Курсова робота “Психологічні механізми маніпулятивного впливу ЗМІ на особистість”

ЗМІСТ

 

ВСТУП

Розділ 1. ПСИХОЛОГІЧНИЙ МАНІПУЛЯТИВНИЙ ВПЛИВ НА ОСОБИСТІСТЬ: ПОНЯТТЯ ТА МЕХАНІЗМИ 

1.1. Поняття маніпулятивного психологічного впливу 

1.2. Методи маніпулятивного психологічного впливу 

Висновки до розділу 1 

Розділ 2. МАНІПУЛЯТИВНИЙ ВПЛИВ ЗМІ В РІЗНИХ СФЕРАХ

2.1. Особливості маніпулятивного впливу ЗМІ в політичній сфері

2.2. Особливості маніпулятивного впливу ЗМІ в сфері реклами товарів 

2.3. Стратегії та механізми психологічного захисту від маніпулятивного впливу

Висновки до розділу 2 

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Донедавна головним об’єктом інформаційного впливу на людину вважалася її свідомість. При цьому стверджувалося, що “вагомі ефекти” сприйматимуться свідомістю тоді й тільки тоді, коли вони можуть бути критично нею осмислені, пройти через фільтр оперативної пам’яті, а потім відкластися у “сховищі” пам’яті (підсвідомості). Прямий доступ у цьому випадку до “сховища” категорично закритий. Підсвідомість розглядалася швидше як щось міфічне, ефемерне, в усякому разі, як щось спляче, неактивне, не здатне впливати на “здорові думки” та вчинки особи.

Утім, останні дослідження нейрофізіологів показують, що оперативна пам’ять, яка формує наш “здоровий глузд”, – це лише мала частина “сумарної пам’яті”, якою володіє людина. Головний її резерв і “сховище” – наша підсвідомість. У підсвідомості міститься 70-90 % обсягу пам’яті (всіх знань).

Звідси такий величезний інтерес учених до розкриття “резервних можливостей” людини шляхом прямого впливу на її підсвідомість. Пошуки вчених стимулюються також і прикладною стороною цієї теми. Аналізу маніпулятивного впливу на людську свідомість присвячено багато досліджень, серед них роботи І. Ангелко [2], М. Варій [7], А. Рябчика [26], Л. Співака [30], О. Стефанова [31] та ін.

Мета дослідження. Мета дослідження полягає у вивченні психологічних механізмів впливу ЗМІ на свідомість особи.

Для досягнення мети у курсовій роботі було поставлено такі завдання:

1. Розглянути поняття психологічного маніпулятивного впливу.
2. Розглянути методи психологічного маніпулятивного впливу.
3. Проаналізувати особливості маніпулятивного впливу ЗМІ у політичній сфері.
4. Проаналізувати особливості маніпулятивного впливу ЗМІ у сфері рекламних послуг.
5. Розглянути існуючі стратегії та механізми захисту від маніпулятивного впливу.

Об’єктом дослідження є психологічні механізми маніпулятивного впливу.

Предмет дослідження – психологічні механізми маніпулятивного впливу засобів масової інформації на особистість.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань у курсовій роботі застосовуються такі теоретичні методи, як: аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, а також, індукція, дедукція, пояснення, класифікація тощо.

Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів полягає у подальшому вивченні та систематизації методів психологічного маніпулятивного впливу на особистість.

Практичне значення одержаних результатів дослідження. Отримані результати дозволяють більш адекватно та різносторонньо зрозуміти сутність маніпулятивного впливу та його поширення за допомогою ЗМІ. Результати дослідження можуть бути використані для підготовки лекційних курсів в системі вищої освіти з психології та філософії.

Структура та обсяг курсової роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (найменування). Загальний обсяг курсової роботи – 37 сторінок, основний обсяг – 31 сторінок. Робота містить 1 рисунок (на 1 сторінці).

 

РОЗДІЛ 1. ПСИХОЛОГІЧНИЙ МАНІПУЛЯТИВНИЙ ВПЛИВ НА ОСОБИСТІСТЬ: ПОНЯТТЯ ТА МЕХАНІЗМИ

 1.1. Поняття маніпулятивного психологічного впливу

 

Термін “маніпуляція”, чи “маніпулювання”, походить від латинського слова “manipulare”. Його первинне значення вельми позитивне: “управляти”, “управляти зі знанням справи”, “надавати допомогу” тощо. Наприклад, у медицині це огляд, обстеження якоїсь частини тіла за допомогою рук або приладів. Спеціально наголошується на наявності спритності та майстерності під час виконання дій-маніпуляцій. Поверхове вивчення самого поняття “маніпулювання” дає лише приблизне його визначення й не відображає більш глибоке тлумачення з погляду психології.

