Курсова робота “Мобінг як форма психологічного насилля у шкільному колективі”

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРИТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МОБІНГУ, ЯК ФОРМИ ПСИХОЛОГІЧНОГО НАСИЛЛЯ У ШКІЛЬНОМУ КОЛЕКТИВІ

1.1.  Особливості форми психологічного насилля – мобінг.

1.2. Принципи та засади приборкання психологічного розвитку мобінгу у шкільному колективі

ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ 1.

РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МОБІНГУ, ЯК ФОРМИ ПСИХОЛОГІЧНОГО НАСИЛЛЯ У ШКІЛЬНОМУ КОЛЕКТИВІ

2.1. Організація та проведення емпіричного дослідження щодо форми психологічного насилля у шкільному колективі – мобінгу.

2.2.  Аналіз результатів дослідження.

2.3. Рекомендації, щодо протидії форми психологічного насилля у шкільному колективі – мобінгу.

ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ 2.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

 

Актуальність дослідження. Розвиток системи освіти відбувається у складному соціокультурному середовищі, в умовах посилення негативних явищ у навчальному середовищі. Майже у всіх навчальних закладах деякі учні стикаються з проблемою мобінгу. Проблема мобінгу, як психологічна проблема, була описана у Швеції у 70-80 роках минулого століття, а згодом у Німеччині, Польщі та інших європейських країнах.

Багато психологів займалися дослідженням даної теми, наприклад, Лілія Міліневська, Ольга Соломка, Марія Кириленко, Денис Навіков, та багато інших. Важливо зазначити, що термін “мобінгу” стосується тривалого остракізму людини, учня або дитини з боку групи, класу або колективу. Мобінг – це регулярні та навмисні дії, спрямовані на завдання фізичної або психологічної шкоди людині. Це тривале неприйняття дитини більшістю членів класу або групи.  

Освітня реформа підкреслила важливість гуманізації відносин, особливо в шкільному середовищі. А саме в системі вчитель-учень-учень, у міжособистісних стосунках та міжособистісній взаємодії учнів підліткового віку. До сьогоднішнього дня профілактика брутального насильства стала трендом і поширилася на різні сфери, не тільки в міжособистісних, внутрішньоособистісних і міжгрупових відносинах, але й у сучасних мережевих системах, інформаційному суспільстві. Подібні події класифікуються як булінг та мобінг.

Кількість жертв з кожним роком зростає. Проблема виходить за межі міжособистісних стосунків та локалізації, і є ознакою глобалізації, а також про масштаби її поширення та загрози, пов’язаних із ризиками для здоров’я, які несе цькування, а також викликами для освіти зростаюча потреба у створенні безпечнішого середовища для дітей. Багато вітчизняних дослідників досліджували дану тему, наприклад, Паттон Г., Корнелл Д., Шерас П., Коул Д., Шейн Р., Сьюзен М., Дороті. Л., Роуз К., Еспеладж Д., Олексієнко Т., Стельмах С., Гладден Р., Віволо-Кантор А., Гамбургер М., Лампкін С.

Метою дослідження є виконання теоритичного дослідження наукових праць – мобінгу, як форми психологічного насилля у шкільному колективі. Проведення емпіричного дослідження впливу мобінгу на психологічний розвиток підлітків.

Завдання дослідження:

1. Розглянути особливості форми психологічного насилля – мобінг.
2. Дослідити принципи та засади приборкання психологічного розвитку мобінгу у шкільному колективі.
3. Провести емпіричне дослідження щодо форми психологічного насилля у шкільному колективі – мобінгу.
4. Провести аналіз результатів дослідження.
5. Вказати рекомендації, щодо протидії форми психологічного насилля у шкільному колективі – мобінгу.

Об’єктом дослідження є вплив мобінгу у шкільному колективі, як психологічного насилля .

Предметом дослідження є психологічне насилля – мобінг, у шкільному колективі.

Методи дослідження: в роботі було використано теоретичні методи дослідження (індукція та дедукція, аналіз і синтез, порівняння, класифікація, абстрагування, конкретизація, систематизація, узагальнення), також, було використано емпіричний метод (спостереження, узагальнення незалежних характеристик, аналіз продуктів діяльності).

Структура курсової роботи: робота складається з вступу, основної частини (двох розділів), висновків, списку використаної літератури, та додатків. Загальний обсяг курсової роботи становить – 34 сторінок, з них основного тексту – 26 сторінок.

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРИТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МОБІНГУ, ЯК ФОРМИ ПСИХОЛОГІЧНОГО НАСИЛЛЯ У ШКІЛЬНОМУ КОЛЕКТИВІ

1.1.  Особливості форми психологічного насилля – мобінг

 

Мобінг у школі – це тип стосунків між дітьми, при якому група дітей систематично і навмисно переслідує своїх жертв з метою їх морального, психологічного або фізичного виключення з класу або школи [4]. Прохарактеризуємо види мобінгу таблиця 1.1.

Таблиця 1.1.

Храктеристика видів мобінгу

Джерело: складено автором на основі [1].

 

Мобінг в школі також можна поділити на два види залежно від джерела: вертикальний (старший), тобто з боку вчителів, та горизонтальний, тобто з боку однокласників.

Умови виникнення віктимізації:

1. Конкуренція з існуючим авторитетом через відхилення від психологічного контексту колективу або керівництва.

2. Схожість зі стилем поведінки жертви (слабкий, скаржиться, ниє).

Найчастіше жертвами шкільного насилля стають учні, які мають такі вади : (табл. 1.2).

Таблиця 1.2.

Жертви шкільного насиля – мобінгу

Джерело: сладено автором на основі [2].

 

Виключені або ізольовані учні часто утворюють мікрогрупи, так звані групи ризику. Відсутність корекційних заходів для таких учнів та формування таких мікрогруп сприяють поширенню девіантної поведінки серед учнів, впливають на рівень злочинності в закладі, створюють негативний мікроклімат в учнівському середовищі. Взаємодіючи між собою, такі учні порушують робочу атмосферу в класі, викликають негатив і роздратування у вчителів, висміюють і принижують однокласників, які конструктивно налаштовані на навчання.

Сучасні діти більше знають про людську жорстокість, це є наслідком насильницьких образів, зображуваних у засобах масової інформації. Вони стикаються з насильством не тільки в кіно, але й у власному досвіді, включаючи принизливі ситуації вдома і в класі (побої, шантаж, психологічний тиск, словесні образи). Причиною мобінгу може бути не лише агресія та страх, а й нудьга, одноманітність, бажання розслабитися та виділитися з натовпу. Наслідки такої “забави” можуть мати негативний вплив на особистість і призвести до психосоматичних розладів.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!