Курсова робота “Способи організації ігрової діяльності на уроках у закладах початкової освіти”

ЗМІСТ

 

ВСТУП 

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ 

1.1. Поняття ігрової діяльності у педагогічній літературі 

1.2. Особливості  організації  ігрової діяльності  на  уроці 

1.3. Способи  організації  ігрової  діяльності  молодших  школярів 

РОЗДІЛ ІІ. ВИКОРИСТАННЯ ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ 

2.1. Педагогічний досвід організації ігрової діяльності молодших школярів на уроках читання в НУШ 

2.2. Застосування ігор на уроці математики в початковій школі 

2.3. Методичні рекомендації щодо використання способів організації ігрової діяльності з молодшими школярами 

ВИСНОВКИ 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку суспільства першочерговим завданням школи є виховання всебічно розвиненої людини. Роль початкової школи в розв’язанні цього завдання вирішальна. У молодших класах закладаються основи знань, умінь і практичних навичок, які необхідні для подальшого навчання, формуються моральні риси і якості, вміння дітей самостійно оволодівати знаннями, пробуджується інтерес до навчання, до творчих пошуків.

Гра є складовою частиною педагогічних технологій, однією з унікальних форм навчання, яка дозволяє зробити цікавою і захоплюючою не тільки роботу учнів на творчо-пошуковому рівні, але і буденні кроки по вивченню навчальних предметів. Цікавість умовного світу гри робить життя позитивно емоційно забарвленим, а емоційність ігрового дійства активізує всі психологічні процеси і функції дитини. Інший позитивний бік гри є те, що вона сприяє використанню знань у новій ситуації, тобто, засвоюваний навчальний матеріал проходить через своєрідну практику, вносить різноманітність і зацікавленість у навчальний процес.

А. Макаренко писав: «Гра має важливе значення в житті дитини… Якою буде дитина в грі, такою вона буде і в праці, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається перш за все в грі…» [9, с. 41].

Дитина фактично входить в світ дорослих через гру. Гра – це її біологічна потреба, гра – це праця, гра – це навчання. Гра – найприродніша і найпривабливіша діяльність дитини, але гра на уроці – не розвага, а звичайні вправи, замасковані в цікаву форму. Збуджена під час гри думка підводить учня до самостійних пошуків висновків і узагальнень, які, в свою чергу, зміцнюють свої знання і перетворюють їх у переконання.

Проблема гри в навчально-виховному процесі велику увагу приділяли такі вчені як: Я. А. Коменський, Д. Локк, Ж-Ж Руссо, І. Кант, К. Ушинський, А. Макаренко, Л. Виготський та інші.

Метою дослідження є аналіз та визначення ефективних методів організації ігрової діяльності на уроках у початкових класах.

Для досягнення поставленої мети передбачено виконання таких завдань:

1. Визначити поняття ігрової діяльності у педагогічній літературі;
2. Дослідити особливості організації ігрової діяльності  на  уроці;
3. Проаналізувати способи організації ігрової  діяльності  молодших  школярів;
4. Розкрити педагогічний досвід організації ігрової діяльності молодших школярів на уроках читання в НУШ;
5. 5. Обгрунтувати застосування ігор на уроці математики в початковій школі;
6. Охарактеризувати методичні рекомендації щодо використання способів організації ігрової діяльності з молодшими школярами.

Об’єктом дослідження є ігрова  діяльність  молодших  школярів.

Предметом дослідження є особливості застосування ігрових технологій у навчальному процесі молодших класів.

Методи дослідження включають аналіз передового педагогічного досвіду, теоретичне узагальнення, а також опрацювання наукових джерел, що стосуються методики організації ігрової діяльності для молодших школярів.

Структура роботи. Курсова робота включає вступ, два розділи з підрозділами, загальні висновки та список використаних джерел. Загальний обсяг становить 33 сторінки, а список джерел налічує 22 найменування.

 

РОЗДІЛ І

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

1.1. Поняття ігрової діяльності у педагогічній літературі

 

У навчальній літературі термін «гра» має різні інтерпретації. В педагогічній енциклопедії зазначено, що «Гра є засобом фізичного, інтелектуального та морального виховання дітей».

Л.М. Савчук стверджує, що пізнавальна гра є штучно створеною ситуацією, яка дозволяє моделювати навколишню реальність, де учні повинні знайти конкретне рішення певної проблеми. Вона описується як «активна навчальна діяльність, що включає імітаційне моделювання досліджуваних систем, явищ і процесів». Головним видом діяльності, притаманним грі, є навчальна діяльність, яка має також риси ігрової [15, c. 42].

