ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОЗДОРОВЧО-ПРОФІЛАКТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ЗДО
1.1. Аналіз вивчення проблеми у вітчизняній історіографії
1.2. Загальна характеристика оздоровчо-профілактичної діяльності у дошкільних закладах
РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИЧНЕ ВПРОВАДЖЕННЯ ОЗДОРОВЧО-ПРОФІЛАКТИЧНОЇ РОБОТИ В ЗДО
2.1. Аналіз стану оздоровчо-профілактичної діяльності
2.2. Засоби впровадження педагогічних умов створення оздоровчо-профілактичної роботи в практику закладів дошкільної освіти
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. В сучасному світі проблема здоров’я людини набуває все масштабнішого характеру. Особливо держава дбає про розвиток здорового покоління. У Законах України «про дошкільну освіту» робиться акцент на виховання серед дітей культури здорового способу життя. Сьогодні дана тема є дуже актуальною та обговорюється як науковцями, так і педагогами та медиками та тримається на контролі держави. У ході дискусій, що ведуться фахівці висловлюють свої думки, стосовно того,що потрібно зробити, аби зберегти здоров’я наймолодших громадян нашої країни. Тому на сьогодні написано безліч статей, монографій та розроблено мето дичок, які допомагають дошкільним закладам проводити та організовувати оздоровчо-профілактичну роботу з вихованцями.
Стратегічними завданнями дошкільної освіти, визначеними Законом України є не тільки збереження та зміцнення здоров’я, а й ефективне формування основ здорового способу життя в дітей, починаючи з раннього віку. Реалізація цього завдання передбачає впровадження у практику дошкільних закладів нових як традиційних, так і не традиційних технологій, спрямованих на збереження та зміцнення здоров’я дошкільника. Не зважаючи на досить широке коло досліджень з даної теми, це питання потребує більш глибшого вивчення, оскільки в наш час технології змінюються та є більше можливостей для ґрунтовного дослідження.
Об’єктом дослідження даної курсової роботи є процес організації оздоровчо-профілактичної роботи в ЗДО.
Предметом дослідження виступають педагогічні умови створення здоров’язберігаючого середовища у дошкільному закладі.
Мета роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці створення умов для оздоровчо-профілактичної роботи в ЗДО.
У процесі реалізації даної мети було поставлено такі завдання:
- Проаналізувати стан проблеми оздоровчо-профілактичної роботи ЗДО у психолого-педагогічній літературі вітчизняних авторів;
- Охаратеризувати сутність оздоровчої роботи в дошкільному закладі;
- Розкрити основні компоненти, критерії та показники здоров’язбережувального середовища;
- Дізнатися про основні засоби впровадження новітніх технологій в роботі ЗДО.
Наукова новизна – одержаних результатів полягає в тому, що здійснено ґрунтовний підхід щодо вивчення вітчизняними дослідниками проблеми профілактично-оздоровчої роботи дошкільного закладу. Також у тому, щоб поширити знання з цієї теми, опрацьований матеріал об’єднати у єдине ціле, залучивши до нього фактичний матеріал, відповідну літературу, статті, монографії.
Методи дослідження: теоретичні (аналіз, синтез та узагальнення джерельної бази), емпіричні, діагностичні, метод математичної статистики, порівняльний, логічний.
Практичне значення роботи. Отримані результати можна використати як у навчальному процесі у вузах під час вивчення даного періоду, так і при написанні дипломних чи магістерських робіт. Цей матеріал може бути використаний у нових наукових концепціях щодо вивчення оздоровчо-профілактичної роботи дошкільного закладу.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох основних розділів, висновків, списку джерел, що становлять 30 позицій.
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОЗДОРОВЧО-ПРОФІЛАКТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ЗДО
1.1. Аналіз вивчення проблеми у вітчизняній історіографі
Зберегти психічне і фізичне здоров’я кожної дитини є найголовніше завдання будь якого навчального закладу, а дошкільного особливо. Перед вихователями дошкільних закладів стоїть досить складне питання: як вибрати найефективніші, оптимальні для своїх вихованців здоров’язбережувальні технології та методики ? Адже відомо, що неефективні, застосовані безсистемно, не узгоджено чи не вчасно методики можуть не лише не допомогти, а й нашкодити.
