ЗМІСТ
Вступ
Розділ I. Характеристика особливостей розвитку світового радіомовлення
1.1. Історіографічний огляд дослідження радіомовлення
1.2. Періодизація розвитку закордонного радіомовлення
Розділ ІІ. Розвиток радіомовлення в Україні
2.1. Основні етапи становлення українського радіомовлення
2.2. Роль українських мас-медіа в період війни
Висновки
Список використаних джерел
ВСТУП
Актуальність теми. Успішне вирішення складних соціально-економічних, політико-ідеологічних, морально-психологічних проблем становлення Української держави на принципах демократії та свободи слова органічно пов’язане з повноцінним інформаційним забезпеченням суспільства. У природному зростанні впливу засобів масової інформації на процеси утвердження української держави специфічна роль належить радіомовленню, яке в епоху телебачення набуло нового дихання.
Радіо потрібен був певний час, щоб воно перетворилося з технічного пристрою для передачі звукових сигналів на далекі відстані в могутній засіб впливу на мільйони людей, набуло своїх системних властивостей і функцій. Система ЗМІ, зокрема і радіомовлення, є складовою частиною політичної системи. Ці системи взаємозалежні в кожній країні, але ступінь цієї залежності значно відрізняється в конкретних історичних та політичних умовах. В останні десятиліття відбулась серйозна переоцінка в трактовці різноманітних фактів та подій світової та вітчизняної історії у контексті демократизації, комерціоналізації, а останнім часом – і веденні воєнних дій.
Актуальність роботи полягає в зростаючій ролі медіа в сучасному суспільстві, зокрема і українському, та необхідності детального вивчення та переосмислення тенденцій та особливостей їх розвитку на протязі всього періоду існування. Дослідженням окремих етапів розвитку радіомовлення в Україні та світі присвячено роботи В.Лизанчука, Н.Толочка, А.Кузнецова, Г.Копера, М.Зукозда та інших. У дослідженнях В.Бебика, Ю.Фінклера, В.Карпенка/, І.Мащенко, О.Гояна, Ю.Палагнюка проаналізовано особливості функціонування радіомовлення в умовах незалежної України.
Метою роботи є аналіз генези та виокремлення тенденцій розвитку радіомовлення у світі та в Україні від зародження до сучасного періоду.
Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:
1) проаналізувати основні етапи становлення та еволюції радіомовлення в світі;
2) виявити особливості формування і функціонування радіо в умовах радянського суспільства;
3) виявити тенденції розвитку радіомовлення в Україні;
4) проаналізувати роль сучасного радіо в умовах війни в Україні.
Об’єктом дослідження є процесс формування світового медіапростору.
Предметом дослідження є еволюція радіомовлення в різних політичних умовах.
У роботі використано методи аналізу й аналогії, систематизації, логічного узагальнення, а також пошуковий та історичний методи наукового пізнання.
Практичне значення курсової роботи полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані у навчальному процесі, а також у подальших дослідженнях в галузі мас-медіа і масових комунікацій.
Структура курсової роботи робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.
Перший розділ присвячений історіографічному огляду питання та аналізу періодизації медіа в світовому контексті.
У другому розділі розглядаються особливості становлення та розвитку радіомовлення на території України.
У висновках підсумовуються результати крсової роботи та окреслюються перспективні напрямки подальшого розвитку радіомовлення в Україні..
РОЗДІЛ І. ХАРАКТЕРИСТИКА ОСОБЛИВОСТЕЙ РОЗВИТКУ СВІТОВОГО РАДІОМОВЛЕННЯ
1.1. Історіографічний огляд дослідження радіомовлення
Розвиток радіомовлення, як і радіожурналістики, цікавив як закордонних, так і вітчизняних дослідників в галузі медіадосліджень. Перші спроби дослідження історії радіо були зроблені на початку 20 столяття в США. У виданні 1901 року книги Дж. Дж. Фахи «Історія бездротової телеграфії» докладно розглядається розвиток бездротових технологій до появи радіо. В в квітневому номері журнала The Electrical Experimenter за 1917 рік Дональд Макнікол зробив огляд подій про перші дні радіо в Америці. В «Працях Інституту радіоінженерів» за липень 1917 года Роберт Х. Маріотт розглянув технічні досягнення, а також недоліки, з якими стикнулись США на початковому етапі розвитку радіо. Уже після появи радіомовлення, професор Дж. Х. Моркрофт зробив науково-популярний огляд «Що кожен повинен знати про історія радіо», який вийшов в липневому номері 1922 року в Radio Broadcast [27].
