Курсова робота “Особливості екологічного виховання учнів закладів початкової освіти”

ЗМІСТ

 

ВСТУП 

Розділ I. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ 

1.1. Сутність понять «екологія» та «екологічне виховання» у педагогічній літературі 

1.2. Форми і методи екологічного виховання 

1.3. Психолого-педагогічні умови організації екологічного виховання учнів 

РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ В ПРОЦЕС ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ 

2.1. Методи формування екологічної культури у молодшому шкільному віці 

2.2. Педагогічний досвід екологічного виховання на уроках «образотворчого мистецтва» 

ВИСНОВКИ 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Дбайливе ставлення людини до природи складається не тільки з уміння використовувати її плоди. Дуже важливим є те, щоб усвідомлення значимості природи стало внутрішнім надбанням особистості. Тому потрібно формувати екологічну свідомість школярів, що проходить найбільш ефективно, якщо педагогічний процес екологічного виховання враховує психологічні особливості учнів.

З року в рік екологічний компонент набуває все більшого значення. В першу чергу це зумовлено тим, що природні ресурси, їх відтворюваність мають скінченні величини, а тиск від діяльності людини на природу зростає і став практично неконтрольованим, майже непрогнозованим. Суспільству сьогодні потрібні виховані, грамотні та культурні в екологічному відношенні люди. Саме тому так важливо розпочати екологічне виховання з раннього дитинства.

У зв’язку з цим виникає необхідність суттєвого удосконалення змісту навчального процесу, створення відповідних педагогічних умов для екологічного виховання школярів, відбору оптимальних форм, методів і прийомів навчання екології.

Екологічне виховання вже перестало бути новим елементом для школи, якому раніше майже або й зовсім не приділялося уваги. Загрозлива екологічна ситуація, що склалася, зробила його одним з найпріоритетніших напрямків в галузі освіти та виховання. Вже зараз в багатьох середніх навчальних закладах України вводиться такий предмет як екологія, створюються факультативи. Все більше освітян схиляються до необхідності екологізації всіх навчальних предметів. Педагогічні діячі проводять ґрунтовні дослідження, створюють спеціальні програми.

Отже, екологічна освіта і виховання покликані забезпечити підростаюче покоління науковими знаннями про взаємозв’язок природи і суспільства, допомогти зрозуміти багатогранне значення природи для суспільства в цілому і кожної людини зокрема, сформувати прагнення і вміння брати активну участь в охороні й поліпшенні навколишнього середовища.

Різні аспекти екологічного виховання та його проблематику досліджували такі науковці, як А. Волкова, Н. Горопача, О. Захлєбний, І. Зверєв, Н. Кот, О. Кудрявцева, Н. Лисенко, В. Маршицька, С. Ніколаєва, С. Плохій, Г. Пустовіт, Н. Пустовіт, Н. Рищова, І. Суравегіна, Н. Яришева та інші.

Мета дослідження – визначити особливості екологічного виховання учнів початкової школи та обґрунтувати педагогічні умови.

Для досягнення мети дослідження передбачено виконання таких завдань:

1. Проаналізувати поняття «екологія» та «екологічне виховання» у педагогічній літературі;
2. Визначити форми і методи екологічного виховання;
3. Дослідити психолого-педагогічні умови організації екологічного виховання учнів;
4. Визначити методи формування екологічної культури у молодшому шкільному віці;
5. Обгрунтувати педагогічний досвід екологічного виховання на уроках «образотворчого мистецтва».

Об’єктом дослідження є екологічне виховання.

Предметом дослідження є зміст, форми та методи екологічного виховання учнів закладів початкової освіти.

Методи дослідження включають вивчення літературних джерел відомих педагогів, психологів і науковців минулого та сучасності; теоретико-методологічний аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури; узагальнення теоретичних матеріалів, концепцій і поглядів різних авторів щодо екологічного виховання.

Структура роботи. Курсова робота складається з вступу, двох розділів із підрозділами, загальних висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг становить 29 сторінок, а список джерел налічує 19 найменувань.

 

Розділ I

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ

1.1. Сутність понять «екологія» та «екологічне виховання» у педагогічній літературі

 

Екологія — це наука, що досліджує взаємозв’язки між живою та неживою природою. Цей термін уперше був введений у 1866 році німецьким біологом Ернстом Геккелем у його книзі «Загальна морфологія організмів».

Сьогодні термін «екологія» має значно ширше значення, ніж у перші десятиліття розвитку цієї науки. Більш того, екологічні питання часто асоціюються насамперед із проблемами охорони довкілля. Ця зміна в значенні зумовлена помітними наслідками впливу людської діяльності на навколишнє середовище.

