Курсова робота “Використання інтегрованих уроків під час вивчення морфологiї”

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІНТЕГРОВАНИХ УРОКІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ МОРФОЛОГІЇ

1.1. Аналіз наукових праць з теми дослідження

1.2. Сутність поняття «інтегрований урок»

1.3. Особливості інтегрованих уроків під час навчання української мови

РОЗДІЛ 2. ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕГРОВАНИХ УРОКІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ МОРФОЛОГІЇ

2.1. Морфологія у 6 класі

2.2. Розробка плану інтегрованого уроку для вивчення морфології

2.3. Оцінка ефективності інтегрованих уроків під час вивчення морфології у 6 класі

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. В Україні утверджуються принципи демократичного суверенітету та ціннісно-правові орієнтири у виборі суспільних цілей, сприяння оптимальному розвитку людського потенціалу, актуалізуються складні соціально-економічні, ідеологічні та політичні чинники в національній системі освіти, актуалізується перехід від книжкової моделі до особистісно-орієнтованої. У цьому контексті важливого значення набуває питання розвитку особистості, якій притаманні високі моральні та духовні цінності, належна теоретична і практична підготовка, творча активність і конкурентоспроможність.

Зміни в цілях і функціях шкільної освіти, у підходах до особистісно-орієнтованого навчання і розвитку учнів вимагають переосмислення ідеї навчання в контексті виховання і розвитку особистості і, зокрема, переосмислення гуманізації освіти на основі принципів гуманітаризації, диференціації та інтеграції.

Ідея інтегрованого навчання передбачає досягнення мети якісної освіти, тобто конкурентоспроможної освіти, яка дає можливість кожній людині самостійно досягати певних цілей і творчо самореалізовуватися в різних сферах життя суспільства. У цьому контексті спільні пошуки науки і практики педагогіки щодо розробки інтегрованих курсів та уроків видаються дуже цінними і плідними. Саме пошук шляхів удосконалення системи освіти сприяє відродженню таких методичних явищ, як інтеграція навчання. Тому дослідження правильного структурування інтегрованого навчання є дуже важливим і актуальним на сьогоднішній день. Викладання в сучасних умовах має бути творчим. Необхідно запозичувати найкраще з досвіду вчителів та шукати більш ефективні підходи до пояснення нового матеріалу та повторення вивченого.

Аналіз наукової літератури свідчить про те, що проблемі навчання морфології приділено значну увагу досліджень мовознавців, таких як Л. Булаховський, Т. Видайчук, В. Виноградов, І. Вихованець, Д. Ганич, К. Городенська, А. Грищенко, М. Жовтобрюх, А. Загнітко, Л. Мацько, В. Ожоган, М. Калько, Г. Козачук, М. Плющ, О. Селіванова, Л. Скворцов, М. Сулима та інші, а також лінгводидактів, серед яких З. Бакум, О. Біляєв, Н. Бондаренко, Є. Голобородько, Н. Голуб, О. Горошкіна, Н. Дика, Р. Дружененко, О. Караман, С. Караман, В. Мельничайко, Н. Мордовцева, С. Омельчук, М. Пентилюк, М. Стельмахович, М. Шкільник та інші. У їх працях було визначено та обґрунтовано зміст термінів «морфологія» та «частини мови».

Метою курсової роботи є здійснення аналізу та обгрунтування проведення інтегрованих уроків відповідно до сучасного етапу розвитку освіти, вказати основні вимоги проведення зазначених уроків.

Відповідно до мети виділяємо наступні завдання:

1. здійснити аналіз наукових праць з теми дослідження;
2. вказати сутність поняття «інтегрований урок»;
3. виділити особливості інтегрованих уроків під час навчання української мови;
4. проаналізувати морфологію у 6 класі;
5. розробити план інтегрованого уроку для вивчення морфології;
6. дати оцінку ефективності інтегрованих уроків під час вивчення морфології у 6 класі.

Об’єкт дослідження – становлення особистості школярів та формування інтегрованої системи знань учнів в процесі вивчення морфології.

Предмет курсової роботи – використання інтегрованих уроків під час вивчення морфологiї.

