Курсова робота “Систематизація нормативно-правових актів”

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМАТИЗАЦІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ 

1.1.Поняття, об’єкт, предмет систематизації нормативно-правових актів 

1.2.Функції та роль  систематизації нормативно-правових  актів 

РОЗДІЛ ІІ. ФОРМИ СИСТЕМАТИЗАЦІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ 

2.1.Кодифікація та інкорпорація нормативно-правових актів, їх особливості 

2.2.Консолідація нормативно-правових актів, її поняття, зміст 

2.3.Систематизація нормативно-правових  актів в Україні 

2.4.Проблеми в сфері систематизації нормативно-правових  актів та шляхи їх вирішення

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

ВСТУП

 

Актуальність даної теми обумовлена тим, що кількість діючих нормативних актів на всіх рівнях українського законодавства постійно збільшується. Створюються сотні і тисячі нових нормативних актів, що істотно міняють характер і основні принципи правового регулювання.  Тому якщо зараз не займатися впорядкуванням діючої нормативно-правової бази, яка збільшується вельми швидкими темпами, в майбутньому виникнуть великі труднощі в знаходженні і використанні чинних норм права, хаос і нерозбериха в українському законодавстві.

Надзвичайна теоретична складність юридичної природи систематизації нормативно-правових актів, зокрема її видів, їх нерозривний зв’язок з фундаментальними засадами теорії права зумовили ту обставину, що вони завжди були в полі зору вчених-юристів, їх спеціальним предметом дослідження та наукових праць. Право тієї або іншої держави по своїй суті є сукупністю величезної кількості правових норм, регулюючих різні правовідносини.

Проте щоб уникнути правового і смислового хаосу, всі ці норми мають бути погоджені, організовані, структуровані і приведені в логічно несуперечливу систему. Саме поняття “система” передбачає якесь цілісне утворення, що складається з безлічі елементів, що знаходяться між собою в певному зв’язку (координації, підрядності, функціональній залежності і так далі).

Саме систематизація права є одним з головних критеріїв його розвиненості, показником рівня правової культури і професійної юридичної правосвідомості. Українське законодавство формується в умовах складної трансформації економічної, соціальної та політичної сфер життя країни. Інтенсивність розвитку законотворчого процесу викликана потребами реформування нашого суспільства, переходом його до ринкової економіки та розбудовою правової держави.

Після здобуття Україною незалежності проблемні аспекти систематизації нормативно-правових актів розглядалися в працях таких вчених як В.К.Грищук, В.Я.Калакура, А.А.Козловський, М.І.Козюбра, А.М.Колодій, В.Коссак, В.О.Котюк, П.М.Рабінович. Серед західних дослідників проблемні питання систематизації нормативно-правових актів досліджували такі вчені як Ф.Бенніон, К.Бергбом, І.Кренц, Р.Кросс, Т.Фляйнер.

Метою полягає в здійсненні правового аналізу поняття «систематизація нормативно-правових актів», її основних форм з урахуванням проблем систематизації в Україні.

Об’єктом вивчення є систематизація, а предметом виступають відносини, що виникають з приводу систематизації законодавства.

Для досягнення мети в роботі вирішуються наступні завдання:

1. розкрити зміст поняття «систематизація нормативно-правових актів»
2. визначити основні функції та роль систематизації нормативно-правових актів
3. розглянути основні форми систематизації нормативно-правових актів
4. дослідити проблеми сучасної систематизації нормативно-правових актів в Україні

Методи дослідження: методи аналізу і синтезу, індукції і дедукції. У процесі розроблення проблеми використовувалися порівняльно – ретроспективний, формально – логічний, системного підходу, порівняльно – правовий та інші методи дослідження.

Структура та οбсяг рοбοти. Курсοва рοбοта складається із вступу, двοх рοзділів, виснοвків, списку викοристаних джерел із 16 найменувань, загальна кількіть стοрінοк 28.

 

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМАТИЗАЦІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ

1.1.Поняття, об’єкт, предмет систематизації нормативно-правових актів

 

У сучасних цивілізованих країнах існує досить багато нормативних актів, які приймаються різними правоохоронними органами. Законодавство не може зупинитися на певному етапі, але воно постійно працює, наприклад, розвивається за рахунок динамізму соціальних зв’язків, появи нових потреб у суспільному житті, що потребують правового регулювання. Система права, що постійно змінюється, її розвиток і вдосконалення, прийняття нових нормативних актів, їх перегляд, скасування старих нормативних актів об’єктивно визначають порядок всього набору існуючих нормативних актів, їх і консолідацію, їх введення в певну науково обґрунтовану систему, збір різних видів збірників і законів. Така діяльність, яка об’єднує регулювання в єдину впорядковану систему, називається систематизацією законодавства [3].

Систематизація законодавства – це діяльність компетентних державних органів та уповноважених організацій з раціоналізації та вдосконалення існуючих нормативних актів і об’єднання їх в єдину систему внутрішніх угод.

Систематизація законодавства – це постійна форма розвитку та раціоналізації існуючої правової системи, яка проводиться з метою виявлення та усунення прогалин, протиріч у чинному законодавстві та його координації, підвищення ефективності законодавства; забезпечення можливісті швидко знаходити і правильно інтерпретувати всі необхідні правові норми; сприяння вивченню законодавства та його дослідженню [5]. Метою систематизації законодавства є правовий акт як юридичний документ. Предметом систематизації законодавства є регулювання, яке є частиною об’єкта, містить обов’язкові правила поведінки і підлягає регулюванню.

