Курсова робота ” Розвиток творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку засобами театралізованої діяльності “

ЗМІСТ

 

Вступ

І. Дефінітивна характеристика понять «творчість», «здібності», «творчі здібності» 

ІІ. Психолого-педагогічні аспекти розвитку творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку 

ІІІ. Дійсний стан розвитку творчих здібностей старших дошкільників 

ІV. Ігри з елементами театралізації для старших дошкільників 

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

 

ВСТУП

 

Актуальність і доцільність дослідження. На кожному етапі розвитку суспільства домінують певні орієнтири, які задають напрям вирішення проблем виховання підростаючого покоління. В даний час такими орієнтирами є творчі та естетичні фактори, що визначають основу людської духовності (В. Моляко). Орієнтація на творчість – головна умова створення системи гуманістичного виховання, що дозволяє сформувати незалежну, вільну, яскраву, самобутню особистість. Тому виховання творчої активності особистості можна вважати найважливішим завданням освіти в Україні.

Зрештою, саме творча особистість є істинним творцем історії, тому що весь шлях, яким пройшло людство, – це безперервний процес творіння. Саме колективній творчості людства сучасність зобов’язана всіма досягненнями матеріального і духовного життя суспільства. Творчість дає людині можливість реалізувати індивідуальні потреби, інтереси, схильності та знайти форми прояву індивідуальної активності. Творче самовираження сприяє формуванню особистісної значущості, емоційній розрядці, впевненості в собі, забезпечує незалежність у процесі діяльності.

Саме тому школа стикається з необхідністю оволодіння прийомами, що формують творчий потенціал дитини, зокрема її творчу активність, яка є зовнішнім проявом, що є показником глибинного процесу творчості. Цілеспрямоване формування творчої активності особистості є важливою умовою гуманізації освітнього процесу, який включає в себе повагу до особистості, врахування індивідуальності, пізнання, творчих потреб, тенденцій та інтересів особистості. Проблема формування та розвитку творчої активності особистості є одним з головних завдань освіти та виховання дітей молодшого шкільного віку.

Виховання підростаючого покоління у формуванні театрального мислення, вміння розпізнавати і оцінювати театральну постановку як явище мистецтва є важливою проблемою сучасної педагогіки. Про це свідчить інтерес до наукових досліджень, відкриття мережі художніх шкіл, оволодіння варіантами основ театрального мистецтва.

Проблема розвитку творчої активності особистості є однією з центральних проблем педагогіки, оскільки соціальний прогрес – це спосіб подолання стереотипів і розробки нових, нестандартних, часто несподіваних ідей, власних підходів і методів реалізації. Одним з головних освітніх завдань є виховання людини, здатної акумулювати досвід і творчо переосмислювати досягнення людства в науці, культурі, мистецтві та технології.

Психологічний аспект проблеми формування творчої активності дітей молодшого віку показаний в роботах Ананьєва Б. Г., Виготського Л. С., Ігнатьєва Є. І., Колесова Д. В., Урунтаєвої Г. А. та інших. Педагогічні аспекти художньо-творчого розвитку дошкільнят освітлені в роботах Ветлугіної Н. А., Грибовської А. А., Доронової Т. Н., Комарової Т. С., Радинової О. П., Сакуліної Н. П., Флариной Е. А., Халезовой Н. Б., Шпикалової Т. Я. та ін.

У той же час, на мій погляд, більшість дитячих театральних колективів і груп в основному орієнтовані на спектакль, такі важливі фактори, як творча і пізнавальна робота, її роль у розвитку самостійності та ініціативи, духовному і творчому зростанні, самовираженні і так далі.

Таким чином, протиріччя між необхідністю застосування нових педагогічних методів розвитку творчих здібностей школярів за допомогою театрального мистецтва та недостатнім теоретичним і методичним дослідженням цієї проблеми, визначили тему роботи: «Розвиток творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку засобами театралізованої діяльності».

Мета дослідження – визначити особливості розвитку творчих здібностей дітей за допомогою театральної діяльності.

Залежно до об’єкта, предмета, мети дослідження визначено такі завдання:

1. Проаналізувати поняття «творчіть», «здібність» та «творчі здібності» з даної теми.
2. Вивчити процес розвитку творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку.
3. Аналіз сучасного стану творчого розвитку дошкільників.
4. Дослідження ігор з елементами театралізованої діяльності з розвитку творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку.

Об’єкт дослідження –  процес розвитку творчих здібностей дітей.

Предмет дослідження є театральна діяльність як засіб розвитку творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку.

Методи дослідження: теоретичний аналіз літературних джерел з питань дослідження; аналіз літератури, аналіз базових понять дослідження, методи причинно-наслідкового аналізу досліджуваних явищ.

База дослідження: Наше експериментальне дослідження проводилося на базі Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського Садочок “Райдуга”, № 50»

Опис загальної структури роботи: курсова робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури, який містить 17 позицій та додатків. Загальний обсяг роботи – 45 сторінка, з них 36 сторінок – основного тексту.