Вчені світу дійшли спільної думки, що здоров’я людини залежить в основному від чотирьох чинників: системи охорони здоров’я, генетичної спадковості, стану навколишнього середовища та способу життя. Тому можна зробити висновок, що спосіб життя суттєво впливає на стан здоров’я майбутнього покоління. Діти, які відвідують садочок, перебувають у ньому значну частину часу, в середньому від 10 до 12 годин на день. І для того, щоб дитятко зростало здоровим дуже важливо доцільно організувати її рухову активність та сприяти позитивному настрою протягом перебування дитини у дошкільному закладі [2]. Початок ХХІ ст. в Україні позначений суттєвими економічними, політичними та культурними змінами. Соціальні умови істотно вплинули на психологію суспільства та всі сфери життя, а особливо на освіту. Насамперед це характеризується у модернізації змісту, форм і методів роботи навчальних закладів, зокрема це стосується і дошкільних закладів.
Усі дошкільні заклади у своїх основних та профілактичних заходах повинні насамперед опиратися на Закон України «Про дошкільну освіту» [15], саме він визначає збереження та зміцнення фізичного, психічного та духовного здоров’я дитини як першочергове завдання розвитку, навчання і виховання наймолодших громадян країни. Необхідною умовою збереження і зміцнення усіх складників здоров’я, а отже й повноцінного і своєчасного розвитку фізичної, соціально-моральної, інтелектуально-пізнавальної, емоційно-ціннісної, творчої та інших сфер дитячої особистості є застосування в освітньому процесі дошкільних навчальних закладів науково достовірних, перевірених методик, які забезпечать ефективну профілактичну та оздоровчу функцію.
Важливо, щоб такі методики і технології органічно інтегрувалися в цілісний освітній процес окремої вікової групи і всього дошкільного навчального закладу. Всі нові методики мають реалізовуватися комплексно, через створення безпечного розвивального предметного, природного і соціального середовища, екологічно сприятливого життєвого простору, повноцінного медичного обслуговування, харчування, оптимізації рухового режиму. Важливим є системний підхід до формування у дітей ціннісного ставлення до власного здоров’я і мотивації щодо здорового способу життя, дотримання гармонійних, доброзичливих взаємин між усіма представниками освітнього процесу: педагогами, дітьми та батьками вихованців, – при цьому, центом усього залишається дитина [10. c.8].
Великої уваги надається профілактиці збереження здоров’я дошкільників. В оцінці сучасного закладу дошкільної освіти визначальною є насамперед культура садка, загальна атмосфера в ньому, що створюється спільними зусиллями всіх учасників освітнього процесу, від керівника закладу до батьків та дітей. Одне з перших місць в діяльності дошкільного закладу повинна посідати турбота про здоров’я та розвиток дитини, наявність педагогів-професіоналів у своїй справі, сучасне обладнання приміщень та ігрових площадок.
Тому більшість сучасних вчених приходять до висновку, що головним в оцінці ефективності дошкільної освіти є не обсяг набутих дитиною знань, а поєднання їх з особистісними якостями, умінням застосовувати набуті знання у житті [1, c.78]. В сучасній українській історіографії питання організації та профілактики здоров’я дітей у дошкільних закладах вивчається досить систематично.
Написано багато посібників, монографій та статей присвячених даній програмі. Методистами видано безліч методичних матеріалів для полегшення роботи вихователя у сучасному закладі. Питаннями та проблемами здоров’язбережувального освітнього середовища присвячено наукові роботи Т.Андрущенко, М. Гриньової, В. Івченка, Л. Лохвицької, Я. Берегового та ін. Такі вчені як В. Панов, Д. Іванов, Є. Рибак, А. Тубельський цікавилися питаннями моделювання безпечного для здоров’я освітнього середовища.
