Магістерська робота “Особливості проведення корекції інтернет-залежності у підлітків з різними акцентуаціями характеру”

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕΟРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ІНТЕРНЕТ-ЗАЛЕЖНΟСТІ В ПІДЛІТКΟВΟМУ ВІЦІ 

1.1 Психологічний аналіз феномену Інтернет-залежності 

1.2 Особливості виникнення та прояву Інтернет-залежності в підлітковому віці 

1.3 Вплив акцентуацій характеру підлітків на перебіг Інтернет-залежності та її корецію 

Висновок до першого розділу 

РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОЯВУ ІІНТЕРНЕТ-ЗАЛЕЖНОСТІ У ПІДЛІТКІВ З АКЦЕНТУАЦІЯМИ ХАРАКТЕРУ 

2.1. Структура та методи дослідження 

2.2. Визначення наявності Інтернет-залежності та інтенсивності її перебігу у досліджуваних підлітків 

2.3. Особливості прояву Інтернет-залежності у підлітків з різними типами акцентуацій характеру 

Висновок до другого розділу 

РОЗДІЛ 3. ПРОФІЛАКТИКА ТА КОРЕКЦІЯ ІІНТЕРНЕТ-ЗАЛЕЖНОСТІ У ПІДЛІТКІВ 

3.1. Принципи профілактики Інтернет-залежності у підлітків 

3.2. Підходи до корекції Інтернет-залежності у підлітків з різними акцентуаціями характеру 

Висновок до третього розділу 

ВИСНОВКИ  

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ  

ДОДАТКИ

 

ВСТУП

 

Актуальність теми дослідження. Впродовж останнього двадцятиріччя феномен «Інтернет-залежності» залишається однією з неоднозначних тем, які активно обговорюються. У низці країн залежність від інтернету офіційно визнана серйозним захворюванням, розробляються та впроваджуються практики примусового лікування на державному рівні.

Психіка і свідомість у підлітковому віці розвиваються в умові постійно наростаючого інформаційного потоку, як наслідок, зростає неконтрольоване і необмежене використання Інтернету. Це призводить до порушення комунікативних навичок, недосипання, зниження пізнавальної мотивації, що супроводжується негативними змінами в поведінці особистості, має значний вплив на фізичне і психічне здоров’я. Зрештою, усе це призводить до виникнення адиктивної поведінки, депресивних станів, соціальної ізоляції.

Виявлення особливостей формування Інтернет-залежності в підлітків із різними акцентуаціями характеру має важливе значення для профілактики Інтернет-залежності, як чинника, який впливає на формування особистості та психіку підлітка. Дослідженням цього феномену займалися А. Голдберг, М. Гріффітс, Дж. Грохол, М. Фенішел, К. Янг та багато інших.

Серед українських дослідників, які вивчали діагностику, профілактику та корекцію Інтернет-залежності можна виділити Т. Больбот, Т. Вакуліч, Т. Карабін, В. Посохова та ін. Існуючі знання феномену Інтернет-залежності потребують теоретичного обґрунтування, нових фактів, ефективних методів діагностики та психологічного впливу (профілактики, корекції). Проблемою вивчення змісту і проявів психопатій та акцентуацій характеру, а також чинників, під впливом яких вони формуються, займалися багато дослідників. До них належать К. Леонгард, А. Лічко, Г. Шмішек та ін. дослідники.

Вивченню особливостей Інтернет-залежності в підлітковому віці, зокрема, впливу типу акцентуації характеру на формування Інтернет-залежності, присвячено досить мало наукової літератури. Такий складний за своєю структурою феномен, як формування Інтернет-залежної поведінки, неоднозначний у сфері інтерпретації причин його виникнення та проявів, а також його впливу на формування особистості та її розвитку в підлітковому віці пояснює значну актуальність цієї теми для науково-дослідного інтересу.

Докладний розгляд впливу акцентуації характеру на формування Інтернет-залежності представляє значущість із практичного погляду, відкриваючи можливість застосування отриманих результатів дослідження для розроблення профілактичних і корекційних заходів, спрямованих на профілактику Інтернет-залежності у підлітків.

Актуальність зумовила вибір теми дослідження: «Особливості проведення корекції Інтернет-залежності у підлітків з різними акцентуаціями характеру».

Мета дослідження – встановлення особливостей взаємозв’язку між типами акцентуацій характеру та схильністю до Інтернет-залежності у  підлітків.

Для досягнення мети необхідно виконати наступні завдання дослідження:

1. Зробити теоретичний огляд даних наукової літератури з проблематики Інтернет-залежності в підлітковому віці та особливостей її виникнення і прояву у підлітків з різними акцентуаціями характеру.
2. Визначити наявність Інтернет-залежності та інтенсивність її перебігу у досліджуваних підлітків.
3. Виявити особливості прояву Інтернет-залежності у підлітків з різними типами акцентуацій характеру.
4. Визначити основні принципи і підходи до корекції Інтернет-залежності у підлітків з різними типами акцентуацій характеру.

Об’єкт дослідження – Інтернет-залежність як психологічний феномен.

Предмет дослідження – корекція Інтернет-залежності підлітків з різними типами акцентуацій характеру.

