Курсова робота “Повноваження Президента України у сфері виконавчої влади”

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ 

1.1. Конституційні повноваження Президента України у сфері виконавчої влади 

1.2. Повноваження Президента України з питань безпеки та оборони країни 

1.3. Повноваження Президента України з питань зовнішньої політики 

1.4. Повноваження Президента України у сфері законодавства 

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ВИКОНАННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ ПРЕЗИДЕНТОМ УКРАЇНИ 

2.1. Аналіз виконання Президентом України своїх повноважень у сфері виконавчої влади в період з 2014 по 2023 роки 

2.2. Дослідження взаємовідносин Президента України з іншими гілками влади 

2.3. Порівняння практики виконання повноважень Президентом України з повноваженнями, які відводяться главі держави в інших країнах 

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

ВСТУП

 

Глава державної системи займає важливе місце в механізмі державної влади. Однак її повноваження, порядок обрання та припинення, характер відносин з іншими гілками державної влади залежать від форми правління, встановленої Основним законом. Варто зазначити, що за період незалежності Україна змінила форму республіканського правління, певних змін зазнав і конституційно-правовий статус Президента України. Проте триває пошук найкращої моделі Президентської академії, яка є найбільш ефективною для української держави та народу. Актуальність дослідження полягає в тому, що Президент є главою держави, однією з ключових фігур у політичному житті країни, а його повноваження у сфері виконавчої влади мають значний вплив на розвиток України, як держави та її громадян.

Однією з найважливіших функцій президента є забезпечення належного функціонування виконавчої влади. Згідно з Конституцією України, Президент має повноваження щодо керівництва зовнішньою і внутрішньою політикою держави, забезпечення прав і свобод людини і громадянина, захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності кордонів України.  Однак повноваження Президента не обмежуються зазначеними вище функціями і включають багато інших.

Вивченням питання повноважень президента у сфері виконавчої влади займались  В. Б. Авер’янов, О. Ф. Андреко, В. І. Борденюк, Ф. Г. Бурчак, А. П. Заєць, А. М. Колодій, В. В. Копєйчиков, Л. Т. Кривенко, Є. Б. Кубко, В. В. Медведчук. Проте тема, не достатньо конкретизована, що і зумововило глибше дослідження цього напрямку.

Останнім часом в Україні точаться дискусії про необхідність зміни конституційних повноважень президента. Деякі експерти вважають, що децентралізація влади та збільшення влади на місцях допоможе зменшити концентрацію влади в руках президента та забезпечить більш ефективний механізм прийняття та виконання рішень на всіх рівнях влади. Проте необхідно пам’ятати, що будь-яка зміна конституційних повноважень має здійснюватися в рамках конституційного ладу та в порядку, встановленому Конституцією України.

Крім того, також важливо забезпечити баланс між різними гілками влади та забезпечити їх незалежність. Як голова виконавчої влади президент має дотримуватись конституційних норм і забезпечувати співпрацю з іншими гілками влади, особливо з парламентом і судовою владою. У будь-якому разі будь-яка зміна конституційних повноважень має бути обґрунтованою та результатом широкого діалогу з громадськістю та експертами в різних галузях. Тільки такі зміни можуть забезпечити стабільність і розвиток країни.

Метою цієї курсової роботи є дослідження повноважень Президента України у сфері виконавчої влади, їх опис та аналіз, зокрема з урахуванням змін, що відбулися в Україні після Революції гідності.

Для досягнення поставленої мети, будуть вирішуватися такі завдання:

1. дослідити правове поле, яке регулює повноваження Президента України;
2. проаналізувати практику застосування цих повноважень на прикладах конкретних ситуацій;
3. визначити можливості та обмеження, які відбиваються на виконанні Президентом своїх повноважень.

Об’єктом дослідження є повноваження Президента України у сфері виконавчої влади.

Предметом дослідження є опис та аналіз цих повноважень, їх реалізації та впливу на діяльність виконавчої влади.

