Курсова робота “Особливості перекладу прецендентних феноменів культури (англійська, українська мови)”

ЗМІСТ

 

ВСТУП

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ПРЕЦЕДЕНТНИХ ФЕНОМЕНІВ КУЛЬТУРИ 

1.1. Сутність феномену прецедентності 

1.2. Роль прецедентності в перекладознавчому аналізі 

1.3. Особливості перекладу прецедентних феноменів культури 

РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПЕРЕКЛАДУ ПЕРЕЦЕДЕНТНИХ ФЕНОМЕНІВ КУЛЬТУРИ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА АНГЛІЙСЬКІЙ МОВАХ 

2.1. Методологічні основи прецедентних феноменів в перекладознавстві 

2.2. Аналіз прецедентних феноменів у літературі 

2.3. Перекладацький аналіз науково прецедентних феноменів культури 

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПЕРЕКЛАДУ ПРЕЦЕДЕНТНИХ ФЕНОМЕНІВ КУЛЬТУРИ 

3.1. Перекладацький колорит лексики національно-культурного забарвлення 

3.2. Критерії відбору прецедентних феноменів культури іноземної мови 

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 ВСТУП

 

Актуальність теми. Прецедентні явища відносяться до колективних базових знань і свідчать про культурну грамотність мовної особистості, рівень її поінформованості. Вони є показником належності до певної культури та часу. Кількість прецедентних явищ, що використовуються у художніх творах, значно збільшується, що насторожує вчених та перекладачів у правильності їх відтворення. Оскільки прецедентні явища є невід’ємною частиною культури будь-якого народу і часто використовуються в художній літературі, їхнє знання дуже важливо для адекватного перекладу.

Обумовлена широким використанням прецедентних явищ у художніх творах та необхідністю їх адекватного відтворення іншою мовою для повної передачі закладеного в них сенсу. Сучасні автори досить часто включають ці одиниці у свої твори, щоб викликати додатковий інтерес у читача, надати їм образності, збагатити емоціями та апелювати до культурної чи історичної пам’яті читача.

Трансляційне вивчення цього складного явища на стику мови, культури та знання мало виключно фрагментарний характер. Зокрема, переклад прецедентних імен розглядався з погляду такого спорідненого поняття, як інтертекстуальність, алюзованість та красномовство власних назв, такими вченими, як Г. О. Гусєва, А.В. Ситько, О. В. Поветєва, Чередніченко О.І, Т. П. Андрієнко, О. Л. Морозовська, К. О. Альошина, О. В. Ворон, Г. А. Бойко. Більшість перекладознавчих досліджень, так чи інакше пов’язаних із проблемою прецедентних імен, фактично не враховують їхній лінгвокогнітивний статус і обмежуються зверненням до стандартного набору прийомів та трансформацій, характерних для перекладу онімів загалом.

Метою курсової роботи є комплексне перекладацьке охоплення прецедентних імен, засноване на підкресленні мовно-когнітивних і культурних особливостей їх утворення та функціонування.

Досягнення мети можливе за умови виконання наступних завдань:

1. розкрити сутність феномену прецедентності;
2. визначити роль прецедентності в перекладознавчому аналізі;
3. виділити особливості перекладу прецедентних феноменів культури;
4. відокремити методологічні основи прецедентних феноменів в перекладознавстві;
5. провести перекладацький аналіз науково прецедентних феноменів культури;
6. розглянути перекладацький колорит лексики національно-культурного забарвлення;
7. оцінити критерії відбору прецедентних феноменів культури іноземної мови.

Об’єктом курсової роботи є переклад перецедентних феноменів культури в англійській та українській мовах.

Предметом курсової роботи є особливості перекладу перецедентних феноменів культури.

Методи дослідження: Методологічну основу дослідження становлять теоретичні: загальнонаукові та спеціальні  методи, які розподіляють на та  емпіричні: синтез, аналогія, пояснення, тлумачення зібраних даних, побудови понять, концепції.

Структура курсової роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел та літератури.

         

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ПРЕЦЕДЕНТНИХ ФЕНОМЕНІВ КУЛЬТУРИ

1.1. Сутність феномену прецедентності

 

Прецедентність, поняття, що дуже часто вживається в роботах дослідників з багатьох галузей, особливо лінгвістики. Феномен прецедентності, є подією, яка має особливе значення для людини або групи людей через емоції, що виникають. Воно також має пристойний характер, адже визначення словосполучення знає не одна людина, а весь народ, етнос, попередники та сучасники. Крім того, це поняття можна використовувати неодноразово у своєму мовленні. Усі види прецедентних явищ є результатом вербальної чи невербальної комунікації. Вербальні явища є сукупність певних текстів, які у літературі. Невербальне означає живопис, скульптуру, архітектуру, музику. У будь-якому випадку автор намагався щось таким чином донести, згодом це стало прецедентом і вже використовувалося як приклад багатьма іншими авторами.

