Курсова робота “Психологічні особливості світоглядної орієнтації сучасної молоді”

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ СВІТОГЛЯДНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ

1.1. Аналіз індивідуально-особистісних особливостей сучасної молоді

1.2. Проблематика ціннісно-смислових орієнтацій сучасної молоді

1.3. Характеристика особистості сучасних молодих людей

Висновки до першого розділу

РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ СВІТОГЛЯДНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ

2.1. Обґрунтування методів дослідження світоглядної орієнтації сучасної молоді

2.2. Дослідження особливостей світоглядної орієнтації молоді

2.3. Вплив цінностей та запитів на життєві пріоритети сучасної молоді

Висновки до другого розділу

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. За останні десятиріччя як в нашій країні, так і за кордоном проблема світоглядної орієнтації сучасної молоді набула особливої актуальності. Ці поняття є об’єктом дослідження багатьох наук, зокрема філософії, психології, соціології, що говорить про їхню складність та багатоплановість. Вивчення світогляду молоді з огляду на визначальну роль її для майбутнього стану суспільства є нагальною проблемою суспільних наук, сучасна молодь та її світогляд є досить суперечливим феноменом. Вона сформувалась на стику двох різноякісних епох.

Одним із важливих теоретико-методологічних завдань дослідження світоглядних орієнтацій сучасної студентської молоді є визначення структурних елементів цього феномена. «Структура світогляду складна й мозаїчна. Вона являє собою «сплав» знань і почуттів, тобто світогляд включає в себе, по-перше, узагальнені уявлення про світ і саму людину, про спрямованість соціально-історичних процесів і подій у світі

Огляд основних концептуально-дискурсивних розробок, які існують у сучасній українській та зарубіжній соціально-гуманітарній науці щодо проблем духовно-практичного самоздійснення молодої людини в суспільстві, дали нам змогу підійти до визначення ключового в нашому дослідженні поняття: «світоглядні орієнтації сучасної молоді». У зв’язку з цим дослідження проблем формування світоглядних орієнтацій сучасної молоді має характер нагальності й виняткової актуальності, а їх чітке теоретико-методологічне обґрунтування сприятиме ефективному впровадженню результатів у вдосконалення методів середньої та вищої школи щодо якнайповнішого духовно-інтелектуального, соціокультурного та емоційно-вольового розвитку молодої людини.

На особливості сучасної молоді, у своїх працях, звертали увагу такі вчені: Брюховецька О. В., Павелків Р. В.,  Мурзіна А. В., Солодюк Н. В., Карамушка М. І. та інші.   Проблематика ціннісно-смислових орієнтацій розглядається в роботах:  Ващенко І.В., Гарькавець С. О., Блискун О. О., Білодід В.М., Білоус Р. М. та інших.

Мета дослідження:  Теоретично обґрунтувати та експериментально підтвердити  психологічний вплив  на світоглядну орієнтацію сучасної молоді, проаналізувати індивідуальні особливості та ціннісно-смислові орієнтації молоді, з’ясувати вплив цінностей та запитів на життєві пріоритети сучасної молоді.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

1. Проаналізувати теоретичні підходи до визначення психологічних особливостей світоглядної орієнтації сучасної молоді.
2. Розкрити характеристику особистості сучасної молоді.
3. Виявити методи дослідження особливостей світоглядної орієнтації молоді.
4. Встановити вплив цінностей та запитів на життєві пріоритети сучасної молоді.

Об’єкт дослідження: світоглядна орієнтація сучасної молоді (підлітків та студентів).

Предмет  дослідження: індивідуально- та соціально-психологічні  чинники світоглядної орієнтації сучасної молоді.

Методи і методики дослідження. Для вирішення поставлених завдань нами був використаний комплекс теоретичних та емпіричних методів:  аналіз  науково-теоретичних  джерел  з  проблеми  дослідження,  спостереження,  бесіда;  тестування; опитування за допомогою гугл форми, тренінг, ігри та вправи.

