ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМ ПАМ’ЯТІ
1.1. Аналіз поняття «пам’ять» в психолого-педагогічній літературі
1.2. Види пам’яті, їх характеристика та особливості
1.3. Характеристика процесів пам’яті
РОЗДІЛ ІІ. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПАМ`ЯТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
2.1. Вправи для поліпшення пам’яті дітей молодшого шкільного віку
2.2. Організація та методи дослідження особливостей пам’яті молодших школярів
2.3. Аналіз результатів дослідження особливостей пам’яті молодших школярів
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Актуальність теми. Неможливо байдуже ставитись до світу, оскільки людська активність базується на пізнавальних процесах, які відображають реальність у психології людини. Починаючи з відчуттів і спостережень, пізнавальний процес пройшов через стадії уяви і пам’яті, перетворився в мислення та закінчився процесом прийняття рішень та дій.
Щоб діти змогли розвиватися та зростати на новому рівні, їм необхідно набути знань про навколишній світ, освоїти норми поведінки, розвинути навички та вміння. Робота пам’яті в цьому процесі має важливе значення, оскільки, якщо людина не може зберігати інформацію про свої переживання, враження та дії, її розум не зможе розвиватися. У давнину люди дуже цінували пам’ять. Прометей, за словами Есхіла, наділив людину числами та навчив складати слова, щоб зміцнити її пам’ять. У стародавніх греків пам’ять мала велике значення, вони вважали, що Мнемозіна, богиня пам’яті, є матір’ю всіх муз. У давнину, коли люди ще не вміли писати, вони мали високі вимоги до сили та ясності пам’яті, щоб зберігати враження та досвід.
Нинішнє покоління людей не здатне повністю відтворити те, що вони сприймають, оскільки обсяг інформації є дуже великим. Внаслідок цього змінилися вимоги до навчального процесу. Якщо у попередні часи було важливо запам’ятовувати та відтворювати інформацію в ранніх стадіях навчання, то на сьогоднішній день особливу увагу приділяють психологічному розвитку учнів.
Багато відомих фахівців, таких як Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, В.П. Зінченко, А.А. Смирнов та Л.Ф. Обухова, досліджували проблему розвитку та функціонування пам’яті.
Ми обрали тему дослідження пам’яті, оскільки вважаємо, що як минуле, так і майбутнє цієї теми пов’язані з сьогоденням та майбутнім. Пам’ять визнається найважливішою в психології, оскільки вона є здатністю відтворювати минулі події більш-менш точно через певний проміжок часу.
Мета курсової роботи полягає у проведенні дослідження, спрямованого на вивчення природи і особливостей пам’яті, а також визначення її впливу на успішність учнів молодшого віку.
З метою досягнення поставленої мети, ми визначили такі завдання:
- виконати теоретичний аналіз, щоб вияснити особливості розвитку різних типів пам’яті в молодшому шкільному віці;
- проаналізувати набір вправ, спрямованих на покращення пам’яті у молодших школярів;
- застосувати емпіричні методи, щоб виявити особливості запам’ятовування та обсягу короткочасної пам’яті у молодших школярів.
Предмет дослідження: особливості розвитку пам’яті в молодшому шкільному віці.
Об’єкт дослідження: феномен пам’яті дітей молодшого шкільного віку.
Методи дослідження:
- теоретичний аналіз літературних джерел з питань розвитку пам’яті у молодших школярів, її видів та ознак, особливостей запам’ятовування, відтворення та забування;
- емпіричні: тестування з використанням наступних методик: «Піктограма», «Дослідження переважаючого типу запам’ятовування», «Методика для виявлення об’єму пам’яті».
- методи обробки даних: математична обробка даних з побудовою таблиць, рисунків, якісна інтерпретація отриманих даних.
База дослідження: Львівський державний університет внутрішніх справ ІУПБ кафедра
Структура та обсяг роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (20 найменування) та додатків. Загальний обсяг курсової роботи – 41 сторінок, основний обсяг – 34 сторінок.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМ ПАМ’ЯТІ
1.1. Аналіз поняття «пам’ять» в психолого-педагогічній літературі
Згідно з визначенням в психологічному словнику, «пам’ять – це система процесів запам’ятовування, що використовується для запам’ятовування, збереження і подальшого відтворення знань, отриманих суб’єктами з минулого досвіду у формі усних звітів і дій». За визначенням Ж. Піаже, «пам’ять – це набір інформації, яку мозок отримує і керує поведінкою людини» [8, c. 346].
Відповідно до В.П. Зінченка та Б.Г. Мещерякова, пам’ять є процесом, що включає запам’ятовування, зберігання та подальше відтворення досвіду індивідом. Пам’ять – це основа психічної діяльності. Без пам’яті неможливо зрозуміти базові знання про мислення, свідомість і формування підсвідомості [8, c. 157].
З наведених вище визначень ми можемо зробити висновки і виділити основний факт, що пам’ять – це психологічний процес, що включає фіксацію, зберігання і подальше відтворення людиною свого попереднього досвіду.
Зі змісту, що міститься в цих визначеннях, виділимо найбільш істотне:
- нервова система відповідає за процеси пам’яті, що підкреслює важливість пам’яті для життєдіяльності людини;
- пам’ять виникає від взаємодії людини з навколишнім середовищем, тому вона є результатом впливу зовнішніх і внутрішніх факторів;
- збереження інформації є однією з основних функцій пам’яті, оскільки вона дозволяє зберігати інформацію на тривалий період часу;
- оживлення надбань пам’яті є ключовим для формування свідомості та розуміння себе та світу;
- система пам’яті складається з таких процесів, як запам’ятовування, зберігання, відтворення та забування. Ці процеси взаємодіють між собою, утворюючи основу функціонування пам’яті.
