Курсова робота “Технологiї соціальної роботи з дітьми та молоддю, схильними до вживання наркотичних засобів”

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ НАРКОТИЧНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ У МОЛОДІЖНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

1.1 Концептуальний дискурс ризикованої поведінки молоді

1.2 Наркоспоживання молоді як соціальна проблема

1.3 Профілактика та диференціація наркотичної залежності

РОЗДІЛ 2.  НАРКОЗАЛЕЖНА МОЛОДЬ ЯК ОБ’ЄКТ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

2.1 Сутність соціальної роботи з наркозалежною молоддю

2.2 Роль соціальних служб із профілактики наркоманії

РОЗДІЛ 3. Перспективи удосконалення технологій соціальної роботи з наркозалежною молоддю

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

ВСТУП

 

Актуальність дослідження. У молодіжному середовищі України відзначається зростання наркотичної залежності, пов’язане з низкою політичних, економічних, соціальних та інших перетворень. Така динаміка має чимало негативних наслідків. Явище реальності, як наркоманія, являє собою соціальну і медичну важливість і набуває все більших масштабів. Зобов’язуючи громадськість звернути на проблему наркотичної залежності особливу увагу та вжити необхідних заходів, що сприяють обмеженню настільки високу динаміку зростання. Слід зазначити, що наркотична залежність загрожує не лише молоді України, а й молодим людям усього світу. Пов’язана ця загроза з характером впливу речовин на представників молоді. Вживання великих наркотичних дозувань речовин спричиняє наркотичне оглушення або глибокий сон, малі дозування спричиняють отримання певної ейфорії та приємних відчуттів.

Залежність від наркотичних речовин виникає внаслідок частого вживання. При цьому з кожним разом прийняте дозування збільшується. Актуальність дослідження обумовлена ​​такими обставинами. По-перше, основою злочинного світу прийнято вважати саме наркоманію. Оскільки наркозалежні люди втрачають здоровий глузд і йдуть на скоєння злочинів різної тяжкості, метою яких є отримання грошей на купівлю нової партії для вживання.

По-друге, ґрунтуючись на тому факті, що зростає зростання вживання наркотиків серед молодого покоління, наркоманія стала майже субкультурою, що також підтримується сучасною музикою, яка суттєво впливає, формує та змінює світогляд, відбувається переворот цінностей, які були сформовані протягом багатьох років та століть. Такий розвиток ситуації потребує нового підходу до вирішення цієї проблеми. Так як велика кількість молодих людей вживає наркотики для «дозвілля», тим самим, не усвідомлюючи, що це веде до наркотичної залежності.

По-третє, у світі наркоманія вважається психічним розладом, що перетікає у хронічне захворювання. Воно виражається в хворобливому та непереборному бажанні до наркотичних препаратів при їх регулярному вживанні. Людині стає важко відмовитися від вживання, якщо хвороба вже сформувалася. Організм до цього звикає, терпимість до речовини зростає і починає вимагати нових і нових доз.

Отже, це призводить до фізичної, розумової та моральної деградація людини. Загалом важливо відзначити, що наркоманію необхідно розглядати на комплексному рівні, оскільки це медико-соціально-психологічна проблема. Проблему наркозалежності у соціологічних дослідженнях висвітлювали: П. І Сидоров, А.Л Афанасьєв, Ю. П Лісіцин, Є.С Скворцова та інші. У своїх роботах вони виявляли взаємозалежність вживання психоактивних речовин зі зростанням злочинності, насильства, рівнем життя населення та іншими негативними соціальними наслідками.

Незважаючи на те, що проблема наркоманії існує давно, її вирішення залишається відкритим. Тим самим виникає необхідність створення умов, які сприяють ефективному вирішенню та викоріненню проблеми докорінно.

Мета дослідження: ознайомитися з технологіями соціальної роботи з дітьми та молоддю, схильними до вживання наркотичних засобів.

Об’єктом дослідження виступає молодь із наркотичною залежністю.

Предметом дослідження виступають профілактичні заходи у соціальній роботі з молоддю.

Відповідно до мети в процесі дослідження вирішувались наступні завдання:

1. Обґрунтувати концептуальний дискурс ризикованої поведінки молоді.
2. Розглянути наркоспоживання молоді як соціальну проблему.
3. Охарактеризувати профілактику та диференціацію наркотичної залежності.
4. Обґрунтувати технології соціальної роботи з наркозалежною молоддю.
5. Визначити перспективи удосконалення технології соціальної роботи з наркозалежною молоддю.

Методи дослідження: аналіз та узагальнення психологічної, педагогічної, соціологічної літератури з означеної проблеми; теоретичне узагальнення та систематизація положення для визначення провідних категорій дослідження.

