЬКИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ
1.1. Інтерпретація поняття перекладацької трансформації у вітчизняних та зарубіжних філологічних працях
З того часу, коли у народів, які використовують для спілкування різні мови, виникла потреба контактувати між собою і починається історія перекладу. З’явилася потреба у людях, які б виступити посередниками у спілкуванні різномовних народів.
У сучасному світі немислимими темпами йде процес інтеграції між країнами та народами, завдяки чому потреба у кваліфікованих та грамотних перекладачах зростає з кожним днем [13, c. 89]. Якщо нещодавно перекладу потребували в основному літературні твори (художня література), то сьогодні найбільш актуальним є переклад робіт у різних професійних сферах діяльності людей: технічної, медичної, юридичної, економічної та інших.
Щоб досягти своєї мети, людина, яка займається перекладацькою діяльністю, повинна знати і усвідомлювати повною мірою, що таке переклад, з яких етапів він складається і які існують прийоми перекладу. Щоб створити якісний переклад текстів як художньої літератури, так і текстів різної специфікації потрібно використовувати всі знання, уміння, накопичені поколіннями людей, які займаються перекладом. Для перекладача дуже важливо знайти тонку нитку зіткнення з читачем, і тут, звичайно, можуть бути свої особливості, оскільки перекладача та читача можуть розділяти час та простір [4, c. 147].
У житті кожної людини зустрічалися ситуації, коли вона не могла повною мірою зрозуміти, усвідомити і відчути текст, чи то художній чи спеціалізований, ця ситуація загострюється, коли текст вивчається не в оригіналі, а за допомогою перекладу. Тут у процесі комунікації беруть участь вже не дві особи (автор і читач), а три (автор, перекладач і читач).
Завданням перекладача є не лише донести думки та ідеї, а й занурити читача в атмосферу, світовідчуття, передати інтонацію та переживання автора в момент написання тексту. Для цього перекладач повинен використовувати всі знання, вміння та навички перекладацької діяльності.
Завдяки перекладацьким прийомам (трансформаціям) можна здійснити перехід від оригінального тексту до перекладеного, не втрачаючи смислового навантаження першого. Перекладацькими прийомами називаються засоби, завдяки яким перетворюється вихідний текст. Їх використовують перекладачі у тому, щоб усунути чи скоротити до мінімуму контекстуальне невідповідність під час перекладу одиниці оригінального тексту. Перекладацькі трансформації можна розділити на кілька груп:
- Синтаксичні;
- Лексичні;
- Лексико-семантичні;
- Граматичні;
- Заміна;
- Стилістичні;
- Морфологічні [5, c. 312].
На сьогоднішній день вчені не мають єдиної сформованої дефініції “перекладацька трансформація”. Праці таких дослідників, як Р. Міньяр-Белоручева, Л. Бархударова, В. Комісарова, Л, Латишева, Т. Левицької, С. Максимова, А. Федорова, А. Фітерман, Я. Рецкера, О. Швейцера, В. Ярцева залишаються актуальними протягом багатьох років.
Перекладацькі трансформації – це численні перетворення в різноманітних варіаціях, а мета такої процедури – досягнення еквівалентності перекладу [3, c. 57]. Крім того, лінгвіст визначає такі перекладацькі перетворення, як певний зв’язок, що виникає між двома мовними або мовленнєвими одиницями, при тому, що одна з них є первинною, друга ж утворюється завдяки основі першої [3, c. 57].
РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ ЛЕКСИЧНИХ ТА ГРАМАТИЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ НА ОСНОВІ ПЕРЕКЛАДУ РОМАНУ ФРЕНСІСА СКОТТА ФІЦДЖЕРАЛЬДА «ВЕЛИКИЙ ГЕТСБІ»
2.1. Аналіз явища мовних одиниць у контексті перекладу з англійської мови
Переклад художніх творів — це передусім вид інтелектуальної діяльності, що полягає у взаємодії двох концептуальних систем, автора оригінального тексту та перекладача, отже, порівняльний концептуальний аналіз оригіналу та перекладів дозволяє простежити специфіку даної взаємодії. В результаті аналізу моделюється концептосфера оригіналу як фрагмент авторської картини світу, на яку перекладач може орієнтуватися в процесі перекладу.