База дослідження. Старші учні Загальноосвітньої школи і студенти математичного факультету

Структура  роботи. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ СВІТОГЛЯДНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ

1.1. Аналіз індивідуально-особистісних особливостей сучасної молоді

 

Світогляд за своєю суттю є цілісним сприйняттям людиною структури буття, узагальнюючим осмисленням сенсу та мети людського життя, осмисленням людиною головних і значимих ціннісних орієнтирів. Саме на цій основі відповідно і формується лінія людської життєдіяльності, поведінки, способи і принципи пізнання світу, переконання та ідеали. За таких умов якісний рівень світогляду особистості стає виміром її духовної та інтелектуальної зрілості, внутрішнього багатства, освіченості, а також соціальної активності, гуманізму, доброти, моральної чистоти [12, c.89-96].

Сьогодні вчені визначають молодь як соціально-демографічну групу, що характеризуються становленням соціальної зрілості та знаходженням свого місця в соціумі. Разом з тим, межі цієї групи є досить розмиті і рухомі. Зазвичай її пов’язують з віком 15-30 років. Сучасна молодь як соціокультурна та соціально-демографічна група характеризується декількома загальними рисами, що відрізняють її від минулих часів:

1. є більш досвідченою;
2. є провідником нових способів і стилів життя і виразником соціального динамізму;

Молодь, розглядається не тільки як певна фаза життєвого циклу біологічної сукупності, але й як конкретні вікові характеристики та пов’язанні з ними соціальний статус і соціально-психологічні особливості, що поєднані суспільним устроєм, існуючими формами культури і соціалізації, що притаманна даному суспільству [30]. Певною методологічною проблемою є соціально-психологічне визначення категорії «проблемна молодь» та її окремих видів, дослідження їхніх характерних особливостей та ступеня проблемності з метою розробки ефективних засобів корекції та профілактики проблемної поведінки. Проблемною слід вважати молодь, яка порушує загально визнані соціальні норми поведінки.

В українському суспільстві як частині загальноєвропейської соціокультурної спільноти маємо ситуацію, коли формування світоглядно-ціннісних орієнтацій, спрямованих на забезпечення гуманітарної безпеки нації значною мірою погіршується. Сучасні реалії свідчать, що світогляд мас піддається всебічному маніпулюванню з використанням засобів масової комунікації та пропаганди. Сучасні соціально-економічні процеси та умови конкуренції вимагають від молодої людини уміння пристосовуватися до нових реалій та досягати успіху як у професійній діяльності, так і у повсякденні. Здатність ставити перед собою реальні цілі, мобілізовувати свої сили і можливості для їхнього досягнення та здобуття успіху стає неодмінною складовою життєдіяльності молоді в сучасному соціумі [1, с. 14].

Серед нейрофізіологічних особливостей, які пов’язані з розвитком центральної нервової системи студента, найважливіші є такі:

1. найменший латентний (прихований) період реакцій на будь-який зовнішній вплив подразника (у т. ч. і словесний сигнал), тобто найшвидше реагування на нього;
2. оптимум абсолютної та розпізнавальної чутливості всіх аналізаторів;
3. найбільша пластичність кори головного мозку та висока гнучкість в утворенні складних психомоторних та інших навичок;
4. найбільший обсяг оперативної (короткочасної) пам’яті зорової і слухової модальності;
5. високі показники уваги (величина показників рівня розвитку обсягу, переключення і вибірковості уваги поступово підвищується від 18 до 33 років);
6. оптимум розвитку інтелектуальних функцій припадає на 18-20 років (наприклад, якщо взяти, за Фульдсом і Равеном, логічну здатність двадцятирічної людини за еталон, то в 30 років вона буде дорівнювати 96%, у 40 років – 87%, у 50 років – 80%, а в 60 років – 75% від еталону);
7. найвища швидкість розв’язання вербально-логічних завдань;
8. інтенсивний розвиток усіх видів почуттів, підвищена емоційна чутливість (подразливість) до різних обставин навколишнього життя.

Тому цей період життя максимально сприятливий для навчання і професійної підготовки молодої людини. Жан-Жак Руссо, кажучи про молодість, вигукнув: «От час для засвоєння мудрості!» [23].