Методи дослідження включають аналіз педагогічної літератури, опитування серед учнів, аналіз навчальних матеріалів та метод спостереження за реалізацією інтегрованих уроків під час вивчення морфології.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків та списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи – 35 сторінок. Список використаної літератури налічує 42 найменування.

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІНТЕГРОВАНИХ УРОКІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ МОРФОЛОГІЇ

1.1. Аналіз наукових праць з теми дослідження

 

Сучасні тенденції в освіті висувають перед собою завдання формування особистостей, які будуть не лише всебічно розвиненими і соціально адаптованими, а й духовно насиченими. Вони також ставлять нові вимоги до вивчення української мови, зокрема морфології. Принцип інтеграції, який сприяє зміцненню зв’язку між предметами та їх практичним застосуванням, акцентується як важливий елемент освітнього процесу.

Сучасна школа активно працює над розвитком пізнавальної діяльності учнів, спрямовуючи їх енергію на здобуття знань та навичок, необхідних у сучасному житті. Головне завдання освіти полягає у підготовці молодого покоління до реальних викликів сучасності. Ідея інтегрованого навчання, що активно впроваджується, сприяє якісній освіті, розвитку творчості та усвідомленню важливості власної праці та досягнення результатів [14, с. 81].

У своїй праці «Школа майбутнього – школа праці», Г. Кершенштейнер, який є представником теорії трудової школи та соціального виховання, вказує на те, що багато дітей віддають перевагу практичним заняттям над абстрактним мисленням, навіть наприкмітливо внаслідок навчального процесу. Він рекомендує організовувати навчання навколо конкретних соціально значущих завдань та роботи з руками, де предмети вивчаються в контексті цих завдань. Такий підхід дозволяє дітям легше засвоювати знання, відчувати соціальні взаємозв’язки та навички співпраці та взаємодопомоги [1, с. 6].

С. Бевзенко та Г. Козачук розглядають морфологію як розділ граматики, що вивчає форми слів. Г. Козачук додатково виокремлює словозміну і формотворення, а також розглядає частини мови як граматичні складники. М. Плющ описує частини мови як явища, що характеризують граматичну природу слова як граматичні одиниці мови. А. Грищенко аргументує особливості будови слів і творення їх форм. І. Вихованець та К. Городенська розглядають морфологію як вчення про граматику слова, граматичні класи, морфологічні категорії частин мови, словозміну і морфеми. У чинній програмі морфологія визначається як розділ мовознавства про частини мови, де учні повинні знати граматичні категорії, граматичні значення і форми, а також способи вираження граматичних значень [13].

Дослідження, проведені О. Грипасом, А. Загнітком, М. Кальком, Т. Космеди, О. Селівановою та іншими, підтверджують зростання зацікавленості у функціональному аспекті мови, мовленнєвій практиці та особливостях функціонування мовних одиниць у текстах різної жанрово-стильової приналежності. Сьогодні акцентується увага на функціональній граматиці, яку досліджують О. Бондарко, І. Вихованець, А. Загнітко, Г. Золотова та інші. Ці дослідження реалізують функціональний підхід до мови, в якому переважає аналіз функцій мовлення під час функціонування. Це призводить до зміни лінгводидактичної парадигми, що має бути спрямована на комунікативні потреби особистості та суспільства [11, с. 88].

На підставі досліджень психологів, таких як П. Блонський, Ф. Василюк, І. Зимня, С. Рубінштейн та інші, встановлено, що успішність запам’ятовування залежить не лише від змісту навчального матеріалу, але й від ставлення старшокласників до нього. Основний акцент ставиться на запам’ятовуванні вихідних положень, ключових ідей та логіці аргументації [16, с. 9]. Рекомендується закріплення матеріалу з морфології шляхом його осмислення через різноманітні навчальні ситуації, що вимагають застосування отриманих знань на практиці.

 

1.2. Сутність поняття «інтегрований урок»  

 

Інтегрований урок – це особливий тип уроку, що об’єднує в собі навчання одночасно з кількох дисциплін щодо одного поняття, теми або явища. У такому уроці завжди виділяються: провідна дисципліна, яка виступає інтегратором, та допоміжні дисципліни, що сприяють поглибленню, розширенню, уточненню матеріалу провідної дисципліни [3].