Основним завданням прикладної екології є створення принципів раціонального використання природних ресурсів, що базуються на визначених загальних законах організації життя.

На сучасному етапі розвитку вітчизняної освіти одним із ключових напрямів є екологічна освіта та виховання. Свідоме і дбайливе ставлення людини до природи можливе лише за наявності екологічної культури та всебічних екологічних знань, які потрібно формувати з дитинства. У цьому контексті виникає проблема вивчення процесу формування екологічної культури у дітей молодшого шкільного віку, оскільки розвиток компонентів певного типу культури є результатом виховного процесу.

За визначенням І. В. Бабіна, екологічне виховання — це «безперервний процес виховання та розвитку дитини, який має на меті формування системи екологічних уявлень і знань, а також екологічної культури, що проявляється в емоційно позитивному ставленні до природи та відповідальному підході до стану навколишнього середовища» [1, с. 26].

Мета екологічного виховання полягає у вихованні особистості, яка розуміє наслідки своїх дій для навколишнього середовища і може жити в гармонії з природою.

Враховуючи мету екологічної освіти, її завдання в контексті організації навчального та виховного процесу включають:

1. Розвиток у дітей наукового розуміння взаємозв’язку між людиною та навколишнім природним середовищем, а також закономірностей функціонування і розвитку природи як глобальної системи.
2. Виховання екологічних цінностей і моральних ідеалів у молодих поколінь.
3. Розвиток інтелектуальних навичок у молодших школярів для здійснення екологічної оцінки конкретних ситуацій.
4. Формування вмінь і навичок екологічної діяльності та екологічно доцільної поведінки у молодших школярів під час взаємодії з об’єктами живої та неживої природи.

Згідно з думкою С. В. Бойченка, для успішної реалізації завдань екологізації національної системи освіти та впровадження екологічного виховання необхідно дотримуватися кількох основних принципів, серед яких:

1. інтегративності;
2. міждисциплінарності;
3. наступності;
4. проблемності [2].

Ефективність екологічного виховання в значній мірі зумовлена дотриманням певних педагогічних вимог. Тому для реалізації принципів екологічного виховання у дітей молодшого шкільного віку важливо застосовувати комплекс методичних засобів і прийомів, які впливають на їхні почуття, свідомість, емоційно-вольову сферу та сприяють формуванню екологічних ціннісних орієнтацій.

За словами Т. Вороненко, «екологічну культуру слід сприймати як особливий ідеал, новий тип культури, який ґрунтується на екологічно орієнтованому мисленні та гуманістичному світогляді. Це відображає етичний ідеал, що прагне до гармонійного розвитку людини, включаючи органічну взаємодію суспільства з природою, а також глибоке усвідомлення внутрішньої цінності і взаємозалежності природного та соціального життєвого простору» [3, с. 22].

 

1.3. Психолого-педагогічні умови організації екологічного виховання  учнів

 

В останні роки з’явилися психолого-педагогічні дослідження, що висвітлюють як загальні принципи екологічної освіти та виховання, так і специфічні аспекти цієї проблеми в початковій школі.

Зміст екологічної освіти та виховання, а також способи і методи їх реалізації в навчально-виховному процесі початкової школи, визначаються загальноприйнятими принципами світової спільноти з урахуванням як глобальних, так і національних тенденцій у розвитку педагогічної науки, освіти та культури. Не існує універсального підходу до визначення, які саме екологічні зв’язки слід розглядати на кожному уроці і яким чином. Це питання залишається на розсуд учителя, який працює в конкретному класі та враховує особливості природних умов.

Посилення екологічних аспектів у шкільній освіті та вихованні стало підґрунтям для визначення умов, необхідних для організації екологічного виховання учнів у процесі їх професійної підготовки.

Серед таких умов можна виділити:

1. впровадження нових освітніх технологій;
2. залучення інтересів учнів до пізнавального середовища;
3. особлива роль педагогів у процесі організації екологічного виховання;
4. урахування сучасних тенденцій суспільного розвитку;
5. чітке формулювання мети екологічного виховання [19, с. 17].

Сучасні тенденції суспільного розвитку вимагають, щоб система екологічної освіти та виховання відповідала динамічному прогресу світової цивілізації. Сьогодні очевидно, що розв’язання екологічних проблем залежить від людей, які володіють екологічними знаннями та мають гуманістичний підхід.

Матеріал про екологічні взаємозв’язки є важливою частиною змісту уроків різних типів. Завдяки розумінню причинно-наслідкових зв’язків між природними явищами, учні формують своє уявлення та засвоюють норми й правила екологічної поведінки. Екологічна освіта сприяє розвитку відповідального ставлення до природи.

