Курсова робота ” Методи та технології соціальної роботи з молодими матерями “

ЗМІСТ

 

ВСТУП

Розділ 1. Молоді матері як об’єкт соціальної роботи

1.1. Поняття і функції молодої сім’ї 

1.2. Основні проблеми молодих матерів

1.3. Особливості соціальної роботи з молодою сім’єю та, зокрема, з молодими матерями

Розділ 2. Ефективні соціальні методи та технології  у роботі з молодими матерями

2.1. Основні засади та рекомендації роботи соціального працівника

2.2. Принципи та методи соціальної роботи з молодими матерями

2.3. Рекомендації щодо просвіти молодих матерів при догляді та вихованні новонароджених

Висновки

Список використаних джерел та літератури 

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю соціальної підтримки незахищених верств населення з боку держави, зокрема, молодих матерів.

Жінки, які нещодавно народили дитину набувають для себе новий статус – матері. Відіграючи нову роль у суспільстві жінки зтикаються з різноманітними проблемами: економічними, соціальними, психологічними, фізичними, суспільно-культурними тощо. Будь-яка молода мати потребує захисту від держави та має право на соціальну допомогу та консультування. Саме тому необхідно висвітлювати дану проблематику, наприклад, при підготовці до батьківства («Школа молодих батьків», консультативно-навчальні центри, консультації соціальних працівників та сімейних психологів). 

Важливим методом впливу на молодих жінок, які в майбутньому можуть зіштовхнутися з соціальними та психологічними проблемами, є профілактичні заходи, такі як: виховні години, кабінети довіри, проведення тематичних зустрічей з молоддю.

Слід зазначити, що проблема вивчення методів та технологій соціальної роботи не є новою для педагогіки. Дану проблематику досліджували у своїх працях такі науковці: Самойлов В. В. «Проблеми молодих сімей і можливості їх вирішення соціальними коштами»,  Толстоухова С. «Концептуальні засади державної сімейної політики в Україні», Басов Н. Ф. «Основи соціальної роботи», Антонов А. І. «Соціологія сім’ї» проте вивчення методів соціальної допомоги молодим матерям ще не знайшло відображення у науковому доробку вчених, чим зумовлюється актуальність дослідження даної проблематики.

Мета курсової роботи: виявлення особливостей соціальної роботи з молодими матерями.

Зазначена мета передбачає виконання наступних завдань:

1. проаналізувати літературні джерела щодо теми та питань, які розглядаються в науковій роботі.
2. охарактеризувати визначення молодої сім’ї та її функції;
3. розглянути молоду сім’ю як об’єкт соціальної роботи;
4. дослідити соціальні та психологічні проблеми молодих батьків;
5. дослідити основні принципи роботи соціального працівника;
6. вивчити досвід роботи соціальних установ по роботі з молодими матерями.

Об’єктом дослідження  є соціальні та психологічні проблеми молодих матерів.

Предмет дослідження – методи та принципи соціальної роботи, що застосовуються у вирішенні проблем молодих батьків.

Гіпотеза дослідження: сформованість та розвиток методів та технологій соціальної роботи підвищує ефективність у вирішенні психологічних, педагогічних, економічних, суспільно-культурних проблем з якими зіштовхуються молоді матері.

Основними методами дослідження були теоретичні та емпіричні методи, узагальнення педагогічної та психологічної літератури. До теоретичних методів відносяться: теоретичний аналіз, узагальнення та систематизація підходів до проблеми вітчизняних та зарубіжних авторів. Емпіричні методи, що застосовувалися в роботі: спостереження, порівняння, експертна оцінка.

Наукова новизна курсової роботи. Питання особливостей означеної проблеми, характеризуються значною кількістю наукових пошуків. Зокрема, дану тему досліджували такі науковці, як Н. Ф. Басов, Т. А. Гурко,  Є. В. Жижко, С. В Ничипоренко та ін., дана тематика, на наш погляд, потребує особливої уваги з боку держави. Наукова новизна полягає в тому, що в ній зроблена спроба узагальненого та багатостороннього, комплексного огляду роботи соціальних працівників, розширення можливих методів соціальної роботи з незахищеними верствами населення, зокрема: молодими сім’ями та молодими батьками. Новизна дослідження полягає у визначенні засобів вдосконалення умінь соціальних працівників, обґрунтуванні педагогічних та психологічних підходів фахівців у консультуванні молодих матерів. 

Практичне значення курсової роботи полягає у тому, що матеріали курсової роботи можуть бути використані для подальших наукових досліджень щодо методів та принципів у роботі соціальних служб. Курсова робота може використовуватися в подальшому поглибленому опрацюванні даної теми, а також  використовуватися при підготовці спецкурсів «Практикум з підготовки соціальних працівників», «Психологія соціальної роботи», «Практикум з соціальної роботи» тощо.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, кожен з яких поділяється на три підрозділи, висновків, списку використаних джерел та літератури (20 позицій). Загальний обсяг курсової роботи 31 сторінка.

 

 РОЗДІЛ 1. МОЛОДІ МАТЕРІ ЯК ОБ’ЄКТ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

1.1 Поняття і функції молодої сім’ї

 

Існує безліч варіантів визначення терміну «сім’я». Ю. А. Гаспарян позначає наступне поняття так «сім’я – це соціальна група, яка складається з чоловіка та жінки, котрі перебувають у шлюбі, їх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, які є кровними родичами подружжя і здійснюють свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, спільної відповідальності, виховання дітей [7, С. 32]. А. Й. Капська вказує, що сім’я – це спільність людей, пов’язаних єдиним побутом та взаємною відповідальністю, людей, що перебувають у шлюбі або кровній спорідненості [11, С. 24].