Інтегровані уроки можуть об’єднувати різні дисципліни як у повному їх обсязі, породжуючи інтегративні предмети типу Основи безпеки життєдіяльності або Світова художня культура, а можуть включати лише окремі складові змісту, методи. Наприклад, можна інтегрувати зміст дисциплін із збереженням методів навчання провідної дисципліни. Також можна інтегрувати методику навчання різних дисциплін за збереження змісту лише одного предмета. До використання інтегрованого уроку вчителя вдаються нечасто і головним чином у таких випадках [11, с. 89]:

• при виявленні дублювання одного й того ж матеріалу у навчальних програмах та підручниках;
• при ліміті часу на вивчення теми та бажання скористатися готовим змістом із паралельної дисципліни;
• щодо міжнаукових і узагальнених категорій (рух, час, розвиток, величина та інших.), законів, принципів, які охоплюють різні аспекти життя і діяльності;
• при виявленні протиріч в описі та трактування тих самих явищ, подій, фактів у різних науках;
• при демонстрації ширшого поля прояви досліджуваного явища, що виходить за рамки предмета, що досліджується;
• під час створення проблемної, розвиваючої методики навчання предмету.

Звісно, є інші випадки мотивації використання інтегрованих уроків. Перш ніж зважитися на інтегрований урок, треба звернутися до союзника вчителя іншого предмета, з яким починається інтеграція. Обоє вчителів мають визначити спільний інтерес в інтегруванні своїх дисциплін. Обидва педагоги повинні усвідомлювати, що на них чекає велика праця і чималі витрати часу і сил, набагато більші, ніж при підготовці та проведенні окремих уроків.

Найвужче місце інтегрованого уроку – це технологія взаємодії двох викладачів, послідовність та порядок їх дій, зміст та методи подання матеріалу, тривалість кожної дії. Взаємодія їх у своїй може будуватися по-різному. Воно може бути паритетною, з рівною пайовою участю кожного з них; один з них може виступати ведучим, а інший – помічником або консультантом; весь урок може вести один учитель у присутності іншого як активного спостерігача [10, с. 23].

 

РОЗДІЛ 2. ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕГРОВАНИХ УРОКІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ МОРФОЛОГІЇ

2.1. Морфологія у 6 класі    

 

Вивчення розділу «Морфологія» у 6 класі передбачає засвоєння понад 60 граматичних понять, які класифікуються за наступними основними групами. Перш за все, вивчають морфологічні одиниці: слово, яке є основною одиницею мови, маючи своє значення, та словоформу, яка представляє різні варіанти слова в залежності від його граматичних характеристик.  Далі ділять слова на лексико-граматичні класи, до яких входять самостійні (іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово, прислівник), службові (прийменник, сполучник, частка) та вигук. Кожен з цих класів має свої характеристики та функції в мові.

Також, розглядають лексико-граматичні розряди (категорії) слів, такі як іменники, прикметники, числівники, займенники, дієслова, прислівники, сполучники, частки та вигуки. Кожна з цих категорій включає різні типи слів з власними характеристиками та функціями. Потім вивчають граматичне значення слів, яке може бути загальним (частиномовним) або частковим, тобто залежно від контексту. Зокрема, аналізують граматичну форму слів, яка може бути синтетичною (простою) або аналітичною (складеною), залежно від того, як виражається їхнє значення та форма.

Завершується вивчення розділу морфології аналізом граматичних (морфологічних) категорій, які поділяються на класифікаційні (наприклад, рід іменників, вид дієслів) і словозмінні (наприклад, відмінок іменників, особа дієслова). Це допомагає розуміти структуру мови та правильно використовувати слова в мовленні.

Поза описаними шістьма групами граматичних понять, у шкільному курсі «Морфологія» учні також вивчають інші аспекти мовної граматики. Наприклад, вони досліджують відміни та групи іменників, ступені порівняння прикметників, різні типи прикметників (тверда і м’яка групи, повні і короткі форми), різновиди числівників (прості, складні і складені), дієвідміни дієслів, ступені порівняння прислівників, різні види прийменників (похідні і непохідні, прості, складні і складені), а також різновиди сполучників (одиничні, парні і повторювані, прості, складні і складені).

