Курсова робота “Організація системи профорієнтації кадрів”

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОФОРІЄНТАЦІЇ КАДРІВ

1.1. Визначення та сутність профорієнтації

1.2. Методи та інструменти профорієнтації кадрів

1.3. Важливість профорієнтації для розвитку кадрів та організації

Висновки до Розділу 1

РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА СИСТЕМИ ПРОФОРІЄНТАЦІЇ НА ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ «СВІТАНОК»

2.1. Загальна характеристика підприємства ТОВ «Світанок»

2.2. Аналіз поточного стану профорієнтації на підприємстві

2.3. Оцінка результативності системи профорієнтації

Висновки до Розділу 2

РОЗДІЛ 3. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ СИСТЕМИ ПРОФОРІЄНТАЦІЇ КАДРІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ «СВІТАНОК»

3.1. Обгрунтування напрямів системи профорієнтації кадрів ТОВ «Світанок»

3.2. Розробка заходів щодо покращення системи профорієнтації кадрів на підприємстві

Висновки до Розділу 3

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. У сучасних умовах розвитку ринку праці та зростання конкуренції між підприємствами, наявність компетентного та мотивованого персоналу стає ключовим фактором успіху будь-якої організації. Однак, знайти і залучити кваліфікованих співробітників може стати складною задачею без належної системи професійної орієнтації.

Професійна орієнтація є складною науково-практичною системою роботи з особами, які знаходяться у ситуації вибору професії. Її інформаційну та методичну основу складають глибокі знання змісту й умов професійної діяльності, правильні уявлення про вимоги професії до психофізіологічних та особистісних якостей людини, психодіагностична оцінка індивідуально-психологічних особливостей особистості та порівняння отриманих результатів з вимогами різних видів діяльності.

З огляду на швидкі темпи змін у сучасному світі праці, дослідження та розвиток ефективних методів профорієнтації кадрів є надзвичайно важливим завданням для університетів, навчальних закладів та компаній. Така система дозволяє ефективно використовувати людські ресурси, зменшує текучість персоналу та сприяє розвитку економіки в цілому.

Саме тому тема «Організація системи профорієнтації кадрів» залишається актуальною і потребує подальшого дослідження та впровадження ефективних практик.

Питанням вивчення особливостей організації системи профорієнтації кадрів займалися багато науковців, серед яких: В. Гладкова [2], Н. Гончарова [3], Т. Клімов [4], Л. Логуш [9], М. Мельник [11], Т. Острянко [15], І. Хом’юк [25], А. Шиденко [26] та інші.

Метою курсової роботи є дослідження процесу організації профорієнтаційної роботи на ТОВ «Світанок».

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

1. розглянути сутність та визначення профорієнтації;
2. визначити основні методи та інструменти профорієнтації кадрів;
3. зясувати аажливість профорієнтації для розвитку кадрів та організації;
4. надати загальну характеристику підприємства ТОВ «Світанок»;
5. проаналізувати поточний стан профорієнтації на підприємстві;
6. провести оцінка результативності системи профорієнтації;
7. обгрунтувати напрями системи профорієнтації кадрів ТОВ «Світанок»;
8. розробити заходи покращення системи профорієнтації кадрів на підприємстві.

Об’єктом курсової роботи є система профорієнтації кадрів.

Предметом дослідження – особливості організації профорієнтації кадрів ТОВ«Світанок».

Методи дослідження: бібліографічно-описовий (для детального вивчення сутності та функцій реклами у наукових працях); аналізу та синтезу (для дослідження сучасного стану профорієнтаційної роботи на підприємстві ТОВ «Світанок»); статистичний метод (для порівняння фінансових показників підприємства); метод класифікації (за його допомогою, ми чітко структурували наукову роботу, виокремити критерії, за якими було відібрано низку матеріалів для дослідження) та інші.

Практичне значення курсової роботи полягає у розробленні методичних рекомендацій, що стосуються удосконалення системи профорієнтаційної роботи на підприємстві ТОВ «Світанок».

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, супроводжуваних висновками, поділених на підрозділи, загальних висновків та списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи – 38 сторінок. Список використаної літератури налічує 28 найменувань.

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОФОРІЄНТАЦІЇ КАДРІВ

1.1. Визначення та сутність профорієнтації

 

У визначенні профорієнтації і висвітленні її сутності існує кілька поглядів, які відображають складний, динамічний та багаторівневий психологічний об’єкт. Його вивчення здійснюється з різних перспектив. Літеральний переклад терміну «профорієнтація» (з латинського «professio» – професія та французького «orientation» – орієнтація) показує, що це спрямування людини на конкретну професію [7, с. 12].

