“Ліна Костенко. Роман у віршах «Маруся Чурай». Центральні проблеми твору — митець і суспільство, індивідуальна свобода людини”

Тема. Ліна Костенко. Роман у віршах «Маруся Чурай». Центральні проблеми твору — митець і суспільство, індивідуальна свобода людини.

 

Мета:

1. допомогти учням осмислити проблеми та ідеї твору, з’ясувати їхні багатство й глибину, естетичну привабливість;
2. розвивати навички виділення елементів композиції, сюжету, характеризування образів, їх порівняння;
3. поглиблювати вміння висловлювати власне ставлення до вчинків, морального вибору героїв;
4. виховувати тверді моральні переконання, повагу до мистецтва та митців

Очікувані результати: учні вміють характеризувати проблеми й образи твору, висловлювати власне ставлення до них, визначати художні засоби характеротворення.

Обладнання: портрет письменниці, видання твору, ілюстрації до нього.

Тип уроку: формування вмінь та навичок.

 

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

 

Вступне слово вчителя

«“Маруся Чурай” Ліни Костенко — не просто наша обікрадена й поганьблена історія, не тільки художня енциклопедія життя українського народу середини XVII ст. Це історія, яка осмислює саму себе, мисляча історія. Це — партитура вічних мотивів духовного буття народу… Якщо в національному письменстві є такі твори, як “Маруся Чурай”, значить воно не безнадійне і не безнадійна доля того слова — воно виживе й вистоїть у цьому складному й трагічному світі, який не має сентиментів до жодного народу»,— пише відомий літературознавець М. Слабошпицький. Про вічні мотиви духовного життя у їхніх конкретних виявах і будемо говорити сьогодні на уроці.

 

ІІ. Формування вмінь та навичок

 

Читання напам’ять уривків з роману.

Евристична бесіда.

— Розкажіть про історичні події, що відбувалися в Україні в період життя Марусі Чурай.

— Як, на вашу думку, вони впливали на становлення духовного світу дівчини?

— Чи можна сказати, що Маруся стояла осторонь визвольних змагань свого народу, адже вона не бере участі у війні?

— У чому виявляється її суспільна активність?

— Знайдіть у тексті твору виступ Івана Іскри перед суддями на захист Марусі (розділ «Якби знайшлась неопалима купина») та універсал Богдана Хмельницького аналогічного змісту (розділ «Страта»).

 

Прочитайте рядки, в яких Іван Іскра та Богдан Хмельницький оцінюють значення творчості поетеси:

а) для духовного життя народу;

б) для підтримки високого морального духу воїнів — борців за незалежність;

в) для увічнення героїки національно-визвольних змагань.

— Як сама Маруся Чурай бачить місце людини в житті свого народу?

— Визначте громадянську позицію тих героїв, діяльність яких вона схвалює, і тих, чию поведінку вважає аморальною.

— Як героїня реагує на ті криваві події, що принесли горе на рідну землю? Пригадайте її роздуми та емоції при вигляді зруйнованих сіл, сплюндрованого Києва, втікачів з Волині, що вмирають з голоду.

— Чи залишилася б у пам’яті стількох поколінь Маруся Чурай, якби вона стояла осторонь життя свого народу, його боротьби за волю і державність?

 

Коментар учителя.

Нелегко, але й вельми почесно бути «біографами народу». Ця думка повторюється в різних поезіях і часто поєднується з твердженням: творчість художників слова повинна посідати важливе місце в духовному світі людей. На цю тему у віршованому романі «Маруся Чурай» висловлюються ті герої, хто щиро вболіває за долю України. І хоч вони різні й займають неоднакове становище в суспільстві, однак такий погляд об’єднує їх, ставить в один ряд, роблячи спільниками в боротьбі за національне відродження. Згадаймо: козак Іван Іскра, захищаючи на суді Марусю Чурай, одним з аргументів висуває те, що її пісні потрібні саме для висоти духовного життя народу:

Ця дівчина не просто так, Маруся.

Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа.

Подібне говорить гетьман Богдан Хмельницький у своєму універсалі й забороняє страчувати дівчину. Звичайно ж, стару Бобренчиху, в якої думки крутяться навколо вигідного одруження сина, не можна поставити в один ряд з Хмельницьким чи Іскрою, проте й вона змушена визнати:

Які там «Засвіт встали козаченьки»?

А цілий полк співає. Дивина.

Мандрівний дяк, очевидно випускник Києво-Могилянської академії, зневажаючи графоманство, славолюбство, прислужництво, чітко розмежовує «віршописців», які «убогі словом, мислію порочні», та «кобзарів», що «в селах ридма плачуть», розкриває їхнє справжнє обличчя, визначає місце кожного у виробленні ціннісних орієнтирів, побудованих на історичних традиціях нації.