Р. Павелків [18] говорить про те, що в період від 19 до 35 років активно здійснюються процеси соціалізації. Це проявляється в тому, що засвоюючи нові соціальні ролі на роботі, у самостійному житті на віддалі від батьків, у тривалих інтимних стосунках з іншою людиною, у шлюбі та сім’ї, людина адаптується до навколишньої дійсності. Особливістю цього періоду, яку автор назвав, як «дорослість у молодості» є те, що вона передбачає, з одного боку, адаптацію, звільнення від юнацького максималізму і пристосування до життя, а з іншого – творчу активність, самореалізацію [18, с.10].

А. Мурзіна виділяє такі особливості молоді:

1) молодь як носій властивостей молодості (психофізіологічний аспект), в якому молодь розглядається з погляду вікової антропології і «молодість» як етап життя людини;

2) молодь як носій нових цінностей, образів буття, суспільних ідеалів (аксіологічний аспект), в якому молодь розглядається як носій власної культури (субкультура);

3) молодь як суб’єкт і об’єкт соціального буття (суб’єкт-об’єктний аспект), що передбачає, що молодь потрібно готувати до соціальної діяльності, адекватно відображаючи її власні запити і запити всього суспільства. Особливістю молодого покоління є перехідність від об’єктних (адаптація світогляду) до суб’єктних (інтеграція і практика) стратегій існування, ознакою якого є поява соціального інтересу;

4) молодь як актуалізоване в сьогоденні соціальне майбутнє (футурологічний аспект). В сучасних соціокультурних умовах з’явилась необхідність постановки нових завдань в соціалізації молоді для збереження життя в країні та на Землі в цілому, відповідно, співтворчість молоді та суспільства в побудові моделі майбутнього — необхідний чинник цілісності розвитку [15].

Визначивши поняття молоді, її основних ознак із наукової точки зору можемо сказати, що саме молодь є найбільш соціально активним прошарком населення. Але актуальним є питання про те, яка саме соціальна активність є найбільш притаманною для молоді, які сфери діяльності її захоплюють і є найбільш привабливими [11]. Дослідники говорять про те, що існують особистості з низьким та високим рівнем комунікативного контролю, які характеризуються своїм специфічним профілем.

Базуючись на розробках О. Брюховецької [5], під комунікативним контролем ми розуміємо здатність особистості контролювати себе у процесі спілкування, усвідомлювати власну комунікативну поведінку і її результати. Так, зазначається, що особистість з низьким рівнем самоконтролю переживає певну невпевненість, підвищену чутливість до впливу середовища, залежність своєї позиції від них [5]. Занепокоєння, викликане емоційною нестійкістю, часто порушує продуктивну концентрацію уваги, тому такі особистості не завжди можуть знайти конструктивний вихід зі стресової ситуації, відстояти свою позицію.

Такі особистості мало схильні до змін у різноманітних ситуаціях, часто переживають заклопотаність і дратівливу нестриманість, нетерпимість, занепокоєння і пригніченість. Не мають теплих міжособистісних відносин і тому переживають розчарування. В той же час, особистості з високим комунікативним контролем, який вважається оптимальним, постійно за собою слідкують, добре знають, де і як себе поводити, керують виявленням своїх емоцій, відрізняються високою емоційною стабільністю і стійкістю, вони адекватно оцінюють навколишню дійсність, у спілкуванні створюють атмосферу доброзичливості і співробітництва, знаходять конструктивні способи виходу зі стресових ситуацій, здатні самостійно вирішувати свої проблеми і розпоряджатися власною долею[5].

Соціально неактивна молодь користується зазвичай стратегією уникнення, при цьому, бажання вступати у будь-який соціальний контакт у них низьке, хоча досягнення успіху є провідною потребою. Серед мотиваційних тенденцій переважає тенденція до егоїзму. Рівень комунікативних і організаторських здібностей свідчить, що люди, які не займаються соціальною активністю, не прагнуть спілкування, відчувають себе скуто в новій компанії. Така молодь схильна до шкідливих звичок: алкоголізм, тютюнопаління, наркоманія. На малюнках показано співвідношення у відсотках залежність від шкідливих звичок сучасної молоді (Додаток 1) [17].

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!