 

І. Дефінітивна характеристика понять «творчість», «здібності», «творчі здібності»

 

Аналіз проблеми розвитку творчих здібностей багато в чому визначається змістом інвестування в це поняття. Дуже часто в буденній свідомості здатність до творчості ототожнюється зі здатністю займатися різними видами художньої діяльності, умінням добре малювати, умінням складати вірші, умінням писати музику тощо.

Очевидно, що це поняття тісно пов’язане з поняттями «творчість», «творча діяльність». Творчу діяльність слід розуміти як таку діяльність людини, в результаті якої створюється щось нове – будь то об’єкт зовнішнього світу або побудова думок, що призводить до нових знань про світ, або почуттів, що відображають нове ставлення до дійсності.

Якщо уважно розглянути поведінку людини, її діяльність у будь-якій сфері, то можна виділити два основних види вчинків. Деяку людську поведінку іноді можна назвати відтворюють або репродуктивними. Цей вид діяльності тісно пов’язаний з нашою пам’яттю, суть якої полягає в тому, що людина відтворює або повторює прийоми поведінки і дыъ, які були раніше створені і розвинені.

Крім репродуктивної діяльності в поведінці людини присутня творча діяльність, результатом якої є не відтворення вражень і дій в її досвіді, а створення нових образів і дій. Цей вид діяльності заснований на творчості. Отже, в найбільш поширеній формі визначення творчих здібностей виглядає наступним чином [1].

Творчі здібності – це індивідуальна особливість якості людини, яка визначає успішність її творчої діяльності різного роду. Елементи творчості можуть бути присутніми в будь-якому виді людської діяльності, тому справедливо говорити не тільки про художню творчість, а й про технічну творчість, математичну творчість тощо.

Говорячи про формування театральних здібностей, необхідно зупинитися на питанні про те, коли і в якому віці їх розвивати. Психологи називають цей термін різним – від півтора років до 5 років. Існує також гіпотеза про те, що необхідно розвивати театр і творчість з раннього віку. Ця гіпотеза знаходить підтвердження у фізіології.

Справа в тому, що мозок дитини росте і «дозріває» особливо швидко в перші кілька років життя. Це дозрівання, тобто збільшення кількості клітин головного мозку та анатомічного зв’язку між ними, залежить як від різноманітності та інтенсивності роботи існуючих структур, так і від ступеня, в якій навколишнє середовище стимулюється утворенням нових. Цей період «дозрівання» – період з найбільшою чутливістю і пластичністю до зовнішніх умов, період з найбільшими можливостями для розвитку і найширшими. Це найсприятливіший період для початку розвитку всього різноманіття людських здібностей. Але дитина, до цього «моменту» зрілості, починає розвивати тільки ті здібності, в яких є стимули і умови для розвитку. Чим краще умови, чим ближче до оптимальних умов, тим успішніше почнеться розвиток.

Якщо дозрівання і початок функціонування (розвитку) збігаються за часом і йдуть синхронно, а умови хороші, розвиток протікає легко – з максимально можливим прискоренням. Розвиток може досягти найвищих висот, і дитина буде компетентною, талановитою і блискучою.

Однак можливості для розвитку театральних здібностей, які досягають максимуму в «момент» зрілості, не залишаються незмінними. Якщо ці можливості не будуть використані, відповідна здатність не розвинеться і не буде працювати. Якщо дитина не займається необхідними видами діяльності, ці можливості втрачаються, деградувати і тим швидше, чим слабкіше функціонування. Нікітін Б. П., який багато років працює над проблемою розвитку театралізованих здібностей дітей назвав це явище НУВЕРС (Необоротне Згасання Можливостей Ефективного Розвитку Здібностей). Нікітін вважає, що НУВЕРС особливо негативно впливає на розвиток творчих здібностей [8].

Часовий розрив між дозріванням структур, необхідних для формування творчих здібностей п’єси, і початком цілеспрямованого розвитку цих здібностей призводить до серйозних ускладнень їх розвитку, уповільнення його темпів і зниження кінцевого рівня розвитку творчих здібностей п’єси. За словами Нікітіна, незворотність процесу зниження можливостей для розвитку зазвичай породжувала вроджені уявлення про творчі здібності театру, тому що ніхто не підозрює, що вони упустили можливості для ефективного розвитку театральних здібностей у дошкільних установах.

З психологічної точки зору дошкільне дитинство – сприятливий період для розвитку театральної творчості. Тому що діти цього віку дуже цікаві і мають сильне бажання пізнавати навколишній світ. А батьки стимулюють допитливість, дають своїм дітям знання, беруть участь у різних заходах, сприяють розширенню дитячого досвіду. А накопичення досвіду і знань – необхідна передумова для творчої діяльності майбутнього театру. Крім того, спосіб мислення дошкільнят більш вільний, ніж у дітей старшого віку. Вона ще не була розчавлена стереотипами і більш незалежна. І цю якість потрібно всіляко розвивати. Дошкільне дитинство також є чутливим періодом для розвитку театралізованої творчої уяви.

З усього вищесказаного можна зробити висновок, що дошкільний вік надає чудову можливість для розвитку театральної творчості. І творчий потенціал дорослих багато в чому залежить від того, наскільки добре були використані ці можливості [9].

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!