Курсова робота “Огляд місця події на відкритій місцевості”

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОГЛЯДУ МІСЦЯ ПОДІЇ 

1.1. Поняття та сутність огляду як слідчої (розшукової) дії 

1.2. Завдання, види та принципи огляду місця події 

1.3. Процесуальні вимоги до проведення огляду 

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОГЛЯДУ МІСЦЯ ПОДІЇ 

2.1. Організація та планування огляду місця події 

2.2. Учасники огляду місця події та їх функції 

2.3. Техніко-криміналістичне забезпечення огляду місця події 

РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ОГЛЯДУ МІСЦЯ ПОДІЇ 

3.1. Тактика підготовки до проведення огляду по прибуттю на місце події 

3.2. Тактичні прийоми, комбінації та операції, що використовуються слідчим під час огляду місця події 

3.3. Фіксація ходу та результатів огляду місця події 

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

ВСТУП

                                                  

Актуальність теми. Огляд місця події – це слідча дія, спрямована на виявлення, фіксацію та вилучення різних слідів та речових доказів, безпосередньо і особисто визнаних слідчими та іншими учасниками розслідування, а також з’ясування механізму події й інших обставин, що мають значення для справи.

Огляд місця події, згідно з ч. 2 ст. 190 КПК України, дозволено проводити в невідкладних випадках до порушення кримінальної справи. Це виключення зі слідчих заходів з вилученням засобів зв’язку для запобігання злочинів та вилучення інформації з каналів зв’язку, які можуть бути застосовані для порушення кримінальної справи згідно з ч. 3 ст. 187 КПК України.

Той факт, що тільки в ході цієї слідчої діяльності безпосередньо і взаємопов’язано вивчаються матеріальні обставини, предмети і сліди, підвищує особливу важливість огляду місця злочину. Ситуація неминуче змінюється з плином часу, і сліди зникають, тому може бути дуже важко заповнити прогалини, пов’язані з неякісним оглядом на інших етапах розслідування.

Через характер виконуваних дій, огляд місця події є складним і копітким: доводиться вивчати велику кількість різних об’єктів протягом тривалого часу, в складних погодних і побутових умовах, у нічний час доби, за непростої психологічної обстановки, пов’язаної з подією злочину.

Результативність огляду місця злочину багато в чому залежить від ходу, етапів цієї слідчої діяльності, слідів, виявлених під час розслідування, і вмілого використання криміналістичних методів та інструментів, призначених для фіксації інших речових доказів.

Дану тему досліджували: А.А. Барцицька, І. М. Григус, З. Т. Гулкевич, В. М. Іщенко, В. М. Коршунов, А. В.  Кофанов, Н. П. Молибога, Е. А. Разумов, Ж. В. Удовенко та ін.

Мета курсової роботи – дослідити тактику огляду місця події.

З поставленої мети слідують наступні завдання:

1. визначити поняття та сутність огляду як слідчої (розшукової) дії;
2. охарактеризувати завдання, види та принципи огляду місця події;
3. встановити процесуальні вимоги до проведення огляду;
4. здійснити організацію та планування огляду місця події;
5. виокремити учасників огляду місця події та їх функції;
6. визначити техніко-криміналістичне забезпечення огляду місця події;
7. проаналізувати тактику підготовки до проведення огляду по прибуттю на місце події;
8. дослідити тактичні прийоми огляду місця події;
9. визначити фіксацію ходу та результатів огляду місця події.

Об’єктом курсової роботи – є суспільні відносини, що виникають під час огляду місця події.

Предметом курсової роботи – є тактичні особливості огляду місця події.

Методи дослідження – аналізу та синтезу, пізнавальний, евристичний та ін..

Структура курсової роботи – складається зі вступу, трьох розділів, дев’яти підпунктів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг – 33 сторінки.