Зазвичай, коли говорять про процеси пам’яті, зазвичай виділяють такі етапи як сприйняття, запам’ятовування та відтворення [12].
Для отримання розуміння процесу формування пам’яті ми маємо звернутися до фізіологічних основ цього явища. Фізіологічною основою пам’яті є здатність кори великих півкуль головного мозку створювати нейронні зв’язки, які виявляються у формі умовних рефлексів. Крім того, ця здатність включає формування зв’язків між новою інформацією та вже запам’ятаною, а також зміцнення та зникнення цих зв’язків.
Багато що можна сказати про «пам’ять», тому що це поняття має багато значень. Майже кожен, особливо вчені, може висловити свою думку про пам’ять. Але спочатку потрібно розвинути цю пам’ять, а це завдання вчителя.
Тому, на мій погляд, єдиного визначення терміну «пам’ять» не існує. Але дослідники пам’яті сходяться на думці, що пам’ять – це процес зберігання і відтворення інформації. Також основою пам’яті є асоціація, тобто, щоб запам’ятати щось нове, необхідно пов’язати це з чимось відомим, тобто сформувати асоціацію. Деякі дослідники вважають, що пам’ять є процесом відтворення досвіду минулого життя.
Після вивчення різних пояснень щодо «пам’яті», вчитель повинен вибрати найсуттєвіше з них, щоб вирішити, як поліпшити пам’ять учнів початкової школи. Важливо звертати увагу на дрібниці, щоб мати можливість розвивати пам’ять дітей, швидше вчити їх та, що найважливіше, сприяти свідомому запам’ятовуванню та відтворенню інформації.
1.2. Види пам’яті, їх характеристика та особливості
Види пам’яті є важливим аспектом, оскільки вони впливають на дитину і визначають її освіту та майбутнє життя. Різні діти мають різні домінуючі види пам’яті, що може впливати на їх здатність легко запам’ятовувати, розуміти та вчитися. Однак варто пам’ятати, що будь-який вид пам’яті може бути розвинений і вдосконалений. З цією метою, вчителям важливо розуміти особливості кожного виду пам’яті і працювати з ними для їх подальшого розвитку та корекції. За визначенням, наведеним в енциклопедичному словнику, «види пам’яті – це різні прояви мнемічної діяльності».
Види пам’яті класифікуються відповідно до наступних критеріїв:
- залежно від характеру психічної активності;
- залежно від характеру мети діяльності;
- залежно від періоду зберігання інформації;
- залежно від свідомісті запам’ятовування.
Існує декілька різновидів пам’яті, які відрізняються за характером психічної активності. Найпоширеніші типи пам’яті, які вивчає психологія, такі:
- Моторна (рухова) пам’ять – пов’язана з збереженням навичок рухів і дій;
- Емоційна пам’ять – зберігає здатність індивіда переживати емоції, пов’язані з певними подіями;
- Словесно-логічна пам’ять – пов’язана зі збереженням та використанням мовних засобів, таких як слова, граматика та логіка;
- Образна пам’ять – зберігає візуальні зображення, які можуть бути запам’ятані та використані для розв’язання завдань;
- Едитична пам’ять (інакше називається пам’ять епізодів) – зберігає події з конкретного моменту часу, які можуть бути відтворені в деталях.
Рухова пам’ять пов’язана з запам’ятовуванням і відтворенням рухів, а також формуванням рухових здібностей і навичок в різних видів діяльності, таких як ігри, робота, спорт тощо. Наприклад, людина вчиться ходити, танцювати, малювати, говорити та інші рухові навички.
Образна (сенсорна) пам’ять пов’язана з запам’ятовуванням і відтворенням чуттєвих образів предметів, явищ та їх властивостей. Ця форма пам’яті включає зорову, слухову, нюхову, смакову та тактильну пам’ять.
У всіх нормально розвинених людей зорова і слухова пам’ять проявляються найбільш яскраво, тоді як розвиток тактильної, нюхової і смакової пам’яті переважно пов’язаний з різними видами професійної діяльності, наприклад, у сомельє в галузі харчової промисловості. Також зорова і слухова пам’ять можуть бути виділені у людей з обмеженими можливостями. Людей, які займаються художніми професіями, такими як художники, музиканти і письменники, відзначаються високорозвиненою образною пам’яттю [2, с. 109].
У відповідності до П.І. Зінченка, сенсорна пам’ять, що триває приблизно 100 мс, дозволяє індивіду перепов’язувати образи з конкретними враженнями, але ще не формує постійність або узагальнення. Ця форма пам’яті дозволяє індивіду відбирати образи навіть під час їх формування. У зоровій сенсорній пам’яті спостерігається початкова обробка вхідної інформації, відбір і фільтрація, сканування і зчитування, після чого відібрана інформація передається до центральних каналів для подальшої обробки в короткочасну та тривалу пам’ять.
Для отримання повного тексту придбайте роботу!
Курсова робота "Теоретичні аспекти використання методів арт терапії у роботі з дітьми дошкільного віку" 

Відгуки
Відгуків немає, поки що.