Курсова робота “Теоретичні аспекти міжнародного туризму”

ЗМІСТ

 

ВСТУП

І. Поняття міжнародного туризму та міжнародного ринку туристичних послуг

ІІ. Характеристика туристичних макрорегіонів світу. 

ІІІ. Регулювання міжнародного ринку туристичних послуг.

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

 

Актуальність теми. Міжнародний ринок туристичних послуг є одним з найбільш швидкозростаючих секторів світової економіки. Тому що міжнародна торгівля туризмом щорічно приносить державі значний прямий дохід. Крім того, туризм стимулює економічне зростання і сприяє розвитку суміжних галузей. Держава, яка приваблює безліч туристів і приносить значний дохід, володіє високим рівнем міжнародної конкурентоспроможності на ринку.

Останнім часом кардинальні зміни на світовому туристичному ринку проявляються в кризі індустріального суспільства і поширенні глобалізаційних процесів. Ці тенденції найбільш яскраво виражені в Західній Європі та Північній Америці, які зазнали фундаментальних економічних і соціальних змін на новому етапі розвитку. У перерахованих вище країнах кількість іноземних туристів збільшується в кілька разів швидше, ніж саме населення, що визначає високу динаміку міжнародного туризму. Торгівля туристичними послугами займає чи не перше місце в системі міжнародних обмінів і робить значний вплив на світову економіку.

Що стосується України, то розвиток індустрії внутрішнього туризму та її участь на світовому ринку сьогодні залишається дуже низьким, важливо всебічно вивчити структурну динаміку сучасного ринку туристичних послуг, проаналізувати його фактори і знайти оптимальну стратегію інтеграції у світовий туристичний простір [5].

Незважаючи на численні наукові роботи та публікації, присвячені функціонуванню міжнародного туристичного ринку, внутрішньої конкурентоспроможності та регулюванню міжнародних туристичних послуг, індустрія туризму щорічно публікує нові прикладні аспекти, які оптимізують участь країн у міжнародній торгівлі. Це призвело до вибору теми даної роботи, а також визначило її мету та завдання.

Проблема туризму становить великий інтерес для вчених з усього світу. Тому серед українських вчених, які провели багато наукових досліджень і розробок, необхідно звернути увагу на М. П. Афанасьєва, О. О. Любіцеву, В. Ф. Кифяка, І. Ю. Мальську, І. Г. Смирнова, Л. М. Устименко, В. В. Худо та інших. Їхні роботи широко пояснюють історію туризму, глибоко розкривають поняття «туризм» та «індустрія туризму», фактори розвитку сучасного туризму тощо.

Метою даної роботи був аналіз основних особливостей макрорегіону глобального туризму на тлі встановлення закономірностей і тенденцій на міжнародному ринку туристичних послуг та оптимізації державного регулювання ринку туристичних послуг.

Для досягнення поставленої мети необхідно було виконати наступні завдання:

1. дослідити сучасне визначення поняття міжнародного туризму та встановити взаємозалежність з поняттям міжнародного ринку туристичних послуг;
2. навести особливості макрорегіонів світового туризму та проаналізувати особливості їх розвитку;
3. дослідити та узагальнити принципи регулювання міжнародного ринку туристичних послуг.

Об’єкт дослідження: зміни на світовому ринку туристичних послуг; процес формування попиту в туристичному бізнесі макрорегіонів світу.

Предмет дослідження: фактори розвитку світового ринку туристичних послуг, його регулятивні аспекти та механізми.

Методи дослідження. Структурно-функціональний аналіз з використанням економічних і статистичних методів для виявлення сучасних тенденцій на міжнародному ринку туристичних послуг. Аналіз при розгляді методів оцінки та порівняльного аналізу експертами, методів узагальнення, перспектив участі країни в міжнародних туристичних обмінах. Огляди інформаційно-аналітичних, науково-методичних публікацій вітчизняних і зарубіжних вчених, юридичної літератури, статистичних матеріалів міністерств і міжнародних організацій України.

 

І. Поняття міжнародного туризму та міжнародного ринку туристичних послуг

 

В останні роки вивчення туризму з наукової точки зору стало предметом досліджень у багатьох галузях знань, і необхідно встановити відповідні терміни. Такі установи, як Організація Об’єднаних Націй (ООН), Ліга Націй, Всесвітня туристична організація (ВОТ) та Організація економічного співробітництва та розвитку, щороку працюють над цим питанням [8, 13].

Визначення поняття «міжнародний туризм» вперше було висловлено на Конференції експертів Ліги Націй на початку ХХ століття. Згідно з цим визначенням, міжнародний туризм вважається формою міграції, яка не має нічого спільного зі зміною місця проживання або роботи. Розвиток туризму почався в першій половині ЇЇ століття і це було пов’язано зі збільшенням потоку туристів, зростаючою економічною значимістю туризму, необхідністю статистичного обліку мандрівників, аналізу показників, особливостей туризму. На початку свого розвитку поняття туризму зводилося до розуміння переміщення людей за межі місця проживання і як тимчасового перебування. Однак під час історичних змін зміст і значення цього поняття завжди набували нового формулювання [4, 13].