Методами дослідження є аналіз законодавства, наукових джерел та практики застосування повноважень Президента України у сфері виконавчої влади. Крім того, використано метод порівняння, щоб проаналізувати досвід інших країн та порівняти його з українською практикою, використано законодавчі акти, наукові статті та монографії, а також результати практичної діяльності Президента України.

Структура роботи. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, загального висновку та списку використаних джерел.

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

1.1. Конституційні повноваження Президента України у сфері виконавчої влади

 

Президент України є главою держави та одним із головних суб’єктів політичного життя країни. Одним із основних напрямків його діяльності є здійснення закріплених Конституцією України повноважень виконавчої влади. Згідно зі статтею 102 Конституції України Президент має право представляти інтереси держави в Україні і за її межами, забезпечувати виконання Конституції і законів, бути гарантом суверенітету, територіальної цілісності і цілісності держави. непорушність її кордонів [8, с. 62].

Одним із головних обов’язків президента є забезпечення національної безпеки. Зокрема, у зв’язку з цим у статті 106 Конституції зазначається, що Президент є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України. Він також має повноваження щодо розпорядження Збройними Силами України, прийняття рішень щодо їх розвитку та реформування, встановлення та підтримання Збройних Сил України у стані бойової готовності, у тому числі вжиття надзвичайних заходів у разі загрози національній безпеці [8, с. 63].

Що стосується відомчих питань, то стаття 107 Конституції чітко визначає, що президент призначає та звільняє керівників центральних органів управління. Крім того, він призначав на посади та звільняв з посад Голову Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Голову Конституційного Суду України [8, с. 68]. Президент також має повноваження закладати прийняті Верховною Радою закони. Якщо закон буде провалено, Верховна Рада може прийняти його більшістю голосів на найближчих зборах. Але якщо Верховна Рада кілька разів проголосує за ухвалення закону та направлення його на підпис президенту, він має підписати його протягом 15 днів.

Президент має повноваження звертатися до народу, якщо це необхідно. У цьому випадку Верховна Рада України має розглянути питання, викладені у посланні, на найближчій сесії. Крім того, Президент має повноваження вирішувати питання громадянства та надання політичного притулку, а також питання амністії [8, с. 78]. Важливо зазначити, що повноваження Президента у сфері виконавчої влади не є безмежними. Зокрема, він не має права втручатися в роботу судової та законодавчої влади, а також не може виконувати функції глави уряду.

Тому конституційні повноваження Президента України у сфері виконавчої влади є необхідними для забезпечення стабільності та безпеки країни. Президент несе відповідальність за виконання своїх обов’язків у межах закону та здійснення повноважень щодо захисту національних інтересів і національного суверенітету. Президент України також має повноваження призначати на посади та звільняти з посад державних службовців та інших посадових осіб, які належать до його компетенції. Він може давати доручення керівнику виконавчої влади, але такі доручення мають бути в межах закону та конституційних прав і свобод громадян [3, с. 78].

Одним із важливих конституційних повноважень Президента України є забезпечення національної безпеки і оборони. Він є Головнокомандувачем Збройних Сил України та має повноваження використовувати Збройні Сили України у разі загрози національній безпеці та територіальній цілісності. Президент має повноваження представляти Україну в міжнародних відносинах, підписувати міжнародні договори та ратифікувати ці договори, не порушуючи Конституції України [13, с. 64].

У внутрішніх справах президент має повноваження встановлювати порядок проведення референдумів, визначати дату виборів до Верховної Ради та місцевих рад, а також приймати рішення про розпуск Верховної Ради, якщо Верховна Рада не може сформувати коаліцію та сформувати уряд. протягом 30 днів. Президент України у своїй діяльності повинен діяти в межах своїх повноважень і відповідно до Конституції та законів України. Він не має права діяти в інтересах окремих груп або вісі b понад свої власні сили. Крім того, Президент України відповідає за виконання рішень Верховної Ради України, Конституційного Суду України та інших органів влади. Він має діяти на користь Української держави та громадян, забезпечуючи їхні права і свободи, зміцнюючи демократичні та правові основи країни [1, с. 306].

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!