Курсова робота ” Особливості роботи соціального педагога з підготовкою молоді до сімейного життя “

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ ПІДГОТОВКИ МОЛОДІ ДО СІМЕЙНОГО ЖИТТЯ В ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБ 

1.1 Обґрунтування  доцільності  підготовки  молоді  до  сімейного життя 

1.2 Готовність  до  сімейного життя  як показник соціалізації особистості 

1.3 Підготовка молоді до сімейного життя у роботі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді 

Висновки  до  Розділу  1 

РОЗДІЛ ІІ. ТЕХНОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ПІДГОТОВКИ МОЛОДІ ДО СІМЕЙНОГО ЖИТТЯ 

2.1. Форми  й  методи  роботи  з  підготовки  молоді  до  шлюбу 

2.2. Способи подолання неготовності молоді до сімейного життя центрами соціальних  служб для сім’ї, дітей та молоді 

2.3. Результати  впровадження  тренінгової програми  визначення  готовності  до  шлюбу  в  діяльності  центрів  соціальних  служб 

2.4. Охорона праці спеціалістів соціальних служб для сім’ї, молоді та дітей 

Висновки до Розділу 2 

ВИСНОВКИ

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

 

Актуальність дослідження. Сфера сімейних відносин завжди регулювалася суспільством за допомогою цінностей, норм моралі і моральності. В останні роки відбулися дуже суттєві зміни в системі сімейного шлюбу, зміни в сімейних цінностях і традиційних устоях. Руйнуються звичні стереотипи, що дає багато простору для самореалізації особистості, але в той же час створює безліч нових соціальних і психологічних проблем і конфліктів: соціально-психологічна дезадаптація чоловіків і жінок посилює дисгармонію сімейних відносин; може бути використана готовність молодих людей до шлюбу у всіх аспектах – соціальному, психологічному, матеріальному, побутовому, сексуальному тощо.

Зворотною стороною цього процесу є не тільки підвищення рівня внутрішнього конфлікту в молодій сім’ї, а й збільшення числа розлучень і зниження народжуваності. Розлучення стає все більш поширеною формою вирішення подружніх конфліктів, і їх мотивами є відмінності в характері, відсутність духовної близькості.

Світовий досвід показує, що зовнішні та внутрішні проблеми сім’ї вирішуються більш ефективно завдяки організованій системі державної сімейної політики. Її соціальна значимість обумовлена певними проблемами сім’ї, що підвищує роль держави в соціальному розвитку і оптимізує діяльність інших соціальних інститутів на благо сім’ї.

Створити сприятливі умови для всебічного розвитку сім’ї та кожного з її членів, максимально розширити функції сім’ї, посилити роль сім’ї як головного центру суспільства і підвищити рівень соціального забезпечення сім’ї, дітей та молоді в різних місцях. Ефективність такої діяльності забезпечується комплексними, довгостроковими тематичними заходами за участю як соціальних фахівців, так і безпосередніх користувачів послуги (молоді та молодих сімей).

Актуальність теми дослідження обумовлена необхідністю підготовки молоді до сімейного життя, батьківської обізнаності, здорового способу життя, репродуктивного здоров’я, профілактики раннього сирітства, що сприяє розвитку сім’ї шляхом вивчення утримання соціального забезпечення сімей, дітей та молоді, відродження та поширення національних цінностей української родини, визнання ролі родини в суспільстві та вихованні дітей.

До проблем молодої сім’ї, закономірностей їх існування та розвитку, в цілому, належать соціальна педагогіка, психологія, філософія, соціологія, зокрема у працях таких вчених як: В. Шадриков, М. Бердяєв, Б. Лихачов. про соціальну орієнтацію та етичне виховання молоді: А. Харчев, В. Переведенцев, Л. Нечепоренко, Г. Лактіонова, А. Капська, І. Звєрєва, З. Зайцева, С. Голод, В. Бочарова, І. Бестужев-Лада, О. Безпалько, К. Баздирев та Т. Афанасьєва.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати зміст, форми і методи соціально-педагогічної роботи з молодим сім’ями.