Отже, гра є колективною, цілеспрямованою навчальною діяльністю, в якій кожен учасник та команда в цілому об’єднані для вирішення основного завдання і орієнтують свою поведінку на досягнення перемоги. Гру, що організована з навчальною метою, можна назвати навчальною грою.

Протягом значного часу гра вважалася важливою складовою дошкільної освіти. Однак думки щодо її використання в шкільному навчанні є досить суперечливими. Від беззаперечного твердження Ш.О. Амонашвілі про ігрове навчання до критики так званої «педагогіки гри», яка, на його думку, може перешкоджати розвитку повноцінної навчальної діяльності у молодших школярів.

О. Ю. Савченко чітко зазначає, що «гра — це не вікове явище чи ознака незрілого розуму дитини, а необхідний етап у розвитку особистості». У цей період, що охоплює етап від дошкільного дитинства до формування нової соціальної ролі учня, прагнення до ігрової діяльності стає невід’ємною потребою, адже воно сприяє подоланню протиріч між двома основними рушійними силами розвитку особистості: «хочу» та «потреба» [14].

 

1.3. Способи  організації  ігрової  діяльності  молодших  школярів

 

Для того щоб ігрова діяльність справляла позитивний вплив на всебічний розвиток особистості дитини, важливо, щоб нею керували. Найбільший виховний і розвиваючий ефект досягається під час ігор, які спеціально організовує педагог.

Організація гри є не менш складною, ніж навчальний процес на уроці. Успіх гри багато в чому залежить від вмілого управління вчителем процесом ігрової діяльності. В ігрових ситуаціях діти не завжди знають, як слід поводитися. Вчитель повинен заохочувати дітей до прийняття етичних рішень під час гри та представляти їм ситуації, що потребують морального вибору.

Кожна гра має три основні етапи:

1. підготовчий етап: на цьому етапі визначається мета гри, вибирається зміст навчання, розробляється сценарій, готується обладнання, розподіляються ролі та проводиться інструктаж;
2. виконання гри: на цьому етапі відбувається безпосереднє проведення гри;
3. підведення підсумків: аналізуються результати гри та проводиться їх оцінка [18, с. 173].

Навчальні ігри, на відміну від розвиваючих, мають специфічні ознаки та чітко визначену структуру. Основними взаємопов’язаними компонентами гри є: ігрова концепція, правила, ігрові сюжети, дидактичні завдання (пізнавальний зміст), обладнання та результати гри.

О. Савченко пропонує наступну структуру ігрової діяльності, виділяючи такі складові:

1. спонукальна – потреби, мотиви, інтереси та прагнення, які визначають бажання дитини брати участь у грі;
2. орієнтуюча – відбір засобів і прийомів для ігрової діяльності;
3. виконавча – дії та операції, що дозволяють досягти мети гри;
4. контрольно-оцінювальна – корекція та стимулювання ігрової діяльності [14, с. 8].

Таким чином, ігрова діяльність є певною послідовністю дій і операцій вихователя, що охоплює підбір, розробку та підготовку ігор, залучення учнів до ігрового процесу, виконання самої гри, а також оцінку результатів цієї діяльності.

 

РОЗДІЛ ІІ

ВИКОРИСТАННЯ ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

2.1. Педагогічний досвід організації ігрової діяльності молодших школярів на уроках читання в НУШ

 

«Навчіть у початкових класах всіх дітей читати так,

щоб вони вміли читаючи думати й, думаючи, читати».

В.О. Сухомлинський

Уміння читати та розуміти прочитане є необхідними для впевненого та гармонійного життя в сучасному світі. Учні початкових класів повинні усвідомити цінність книги та навчитися працювати з друкованими матеріалами, щоб у майбутньому досягати особистих та суспільно важливих цілей завдяки читанню [8, c. 4].

Повернення до гри як інструменту організації процесу читацького сприйняття обумовлене особливостями літературної творчості, що тісно пов’язана з художньою умовністю гри. Також сприйняття літератури гармонійно відображає ігровий момент, який являє собою відхід від реальності та переживання іншого світосприйняття і нових почуттів.

Гра в процесі навчання читанню сприяє усвідомленню ідейних, тематичних і композиційних задумів авторів, а також знайомить учнів із літературознавчими термінами, що забезпечує глибше розуміння твору. Хоча деякі літературні ігри можуть здаватися не надто інформативними, вони відіграють важливу роль, оскільки вчать дітей творчо використовувати свої знання в різних ситуаціях та активізують різноманітні розумові процеси [4, c. 224].