За словником іноземних слів маніпуляція (фр. manipulation – лат. manipulatio – manipulus – жменя):

• рух рук, пов’язаний із виконанням певного завдання;
• демонстрація фокусів, заснована на спритності рук, умінні відвернути увагу глядачів від того, що має бути прихованим від них;
• махінація, шахрайська витівка.

У початковому неметафоричному значенні термін “маніпуляція” означає види дій за допомогою рук, які потребують майстерності та вправності під час виконання. Перехідним ступенем до метафори постало використання терміна “маніпуляція” стосовно демонстрації фокусів і карткових ігор, у яких цінується майстерність не тільки в проведенні відволікаючих прийомів, але й у приховуванні реальних дій чи намірів, створенні оманливого враження або ілюзії [32, с. 111].

Зв’язок із початковим значенням особливо виразно проявляється у визначенні “фокусник-маніпулятор” – такий, що спеціалізується на фокусах, які виключають складні механічні або електронні пристрої, асистентів-двійників тощо. Усі такі фокуси – “спритність рук і ніякого шахрайства”. Головні психологічні ефекти створюються на основі управління увагою (відволікання, переміщення, зосередження), широкого використання механізмів психологічної установки, стереотипних уявлень та ілюзій сприйняття.

Усі ці елементи зберігаються й у міжособистісному маніпулюванні. Повне перенесення слова “маніпуляція” в новий контекст і породження метафори, яка нас цікавить, веде до того, що під об’єктами маніпулювання розуміються вже не предмети, а люди, при цьому сам вплив виконується вже не руками, а за допомогою інших засобів.

Аналізуючи ці уявлення, можна виокремити п’ять основних ознак, які повинні входити в психологічне визначення маніпулювання:

• родова ознака психологічного впливу;
• ставлення маніпулятора до об’єктів маніпулювання як до засобу досягнення власної мети;
• прагнення отримати односторонню перевагу;
• прихований характер впливу (як факт впливу, так і його спрямованість);
• застосування сили (психологічної), гра на слабкостях (використання психологічної вразливості).

Крім того, виявилися дещо відособленими ще два критерії:

• спонукання, мотиваційне привнесення (формування “штучних” потреб і мотивів для зміни поведінки на користь ініціатора маніпулювання);
• майстерність і уміння в процесі здійснення маніпулятивного впливу.

Об’єкт маніпулювання – це свідомість людини та масова свідомість, на які здійснюється певний вплив із метою досягнення бажаного результату. Жертва маніпулювання – це людина, група людей, суспільство (об’єкт маніпулювання), які були використані або якимсь чином посприяли досягненню встановленої мети [9, с. 125]. Суб’єкт маніпулювання – це людина (група людей), яка ініціювала проведення маніпулювання свідомістю для досягнення певної мети. Інструменти маніпулювання – це ідеї, прийоми, форми, способи, методи, використання яких дає змогу впливати на свідомість людини для досягнення певної мети. Мішені маніпулятивного впливу доцільно поділити на п’ять груп (рис. 1.1):

 

Рис. 1.1. Мішені маніпулятивного впливу

 

1. Збуджувачі активності людини: потреби, інтереси, схильності.
2. Регулятори активності людини: групові норми; самооцінка (відчуття власної гідності, самоповага, гордість); суб’єктивні відносини; світогляд; переконання; вірування; смислові, цільові, операційні установки тощо.
3. Когнітивні (інформаційні) структури (зокрема інформаційно-орієнтовна основа поведінки людини в цілому) – знання про навколишній світ, людей та інші різноманітні відомості, які є інформаційним забезпеченням активності людини.
4. Операційний склад діяльності: спосіб мислення, стиль поведінки та спілкування, звички, уміння, навички й т. ін.
5. Психічні стани: фонові, функціональні, емоційні [20, с. 205].

Дослідження такого складного явища, як сугестивні технології, може бути успішним лише за умови наявності розробленого понятійного апарату щодо маніпулятивних впливів, оскільки сугестивні технології є проявом цих впливів. Головну складову цього апарату становить система понять, завдяки яким розкриваються сутнісні моменти досліджуваного явища.

Варто визначити та розглянути окремо такі поняття в сфері  маніпулятивного впливу, як інформаційний вплив, інформаційно-технічний вплив, інформаційно-психологічний  вплив, сугестія (навіювання), спеціальні інформаційні операції, акції інформаційної агресії, інформаційні війни та інформаційна зброя.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!