Курсова робота “Особливості організації виробництва нової продукції на підприємстві”

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСНОВНОГО ВИРОБНИЦТВА НА ПІДПРИЄМСТВІ

1.1 Принципи та методи організації виробничого процесу

1.2 Сутність організації виробництва та основні управлінські рішення

1.3 Формування та структура виробничого процесу

РОЗДІЛ ІІ. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТОВ «ВАТРА»

2.1 Організаційна структура підприємства

2.2 Основні показники економічної діяльності підприємства

2.3 Організація основного виробництва на підприємстві

РОЗДІЛ ІІІ. НАПРЯМКИ ПІДВИЩЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСНОВНОГО ВИРОБНИЦТВА НА ПІДПРИЄМСТВІ

3.1 Шляхи підвищення організації основного виробництва на підприємстві

3.2 Економічний ефект від запропонованих заходів

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Ринкові відносини і процеси глобалізації мають значний вплив на динаміку вітчизняної економіки, але найбільший вплив робить виробництво. Не буде перебільшенням сказати, що головним ядром, що формує виробництво і його інфраструктуру, є організація виробництва. Саме організація виробництва – це головна складова, від якої залежить саме виробництво.

Якщо основні теоретичні та методологічні проблеми не будуть вирішені, виробництво може зазнати значних збитків, що призведе до руйнування всього ринку. Вона стає залежною від зовнішніх впливів, і країна переходить на використання іноземної продукції.

Формування ринкової економіки України передбачає побудову відповідного середовища з усіма законами і закономірностями. Вона заснована на тому, що ви досягнете успіху в цьому і залежить від компетентності фахівця.

Склад виробничого процесу складний і багатогранний, охоплюючи безліч проблем. Найбільш важливим з них є зміцнення і розширення функціонування початкового рівня підприємства, вдосконалення організаційної структури, організації систем виробничого обслуговування та їх логістики.

Мета даної курсової роботи – дослідження організації основного виробництва на підприємстві та розробка заходів, які сприяли б підвищенню прибутків підприємства, а відповідно збільшити економічну ефективність підприємства.

Завданнями курсової роботи є:

• визначити принципи та методи організації виробничого процесу;
• розкрити сутність організації виробництва та основні управлінські рішення;
• дослідити формування та структура виробничого процесу;
• проаналізувати організаційно-економічну характеристику ТОВ «Ватра»;
• розробити шляхи підвищення організації основного виробництва на підприємстві.

Об’єкт дослідження – ТОВ «Ватра»

Предмет дослідження – основне виробництво на підприємстві, а саме виробництво зерна.

У вітчизняній практиці, що стосується майбутнього вітчизняної зернової економіки, необхідно постійно відстежувати той факт, що попит на зерно буде збільшуватися, навіть якщо населення зменшиться і Україна буде змушена збільшувати виробництво.

Структура курсової роботи. Робота складається зі вступу, троьох розділів, висновків та списку використаних джерел (25 найменування). Загальний обсяг курсової роботи 46 сторінок.

 

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСНОВНОГО ВИРОБНИЦТВА НА ПІДПРИЄМСТВІ

 1.1 Принципи та методи організації виробничого процесу

 

Раціональний склад виробничого процесу залежить від певних принципів. До них належать пропорційність, пряма точність, безперервність, ритмічність, автоматизація і гнучкість спеціалізації. Принцип спеціалізації включає в себе поділ праці між окремими підрозділами підприємства, а також роботу у виробничому процесі та їх співробітництво. Цей принцип характеризує обмеження і стабільний асортимент продукції, виробленої в кожному виробничому підрозділі [5, 43].

Компанія має такі види спеціальностей:

1. Функціонально – допоміжні та обслуговуючі галузі об’єднані в окремі самостійні підрозділи, що виконують певні функції.
2. Предмет – забезпечує інтеграцію певного асортименту товарів в окремі магазини.
3. Деталі – технічно однорідне підприємство з виробництва деталей складається з інтеграції в певному виробничому секторі.
4. Технічний – засіб коригування певних частин виробничого процесу в кожному цеху і на виробничому майданчику.

Принцип пропорційності забезпечує відносно рівну продуктивність в одиницю часу для взаємопов’язаних підрозділів підприємства та їх внутрішніх підрозділів (секцій, команд і робочих місць) [7, 19].

Принцип прямої точності означає найкоротший шлях проходження виробу на всіх етапах і операціях виробничого процесу, від початку матеріалу до випуску готового виробу, без будь-яких зустрічних або поворотних рухів. Щоб дотримуватися цього принципу під час технологічного процесу, магазини, майданчики і робочі місця максимально організовані, а допоміжні виробничі та сервісні служби розташовані як омога ближче до структурних підрозділів, в яких вони працюють.