Ігри застосовуються на різних етапах уроку в залежності від рівня розвитку учнів, що допомагає в засвоєнні, закріпленні та розширенні їхнього розуміння прочитаного. Вони сприяють формуванню вміння змістовно читати, розвивають основні способи мислення та розширюють кругозір. Це вдосконалює навички читання учнів, робить навчальний процес цікавим і створює у дітей веселий, творчий настрій.

Уроки читання починаються з мовних вправ, кожна з яких супроводжується малюнком, що розміщується на дошці. Перед заняттям діти заздалегідь знають, які вправи вони виконуватимуть під час уроку [19, c. 7].

Гра «Голосування ногами».

Учні встають у дві шеренги: у правій шерензі висловлюють думку, що твердження правильне, а в лівій – що воно хибне. Вчитель читає речення, іноді навмисно змінюючи слова або словосполучення. Якщо твердження правильне, учні з правої шеренги тупотять ногами, а якщо ні – учні з лівої.

Гра «Віднови прислів’я»

Учні отримують прислів’я в «розрізненому вигляді». Вони повинні з’єднати праву та ліву частини, які розділені вертикальною лінією, за допомогою стрілок.

Гра «Загадки – відгадки»

Учням роздаються ребуси, які продовжують логічний ланцюг попередньої вправи. Можна також створити асоціативне дерево з будь-якою словесною загадкою. Щодо адміністрації в Швейцарії, варто зазначити, що там також є дві країни.

«Скоромовку  промовляй – швидше, швидше все читай»

Вимовляйте скоромовки спочатку повільно, а потім швидше і ще швидше, чітко вимовляючи звуки:

Тигренятко з тигром-тато

Тренувалися стрибати.

Ой був собі коточок,

Украв собі клубочок –

Та й сховався в куточок.

Гра «Дощик»

(Діти читають хором.)

• Накрапає дощ (тихо).
• Дощ пускається сильніше (голосніше).
• Злива (голосно).
• Дощ слабшає (тихіше).
• Дощ перестав (читання припиняється).

 

2.2. Застосування ігор на уроці математики в початковій школі

 

Використання ігрових ситуацій на уроках математики підвищує інтерес до предмета, робить навчання більш різноманітним і емоційно насиченим, допомагає зняти втому, а також сприяє розвитку кмітливості та спостережливості.

Гра в навчальному процесі створює природну мотивацію, пробуджує інтерес, підвищує ефективність навчання та розвиває комунікативні навички. Порівняно з іншими методами навчання та виховання, гра має ту перевагу, що досягає своїх цілей непомітно для учня, без потреби впливати на його особистість силовими методами.

Дидактична гра полягає у розв’язанні пізнавальних завдань, поданих у цікавій та доступній формі. Це дає змогу вчителю допомогти учням краще зрозуміти математичні концепції та зацікавити їх математикою. Математичні ігри слугують інструментом для розвитку розумових здібностей дітей, стимулюють їх пізнавальні нахили та таланти. При правильному використанні ігрові ситуації дозволяють легко, доступно й захоплююче пояснити будь-який математичний матеріал.

Без знань не може бути навичок і умінь,

але знати – ще не означає вміти.

Дидактичні ігри для вивчення цифр від одного до десяти:

1.Гра “Скільки?»

Учитель кілька разів плескає в долоні, а учні рахують кількість плесків і без слів піднімають картку з відповідною цифрою.

2. Гра «Повна квітка»

На дошці намальовані квіти з серединками, в яких записані цифри: 3, 4, 5. Завдання учнів – намалювати стільки пелюсток, скільки вказано в середині квітки.

3. Гра «Мовчанка»

Учитель показує картку з цифрою, а учні плескають у долоні стільки разів, скільки вказано на картці.

4. Гра «Більше, менше, порівну»

Матеріали: кожен учень має набір знаків (> , < , =), дрібні предмети, іграшки, картки із зображеннями різних предметів, а також трикутники та кружечки з підручника з математики. Учитель заздалегідь готує та вивішує на дошці числа для порівняння. Завдання учнів — розкласти свої предмети на столі відповідно до записів на дошці та використати потрібні знаки для порівняння. Учні можуть підказувати один одному, а вчитель швидко перевіряє правильність, проходячи між столами.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!