Всі граматичні концепти у морфології організовані в системі порівнянь, групування та ієрархії. Наприклад, слово як базова морфологічна одиниця є загальним поняттям відносно частин мови. Іменник, у свою чергу, як частина мови, є більш конкретним поняттям, яке включає в себе підкатегорії, такі як істоти і неістоти, власні і загальні назви, абстрактні і конкретні поняття і т. д.

У лінгводидактиці розрізняють три етапи у формуванні граматичних понять:

1) Початкове спостереження та аналіз мови, виокремлення ознак граматичних явищ і їхнє первинне узагальнення.

2) Введення нових термінів та понять, які пов’язані з вже відомими учням загальними концепціями, з уточненням основних відмінностей.

3) Поглиблення розуміння понять через виокремлення нових, раніше не відомих ознак або аспектів.

В процесі вивчення дієслова у 6 класі етапи формування граматичних понять можна проілюструвати наступним чином:

Початкове спостереження і аналіз: Учні спочатку отримують загальне уявлення про дієслово як частину мови. Вони навчаються визначати цю частину мови у реченнях, ставити питання щодо дії, визначати лексичне значення та синтаксичну роль. На цьому етапі вони з’ясовують, що дієслово є самостійною частиною мови, яка називає дію або стан предмета і відповідає на питання що робити? що зробити? що роблять? що зробили?

Введення терміна та ознайомлення з поняттями: На наступному етапі учні вивчають термін «форма дієслова» та ознайомлюються з різними граматичними поняттями, такими як неозначена форма, особові форми, дієприкметник, безособова форма, дієприслівник. Поступово розкриваються їхні морфологічні особливості.

 

2.2. Розробка плану інтегрованого уроку для вивчення морфології

 

Вивчення морфології може стати захоплюючим для учнів, якщо застосовувати інтерактивні методи навчання та різноманітні види діяльності. Наприклад, використання ігор, які допомагають запам’ятовувати слова, їх будову та форми; або рольових ігор, де учні можуть «стати» словами і аналізувати їх структуру та взаємозв’язки.

Зокрема, можна використовувати технології, такі як відео-презентації, інтерактивні вправи на комп’ютері, онлайн-ігри, щоб зробити процес навчання більш залучаючим та ефективним. Додатково, організація групової роботи, де учні спільно розв’язують завдання, обмінюються думками та допомагають один одному, може стимулювати активніше залучення до матеріалу. Важливо також створювати зв’язок між вивченням морфології та реальним життям, показуючи, як ці знання можуть бути корисними в щоденному вжитку та в різних професійних сферах. Разом із цими методами, вивчення морфології може стати захоплюючим та пізнавальним досвідом для учнів у 6 класі.

Представимо самостійно розроблений комлекс із 2-х інтегрованих уроків для вивчення морфології у 6 класі.

Тема уроку №1: Морфологія.

Словотворення. Суфікси та префікси.

Мета:

1. Ознайомити учнів з основними поняттями морфології.
2. Розвивати навички аналізу слів на складові частини: корінь, префікс, суфікс.
3. Закріпити знання про роль префіксів та суфіксів у формуванні значення слів.
4. Застосувати знання учнів у практичних завданнях.

Очікувані результати:

1. Розуміння основних понять морфології, таких як слово, корінь, префікс, суфікс.
2. Вміння аналізувати слова на їх складові частини та розрізняти між ними.
3. Знання про роль префіксів та суфіксів у формуванні значення слів.
4. Навички використання префіксів та суфіксів для створення нових слів та розуміння їх значень.
5. Розвиток критичного мислення та аналітичних навичок через активну участь у грі та груповій роботі.
6. Збільшення словникового запасу та усвідомлення механізмів мовленнєвого та писемного виразу.

Крім того, очікується позитивна реакція учнів на урок, відчуття задоволення від виконання завдань та прагнення застосовувати отримані знання в майбутньому. Цей урок також може сприяти формуванню позитивного ставлення до навчання мови та мовленнєвих навичок взагалі.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!