Залежно від мети дослідження були сформульовані такі завдання:

1. Вивчити у сучасних наукових дослідженнях ситуацію з прогресом у проблемі підготовки молоді до майбутнього сімейного життя.
2. Узагальнити досвід роботи соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо підготовки молодих людей до готовності молоді до сімейного життя.
3. Дати характеристику окремим формам і методам підготовки молоді до сімейного життя в роботі соціальних служб.
4. Проаналізувати ефективність тренінгів з підготовки молоді до подружнього життя серед клієнтів центрів соціального захисту сім’ї, дітей та молоді.

Об’єкт дослідження: соціально-педагогічна робота з молодими сім’ями.

Предмет дослідження: зміст, форми і методи соціально-педагогічної роботи з молодими сім’ями.

Методи дослідження. Для вирішення завдань і перевірки припущення використано комплекс методів:

• теоретичні: аналіз наукової і методичної літератури, робіт вітчизняних та зарубіжних авторів з питань соціально-педагогічної діяльності, синтез, систематизація для обґрунтування змісту і методики підготовки молоді до сімейного життя;
• емпіричні: вивчення й узагальнення передового педагогічного досвіду підготовки молоді до формування повноцінної сім’ї та виконання у ній соціальних ролей чоловіка та батька з метою виявлення можливостей застосування ефективних форм та методів; інтерв’ювання, анкетування, бесіди, опитування для визначення рівнів підготовки молоді до сімейного життя; методи діагностики, безпосереднє і опосередковане спостереження, кількісний та якісний аналіз результатів експерименту з метою визначення ефективності проведеної дослідно-експериментальної роботи.

Теоретичне значення: розробити систему підготовки молоді до сімейного життя в рамках діяльності соціальних служб для сімей, дітей та молоді, науково продемонструвати зміст та закономірності особистої підготовки до шлюбу, виявити основні суперечності в сімейних відносинах.

Практичне значення: полягає у діяльності із соціальних служб  сімей, дітей та молоді йдеться про розробку та впровадження методик навчання, що допомагають молодим людям підготуватися до сімейного життя. За результатами проведеного дослідження були розроблені рекомендації щодо ефективного впровадження методик навчання у практичну діяльність центрів соціальних служб.

Структура роботи: дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел, який налічує 38 найменувань та 8 додатків. Загальний обсяг дослідження складає 56 сторінок.

 

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ ПІДГОТОВКИ МОЛОДІ ДО СІМЕЙНОГО ЖИТТЯ В ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБ

1.1. Обґрунтування  доцільності  підготовки  молоді  до  сімейного життя

 

Сьогодні в нашому суспільстві, у зв’язку з кризою в сім’ї, виникають складні ситуації, що стосуються розвитку сімейної системи. Традиційні сімейні цінності втратили пріоритет і значення в плануванні майбутньої сучасної молоді. Частково причина цієї кризи криється в тому, що у багатьох молодих людей незрілі уявлення про важливість сімейного благополуччя. Одружуючись, молоді люди часто зауважують, що вони не готові виконувати певні сімейні функції та обов’язки, щоб вирішувати нові проблеми та завдання.

Особиста участь і відповідальність за майбутнє сім’ї не завжди добре розуміються, і часто спостерігається споживче ставлення як до партнерів, так і до сімейного життя в цілому. Це пов’язано з тим, що ставлення сім’ї формується майже спонтанно під впливом батьків, однолітків і засобів масової інформації, які не завжди надають достовірну інформацію, необхідну для майбутнього сімейного життя.

Соціально-економічні зміни, що відбуваються в українському суспільстві, актуалізують проблему формування у підростаючого покоління готовності до створення нової сім’ї та сімейного життя. Це пов’язано з низкою об’єктивних і суб’єктивних факторів, які смутно впливають на підготовку молодих людей до створення сім’ї, станов­лення особистості.