Переклад стилістичних прийомів, що несуть образний заряд твору, часто спричиняє труднощі у перекладачів через національні особливості стилістичних систем різних мов. Усі лінгвісти підкреслюють необхідність збереження образу оригіналу в перекладі, справедливо вважаючи, що передусім перекладач має прагнути відтворити функцію прийому, а чи не сам прийом. [10]
Для перекладу образних засобів необхідно визначити їх інформаційний зміст, їх семантичну структуру. Теоретично перекладу образної інформації грає порівняльне визначення обсягу образної інформації оригіналу та перекладу. Аналіз образної інформації слід проводити на рівні мови, визначаючи і порівнюючи постійно закріплені за словом обсяг і змістом образної інформації.
В образному засобі має місце акт оцінки, номінації, а також естетичної інформації. “Нове” значення, що набуває образний засіб в контексті, є елементом його семантичної структури. Даному елементу (структури стилістичних прийомів) у цій мові зазвичай відповідає слово чи вираз у прямому значенні, що використовується при тлумаченні образу. У разі, коли не знайдено компенсацію образу та неможлива його передача, передається лише понятійний зміст образу. [11; с. 3]
Можливо виділити чотири параметри адекватності перекладу образних засобів в плані змісту [17; с. 69]:
- параметр адекватності передачі семантичної інформації;
- параметр адекватності передачі емоційно-оцінної інформації;
- параметр адекватності передачі експресивної інформації;
- параметр адекватності передачі естетичної інформації.
Якщо семантична основа образу оригіналу передана точно, то результатом з’явиться адекватний мовний образ мови перекладу та її адекватний зміст, що здійснює номінативну функцію образу. Це можна проілюструвати тими випадками в перекладі, коли через неможливість зберегти метафоричний образ, використовується лише смисловий зміст з метою виконання хоча б номінативної функції:
“ he was extravagantly ambitious” [14; 101]
“.він був украй честолюбний” [16; 78]
В даному випадку перекладач вдається до заміни метафоричного епітету “extravagantly” виразом “украй”, що не несе образності.
Перекладач відштовхується від семантики слів у метафоричному поєднанні оригіналу і йде через зіставлення лексичних значень слів. Аналіз перекладу слів і вільних словосполучень з метафоричним змістом показує, що в багатьох випадках мовні образи метафоричних словосполучень іноземної мови передані на еквівалентній семантичній основі, рівні за номінативною функцією:
“My own house was an eyesore” [42; 4]
“мій будиночок був тут більмом на оці” [16; 3];
“among the broken fragments of the last five minutes” [14; 6]
“Серед осколків останніх п’яти хвилин” [16; 5].
Сфера словесного мистецтва обслуговується не функціональним стилем, що характеризується наявністю щодо замкнутої системи мовних засобів, а мовою художньої літератури, яка є заломленням усієї національної мови крізь призму «естетично відображеної комунікативної функції».
Художній переклад коливається між двома крайніми принципами: дослівно точний, але художньо неповноцінний переклад та художньо повноцінний, але далекий від оригіналу, вільний переклад. Істина, як завжди, посередині. Метою адекватного перекладу є точна передача змісту та форми оригіналу при відтворенні особливостей останньої, якщо це дозволяють мовні засоби, або створення їх адекватних відповідностей на матеріалі іншої мови.
Досягнення перекладацької еквівалентності вимагає вміння зробити численні міжмовні перетворення – перекладацькі трансформації – для того, щоб текст перекладу з максимальною повнотою передавав усю інформацію, укладену у вихідному тексті.
Розглянемо кілька стійких виразів, що використовуються Ф.С. Фіцджеральдом у романі «Великий Гетсбі», та способи їхнього перекладу.
I suspected that he was pulling my leg.
Я подумав, чи не розігрує він мене.
Сенс англійського виразу to pull someone ‘ s leg не мотивований значеннями лексичних одиниць, що входять до його складу. Ця ідіома відноситься до розряду фразеологічних зрощень і має непрозору семантику. Так, варіантами ідіоматичного перекладу можуть служити вирази: водити за ніс, обвести навколо пальця, морочити голову. . Більше того, і в англійській, і в українських варіантах є компоненти, що позначають частину тіла, незважаючи на те, що сенс фразеологізмів не виводиться зі значень одиниць, що їх складають.
Для отримання повного тексту придбайте роботу!
Курсова робота "Розвідувальні служби Бельгії" 


Відгуки
Відгуків немає, поки що.