Курсова робота ” Проблематика та образ головного героя у романі Джека Лондона Мартін Іден “

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ДЖ.ЛОНДОНА ЯК ОСНОВОПОЛОЖНИК АМЕРИКАНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ 20 СТОРІЧЧЯ 

1.1 Становлення американської літератури початку 20 сторіччя 

1.2 Вплив літератури початку 20 сторіччя на подальший розвиток  американської літератури 

РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ РОМАНУ ДЖ. ЛОНДОНА «МАРТІН ІДЕН» 

2.1 «Мартін Іден» як автобіографічний роман Джека Лондона 

2.2 Трагедія Мартіна Ідена 

2.3 Проблема внутрішнього конфлікту художника у романі Дж. Лондона «Мартін Іден» 

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

ВСТУП

 

Акутальність теми. З кожної книги, від кожного письменника ми беремо щось у житті. І кожен по-справжньому чудовий письменник дарує читачеві щось своє. Найчастіше це приховано в його головній книзі. Книга відомого американського письменника Джека Лондона – роман «Мартін Іден». За формою це роман, герой якого – робітник і моряк – володіє письменницьким талантом. Ця робота розкриває процес художньої творчості. Кажуть, що життя письменника – в його книгах.

Що стосується Джека Лондона, то це твердження, безумовно, справедливе. У кожному творі видатного американського письменника присутня потужна фігура автора. Ми бачимо людину з надзвичайною енергією, надзвичайною силою волі, рішучістю і наполегливістю в досягненні мети. Майже кожна сторінка роману містить особистий досвід письменника, картини, які він бачив, події, які він пережив. Звичайно, це не означає, що Джек Лондон просто записував свої думки, події власного життя. Ні, ґрунтуючись на них, письменник створив узагальнену реальну картину, що виходить далеко за рамки його особистого життєвого досвіду.

Джек Лондон не розумів, чому багато критиків бачили в його герої соціаліста. Адже в романі сказано, що Мартін не вірить у соціалізм, але вірить у теорію британського філософа Спенсера – виживе сильніша людина. Мартін – яскравий індивідуаліст, і саме це призвело до його смерті. Проблема автобіографічного характеру роману досліджувало багато літературознавців, зокрема І. Антропова, В. Биков, Т. Денисова, В. Бурбан та інші.

Дивлячись на їх статті, стає ясно, що вони ще не дійшли чіткого висновку про роман. З одного боку, у головного героя роману і його автора багато спільного, а з іншого боку, Мартін не зміг винести тягарі свого таланту і своєї втрати на кордоні двох світів – буржуазного і робітничого, Джек Лондон не переставав нести тягар свого власного письменника на кордоні того ж світу.

На наш погляд, проблема автобіографічного характеру роману «Мартін Іден» висвітлена недостатньо, що визначає актуальність теми даної курсової роботи.

Метою курсової роботи є ретельний аналіз роману Джека Лондона «Мартін Іден» з урахуванням головного героя роману, якого автор створив за своїм образом і подобою.

Відповідно до всього вищесказаного виділяються наступні основні завдання даної курсової роботи:

1. розглянути основні критичні статті літературознавців з цього питання;
2. вивчити біографію письменника Дж. Лондона та порівняти основні її факти з основними подіями у житті Мартіна Ідена;
3. простежити, що є спільного та відмінного у реальному житті автора та у літературному житті головного героя;
4. проаналізувати роман Джека Лондона «Мартін Іден» з точки зору його автобіографічності;

Об’єктом дослідження є життя письменника, сліди його особистого досвіду в творах, їх глибокий сенс. Відображення широкого спектру емоцій і переживань Джека Лондона в його автобіографічному романі «Мартін Іден».

Методи дослідження: оскільки роман Джека Лондона «Мартін Іден» певною мірою є автобіографічним романом, контекстуальним, описовим і порівняльним, ми будемо використовувати біографічні методи в роботі над цим курсом.

Структура та обсяг роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, що нараховує 3 найменування. Робота викладена на 29 сторінках друкованого тексту.