До об’єктивних факторів належать омолодження шлюбу, недостатня економічна і соціальна захищеність, загальне ослаблення моральних норм у суспільстві, поширення нетрадиційних форм шлюбу. До суб’єктивних факторів, що ускладнюють процес формування готовності молоді до сімейного життя, належать раннє фізіологічне дозрівання дівчаток і хлопчиків, психологічна та психічна і моральна безвідповідальність стосунків, небажання народжувати дітей або відкладання цього акту на невизначений термін [5, с.133].

Значне погіршення умов життя більшості населення України не сприяє формуванню готовності до сімейного життя: збільшується кількість розлучень, у тому числі з ініціативи жінок, і, як наслідок, збільшується кількість неповних сімей, дітей без одного з батьків. Знижується цінність самої сім’ї і глибоких почуттів, що лежать в основі міцних подружніх відносин.

Тому необхідно, щоб молоді люди були цілеспрямовано підготовлені до того, щоб вести сімейне життя. Це дозволить побудувати унікальний світ своєї власної родини, вже озброївшись деякими знаннями і методами дій, без проб і помилок пізніше. Це допомагає сформувати систему уявлень про себе як про людину певної статі, має свої особливості і потреби, мотиви, цінності, відношення до представників протилежної статі, виробляє відповідну поведінку.

Таке навчання має ґрунтуватися на системі знань, навичок і умінь, набутих під час навчання в освітніх закладах. Однак педагогічні дослідження показують, що існують певні проблеми зі сприйняттям себе молодими людьми в сімейному житті. Підготовка до шлюбу і сімейного життя означає не тільки бажання закоханих завжди бути разом, а й відповідальність і серйозні зобов’язання.

Вона охоплює кілька аспектів:

• формування певних моральних комплексів: підготовка особистості прийняти на себе нової системи відповідальності за майбутніх дітей, в основному пов’язане з розподілом ролей між подружжям;
• готовність до міжособистісного спілкування і співпраці, сім’я є малою групою, для її нормального функціонування потрібна узгодженість ритму життя подружжя;
• готовність йти на жертви заради партнера, яка передбачає здатність до відповідної діяльності, заснованої на альтруїзмі (безкорисливості);
• наявність якостей, пов’язаних з проникненням у внутрішній світ людини (емпатійний комплекс);
• висока естетична культура почуттів і поведінки особистості;
• уміння конструктивно вирішувати конфлікти, здатність до саморегуляції власної психіки і поведінки [6, с.15].

У процесі підготовки до сімейного життя молодих людей слід виховувати вміння уникати сімейних сварок і ситуацій, які часто призводять до розлучення.

Також мова йде про намагання партнерів домінувати у сім’ї:

• незадоволені потреби в спілкуванні;
• несумісність партнерів через різні умови життя, під впливом різних груп, сімей та різних життєвих цінностей;
• недоліки у вихованні, характері та моральному розвитку сім’ї (егоїзм, надмірна критичність, споживацтво);
• нерівномірний розподіл обов’язків;
• незадоволені матеріальні потреби;
• порушення сімейної етики (невірність, ревнощі);
• незадоволення сексуальних потреб тощо.

Підготовка молодих людей до шлюбу і сім’ї – це багатогранний процес, який охоплює кілька аспектів: соціальний, моральний, психологічний, юридичний, економічний, естетичний та інтимний. Всі вони тісно пов’язані, доповнюють один одного і спрямовані на формування хорошого сім’янина.

Загальносоціальна підготовка молоді до сімейного життя включає в себе завершення освіти, набуття професії, початок самостійної трудової діяльності.

Моральна підготовка до сімейного життя включає в себе підготовку до створення сім’ї, серйозне ставлення до шлюбу, формування почуття відповідальності, ніжності, чутливості, обов’язку, терпіння, турботи тощо, а також знайомство з правилами шлюбного етикету. Такі, як культура і етика сімейної поведінки.

