Курсова робота ” Тренінг командоутворення як запорука швидкої адаптації співробітників до входження в новий колектив “

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДІАГНОСТИКИ МІЖОСОБИСТІСНИХ ВІДНОСИН В ПРОЦЕСІ КОМАНДОУТВОРЕННЯ  

1.1 Поняття і види команд. Психологічна характеристика процесу командоутворення 

1.2 Критерії оцінки кандидатів в управлінні командою 

Висновки до розділ 1 

РОЗДІЛ ІІ. ДОСЛІДЖЕННЯ КОМАНДОУТВОРЕННЯ В ПРОЦЕСІ ТРЕНІГУ 

2.1 Етапи організації тренінгу. Початковий етап динаміки групи 

2.2 Перехідний етап динаміки групи 

2.3 Продуктивний етап групової динаміки 

Висновки до розділу 2

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. У сучасних умовах соціально-економічного розвитку ефективність підприємства або організації визначається впровадженням командного управління.

Саме такий стиль керівництва забезпечує успіх компаній, які вчасно починають реструктуризацію. Основний метод колективного управління – командоутворення. Вона полягає у створенні ефективної групи співробітників, яка являє собою «команду», здатну вирішувати складні завдання і виконувати нестандартні завдання.

Командоутворення – необхідна умова розвитку будь-якої організації. Створення команди – це цілий пласт глобальних змін. Реконструкція принципів взаємодії. Вплив на норми, традиції і правила компанії. В результаті змінилося все, що пов’язано з персоналом, від формування командного духу і системного мислення до створення власної системи самонавчання.

Компанія (організація, підприємство) – це цілісний організм. Зміна одного структурного елемента тягне за собою зміну всієї системи. Тому командна робота в будь-якому підрозділі впливає на розвиток компанії в цілому.

Команда – це не просто група співробітників, що володіють певними навичками для вирішення спільних і важливих завдань для успіху компанії. Команда – це почуття ліктя, ідентифікація з певною соціальною групою, що пов’язана з компанією, загальногрупова креативність, значний енергетичний потенціал.

Метою дослідження: тренінг командоутворення як запорука швидкої адаптації співробітників до входження в новий колектив.

У відповідності з поставленою метою були сформульовані завдання дослідження:

1. вивчення теоретичних основ командоутворення;
2. визначення значення та обгрунтування методів діагностики міжособистісних відносин за допомогою тренінгу;
3. Зібрати теоретичні дані з питання створення тренінгу командоутворення як запоруки швидкої адаптації співробітників до входження в новий колектив.

Об’єктом дослідження:  тренінг командоутворення.

Предмет дослідження: міжособистісні відносини тренінгу, як фактор командоутворення.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи – 29 сторінки.

 

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДІАГНОСТИКИ МІЖОСОБИСТІСНИХ ВІДНОСИН В ПРОЦЕСІ КОМАНДОУТВОРЕННЯ

1.1 Поняття і види команд. Психологічна характеристика процесу командоутворення

 

Команди останнім часом стали вважатися найбільш важливим груповим явищем в організації, і популярність команд зросла в результаті розвитку передових інформаційних технологій і зростаючої уваги до комплексного контролю якості та організаційного навчання [1].

Ці тенденції в організаційному розвитку призвели до зміщення акценту з дій окремих менеджерів на діяльність багатофункціональних управлінських команд і робочих груп, які зосереджені на складних питаннях і завданнях.

Концепція і особливості команди

Під командною формою організації роботи можна розуміти об’єднання певної групи професійних працівників в автономний самоврядний колектив з метою вирішення поставленої задачі більш оперативно, ефективно і якісно, ​​ніж при звичайній, індивідуальній організації робіт.

Завдання, поставлені перед командою, можуть носити різний тимчасовий характер, залежно від деталей і умов основних напрямків діяльності організації, компанії та підприємства. Це може бути одноразова операція або безперервна операція з певним циклом роботи.

Т.Зінкевич-Євстігнєєва, Д.Фролов, Т.Грабенко, О.Карякін виділяють 7 принципів організації роботи у формі команди.

