Курсова робота “Загальні положення кримінального провадження під час звільнення особи від кримінальної відповідальності”

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ПОНЯТТЯ ТА ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗВІЛЬНЕННЯ ОСОБИ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ 

1.1. Понятійний апарат  та особливості методології дослідження проблеми.

1.2. Загальні передумови звільнення особи від кримінальної відповідальності 

РОЗДІЛ ІІ. ЮРИДИЧНА ПРИРОДА ІНСТИТУТУ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ 

2.1. Класифікація видів  звільнення особи від кримінальної відповідальності 

2.2. Способи та правові підстави кримінального провадження під час звільнення особи від кримінальної відповідальності 

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 ВСТУП

 

Пріорітетним завданням української держави є захист прав, свобод , життя та здоров’я кожної людини. Зокрема, юридидично це закріплено у ст. 3 Конституції України, ч.1 ст. 2 Кримінального Кодексу України та в деяких інших нормативних документах, якими керується Україна. Вищевказані положення також стосуються і осіб, які вчинили протиправні дії та підлягають кримінальній відповідальності.

З метою забезпечення функціонування правового суспільства необхідні певні засоби та форми для підтримки правопорядку, охорони суспільства від свавілля, хаосу та постійного вчинення злочинів. Саме тому цивілізовані держави розробили чіткі норми відповідальності та призначення покарання навіть за найменші проступки.

Діюче українське законодавство передбачає, що стратегічною метою призначення покарання за вчинені злочини, є попередження нових злочинів та виправлення, виховання злочинця. Окрім того, будь яке покарання повинно базуватися на загальних принципах кримінального права: законності покарання, призначення покарання судовим вироком,гуманності покарання, обгрунтованості і обов’язковості мотивування покарання у вироку, справедливість покарання.

У 2001 році в Україні був прийнятий Кримінальний Кодекс, який і визначає поняття покарання за вчинені злочини. Зміни і доповнення до КК України вносяться систематично і досі. Це свідчить про те, що держава слідкує та проводить політику боротьби зі злочинністю. Вищевказана державна політика передбачає цілий комплекс економічних, правових, соціальних, політичних, виховних заходів. Вони є необхідним чинником, який впливає на охорону суспільства від постійних злочинних посягань.

Звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила протиправне діяння – це врегульована кримінальним і кримінально-процесyaльним зaкoнoдaвством відмови держави в особі компетентних оргпнів від засудження особи, яка вчинила злочин, від застосування до неї кримінально-правових засобів примусового характеру.

Актуальність теми дослідження полягає у  необхідності об’єктивного дослідження, ретельному аналізі правових підстав та порядку звільнення від кримінальної відповідальності. Окрім, покарання за вдіяний злочин, кримінальне покарання покликане здійснити суспільну реабілітацію засудженого, тобто перевиховати його.

Об’єктом дослідження даної роботи є кримінальне законодавство України.

Предметом дослідження варто вважати правові підстави та порядок  звільнення особи від покарання.

Метою даної курсової роботи є вивчення правовідносин, які виникають в результаті звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Виходячи з мети, об’єкту і предмету дослідження, необхідно вирішити наступні завдання:

1. Вивчити понятійний апарат та особливості методології дослідження проблеми;
2. Охарактеризувати загальні передумови звільнення особи від кримінальної відповідальності;
3. Дослідити класифікація видів звільнення особи від кримінальної відповідальності;
4. Проаналізувати способи та правові підстави кримінального провадження під час звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Практичне значення дослідження полягає у можливості використання отриманих результатів школярами старшого шкільного віку, підготовці студентів до семінарських занять, конференцій тощо.

При написані курсової роботи були використані наступні методи: соціологічний, порівняльно-правовий, теоретичного аналізу, систематизації тощо.

Дана робота складається із вступу, двох розділів, висновку та списку використаної літератури.

 

РОЗДІЛ І. ПОНЯТТЯ ТА ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗВІЛЬНЕННЯ ОСОБИ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ.

1.1. Понятійний апарат  та особливості методології дослідження проблеми

 

В період реформування кримінально – процесуального законодавства в Україні, як ніколи актуальним залишається питання формування цілого комплексу методології кримінально-процесуального права та визначення понятійного апарату. Звільнення особи від кримінальної відповідальності полягає у відмові держави від застосування покарання, засудження чи обмежень щодо особи, яка вчинила злочин, що не становить небезпеки для суспільства.

Процес звільнення від кримінальної відповідальності регулюється кримінальним та кримінально-процесуальним законодавством. Фактично, держава завдяки відповідним компетентним органам звільняє особу, яка вчинила певне правопорушення від від застосування до неї правового примусу. Таким чином державою не відбувається осуд підозрюваного, відносно нього не виноситься обвинувальний вирок суду, не застосовується покарання, дана особа вважається такою, що не має судимості.