Структура роботи: Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний об’єм роботи 36 сторінок. Список використаних джерел налічує 28 найменувань.

 

 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ НАРКОТИЧНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ У МОЛОДІЖНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

 1.1 Концептуальний дискурс ризикованої поведінки молоді

 

Інстинкт самозбереження є одним із найсильніших у природі, проте людина часто наражається на ризики, у тому числі й добровільно. Причинами потрапляння до ризикованих ситуацій можуть стати, як і зовнішні фактори, які є неминучими (наприклад, потоп, землетрус) так і добровільні, коли людина сама наражається на ризик. Чинниками останніх можуть бути психоемоційний стан, гормональний фон, бажання дорівнювати іншим, відсутність належної інформації. У концепціях ризику та ризикованої поведінки розглядаються перелічені чинники.

Поняття самого ризику в різних моделях розглядається в залежності від сфери застосування. Розглянемо самі основні моделі ризику, ризикованої поведінки, спочатку позначивши саме концепцію «ризик». Цей термін має безліч визначень і загальним є розуміння, що ризик має імовірнісний характер несприятливого результату.

Наприклад, в юриспруденції, ризик – одне з ситуацій, коли залежно від визнання його обґрунтованим чи не обґрунтованим може спричинити те, що дії визнаються злочинними. У економіці, ризик – можливість виникнення непередбачених витрат, втрат, у зв’язку із зміною економічної ситуації. Найбільш повну класифікацію ризиків запропоновано соціологом В.І Зубковим, у якому види ризиків діляться за можливими наслідками, змістом, умовами виникнення та суб’єктно-об’єктним характеристикам [2, с.57].

У психології визначення ризику можна розділити на кілька типів. Наприклад, Фішхофф у контексті невизначеності результату та ситуації розглядає ризик як умову, Альгін розглядає ризик як дію, в якій долається невизначеність у ситуації неминучого вибору. Козелецький ж вичленував процеси, що виникають під час вирішення завдань із ризиком: конструювання суб’єктивного уявлення, оцінювання наслідків після прийняття рішення та вибір самого рішення.

Аналізуючи наукову літературу з проблеми ризикованої поведінки молоді, я вичленувала 3 фактори: особисті, когнітивні та соціальні. Причиною розвитку ризикованої поведінки молоді може бути нерозвиненість когнітивної сфери, що призводить до нездатності адекватно оцінювати ризик та ігнорувати його наслідки. Р. Ларсон у своїх працях, говорить про те, що в підлітковому віці люди схильні до частої зміни настрою, що заважає їм згодом приймати правильні рішення, оцінюючи ризики [16, с.29].

Виховання у сім’ї формує негативне ставлення до ризикованої поведінки. На думку А.В Мудрика, соціалізація дітей у сім’ї дає певні навички, знання та вміння, а також залучення до соціальних норм і зароджується самосприйняття дитини [22, с.86]. Часті сімейні конфлікти та невміння їх правильно вирішувати, відсутність гармонії між батьками можуть призвести до того, що у дитини з дитинства закріплюється негативна соціальна роль, що тягне у себе порушення поведінки.

Згідно з класичним психоаналізом Фрейда психічне здоров’я дитини безпосередньо залежить від батьків. У перший рік життя особливо важливі повсякденні турботи щодо догляду за дитиною, оскільки вони закладають перші переживання. У дитячому віці достатньо задовольняти біологічні потреби. Грудне вигодовування закладає основи довіри, прихильності. При привчанні дитини до туалету гнучкість, толерантність та адекватна вимогливість сприяють розвитку у дитини здорової самооцінки та навіть творчого мислення. Нездорові взаємини дітей із батьками, конфлікти, невміння вирішувати проблеми, невдачі адаптації у дорослому віці формуються як характерні проблеми. Незадоволення потреб дитини формують інфантильність, егоцентричність, агресивність поведінки.

Американський психолог Еріксон розглядає у своїх працях становлення особистості від народження до смерті. З моменту народження, на перших стадіях свого життя дитина переважно залежить від батьківського впливу. Як наслідок при правильному впливі, у дитини як у здорової особистості формуються почуття довіри, визначеності, самостійності, ініціативності. Також широкої популярності набула думка Еріха Фромма. У своїй праці він каже, що материнська любов безумовна, вона любить своє дитя апріорі, а батьківська любов – умовна, її треба домагатися досягненнями, вчинками [23, с.110]. І в зрілому віці людина будує образи батьків у собі. За допомогою синтезу материнської та духовної любові та формується духовне здоров’я.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!