Відмінність між об’єктом і предметом систематизації законодавства важлива, з одного боку, для визначення норм, що підлягають регулюванню, а з іншого – для вдосконалення понятійно-категориального апарату теорії держави і права в цілому, зокрема теорії систематизації законодавства.

 

1.2.Функції та роль систематизації нормативно-правових  актів

 

Нормативні акти видаються різними органами, мають різну юридичну силу, не збігаються за часом і застосовуються до різних суб’єктів і територій. Тому природно, що з часом між ними виникатимуть невідповідності, а збільшення кількості контрольованих речовин ускладнює їх використання. Крім того, акти, видані в різні періоди, по-різному регулюють суспільні відносини. Однак закони не можуть функціонувати належним чином, якщо вони не є системами, в яких компоненти тісно взаємопов’язані, узгоджені, а їх взаємодія ретельно регулюється чіткою ієрархічною структурою.

Систематизація законодавства необхідна, насамперед, для його подальшого розвитку. Аналіз та обробка діючих нормативних актів, угруповання правових норм за певними схемами, створення внутрішньо єдиної системи поведінки є необхідними умовами ефективності законодавчої діяльності та сприяють усуненню прогалин і протиріч у чинному законодавстві.

По-друге, це забезпечує зручні умови для здійснення прав, можливість швидко знаходити і правильно інтерпретувати всі необхідні правила. Крім того, систематизація є необхідною передумовою для цілеспрямованої та ефективної юридичної освіти, наукових досліджень і навчання студентів.

У різні періоди державного життя потреба в систематизації законів різна. Якщо за минулі роки накопичено великий обсяг нормативно-правового матеріалу, приведено у виконання велику кількість нормативних актів, прийнятих у різний час, крім того, якщо вони перетинаються один з одним, то систематизація законів особливо необхідна.

В умовах революційної трансформації правової системи, коли скасовуються великі нормативні блоки, що регулюють застарілі відносини, і створюються якісно нові соціально-економічні системи, що вимагають об’єктивно оновлених законів, систематизація законодавства відходить на другий план [3].

Функції систематизації нормативно-правових актів:

1. дозволяє переглянути весь масив чинного законодавства;
2. виявляє та усуває невідповідності, протиріччя та прогалини в правовому регулюванні (недоліки законодавства);
3. підвищує ефективність законодавства;
4. робить закон більш доступним (простіше у використанні і полегшує пошук необхідної норми);
5. сприяє вивченню, дослідженню законодавства;
6. сприяє правовій освіті громадян (удосконалює пізнавальний процес формування їхньої правової правосвідомості).

Таким чином, систематизація нормативних актів – це діяльність з упорядкування та вдосконалення нормативних актів і перетворення їх на єдину внутрішньо узгоджену систему.

Систематизація цих актів необхідна для:

• усунення невідповідностей між нормативно-правовими актами, встановлення та усунення законодавчих недоліків;
• підвищення якості та ефективності законів
• забезпечення зручністі використання закону, доступності використання закону громадянами та іншими юридичними особами;
• сприяння пошуку правових норм, які мають бути реалізовані;
• сприяння вивченню законодавства і його дослідження [2].

Чинне законодавство іноді потребує систематизації, тобто раціоналізації. В результаті досягається певна систематизація правових актів та правових норм. Без систематизації нормативно-правових актів неможливо вдосконалити закон і перетворити його на конкретний інститут, а недосконалість або відсутність упорядкованості нормативних матеріалів викликає недоліки в законодавчому процесі.

 

РОЗДІЛ ІІ. ФОРМИ СИСТЕМАТИЗАЦІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ

2.1.Кодифікація та інкорпорація нормативно-правових актів, їх особливості

 

На сучасному етапі розвитку суспільства систематизація нормативних актів починає здійснюватися на етапі публікації в офіційних газетах, журналах або інформаційних бюлетенях. У цих публікаціях вони розташовані за певною системою (залежно від їх юридичної сили, установи, яка їх отримала, їх правової природи), кожному акту присвоюється свій номер. Крім зазначеної первинної форми, існує два основних види систематизації: інкорпорація та кодифікація.

Кодифікація — спосіб (форма) систематизації законодавчих актів, який складається з поліпшень, обумовлених змінами у змісті правових норм (переробкою і узгодженням), що належать до загального предмета правового регулювання, а також консолідацією в новий єдиний нормативно-правовий акт. Іншими словами, кодифікація виражається в підготовці та прийнятті нових актів, у тому числі взаємоузгоджених норм і нових положень старого акта, який себе виправдав. Результатом кодифікації є кодекс, основи закону, укази, постанови, правила.

Кодекс — єдиний, зведений, юридичне і логічно цілісний, внутрішньо узгоджений нормативний акт. Він має складну структуру і великий обсяг і розділений на загальні та спеціальні розділи і глави (кримінальне право, цивільне право, адміністративне право тощо).

Основа законодавства — кодифікований акт, що включає в себе концептуальні поняття законів і нормативних актів, цілі, завдання, принципи, що встановлюють основні напрямки регулювання певних сфер суспільних відносин. Як правило, такий акт складається з нетипових норм — норм-цілей, норм-принципів, норм-визначень, передбачає зв’язок і узгодженість норм певної галузі або правової системи (в Україні – основа закону про культуру від 14.02.92, основного закону про охорону здоров’я від 19.11.92, основного закону про обов’язкове соціальне страхування від 14.01.98).

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!