Серед дослідників кримінального права є чимало варіантів щодо звільнення особи від кримінальної відповідальності. Наприклад, О.Дуров виділяє його у кримінально-процесуальному законодавстві, як відмова держави, але через відповідні компетентні органи від засудження особи, що вчинила протиправні дії, які кваліфікуються як злочин, від застосування до цієї особи відповідних засобів примусового характеру. С.Яценко у термін “звільнення від кримінальної відповідальності” вкладає поняття відмови держави завдяки судам від застосування до особи, яка вчинила той чи інший злочин, засобів кримінально-правового характеру, в межах кримінального та кримінально-процесуального законодавства.

Ю.Баулін вважає, що звільнення від кримінальної відповідальності  – це передбачена законом відмова держави від застосування до особи, яка вчинила злочинне діяння, обмежень щодо її певних прав і свобод, визначених статтями Кримінального Кодексу України [1, с.34].  Звільнення особи від кримінальрної відповідальності – це правовий наслідок скоєння злочину, який передбачений законом та забезпечується відмовою держави від засудження особи, яка здійснила злочин і від застосування до останньої відповідних кримінально-правових заходів. Дане визначення поняття ми зустріли ознайомлюючись із науковими публікаціями О.Ковітіді.

Також, цікавим нам здалося твердження С. Келіни, що звільнення особи від кримінальної відповідальності, звільняє її від негативної оцінки її поведінки, що виражається завдяки обвинувальному вироку . Н.Ф. Кузнецова роз’яснює цю категорію як звільнення особи, що вчинила злочин, але після цього втратила свою суспільну небезпечність в силу низки обставин, вказаних у кримінальному законі від застосування до винного з боку держави заходів кримінально-правового характеру.

Досліджуючи дану проблематику, ми чітко побачили, що сучасна кримінально-правова теорія оновлюється та поповнюється новими підходами, нормами, що визначають поняття та зміст “звільнення особи від кримінальної відповідальності”. Наведемо як приклад, твердження Г.Усатого, який вважає ці норми “компромісними”. Проте, важливо пам’ятати, що звільнення від кримінальної відповідальності можливе лише за наявності та чіткого дотримання передумов, підстав та умов, які встановлені у чинному закнодавстві.

Тобто, фактично, звільнення від кримінальної відповідальності особи означає, що попри вчинення протиправних дій, які містять ознаки злочину, ця особа не буде притягнена до кримінальної відповідальності. Варто зауважити, що рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності приймається лише судом [41, с.68]. Під умовами звільнення від кримінальної відповідальності слід розуміти сукупність вимог, які передбачені правовою підставою та повинні бути представлені для звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила протиправне діяння.

Крім того, вчинення особою злочину індивідуально, чи за статтею співучасті, закінченого чи незакінченого злочину є також передумовою звільнення особи від кримінальної відповідальності. З моменту прийняття рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності, раніше підозрюваний вже не несе відповідальності перед державою та сусільством за скоєне протиправне діяння. Сам інститут звільнення від кримінальної відповідальності має на меті сприяти подальшій позитивній посткримінальній поведінці.

Сам процес звільнення особи від кримінальної відповідальності має свої характерні особливості: рішення приймається лише судом відповідно до кримінального та кримінально-процесуального права; підстави для такого звільнення від відповідальності та відповідного покарання можливе як на досудовому, так, власне, вже під час судового процесу; особа може бути звільнена від відповідальності лише якщо вперше здійснила протиправне діяння; не виноситься обвинувальний вирок. Таким чином, звільнення особи від кримінальної відповідальності не означає, що така особа визнана невинуватою у здійсненні певного злочину. Відповідно до Кримінального Кодексу України, підстави для звільнення від кримінальної відповідальності є нереабілітуючими. Для об’єктивного вирішення конкретного випадку, необхідно точно встановити факти здійснення особою злочину та правильно кваліфікувати його [36].

Українським законодавством передбачені випадки обов’язкового та факультативного звільнення особи, яка вчинила протиправне діяння від кримінальної відповідальності. На сьогодні актуальною є дискусія чи потрібно досліднику кримінально-правових проблем дотримуватися традиційних методів пізнання, чи все ж таки кримінальне право, як самостійна наука повинна напрацьовувати окремий комплекс методології дослідження.

Зокрема, варто назвати прибічників  типових, широко поширених методів дослідження кримінально-процесуальних питань та прибічників філософського, загальнонаукового, конкретно-наукового та інших методів. Під час дослідження теми: “Загальні положення кримінального провадження під час звільнення особи від кримінальної відповідальності” нами використано ряд традиційних для кримінально-процесуального дослідження методів.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!