 

РОЗДІЛ І. ДЖ.ЛОНДОНА ЯК ОСНОВОПОЛОЖНИК АМЕРИКАНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ 20 СТОРІЧЧЯ

1.1 Становлення американської літератури початку 20 сторіччя

 

На початку ХХ століття проблематика американської літератури визначається дуже важливими фактами. Найбагатша і найсильніша капіталістична країна в світі виробляє найпохмурішу і гірку літературу нашого часу. Письменники набули нової якості: у них є відчуття трагедії і долі в цьому світі. «Американська трагедія» Драйзера висловила бажання письменника виділити американську літературу того часу і зробити її більш узагальненою. У ХХ столітті новела не відіграє важливої ролі в американській літературі, оскільки в XIX столітті їх замінюють реалістичні романи. Однак все як і раніше приділяє значну увагу романістам, і багато видатних американських прозаїків в основному або виключно присвячені новелі.

Один з них – О. Генрі (Вільям Сидні Портер), який спробував намітити інший шлях американської новели. О. Генрі, якого також називають засновником американського happy end (який був присутній у більшості його оповідань), дуже добре використовується в американській художній літературі. Незважаючи на іноді менш похвальні відгуки про його роботу, це один з важливих і поворотних моментів у розвитку американського оповідання XX століття. Особливості побудова сюжету оповідання визначалися сутнісними життєвими закономірностями і були повністю включені в загальне художнє завдання реалістичного зображення дійсності. На початку ХХ століття з’явився новий напрямок, який вніс свій внесок у формування критичного реалізму. У 1900-х роках у США виникає плин «разгребателей бруду».  

«Разгребатели бруду» – велика група американських письменників, публіцистів, соціологів, ліберально налаштованих громадських діячів. У їхній творчості існували два тісно взаємозалежних потоку: публіцистичний (Л. Стеффенс, И. Тарбелл, Р.С. Бейкер) і лиературно художній (Е. Синклер, Р. Херрик, Р.Р. Кауффман). На певному етапі своєї кар’єри з рухом muckrakers (як назвав їхній президент Т. Рузвельт в 1906 р.) зближалися такі великі письменники, як Д. Лондон, Т. Драйзер. Виступу «разгребателей бруду» сприяла розвитку соціологічно різноманітного реалізму, посиленню соціально-критичних тенденцій в американській літературі. Завдяки їм аспект стає істотним елементом сучасного американського роману.

10-ті роки відзначені реалістичним зльотом американської поезії, названим «поетичним ренесансом». Який пов’язаний з іменами Карла Сендберга, Едгара Чи Майстри, Роберт Фроста, В. Линдсея, Е. Робинсона. Ці поети звернулися до життя американського народу. Використовуючи досягнення демократичної поезії Уитмена і реалістичної прози письменників, вони зруйнували застарілі романтичні каноги і заклали основу для нової реалістичної поетики, включаючи відновлення поетичної лексики, прози і глибокої психології.

Ця поетика відповідала вимогам того часу і допомагала відобразити у своєму різноманітті поетичні засоби американської дійсності. 1900-ті і 10-ті роки були довгоочікуваними критичними і реалістичними романами (Ф. Норрис, Д. Лондон, Драйзер, Е. Синклер). Вважається, що критичний реалізм в новітній американській літературі розвинувся в ході взаємодії трьох історично обумовлених факторів. Американський письменник реалістичного напрямку, певною мірою традиція європейських класичних романів XIX століття.

Американський реалізм став літературою громадського протесту. Письменники реалісти відмовлялися приймати реальність як природний результат розвитку. Критика імперіалістичного суспільства, зображення його негативних аспектів стає характерною рисою американського критичного реалізму. З’являються нові теми, що висуваються на перший план змінами умов життя (руйнування сільського господарства і злидні, капіталістичні міста і маленька людина в них, викриття монополістичного капіталу).

Нове покоління письменників пов’язане з новими регіонами. Воно спирається на дух демократії на американському Заході, на стихію усного фольклору, який спрямовує її роботу на найширшого масового читача. Доречно поговорити про різноманітність стилів і нововведення в жанрі американського реалізму. Розвивалися жанри психологічних і соціальних новел, соціально ­ психологічних романів, роману-епопеї і філософських романів, поширювалися жанри соціальної утопії (Беллами «Погляд назад», 1888) і створювалися жанри наукового роману (С. Льюис «Ероусмит»). Водночас письменники-реалісти часто використовували нові естетичні принципи, особливий погляд на навколишнє життя «зсередини».

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!