Курсова робота “Особливості морального виховання школярів з інтелектуальними порушеннями”

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ПИТАННЯ МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ У ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ 3

1.1. Теоретичні основи морального виховання у психолого-педагогічній літературі 

1.2. Особливості морального виховання школярів з інтелектуальними порушеннями 

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

РОЗДІЛ І. ПИТАННЯ МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ У ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

1.1. Теоретичні основи морального виховання у психолого-педагогічній літературі

 

Значна вага морального виховання у педагогіці була надана ще з давніх-давен. Багато видатних педагогів наголошували на тому, що підготовка доброзичливої людини ґрунтується не лише на освіті та розвитку, але й на моральних якостях особистості.

Видатний український педагог К.Д. Ушинський точно визначив роль морального виховання у розвитку особистості молодшого школяра: «Звичайно, освіта розуму і збагачення його пізнанням багато принесе користі, але…, я не вважаю, що ботанічні чи зоологічні знання…, змогли б зробити гоголівського городничого чесним службовцем. Я абсолютно впевнений, що якби Павло Іванович Чичинов був знайомий з усіма таємницями органічної хімії чи політичної економії, він залишився б тим же, дуже шкідливим для суспільства  пройдисвітом.

Лише наявність розуму та знань не може забезпечити належний розвиток моральних якостей і суспільного цементу, який об’єднує людей в правдиве та дружнє суспільство», – переконує нас відомий педагог [7, с. 391].

У загальному розумінні, мораль є набором ідей, принципів та закономірностей, що визначають ціннісні орієнтації в гуманних та демократичних відносинах. Ці ідеї реалізуються через систему норм та правил поведінки, що вдосконалюються, з огляду на інтереси навколишнього середовища. Високий рівень моралі проявляється у впровадженні та розвитку гуманних відносин, любові та повазі до людей, доброзичливості, рівності та визнанні значення народної культури. За словами педагога, «Мораль – це система принципів, ідей, законів, норм та правил поведінки, які регулюють гуманні стосунки між людьми» [7, с. 19].

В кожному народі норми, закони та принципи моралі існують і передаються з покоління в покоління, збагачуючись та удосконалюючись з часом. Ці принципи конкретизуються в правилах поведінки, що сприяють зміцненню взаємин між людьми. У сучасному світі вихованість оцінюється згідно з різними традиційними принципами та нормами. Це включає у себе добрі справи та вчинки, які покликані відображати високі стандарти поведінки та сприяти покращенню взаємин між людьми.

Отже, моральне виховання передбачає наступні завдання:

1. розвивати в дітей доброзичливість, чуйність та співчуття, а також готовність допомагати людям в скрутній ситуації;
2. виховувати у дітей бажання жити та діяти згідно з загальнолюдськими моральними принципами та нормами;
3. поступово залучати дітей до моральних норм та принципів суспільства
4. направляти свідомість, почуття та поведінку дітей на оволодіння та розвиток моралі суспільства;
5. створювати у дітей моральний статус особистості [3, с. 45].

Мораль і моральність – це два різних поняття, які варто розрізняти. Мораль можна визначити як сукупність норм людської поведінки, які визначають ставлення людей до суспільства, держави, класу та один до одного. Ці норми підтримуються традицією та суспільною думкою. Моральність людини формується не лише за допомогою її моральних норм, але й через внутрішні переконання, духовні цінності, життєвий досвід та багато інших факторів.

Однією з складових суспільної свідомості є моральна свідомість школяра, яка виражається у його уявленнях та концепціях, і відображає реальне ставлення та регулює моральний аспект його поведінки. Моральні переконання – це ті переживання та ідеї, які підпорядковані моральним принципам та нормам. Вони формуються під час оволодіння різноманітністю моральної культури та стають керівництвом до дій особистості [2, с. 15]. Моральні почуття відображають оцінку ставлення особистості до конкретних ситуацій та факторів.

Формування почуття, яке відбувається в результаті морального виховання молодшого школяра, призводить до розвитку певних емоційних ставлень до того, на що він раніше не звертав уваги. Моральні звички – це стійкі форми поведінки, які є корисними для суспільства та стають необхідністю для людини в будь-яких умовах. Моральна спрямованість – це соціальна позиція особистості, яка базується на світоглядних принципах, мотивах поведінки та виявляється як властивість особистості в різних обставинах. Структуру морального виховання зображена на рис 1.1.

Рис. 1.1. Структура морального виховання

 

 

Поняття «моральної культури» можна знайти в посібниках В.І. Лозової. Моральна культура є ключовим елементом духовного життя людини і характеризує її здатність оволодіти основними принципами моралі як єдністю вимог, правил, норм і принципів, які керують поведінкою в усіх аспектах життя. А. Ламартин, що писав ще в середині ХІХ століття, вважав, що гуманна педагогіка є хранителем моральної культури. Його думка, що втрата хоча б однієї моральної істини може призвести до загибелі як окремої людини, так і всього людства, залишається актуальною і до цього дня [5, с. 20].

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!