 

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОГЛЯДУ МІСЦЯ ПОДІЇ

1.1. Поняття та сутність огляду як слідчої (розшукової) дії

 

Одним з найскладніших видів огляду є огляд місця події. Місце події означає приміщення або місцевість, де стався злочин або де є матеріальні сліди, пов’язані зі злочинною подією.

Місце злочину і місце події – поняття, які не завжди співпадають:

• поняття більш широке – місце події;
• місце безпосереднього вчинення злочинного наміру, яке спричинило певні матеріальні зміни (наявність слідів злому, взуття, крові та ін.) – місце злочину [19].

Огляд місця події – це невідкладна розшукова (слідча) дія, спрямована на встановлення, фіксацію та розслідування обстановки на місці злочину, слідів злочину і злочинця та інших фактичних даних, які видобуваються разом з іншими доказами. Можна зробити висновки про механізм події та інші обставини розслідуваної справи.

Невідкладність огляду місця події пояснюється необхідністю отримання інформації про обставини події в первісному незміненому стані. Тому будь-яке зволікання спричиняє втрату речових доказів, зміну слідової картини, а також необхідністю оперативного отримання інформації з метою організації розшуку злочинця, а також інших слідчих (розшукових) дій, спрямованих на розкриття злочину.

Місце події – це широке поняття, яке може включати в себе місце підготовки до злочину, місце безпосереднього вчинення злочину, місце виявлення слідів і знарядь злочину, а також місце їх приховування.

Метою огляду є:

• виявлення слідів злочину і речових доказів;
• з’ясування обставин події;
• висунення версій про подію злочину і його учасників;
• отримання даних про осіб, які могли бути свідком вчинення злочину, з метою організації оперативно-розшукових заходів і подальших слідчих дій.

Таким чином, на думку більшості вчених-криміналістів, істотною особливістю концепції огляду місця події є безпосереднє сприйняття його обстановки і об’єктів, які на ній слідчий знаходить або виявляє.

 

1.2. Завдання, види та принципи огляду місця події

 

Виходячи із змісту поняття огляду місця події його завданнями є [18]:

а) вивчення та фіксація обстановки місця події з метою вияснення характеру та механізму злочину;

б) знаходження та вилучення слідів злочину, які як на етапі слідчого огляду, так і на подальших етапах розслідування можуть бути визнані речовими доказами по справі, що розслідується;

в) виявлення ознак, що характеризують особу, яка брала участь у скоєнні злочину (їх кількість, приблизний вік і стать, фізичні дані, певні звички, навички, наявність психічних відхилень, а також проінформованності про життєві звичаї, розпорядок роботи потерпілого);

г) фіксація особливостей, притаманних потерпілому та іншим об’єктам замаху;

д) встановлення обставин, які відображають об’єктивну сторону злочину:

• час і спосіб його скоєння;
• дії злочинця на місці злочину;
• наслідки злочину;
• наявність причинного зв’язку між діями злочинця і наслідками, що настали;

є) виявлення ознак, що вказують на мотив і мету вчинення злочину;

є) виявлення обставин, що сприяли вчиненню злочину;

ж) з метою успішного розслідування та розкриття злочинів в ході огляду місця злочину слідчий оперативно приймає рішення про проведення відповідних заходів щодо розшуку та встановлення об’єктів злочину і злочинців «по гарячим слідам».

Перераховані і завдання огляду місця події можна об’єднати в три основні групи.

Перша група завдань огляду місця події вказує на необхідність вивчення обстановки, щоб вияснити обставини події, що розслідується: як вона проходила, в яких умовах, в якій послідовності, за допомогою яких знарядь, для чого тощо. Використовуючи результати вивчених обставин, слідчий повинен представити у своїй голові картину протиправної події та їх механізмів, щоб найкращим чином зрозуміти їх природу, розкрити правду і, зокрема, передбачити, хто скоїв злочин [17].