Комісія ООН ухвалила визначення міжнародного туризму, підтримане Всесвітньою туристською організацією. Згідно з цим визначенням, міжнародний туризм призначений для діяльності людини, яка подорожує і перебуває в місцях, відмінних від звичайного середовища, на термін не більше 1 року, для відпочинку, ділових або інших цілей. Згідно з цією концепцією, основними особливостями цього сектора економіки є характер відхилень від звичайного середовища і тимчасові переміщення [10, 13].

Закони багатьох країн ґрунтуються на визначеннях, розроблених комісією ООН зі статистики подорожей і туризму. Згідно із загальними умовами міжнародного туризму, багато мандрівників, які перебувають за межами свого місця проживання, не є туристами, в тому числі тимчасові працівники, військовослужбовці, дипломати, мігранти та біженці. Серед них є люди загальної категорії, яких поділяють на одноденних відвідувачів та екскурсантів. Екскурсанти – це люди, які відвідують місто або тимчасово перебувають в країні або регіоні, відмінних від їх постійного місця проживання, включаючи пасажирів і екіпаж круїзного судна, а також фактично туристів, які прибувають в одноденну поїздку. Всі інші категорії відносяться до одноденних відвідувачів. Крім того, в категорію «туристи» не слід включати тих, хто подорожує в країну відвідування транзитом.

Але в Україні такі люди включаються в статистичні звіти як туристи, тому що вони багато часу проводять в дорозі і користуються туристичними послугами. Існують й інші відхилення від цих рекомендацій, як в Україні, так і в інших країнах. Наприклад, у законодавстві України паралельно використовуються два терміни: туристський і туристичний, але істотної різниці в цих тлумаченнях немає. Тому необхідно уточнити і роз’яснити категорії міжнародної статистики, які відображені в законодавстві України. Рекомендується уніфікувати поняття і категорії статистики міжнародного туризму різних країн з метою поширення договірних відносин на міжнародному ринку туристичних послуг [2].

Як бачимо, однією з проблем сучасної економіки є недосконалість визначення понять. На сьогоднішній день не існує загальноприйнятих визначень і міжнародних ринків туристичних послуг, оскільки існує велика кількість визначень і класифікацій залежно від точки зору авторів. Міжнародний туризм – це глобальне явище, основою якого є ринок, на якому надаються туристичні послуги [12, 14].

Щоб визначити сутність міжнародного ринку туристичних послуг, необхідно розкрити зміст категорії туристичного ринку. Використання методів побудови категорій дозволило визначити підходи до трактування сутності туристичного ринку. Аналіз визначення дозволив узагальнити існуючий теоретичний підхід до формулювання сутності туристичного ринку:

• По-перше, туристичний ринок можна розглядати як процес економічних відносин;
• По-друге, як соціально-економічне явище;
• По-третє, як функціональна система, як процес перетворення туристичних та екскурсійних послуг на гроші і зворотного перетворення грошей на туристичні та екскурсійні послуги [1].

Аналізуючи трактування визначення туристичного ринку, слід зазначити, що кожен підкреслює деякі його особливості, тому необхідно узагальнити існуючий теоретичний підхід. Перше твердження, яке визначає сутність туристичного ринку як економічних відносин, фокусується на купівлі-продажу туристичних послуг, але не вказує на відносини між учасниками ринку, тому деталі цієї категорії не були розкриті. Крім того, немає ніяки відносин між суб’єктами ринку, які виникають у процесі виробництва, розподілу, обміну, споживання туристичних послуг і взаємодії організаційних, економічних і соціально-економічних відносин.

Трактування суті туристичного ринку як суспільно-економічного явища, певним чином відображає процеси, обумовлені суспільно-економічними причинами, однак не розкриває його суті. Найбільш вірним видається твердження, яке розглядає суть туристичного ринку як системи, оскільки комплексно відображає сутність ринку як єдності багатьох елементів та відображає їх взаємовідносини.

Головною особливістю ринку є наявність великої кількості покупців і продавців туристичних послуг. У процесі виробництва, розподілу та споживання туристичних послуг між виробниками, постачальниками, посередниками, споживачами, конкурентами та аудиторіями контактів виникають різні відносини, які утворюють складну і багатофункціональну систему. Проаналізувавши визначення туристичного ринку, вдалося встановити, що єдиного підходу до обсягу його змісту не існує.

Описаний вище підхід до змісту туристичного ринку фокусується на певних аспектах цього поняття, але немає визначення, яке всебічно розкривало б важливість міжнародного туристичного ринку.