Радянські досдідники визнавали визначну роль у винаході радіо виключно за російським вченим О.Поповим. Вклад же італійця Г.Марконі в радянські часи повністю замовчувався. Навіть після розвалу СРСР, російські дослідники робили ряд спроб довести, що О.Попов був першим винахідником радіо, а Г.Марконі лише другим. Так,В. Марченков у статті “Первый радиотехник А. С. Попов” стверджує, що Попов у 1895 р. вже побудував та продемонстрував першу апаратуру для радіозвёязку, однак не запатентував свій винахід, а Марконі у 1896 р. подав у Англії патентну заявку на систему бездротової сигналізації. Разом з тим, К. Сарторі у статті “Історія народження радіо”, яка вміщена у книзі “Від кременя до кремнію”, стверджує, що ще у 1894 р. Г. Марконі вдалося зареєструвати за допомогою приймальної антени сигнали азбуки Морзе, однакневизнання з боку італійської влади змусило Марконі емігрувати до Англії, де його винахід був оцінений королівською владою, а в 1896 р. Г. Марконі запатентував своє відкриття. Винахідник заснував фірму “Марконі Компані” задля комерційної експлуатації своїх патентів. Саме ця фірма стала першим транснаціональним утворенням у галузі телекомунікацій.
Толочко Н.В. у своїй статті «Особливості дротового мовлення у період Підкарпатської Русі» розглянула період становлення та розвиток радіомовлення у часи Підкарпатської Русі (1918-1939 рр.) [26]. Автор зосередила увагу на зародженні радіомовлення у найзахіднішій області України, відмітила, що цей процесс відбувався у тісному взаємозв’язку із розвитком чехословацьких дротових медіа. У висновках систематизовано та узагальнено особливості поширення радіопрограм на території Підкарпатської Русі, вказано на проблеми створення перших місцевих дротових медіа у контексті суспільно-політичної ситуації.
Одним із дослідників періоду фашистської Німеччини був Кузнецов А.К.. У своїй роботі він розглядає історію створення системи радіопропаганди в часи Третього Рейху. Автор проаналізував структуру та ефективність пропагандиського радіомовлення, що на той час було новітньою практикою тоталітарного режиму [6, с. 246-266]. Спогади про розвиток радіомовлення воєнних часів на території України зустрічаються у мемуарах сучасників тих подій. Так, наприклад, згадки про ведення радіотрансляцій діячами УПА на чотирьох мовах (українській, російській, французькій і англійській)знаходимо у статті професора Володимира Косика, присвяченій 25-річчю УПА у м. Льєжі (Бельгія). Г. Чуйко згадувала, що були також передачі німецькою мовою [17, с. 314]. Вони були необхідні з огляду на бажання охопити аудиторію Центральної Європи. Про передачі німецькою мовою згадував і М. Біраковський [1].
В післявоєнні часи, з появою телебачення, багато сучасників у всьому світі задались питанням, чи можливе виживання радіомовлення в конкуренції з телебаченням? Н. Корвін, автор близько 150 радіоп’єс, писав у ті роки про загибель американської радіодрами: “Радіо було моєю першою любов’ю, і мені гірко зараз думати про нього, про старого друга, який прикований нині до ліжка важкою хворобою”. Французький драматург і режисер Ж. Кокто писав: “Невже знайдеться хтось, хто захоче читати шрифт для сліпих, якщо у нього є очі, щоби бачити?” [16, с.18].
Однак передбачення тої епохи виявились хибними. Л. Мерлен згодом констатував, що радіо встояло і причинами цієї перемоги він визначав: “По-перше, радіо не відриває нас від інших занять, як це робить телебачення. По друге, радіомовлення швидко відмовилося від передач видовищного плану: це справа телебачення, а на долю радіо залишається музика і новини. По-третє, радіо “не тільки існує, але знову процвітає завдяки появі транзисторів” [16, с.19].
Для отримання повного тексту придбайте роботу!
Курсова робота "Обгрунтування вибору і особливості професії за фахом облік і оподаткування "на прикладі головного бухгалтера генпідрядної будівельної організації" 

Відгуки
Відгуків немає, поки що.