Принцип безперервності виробничого процесу включає скорочення часу при виробництві конкретного продукту за рахунок перенесення оптимального виду об’єкта праці у виробництво і перерв між відповідними технічними операціями [8, 152]. Принцип ритмічності означає, що продукт випускається рівномірно через певні проміжки часу. Принцип автоматизації збільшує виробництво, забезпечуючи збільшення економічно обґрунтованих осіб від безпосередньої участі в експлуатації виробничого процесу, що сприяє автоматизації виробничого процесу. Принцип гнучкості включає швидку адаптацію виробничого процесу до змін організаційних і технічних умов, пов’язаних з переходом на випуск нової продукції або її модернізацією [9, 26].

Ступінь гнучкості може визначатися часом і додатковими витратами, необхідними компанії при цьому переході на виробництво даного виду продукції або його зміни. Всі ці принципи раціональної організації виробничих процесів взаємопов’язані, доповнюють один одного і в тій чи іншій мірі реалізуються в реальній виробничій діяльності підприємства. Метод організації виробництва – це специфічний метод здійснення виробничого процесу, який включає в себе набір відповідних інструментів і технологій для його здійснення. Взаємозв’язок між порядком функціонування технологічного процесу і порядком обладнання та ступенем безперервності виробничого процесу особливо важливий для методу організації виробництва [10, 85].

Існує 3 способи організації вашого виробництва:

• Непотоковий (одиночний);
• Потокова передача;
• Автоматизація.

Для непотокового виробництва характерні такі особливості:

– Через невеликий обсяг робочого об’єкта, якого недостатньо для завантаження звичайного обладнання, конструкція і технологія виготовлення робочого об’єкта обробляються на різних робочих місцях.

– Робота розміщується в технічних групах одного і того ж типу, незалежно від порядку виконання операцій.

– Предмет праці переміщується в процесі обробки по складних маршрутах, тому між операціями виникає тривала перерва;

Технічне оснащення зазвичай універсальне, але для обробки особливо складних і великих деталей можна використовувати інше обладнання [11, 62].

У методі предметної групи весь набір об’єктів праці поділяється на технічно схожі групи. Обробка об’єктів у кожній групі виконується приблизно за однією і тією ж технологією і вимагає одного і того ж обладнання. Це дозволяє створювати тематичні розділи з обробки продукції в групі для підвищення рівня механізації та автоматизації виробництва. Метод предметної групи створює передумови для переходу до потокового виробництва.

Потокове виробництво – це дуже ефективний спосіб організації виробничого процесу, який передбачає обробку предмета праці в певний час за найкоротшим маршрутом.

Головною особливістю потокового виробництва є стабільний асортимент однорідної продукції. У потоковому виробництві виражені основні принципи дуже ефективної організації виробничого процесу, і, в першу чергу, принципи прямої точності, безперервності. Сучасні методи використовуються для виробництва великої кількості виробів протягом тривалого періоду часу, переважно в масовому виробництві та велико серійному виробництві [14, 52].

Потокове виробництво – це найкраще масове виробництво з наступними характеристиками:

1. Розділіть технічні процеси на конкретні операції і розподіліть їх за конкретними завданнями.
2. Точне визначення тривалості (синхронізації) дії.
3. Розміщення робочого місця в порядку технічного процесу виготовлення виробу (принцип розміщення);
4. В основному ми переміщуємо продукт з одного робочого місця на інше і оснащуємо лінію транспортним обладнанням (конвеєри, пневматичні транспортні засоби, промислові операції, маніпулятори і т. д.), призначеним для регулювання ритму виробничої лінії.

Основною структурною одиницею потокового виробництва є виробнича лінія. Це група технічно і систематично розділених робочих місць, які виробляють 1 або більше продуктів однакового розміру [15, 32]. Для ефективної роботи підприємства вибирається певний тип виробничої лінії, розраховуються її основні параметри і вимірювання, темп, ритм, кількість робочих місць, швидкість конвеєра і довжина робочої зони.

Хід виробничої лінії – це інтервал часу, протягом якого рухомий продукт спускається з лінії. Тобто часовий інтервал, протягом якого регулярно виробляється певний продукт [16, 154]. Якщо предмети праці передаються не штучно, а транспортними партіями, вони залишають лінію в період, званий ритмом лінії. У робочому конвеєрі, який безперервно рухається під час роботи, робочий переміщується по конвеєру в межах зазначеної робочої зони. Після роботи співробітник повертається в початок зони і виконує роботу над наступним продуктом, який на цей момент підійшов до робочої зони.

Потокове виробництво має деякі недоліки, а саме:

• монотонність та одноманітність праці;
• чутливість до можливих відхилень у постачанні, оснащення та документації, що може спричинити зупинення конвеєра [17, 42].

Для вирішення цих виробничих проблем була створена автоматична виробнича лінія. Автоматична виробнича лінія – це серія машин, які автоматично виконують певні технічні операції, такі як транспортування, контроль якості тощо, без втручання людини. Таким чином, автоматизація виробничого процесу, при якій всі або більшість операцій, що потребують фізичних зусиль працівника, переносяться на верстат і виконуються без його безпосередньої участі. Співробітники виконують тільки функції координації, нагляду та управління [18, 27].

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!