Отже, сім’я – це одна із найстародавніших форм соціального об’єднання людей. Змінюючись та розвиваючись разом із розвитком суспільства, сім’я вирішує багато важливих як економічних так і соціальних задач.

Законодавчо встановленими ознаками молодої сім’ї є:

• офіційно укладений шлюбний союз;
• тривалість спільного життя – до 3 років;
• вік членів подружжя – від 18 до 30 років.

Однак для цілей формування ефективної сімейної політики щодо молодих сімей та її реалізації за допомогою розробки і прийняття цільової програми такий підхід, на наш погляд, застарів. Необхідно вийти за межі даної правової дефініції для того, щоб максимально повно враховувати наявні соціальні реалії та тенденції, які виявляються при їх дослідженні, за умови, що формальні критерії будуть не на першому місці (в першу чергу наявність зареєстрованих шлюбних відносин), а спочатку будуть враховані фактично сформовані відносини, тобто, спільне проживанням, ведення спільного господарства, взаємна любов і турбота, наявність спільної дитини.

Молоду сім’ю відрізняє від інших типів сім’ї те, що в ній основа відносин визначається не спорідненістю і батьківством, а подружніми відносинами, які домінують в порівнянні з усіма іншими.

Підсумовуючи вищесказане, ми приходимо до необхідності визнання пріоритетного значення саме реально існуючих сімейних відносин, оскільки саме такі союзи чоловіків і жінок здатні виконувати функції, покладені суспільством на сім’ю. Роль офіційного визнання шлюбного союзу, здійснюваного шляхом його державної реєстрації не потрібно применшувати, адже цей юридичний факт є значущим в першу чергу в плані встановлення правовідносин, усунення невизначеності в сфері юридичних прав і обов’язків подружжя, їхніх дітей та інших родичів. Проте, щоб зрозуміти реальні проблеми сім’ї, в першу чергу необхідно визначити напрямки сімейної політики, спрямованої на організацію ефективної підтримки цього соціального інституту.

Дослідження молодої родини та її проблем передбачає включення в загальну сукупність сімей, яким характерні наступні характеристики:

• молоді люди перебувають у зареєстрованому шлюбі або спільно проживають і ведуть спільне господарство (цивільний шлюб);
• вік членів подружжя до 30 років;
• тривалість спільного життя – до 3 років (у разі народження дітей – без обмеження тривалості спільного життя) [18, С. 27].

Молода сім’я як об’єднання людей, пов’язаних відносинами подружжя, батьківства, спорідненості, спільного домогосподарства, виконує важливі соціальні функції, основними з яких є: генеративна (репродуктивна), психологічна (психотерапевтична), соціально-культурна, економічна, господарсько-побутова, комунікативна, гедоністична [13, С. 77].

Генеративна (репродуктивна) функція зосереджує увагу на продовженні людського роду, що є не лише біологічною потребою, але також має значне соціально-економічне значення для збереження та підтримки популяції.

Суспільство зацікавлене в тому, щоб кожне наступне покоління було, принаймні, не менше, ніж попереднє. Найбільший внесок у виконання цієї потреби вносять саме молоді сім’ї. І для них ця функція свого роду є найбільш пріоритетною.

Психологічна (психотерапевтична, рекреаційна) функція. Психологічний аспект функціонування молодої сім’ї, зумовлює розгляд такої сім’ї не як соціальний інститут, а як малу групу з характерними для неї особливостями групової взаємодії. Тож, в основі психологічного функціонування сім’ї лежать не тільки задоволення індивідуальних потреб, а й тих потреб, які неможливо задовольнити поза сім’єю. Для молодих сімей психологічна функція сім’ї полягає у перетворенні закоханості і взаємного потягу у відносини взаємної прихильності, взаємного емоційного комфорту.

Соціально-культурна функція. Завдяки високій ступені психологічної солідарності притаманної молодим сім’ям забезпечується успішна соціалізація дітей і батьків, яка забезпечує основу соціокультурного функціонування сім’ї. Деякі автори (наприклад, М. А. Галагузова) виділяють важливість функції первинної соціалізації, адже сім’я, будучи першою і головною соціальною групою в яку входить людина після народження, активно впливає на формування особистості дитини.

Економічна функція – одна з основних функцій сім’ї. Родина завжди була основою господарського осередку суспільства. А в ринковій економіці не сама сім’я, а домашнє господарство являє собою економічну одиницю.

Комунікативна функція. Спілкування в сім’ї необхідно як дітям, так і дорослим (особливо молодим і літнім людям). Проблемою для сім’ї є те, що її члени або просто не спілкуються, обмежуючись короткими фразами з приводу будь-яких побутових питань, або спілкуються вкрай мало. У молодій сім’ї проблема спілкування не проявляється так гостро. Молоде подружжя багато говорять про почуття, емоції, і значну роль відіграє невербальний компонент (інтонація, погляди, дотик) [13, С. 81-81].

Гедоністична функція, яку прийнято також називати функцією здорового сексу, пов’язана з наявністю у людини загально біологічної статевої потреби, задоволення якої так само важливо і необхідно, як потреби в їжі, житлі і так далі.

Отже, молода сім’я – це складне соціальне утворення, яке стосується всіх без виключення сторін соціальної структури суспільства. Функції, які виконує молода сім’я забезпечують потреби суспільства. Тому, яку б сторону соціального життя суспільства ми не досліджували, обов’язково піднімаються проблеми та інтереси сім’ї.

Підсумовуючи вищесказане, ми приходимо до висновків, що пріоритетним аспектом у визначенні молодої сім’ї є не  офіційний статус подружжя перед державою, а реально існуючі сімейні відносини, оскільки саме такі союзи чоловіків і жінок здатні виконувати функції, покладені суспільством на сім’ю.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!