Функції прецедентних явищ ґрунтуються на одному, найбільш суттєвому обміні інформацією. Вони можуть мати як емоційне забарвлення, так і інтелектуальний підтон. При реалізації цієї функції важливо не тільки адекватно сприймати весь набір інформації, але й правильно пояснювати її одержувачу, щоб він зрозумів її так само, як і відправник. Також необхідно, щоб і адресат вмів обробляти інформацію, робити з неї певні висновки, які нічим не відрізняються від усіх існуючих. Вважається, що спілкування має складатися з неструктурованого набору звуків, безглуздих фраз й у кінцевому підсумку необгрунтованих висновків [1].

До функцій прецедентного явища належать:

1. виконання ролі культурного зразка;
2. функціонує як складова метафора;
3. що символізують певне явище або ситуацію як сукупність диференціальних ознак.

При використанні того чи іншого прецедентного імені щоразу оновлюється ряд відмітних та атрибутивних ознак, тобто знаків, необхідних для його ідентифікації, а також тих, що входять до його складу, але не є обов’язковими. Склад таких знаків не є фіксованим у межах кожної національно-культурної спільності, суспільства та навіть окремої людини [2]. З погляду ступеня вербалізації прецедентне явище поділяється на вербальне та вербалізоване. Перша підгрупа містить прецедентну команду та прецедентне ім’я, а друга містить прецедентний текст та прецедентну ситуацію.

Прецедентний текст, як і прецедентна ситуація, відносяться до явищ, що не належать до поточного мовного рівня, інваріант їхнього сприйняття зберігається в когнітивній базі в максимально редукованому, цілісному вигляді. Когнітивну базу можна визначити, як структуровану сукупність обов’язкових знань та національно детермінованих та мінімізованих уявлень конкретної національно-мовно-культурної спільності. Таким чином, немає потреби повністю вербально розкривати текст чи ситуацію, щоб виявити весь спектр пов’язаних з ними асоціацій [3].

Прецедентне висловлювання визначається як самодостатній продукт мовної та розумової діяльності, одиниця, яка може характеризуватись предикативністю або функціонувати у формі словосполучення, складний характер, сума значень його компонентів не дорівнює його змісту. Однак таке визначення не дає повного уявлення про висловлювання, що має право вважатися прецедентним, оскільки не вказує його джерело, а самодостатність прецедентного висловлювання зберігається не завжди, оскільки іноді, щоб інтерпретувати весь спектр змісту, що міститься в прецедентному висловленні, необхідно звернутися до ситуації або тексту, з якого воно випливає.

Для відтворення вербалізованих прецедентних явищ існують способи їхньої актуалізації, розрізняють такі види [4]:

1. формальна актуалізація відбувається, якщо істотна сама форма прецедентних явищ і немає необхідності знати першоджерело;
2. когнітивна актуалізація передбачає, що з розуміння прецедентних явищ необхідно залучення певного обсягу смислів відповідного тексту чи ситуації;
3. прагматичне оновлення вимагає ознайомлення з низкою ситуацій, коли використовується прецедентне явище;
4. когнітивно-прагматична актуалізація відбувається в умовах потреби у знанні всіх компонентів смислової структури.

Прецедентні феномени є сховище культурно значущої інформації і, як наслідок, маркер колективної культурної ідентичності, і водночас виявляють зв’язок із ціннісними домінантами цієї спільності. За методом актуалізації прецедентних явищ це залежить від того, скільки фонових знань необхідно перекладачеві як читачеві оригіналу, щоб розшифрувати зміст і передбачити, як цей метод оновлення працюватиме для цільової аудиторії.

 

1.2. Роль прецедентності в перекладознавчому аналізі

 

Враховуючи, що використання терміна, прецедентний феномен та його похідних, не характерне для західної лінгвістики та перекладознавства, доречно розглянути поняття, яке найчастіше згадується у зв’язку з прецедентом, а саме інтертекстуальність. Досить часто у наявних дослідженнях ці поняття не знаходять достатньої диференціації, в результаті відбувається їхнє змішання, що не завжди доречно і не дозволяє простежити певні відмінності у способі їхнього перекладу. Зокрема, прецедент іноді визначають як наявність у тексті елементів попередніх текстів, але це розуміння більше пов’язане з інтертекстуальністю, тоді як прецедент є набагато складнішим явищем, специфіка якого розкривається при вивченні його когнітивної природи.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!