Друга група завдань огляду місця події направляє слідчих на необхідність пошуку, виявлення або знаходження фактів – різних слідів на місці злочину:

1. ніг, рук, зубів людини;
2. знарядь злому;
3. транспортних засобів;
4. плям крові та інших речовин, а також на знаходження різних предметів, які мали відношення до скоєного злочину:

• знарядь злочину;
• куль, гільз;
• частин предметів, що відірвалися чи відломатися;
• одягу чи взуття;
• забутих чи загублених дрібних речей тощо.

Зазначені сліди та предмети дуже важливі для розкриття характеру події, встановлення кількості осіб, причетних до скоєного злочину, їх приблизного віку та статі, фізичних даних, наявності певних звичок, навичок, психічних відхилень, а також їх проінформованності про життєві звичаї, розпорядок роботи потерпілого, встановлення особистості потерпілого від злочину.

Виявлені сліди допомагають слідчому встановити конкретний час і спосіб вчинення злочину, певні дії злочинця на місці злочину і наслідки злочину, наявність причинно-наслідкового зв’язку між діями злочинця і наслідками, що настали, а також сприяють виявленню ознак, що вказують на мотив і мету вчинення злочину, а також виявленню обставин, що сприяли скоєнню злочину.

Нарешті, завдання третьої групи огляду події повинно бути не обмеження слідчого власне оглядом місця події, але, ґрунтуючись на інформації, отриманій під час огляду місця події, доручає співробітникові поліції провести низку невідкладних оперативно-розшукових заходів, спрямованих на відстеження та затримання злочинців «по гарячим слідам», виявлення вкраденого, організації перевірочних дій, наприклад, з метою встановлення особистості невідомого трупа тощо.

Слід мати на увазі, що завдання, названі оглядом місця події, не можна розглядати ізольовано одне від іншого. Вони взаємопов’язані і переплетені, і їх досягнення часто відбувається одночасно.

Огляд місця події необхідно проводити всебічно і об’єктивно, повно і точно з диференційованим підходом до кожного об’єкта, що буде сприяти правильному і повному вирішенню наступних питань [17]:

1. Що саме відбулося на місці огляду: нещасний випадок, злочин чи інша подія?
2. Чи було скоєно злочин там, де проводиться огляд місця події?
3. Які шляхи проникнення злочинців на місце події та шляхи відходження з нього?
4. Скільки було злочинців на місці події та хто вони?
5. Коли відбулася подія, що розслідується?
6. Який термін часу злочинець знаходився на місці події?
7. Як пересувалися злочинці на місці події? Яких предметів вони торкалися?
8. Які сліди залишили злочинці на місці події?
9. Які сліди могли залишитися на їх тілі, одязі тощо з місця події?
10. Що робив злочинець на місці, яку він переслідував мету підчас скоєння злочину?
11. Хто та звідки міг бачити все, що проходило на місці події? Цілком зрозуміло, що наведені питання є тільки приблизними, вони не можуть бути вичерпними і в залежності від конкретного випадку їх можна доповнити або змінити.

Огляд місця події може бути: первинний огляд проводиться відразу після отримання інформації про скоєний злочин, а в обстановці місця події сліди злочину і злочинця залишаються незмінними. Результати таких оглядів є найбільш ефективними.

Повторний огляд здійснюється у випадках, якщо виникає сумнів у повноті та достовірності первинного огляду внаслідок різноманітних причин (несприятливі природні умови, недостатня кваліфікація або ретельність слідчого тощо). При проведенні повторного огляду досліджується вся територія місця події.

У багатьох випадках повторного огляду може допомогти заповнити пробіл у результатах початкового обстеження. Однак слід мати на увазі, що ситуація на місці події може істотно змінитися і докази можуть бути загублені під час проведення повторного огляду. Додатковий огляд здійснюється, коли в ході розслідування виникає необхідність оглянути конкретний об’єкт або частину місця події, які взагалі не були оглянуті при початковому огляді або були погано і поверхово оглянуті. У таких випадках огляду підлягає не все місце події, а тільки окремі його об’єкти або ділянки [17].

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!