Значення терміну «профорієнтація» змінюється відповідно до змін у суспільних уявленнях щодо його сутності, цілей, завдань, методів і форм роботи. Тому важливо акцентувати увагу на трьох основних аспектах, які вкладає в себе концепція профорієнтації: «професія», «орієнтація» і «діяльність». У філософському енциклопедичному словнику «діяльність» розглядається як унікальна форма активної взаємодії людини з навколишнім світом, мета якої полягає в систематичній та цілеспрямованій трансформації та зміні його характеру [9, с. 90].

Запровадження категорії «діяльність» у розгляд аналізованого терміну «професійна орієнтація» відкриває можливість розглядати її не лише як практичну справу, але й як теоретичну діяльність, а саме міждисциплінарний науковий напрямок. Це означає, що профорієнтація не лише збирає існуючі знання, але й активно займається їхнім набуттям. Початково як практична справа, профорієнтація поступово розвивається у теоретичний план, що дозволяє розглядати її як єдину сутність теорії та практики.

Професія (від латинського слова «professio» – офіційно визначене заняття, фах, від «profiteer» – виявляти свою справу) – це тип трудової діяльності або заняття, яке вимагає конкретної підготовки і є джерелом засобів існування [5, с. 23]. Термін «орієнтація» використовується у різних наукових дисциплінах і завжди або прямо, або опосередковано, пов’язаний з визначенням місцезнаходження та вибором напрямку руху.

У енциклопедії термін «орієнтація» (від французького «orientation», буквально – спрямовувати на схід) визначається у прямому і переносному сенсах. У прямому сенсі – це здатність орієнтуватися в навколишньому світі, у переносному – це визначений напрямок наукової, суспільної та іншої діяльності [9, с. 90].

Термін «профорієнтація» набув широкого поширення після Міжнародної конференції, яка відбулася у 1921 році в Барселоні, де він був протиставлений поняттю «відбір». На цій конференції було відзначено, що, у той час як відбір сприяє інтересам певної професії, профорієнтація спрямована на задоволення інтересів людини.

Під час ХV Генеральної конференції ЮНЕСКО, яка відбулася у 1970 році у Братіславі, було ухвалено робоче визначення профорієнтації. Згідно з цим визначенням, профорієнтація розглядалася як допомога, яка надається особистості у розвитку її унікальних особистісних рис, щоб вона могла обрати для себе напрямок навчання та професійної діяльності протягом життя в умовах постійних змін і досягти своїх особистих цілей [11, с. 57].

Відповідно до сучасної української концепції профорієнтації, розробленої у період незалежності України, профорієнтація описується як комплекс заходів у сфері соціально-економічних, психолого-педагогічних та методико-фізіологічних сферах, спрямованих на сприяння активному та свідомому самовизначенню особистості у професійному плані та формуванню трудової ідентичності, враховуючи її потреби, індивідуальні здібності та вимоги ринку праці для повноцінної реалізації в професійній сфері [3, с. 7].

Згідно з уявленнями Є. Єгорової, О. Ігнатовича та В. Кобченка, під терміном «професійна орієнтація» мається на увазі комплекс науково обґрунтованих методів, форм та засобів, які сприяють особі у виборі чи зміні професії та працевлаштуванні. Це враховує індивідуально-психологічні особливості, інтереси, можливості та вимоги ринку праці у сфері кадрів [19, с. 8].

Профорієнтація спрямована на процес професійного самовизначення особистості, яке є об’єктом цієї діяльності, тоді як предметом є суб’єкт, який здійснює вибір професії.

 

1.2. Методи та інструменти профорієнтації кадрів

 

Методи профорієнтації кадрів розглядаються як система засобів, прийомів і методик для досягнення її цілей. Важливо відзначити, що основною метою будь-якого методу чи форми проведення профорієнтаційної роботи є розширення можливостей особистості у професійному виборі.

При оцінці ефективності методів і форм профорієнтаційної роботи важливо враховувати готовність особистості (або групи) приймати розглянуті проблеми та брати участь у відповідних заходах. Крім того, слід враховувати прийнятність розгляду конкретних питань профорієнтації у відповідному навчальному закладі, центрі зайнятості, а також переконатися, що немає опозиції стосовно використання певних методів і форм профорієнтаційної роботи [18].

За змістом і спрямованістю методи і форми профорієнтаційної роботи можна класифікувати таким чином:

а) інформаційно-довідкові;

б) діагностичні;

в) морально-емоційної підтримки;

г) активізації професійного самовизначення;

д) надання допомоги у конкретному виборі та прийнятті рішення щодо професійного шляху [15, с. 42].