Правова підготовка до сімейного життя спрямована на ознайомлення молоді з основними положеннями сімейного права:

1. моногамія (одношлюбність);
2. досягнення шлюбного віку, визначеного в Україні: для дівчат 18 − років, для юнаків − 19 років;
3. запобігання інцесту (шлюб між прямими родичами, а також між тими, хто усиновлював, і тими, кого усиновили);
4. психічне здоров’я партнерів (дієздатність);
5. обопільна згода партнерів (добровільність);
6. рівність незалежно від походження, соціального та майнового стану, національності тощо.

У процесі підготовки до сімейного життя молоді люди вивчають права і обов’язки подружжя, особисті відносини, майнові відносини, правові відносини між батьками і дітьми. Молоді люди також ознайомлюється зі змістом законів штату про шлюбні контракти, державних актів позбавлення материнських і батьківських прав, усиновлення, законних підстав і розлучення [15, с. 47].

Господарсько-економічна підготовка до сімейного життя включає формування навичок і вмінь господарського і економічного характеру, необхідних для ведення домашнього господарства, таких як домашні справи, рівний розподіл обов’язків між членами сім’ї, подолання непорозуміння з приводу поділу домашньої праці на жіночу і чоловічу, планування і дотримання сімейного бюджету тощо.

Естетична підготовка молоді до сімейного життя спрямована на формування уявлень про естетичну культуру сім’ї, знайомство з естетикою міжполових відносин, основами етикету у відносинах між чоловіками і жінками; виховувати повагу до сімейних традицій, бажання примножувати їх, вміння організовувати сімейні свята. У процесі формується правильне уявлення про естетику життя, з’являється бажання привносити красу в своє життя, розвивається хороший смак (вміння одягатися, користуватися прикрасами).

Психологічна підготовка до сімейного життя спрямована на розвиток здатності розуміти іншу людину, підтримувати її і психологічно розвантажувати. І це включає виховання таких якостей, як емпатія (здатність співпереживати), емоційна гнучкість, розуміння потреб партнера, вміння пристосовуватися до його звичок, рис особистості. Також важливе вміння створювати спокійний морально-психологічний клімат у сім’ї, готовність підтримувати атмосферу радості, життєрадісності, оптимізму, здатність регулювати складні конфліктні ситуації.

Інтимно-сексуальна підготовка – це формування певного рівня сексуальної культури у молоді. Важливим елементом є емоційне багатство особистості, здатність надавати різні відтінки почуттям, здатність відчувати задоволення, винайдення засобів для вираження почуттів кохання.

Підготовка молоді до виконання функцій матері і батька передбачає оволодіння репродуктивними функціями сім’ї. Таке сприйняття ролі дитини в шлюбі, її впливу на сімейне життя: дитина урізноманітнює і збагачує міжособистісні відносини, розширює інтереси і потреби сім’ї, приносить батькам емоційне задоволення своїм народженням, і тому їх успіх задовольняє почуття материнства, а батьківство підвищує популярність сім’ї як мікроцентру суспільства.

Таким чином, підготовка молоді до шлюбу та сімейного життя являє собою складну структуру, елементи якої тісно взаємопов’язані, і одна зміна неминуче тягне за собою іншу, тому особливу увагу слід приділити вдосконаленню кожного елемента цієї структури.

Доцільність підготовки молоді до сімейного життя обумовлена зміною світогляду сучасної молоді про сім’ю та сімейне життя. Ставлення до шлюбу ослабло, кількість розлучень зросла, що свідчить про нестабільність і вразливість у сім’ї. Неготовність людей, особливо молоді, до шлюбу та сімейного життя є одним з основних факторів, що перешкоджають формуванню щасливих сімей і викликають такі соціальні проблеми, як насильство в сім’ї, збільшення числа розлучень і, як наслідок, збільшення неповних сімей та соціальне сирітство.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!