1. Принцип колективного виконання роботи – кожен член команди виконує частину роботи, дорученої командою, і не входить до переліку її функціональних обов’язків (хоча збіги не виключені).
2. Принцип єдиного стимулу для команди, оплата кінцевого результату.
3. Принцип належного стимулювання команди до кінцевого результату. У багатьох випадках офіційне визнання є стимулом, який більш цінний, ніж матеріальна винагорода.
4. Принцип автономної автономії команди – командою управляє лідер (менеджер), а не адміністративне керівництво організацією. Завдання, які ви виконуєте, можуть бути встановлені адміністраторами вашої організації, розподілом ролей і функцій, але вибір способу вирішення проблеми визначається самою командою.
5. Принципи добровільного членства в команді. Автори підкреслюють важливість цього принципу, визначають його як матеріальний і вважають, що в нього можуть входити тільки ті, хто добровільно висловив готовність зробити це, ґрунтуючись на повному знанні і розумінні всіх умов своєї діяльності [2].

Ефект команди, її визнання, приходить після довгої спільної роботи і реального успіху. Кожна команда повинна заробити свого роду «сертифікат довіри» всередині організації, щоб придбати імідж команди, яка добре відома і шанована.

Для діяльності команд характерний принцип синергії, згідно з яким, ефективність роботи команди перевищує потенційну суму індивідуальних ефективностей її членів. У чому ж відмінності команд від груп, які призводять до зовсім інших результатів роботи тих і інших?. Однією з фундаментальних відмінностей, на мій погляд, є відсутність координації і втрата мотивації. У цьому сенсі координація і мотивація всередині команди стають не втратою, а свого роду «бонусом» в колективній продуктивності.

У разі груп вона характеризується спонтанною появою, як правило, ініціатива зі створення групи виходить зсередини однієї і тієї ж групи, цілі якої невизначені і розпливчасті, а ролі в групі динамічні. Команда в організації виникає в рамках певного плану, і ініціатива щодо її створення виходить ззовні – зазвичай від керівництва організації або відділу, мета команди конкретна і ясна, вона розділена членами команди, їх ролі закріплені, функції розподілені, відносини з іншими командами і підрозділами чітко регламентовані.

А.І. Пригожий прекрасно пояснює феномен колективного розуму. Це дозволяє створювати продукт більш високої якості, ніж окремі продукти найсильніших фахівців з прямого спілкування. На думку автора, важливо, щоб це спілкування було побудовано грамотно, безпосередньо і методично, з правильним відбором учасників, з ефективними правилами і процедурами взаємодії між учасниками, включаючи обмін інформацією.

Крім того, схоже, що ефективні члени команди повинні мати однакове уявлення про 3 ключові моменти взаємодії:

1. Єдність ясності цілей і розуміння того, як їх досягти;
2. Об’єднання мотиваційних стимулів – мотивації повинні бути взаємно узгоджені і підтримані всіма членами команди.
3. Єдність цінностей і спрямованість цінностей членів команди [3].

Взаємна повага, високий рівень психологічної сумісності членів команди і рівень кваліфікації керівника команди повинні зіграти важливу роль у перетворенні втрати координації і мотивації в «бонус».

Далі ми перерахуємо особливості, які відрізняють команду від іншої невеликої групи або команди.

1. Сталість складу групи.

Незалежно від кількості людей, що працюють в команді, їм потрібно звикнути один до одного, зрозуміти, врахувати і навчитися враховувати кожну особливість. Крім того, однією з відмінних особливостей команди є формування власної субкультури з високим почуттям приналежності до членів цієї команди. І це почуття може з’явитися у обмеженого числа людей, які постійно взаємодіють і більш-менш ізольовані від змін кількісного складу.

2.Регулярність спільної роботи.

Певний ритм спільної роботи призводить до виникнення своєрідного умовного рефлексу певного дня і часу, який надалі стимулюється, мотивує до підвищення ділової активності, участі в командній роботі.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!