Інформаційно-довідкові методи та форми профорієнтаційної роботи виконують свої завдання через:

1. використання професіограм (важливо використовувати зрозумілі та лаконічні описи професій);
2. залучення довідкової літератури (з умови достовірності інформації);
3. використання інформаційно-пошукових комп’ютерних систем (для ефективного пошуку професій, вакансій тощо);
4. організацію професійних екскурсій, зустрічей з фахівцями, спеціальних лекцій, бесід та диспутів з питань професійного вибору;
5. використання різноманітних фільмів і відеофільмів про різні професії;
6. проведення різноманітних ярмарків професій та їх модифікацій, які довели свою ефективність у профорієнтаційній роботі з різними категоріями населення тощо.

Діагностичні методи спрямовані на розвиток самопізнання особистості, виявлення та оцінку її індивідуально-психологічних особливостей, здібностей, інтересів та можливостей. Серед них можна виділити такі: бесіди-інтерв’ю закритого типу (за чітко визначеними питаннями); опитувальники професійних інтересів та мотивації; опитувальники професійних здібностей; особистісні опитувальники; тести для діагностики індивідуально-психологічних особливостей; проективні особистісні тести; професійні проби у спеціально організованому навчальному процесі; використання різноманітних ігрових і тренінгових ситуацій; пролонговане спостереження та інші [18].

Методи морально-емоційної підтримки відносяться до способів психологічної підтримки особистості у ситуаціях вибору чи зміни професії та працевлаштування. Такі методи можуть застосовуватися як у індивідуальній, так і у груповій формі. Вони сприяють розіграшу спеціальних процедур для вирішення складних аспектів, пов’язаних з професійним самовизначенням, що сприяє збільшенню впевненості особистості.

 

РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА СИСТЕМИ ПРОФОРІЄНТАЦІЇ НА ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ «СВІТАНОК»

2.1. Загальна характеристика підприємства ТОВ «Світанок»

 

Компанія «Світанок» є підприємством з колективною власністю та була заснована 23 березня 2000 року в селі Жаб’янка, Звенигородському районі Черкаської області за адресою вулиця Незалежності, будинок 11А [24].

Код ЄДРПОУ – 14215158.

Статутний капітал – 37 000.

Згідно з відкритими державними реєстрами, засновниками та бенефіціарами фермерського господарства є: О. Пукаленко, С. Гусятинський, А. Катан, О. Калюжна, М. Довбиш, В. Попко, та Л. Сімірей.

Телефон:  +380 (67) 446-90-88.

Електронна пошта: mavit0102@ukr.net            

ТОВ «Світанок» було створено для здійснення різноманітної діяльності, включаючи господарську, фінансово-інвестиційну та комерційну сфери. Компанія веде самостійну, ініціативну та систематичну господарську діяльність на власний ризик з метою здобуття прибутку, який поділяється між учасниками та досягнення економічних та соціальних результатів [24].

Основною сферою діяльності ТОВ «Світанок» є вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур, за винятком рису.

Крім того, компанія також займається іншими видами діяльності, зокрема:

– розведенням великої рогатої худоби молочних порід;

– розведенням іншої великої рогатої худоби та буйволів;

– розведенням коней та інших тварин родини конячих;

– розведенням свиней;

– допоміжною діяльністю у рослинництві;

– допоміжною діяльністю у тваринництві;

– виробництво прісноводної риби;

– оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин;

-оренда сільськогосподарської техніки та устаткування;

– оренда будівельної техніки та устаткування;

– проведення інших видів спортивних заходів;

– організація інших форм відпочинку та розваг;

– роздрібна торгівля на ринках та з лотків харчовими продуктами,

– напоями та тютюновими виробами;

– надання пасажирських перевезень наземним транспортом;

– купівля та продаж власної нерухомості;

– оренда автомобілів та інших легкових транспортних засобів;

– прокат вантажних автомобілів;

– оренда та управління власною або орендованою нерухомістю [24].

Організаційна структура ТОВ «Агрофірма «Світанок» наведена на рис. 2.1.

Рис. 2.1 Організаційна структура підприємства ТОВ «Світанок»

 

Організаційна структура ТОВ «Світанок» відноситься до лінійної форми, яка є типовою для середнього сільськогосподарського підприємства в Україні. У такій структурі існує чітка ієрархія, де рішення та директиви передаються від верхнього керівництва до нижнього рівня безпосередньо через вертикальні ланцюги комунікації. Керівництво зосереджується на контролі за виробничим процесом, розподілі ресурсів та виконанні завдань, що сприяє швидкому та однозначному виконанню інструкцій [24].

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!