Поетичне слово Ліни Костенко виступає ще в одній іпостасі: воно — внутрішня опора незламності борців за незалежність. У романі «Маруся Чурай» Богдан Хмельницький так каже про це:

що помагає не вгашати духа,

як не співцями створені пісні?

 

Опрацювання схеми.

За схемою назвіть і запишіть ключові епізоди, що відповідають поданим елементам сюжету, прокоментуйте їх.

КЛЮЧОВІ ЕПІЗОДИ РОМАНУ «МАРУСЯ ЧУРАЙ»

Коментар учителя.

Твір складається з 9 розділів, різних за розміром. Сюжет розгортається двома лініями: кохання Марусі та Гриця; боротьба українського народу, очолюваного Богданом Хмельницьким, проти польських загарбників. Позасюжетні елементи: портрети героїв, пейзажі, опис саду, пісні, діалоги, монологи, авторські відступи.

Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

Визначте тему роману у віршах Ліни костенко.

Орієнтовні відповіді

— Зображення головної героїні Марусі Чурай як легендарної народної поетеси й талановитої співачки з Полтави;

— відтворення духовного життя України XVII ст.;

— всенародна участь у національно-визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького.

Робота в групах.

Схарактеризуйте образи.

І група — Маруся Чурай.

ІІ група — Гриць Бобренко.

ІІІ група — Іван Іскра.

IV група — Полтавська громада.

V група — образ України.

 

ОБРАЗ МАРУСІ

Головний персонаж роману — Маруся Чурай, через спогади в III розділі твору письменниця відтворила життя українського суспільства XVII ст.

Дитинство Марусі не було безхмарним. Не повернувся з війни батько, і вдвох з матір’ю, холодні й голодні, вони одні перебули зиму. А через півроку звістка про батька заплакала піснею кобзаря «Орлику Чураю, ой забили тебе ляхи у чужому краю». Душа дванадцятилітньої дівчини сколихнулась, що її батько «пішов у смерть і повернувся в думі, і вже тепер ніхто його не вб’є».

Власне горе злилось з народним і породило пісні, які сприйняло всім серцем козацтво, вся Україна.

Через спогади Марусі ми дізнаємося про звичаї, побут, родинні та громадські стосунки між людьми різних станів українського суспільства. Не останнє місце серед цих стосунків посідає й любов.

Ідеалом кохання для Марусі є подружнє життя її батьків, яких доля звела наче в нагороду за те, що вони мали незглибимі душі.

Чурай не сушив собі голови земельними наділами, а бачив «свою долю —ось ти, ось я, тепер нас буде двоє». Такою ж безоглядною і сильною була любов Марусі до Гриця. Трагедія дівчини в тому, що вони з Грицем по-різному сприймали життя:

Моя любов сягала неба,

А Гриць ходив ногами по землі.

Гриць зраджує Марусю, та вона не дорікає його за дводушництво, а карає себе, бо не розпізнала раніше, що вони з Грицем нерівня по духу, а «нерівня душ — це гірше, ніж майна».

Марусине кохання виросло, як пісня, з повноти душі. Та, на жаль, урвалось, як струна, на найвищій ноті, спаливши душу, де вже не могло прорости натхнення, не могла народитися пісня, а без них вона не могла жити. Коли Грицьповертається до дівчини з каяттям, вона говорить йому:

Іди до неї, будеш між панами.

А я за тебе, Грицю, не піду.

Кохання, як і мистецтво, виростає тільки на ґрунті абсолютної страсті і повноти почуттів, розтоптане ж зрадою,— не відроджується, для Марусі воно було єдине, і навіть руїни його для дівчини є священними, і топтатися по них вона не дозволить нікому. Тому й мовчить на суді. Свою таємницю довіряє лише сонцю:

Я завтра, сонце, буду умирати.

Я перейшла вже смертницьку межу.

Спасибі, сонце, ти прийшло крізь ґрати,

Я лиш тобі всю правду розкажу,

Не помста це була, не божевілля.

Людина спроста ближнього не вб’є.

Я не труїла. Те прокляте зілля

Він випив сам. Воно було моє.

Це звучить як гімн коханню. Людина, здатна перелити кохання піснею, не може помститися, тим більше вбити. Великодушна у ставленні до людей, Маруся прагне зрозуміти й Бобренчиху, якій хотілося бачити свого сина багатим, і Галю, чварну бездуховну ляльку.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!