Важливим нормативним документом, яким повинні послуговуватися всі дошкільні навчальні заклади є Закон України «Про дошкільну освіту» [15], а також Національна доктрина розвитку освіти в Україні в ХХІ столітті, де передбачено, що основною метою роботи закладу є, не тільки збереження та зміцнення здоров’я дітей, а й активне формування основ здорового способу життя в дітей, починаючи з раннього віку. Реалізація цього завдання передбачає впровадження в практику сучасного дитячого садка здоров’язбережувальних технологій, які є важливим складовим елементом профілактики збереження здоров’я серед малят. Він також передбачає взаємозв’язок та взаємодію всіх чинників педагогічного процесу, спрямованих на збереження та зміцнення здоров’я дитини на всіх етапах її розвитку та виховання.
Реалізація стратегічних оздоровчих завдань відображена в основних положеннях О. Кононко, а також у дослідженнях О. Богініч «Сучасні пріоритети фізичного розвитку дітей» [6], Н. Денисенко ««Будьте здорові діти!»: програма з валеологічного виховання дошкільнят» [12], «Гартуємо тіло і дух! Сучасні підходи до фізичного виховання та оздоровлення дошкільнят» [13], Л. Лохвицької «Організація здоров’язберігального середовища в закладах дошкільної освіти» [20] та ін. Зокрема багато дослідників даної теми намагалися дати визначення поняттю «здоров’язберігаюче середовище». Так, О. Богініч вважає, що здоров’язбергігаюче середовище – це середовище, в якому дитині приємно та безпечно перебувати, що стимулює її розвиток, забезпечує комфортні умови для формування здоров’я і є оптимальним для її зростання [5, c. 191].
А. Сидоренко під час дослідження стану здоров’я дітей зазначає, що здоров’язбережувальне освітнє середовище це сукупність соціально-гігієнічних, психолого-педагогічних умов і фізіологічних чинників. Поняття «Здоров’язбережувальний простір» О.Підгірна обґрунтовує як багаторівневу освітню систему і соціально організоване виховне вередовище, в якому пріоритетними виступають здоровий спосіб життя, психолого-педагогічні та оздоровчо-профілактичні умови для формування та зміцнення здоров’я.
О. Богініч у своїх працях намагалась зробити порівняльну характеристику двом визначенням: здоров’язбережувальний простір та здоров’язбережувальне середовище. Вона стверджує, що здоров’язбережувальний освітній простір відрізняється від здоров’язбережувального середовища, тим що перше поняття розглядається як створення комфортних умов для життя кожної дитини, незалежно від освітнього закладу, а середовище вимагає створення відповідних умов у кожному конкретному дошкільному навчальному закладі, з урахуванням змісту його діяльності, оздоровчих та профілактичних технологій [6]. Вчений Г. Селевко у праці «Сучасні освітні технології» запропонував основні положення щодо формування здорового способу життя дитини: пріоритет здоров’я над іншими цінностями, валеологічний підхід, дотримання режиму, педагогізація довкілля, принцип профілактики здоров’я дітей, принцип природо відповідності та ін. принципи.
Варто зазначити, що основними складовими частинами оздоровчого простору закладу дошкільної освіти, можуть бути визначені наступні чинники: уміння відстежувати позитивні і негативні зміни у стані власного здоров’я, уміння складати ефективну програму збереження здоров’я, уміння створювати здоров’язбережувальний простір, володіння способами організації діяльності із профілактики здоров’язбереження. Безперечно процес формування та зміцнення здоров’я дітей у ЗДО залежить від формування у них переконання у збереженні власного здоров’я. Для того, щоб сформувати у дітей дошкільного віку мотивацію до збереження здоров’я, потрібно насамперед навчити їх свідомо ставитися як до власного здоров’я так і до здоров’я оточуючих. Відображення такої позиції можна побачити у низці державних законів та документів. Наприклад, у національній доктрині розвитку освіти в Україні, Законі «про дошкільну освіту» [15], базовому компоненті [2]. Саме у цих документах наголошується на тому, що в дітей необхідно виховувати ціннісне ставлення до життя, власного здоров’я та здоров’я інших людей.
Для отримання повного тексту придбайте роботу!
Курсова робота "Теоретичні аспекти використання методів арт терапії у роботі з дітьми дошкільного віку" 

Відгуки
Відгуків немає, поки що.