Визначення змісту ринкової категорії міжнародних туристичних послуг потребує механізму реалізації її функцій, тобто розкриття відносин у процесі купівлі-продажу туристичних послуг. Це дозволяє визначити його місце розташування і роль у процесі реплікації. Хоча більшість визначень взагалі не розкривають результати, вони забезпечують широке уявлення про зміст, а деякі визначення підкреслюють важливість забезпечення процесу купівлі-продажу [1]. Це свідчить про їх недосконалість, і наслідки функціонування туристичного ринку виявити неможливо.

Економічна вигода споживачів туристичних послуг полягає в прагненні до максимальної зручності з урахуванням цін і доходів, тобто до задоволення індивідуальних потреб. Основним економічним вектором виробників і постачальників туристичних послуг є прибуток, в результаті чого вони мають можливість отримувати високі доходи і платити податки, що призводить до збагачення державного бюджету. В умовах збільшеної конкуренції механізм функціонування міжнародного ринку туристичних послуг передбачає постійне коригування економічних інтересів суб’єктів цього ринку. Як бачимо, ринок не тільки забезпечує органічний зв’язок між виробниками і споживачами, але і знаходиться під їх впливом і сам по собі певним чином впливає на них [7].

Таким чином, міжнародний ринок туристичних послуг являє собою функціональну систему відносин між виробниками, постачальниками, посередниками і споживачами в процесі купівлі-продажу туристичних послуг, тільки якщо їх економічні можливості і вигоди скоординовані. Це допоможе виявити ключові аспекти ринку і визначити його місце розташування і роль у процесі тиражування. Фактичне використання цього визначення обумовлено можливістю прогнозування динаміки і напрямку розвитку ринку туристичних послуг, оскільки є дані про доходи від міжнародного туризму і доходи від міжнародного туризму в різних державах.

Щоб розкрити суть ринку, необхідно визначити його структуру. Ринок міжнародних туристичних послуг слід класифікувати за наступними характеристиками [1, 9]:

• мета поїздки: ринок відпочинку, релігії, етнічної приналежності та інших видів туризму;
• перетин національних кордонів: генеруючий і приймаючий ринки;
• тип пропозиції: ринок групового, сімейного, особистого туризму;
• спосіб організації поїздки: організований ринок і ринок приватного туризму.

Залежно від зрілості ринкових відносин ринок міжнародних туристичних послуг можна розділити на такі категорії [2, 8]:

• розвинений ринок: характеризується економічною незалежністю, рівністю і конкуренцією виробників туристичних послуг, узгодженістю законів і нормативних актів про права, обов’язки та відповідальності господарюючих суб’єктів, можливістю державного втручання в процес регулювання;
• ринок з різним ступенем обмежень конкуренції: включає домінування невеликого числа суб’єктів, що володіють здатністю впливати на процес ціноутворення;
• ринок, що розвивається: суттєві недоліки в законах і нормативних актах, що стосуються прав, обов’язків та відповідальності юридичних осіб, а також надмірне втручання держави.

Згідно з базою адміністративних округів, ринок міжнародних туристичних послуг класифікується таким чином [2, 10]:

1. національний: ринок у певній країні, який об’єднує ринки, пов’язані з виробництвом і споживанням різних туристичних послуг, функціонування яких регулюється національним законодавством;
2. регіональний: набір внутрішніх ринків у межах певного географічного регіону;
3. світовий (міжнародний): сукупність внутрішніх ринків, пов’язаних з відносинами між товарами і грошима, що характеризуються наявністю власних регулюючих органів.

При вивченні ринку міжнародних туристичних послуг слід мати на увазі, що єдиної туристичної послуги не існує, але ринок туристичних послуг численний. Вони обмінюються туристичними послугами, і їх виробники знаходяться на різних ринках. Враховуючи, що пропозиція туристичних послуг поділяється на основні, додаткові та допоміжні, існує три типи ринку міжнародних туристичних послуг, і вони поділяються на субринки [4, 9]:

• ринок основних міжнародних туристичних послуг: ринки готельних послуг, ринки транспортних засобів, ринки туристичних агентств тощо. Споживачами цього ринку є туристи та інші підприємства індустрії туризму;
• ринок додаткових міжнародних туристичних послуг: виробники туристичного спорядження, сувенірів, видавництва тощо. Компанії, що надають типові туристичні послуги. Їх споживачами є туристи, а також підприємства туристичної галузі;
• ринок відповідних міжнародних туристичних послуг: виробництво гастрономічних, спортивних товарів, фототоварів та інших звичайних товарів і послуг. Продукція користується попитом у туристів.

Ринок міжнародних туристичних послуг являє собою складне явище, тому неможливо пізнати його сутність, не проаналізувавши структуру відповідно до характеру товарів і послуг, що купуються, і їх споживанням.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!