Успіх екологічної освіти тісно пов’язаний із системою знань, які учні здобувають у класі, та базується на важливому принципі зв’язку між людиною та природою, а також взаємодіями, що відбуваються в природному середовищі. Цей принцип є основою екологічної свідомості, яка є невід’ємною частиною екологічної освіти. Аналіз науково-методичної літератури та практики роботи вчителів початкових класів свідчить про необхідність системного підходу до екологічного виховання учнів, використання місцевих краєзнавчих матеріалів та врахування поступового ускладнення і поглиблення окремих елементів навчання з першого по четвертий клас.

Важливо активно залучати молодших школярів до виконання практичних завдань, які їм під силу, щодо охорони місцевих природних ресурсів. Серед таких завдань можна виділити озеленення школи та парку, догляд за клумбами, шефську допомогу пришкільним лісовим масивам, збір плодів та насіння лугових і чагарникових рослин, а також прибирання гілок, охорону та підгодівлю птахів і підтримку пам’яток природи в рамках краєзнавства. У процесі екологічного виховання слід дотримуватись принципів гуманізму та гармонії між прекрасним і корисним.

Ціннісний аспект змісту екологічної освіти та виховання відіграє ключову роль у формуванні у особистості бережливого ставлення до природи. Серед цінностей природи особливе місце займає естетична цінність, що визначається поняттям прекрасного та виразного. Система естетичних цінностей підкріплюється моральними нормами поведінки, формуючи в моральній свідомості молодших школярів екологічні імперативи. Ознайомлення учнів із моральними моделями взаємовідносин між людиною та природою має відбуватися через залучення їх до конкретних дій і вчинків у природному середовищі.

 

РОЗДІЛ ІІ

МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ В ПРОЦЕС ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

2.1. Методи формування екологічної культури у молодшому шкільному віці

 

Системність і послідовність є взаємопов’язаними аспектами, які є критично важливими для успішності виховної діяльності, спрямованої на формування екологічної культури учнів. Основа виникнення та розвитку екологічної культури в учнів початкової школи закладена в змісті навчальних предметів, що викладаються [11, с. 17].

Гуманістично-естетичний цикл (мову, читання, музику, образотворче мистецтво) значно розширює кругозір молодших школярів, сприяючи розвитку їхніх ціннісних суджень і повноцінному спілкуванню з природою. Твори мистецтва, як і сама природа, слугують важливими засобами для пізнання навколишнього світу та є джерелами знань про природне середовище — світ звуків, кольорів і естетичних вражень. Викладання практичних предметів також допомагає учням початкової школи зрозуміти практичну значущість природних матеріалів у повсякденному житті.

Формуванню екологічної культури учнів сприяють такі методи і прийоми:

1 клас (Урок української мови) 

Тема: : Завершення речень. Слухання казки «Казка про зайчика та пори року. Осінь» О. Крижановської, що сприяє згадуванню особливостей осені.

(Діти разом з вихователем знайомляться з темою уроку, слухають казку та самостійно роблять висновки про осінні зміни в природі. Вони також обговорюють цікаві факти про життя диких тварин, зокрема зайців).

• Де в природі живуть кролики? (У полі, на луках, на відкритих просторах, у норах).
• Чому важливо дбайливо ставитися до цих сором’язливих тварин? (Вони є важливою ланкою в харчовому ланцюзі природного середовища).
• Чи можна восени спалювати сухе листя та траву на луках і в полях? (Ні, оскільки це може завдати шкоди диким тваринам, що живуть у цих місцях).

Висновок: У рамках уроку акцентуємо увагу на науковій компетентності, яка спрямована на відповідальне ставлення до навколишнього середовища. Охорона тваринного світу є важливим аспектом, що підкреслює його зв’язок з природою в цілому [13, с. 93].

1 клас (Урок мистецтва)

Тема: Краса рідної землі. Пісня. Куплет – приспів. Розучування пісні «Ой прийшла осіння пора» М. Медведєра.

(Перед початком розучування пісні вчитель має нагадаати дітям про природні зміни, які відбуваються восени).

• – Які зміни відбулися в погоді? (Стало холодніше, часто йдуть дощі, листя жовтіє та опадає, дме холодний вітер).
• Як птахи та диких тварини готуються до холодів? (Деякі тварини впадають у сплячку, збирають запаси їжі на зиму, а птахи готуються до відльоту на південь).
• Чи всі птахи відлітають на зимівлю в теплі краї? (Ні, деякі залишаються з нами).
• Як ми можемо допомогти птахам пережити сувору зиму? (Можемо споруджувати підгодівельні станції та самостійно їх годувати).

Висновок: розвиток почуття відповідальності за стан природи, її збереження та вміння сприймати природу як унікальну цінність для людства.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!