Методи дослідження: Завдання дипломної роботи зумовили вибір методів дослідження.

Теоретичні: аналіз психологічної  літератури із використанням методу теоретичного аналізу фахових джерел;

Емпіричні: метод психологічного тестування за методиками: «Опитувальник для ідентифікації типів акцентуацій характеру підлітків» К. Леонгарда – Г. Шмішека; методика «Інтернет-залежність» К. Янга; методика діагностики девіантної поведінки підлітків за Е. Леус;

Статистичні: кількісний та якісний аналіз,  кореляційний аналіз провели за коефіцієнтом кореляції К. Пірсона.

Характеристика вибірки: Експериментальною базою дослідження стала Первомайська гімназія №4 імені Якова Лобова. У дослідженні брали участь 50 підлітків 7-9 класів, із них 22 дівчини та 28 хлопців.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше на основі дослідження індивідуально-психологічних особливостей підлітків із різними акцентуаціями характеру визначено їх схильність до Інтернет-залежності. Одержані результати дають змогу розширити уявлення про особливості формування та динаміку розвитку Інтернет-залежності.

Практичне значення: Дана дипломна робота розширює та поглиблює вже існуючі уявлення про особливості виникнення та прояву Інтернет-залежності у підлітків з різними типами акцентуацій характеру.  Результати та матеріали цієї роботи можуть використовуватися як основа для розробки тренінгів, індивідуальних консультацій та занять в рамках програми профілактики та кореції Інтернет-залежності у підлітків з різними акцентуаціями характеру.

Апробація результатів дослідження.

Структура роботи. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів із підрозділами, висновків до кожного розділу та загальних висновків, списку використаних джерел із 70 найменувань, із них 10 іноземною мовою та 1 додаток. Робота містить 5 таблиць та 4 рисунків. Загальний обсяг магістерської роботи становить 90 сторінок, обсяг додатків 3 сторінки.

 

РОЗДІЛ 1. ТЕΟРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ІНТЕРНЕТ-ЗАЛЕЖНΟСТІ В ПІДЛІТКΟВΟМУ ВІЦІ

1.1. Психологічний аналіз феномену Інтернет-залежності

 

Залежну поведінку можна розглядати, як нестримне бажання людини взаємодіяти з чимось із метою одержання власного задоволення. У психології така поведінка призводить до саморуйнування, оскільки залежність від будь-якої діяльності чи якогось засобу змінює психічний стан особистості. У результаті виникає нестримне бажання суб’єкта залежності, і тому він не може уявити життя без цього об’єкта. У 80-х роках минулого століття поряд з уже відомими залежностями такими, як наркоманія, алкоголізм, пристрасть до азартних ігор з’явився новий вид залежності – залежність від Інтернету. Цей вид залежності формується через взаємодію інформаційних технологій та розвиток цих технологій звичайними користувачами. Термін Інтернет-залежність був використаний психіатром А. Голдбергом у 1995 році для опису патологічної пристрасті до використання інтернету, що супроводжується зниженим рівнем самоконтролю. Пізніше А. Голдбергом було запропоновано перші діагностичні критерії Інтернет-залежності [53].

Під Інтернет-залежністю (інша назва – Інтернет-адикція) він розумів розлад поведінки в результаті використання Інтернету і комп’ютера, яке надає згубний вплив на багато сфер життєдіяльності людини. Також він підтвердив, що використання Інтернету викликає хворобливий негативний стресовий стан, по-іншому, дистрес [369]. Поняття «адикція» та «залежна поведінка» тісно пов’язані між собою, їх поєднує те, що людина намагається втекти від реальності шляхом зміни свого емоційного стану. Тобто до адиктивної поведінки людина вдається з метою змінити свій психологічний стан на більш комфортний, відкладаючи поточні проблеми на деякий час.

На сьогодні адиктивну поведінку розуміють, як спосіб уникнення стресу, коли людина не може протистояти чинникам навколишнього середовища. Частіше подібний симптом зустрічається у людей, які переживають важкі життєві ситуації: вікові кризи, проблеми в сім’ї, тривожність, низька самооцінка. Клінічний психолог Кімберлі Янг у 1995 році відкриває центр допомоги людям, які страждають на Інтернет-залежність (Center for On-Line Addiction). Цей центр надає послуги з консультації пацієнтів, закладів освіти та корпорацій, співробітники яких відчувають на собі негативні симптоми, викликані зловживанням Інтернетом. Пізніше К. Янг публікує одну з перших скринінгових методик дослідження рівня залежності від Інтернету (Тест Кімберлі Янг) [69].

У 1998-1999 роках були опубліковані перші монографії К. Янг, К. Сурратт, таким чином, було закладено початок дослідницької діяльності із вивчення багатогранного феномену Інтернет-залежності та надання людям практичної психологічної допомоги. Основними синонімами поняття «Інтернет-залежність» можна назвати: Інтернет-адикція, нетаголізм, Інтернет-поведінкова залежність, патологічне застосування інтернету. Найбільш загальне визначення свідчить, що Інтернет-залежність – це нехімічна залежність техногенного характеру, що характеризується нав’язливим прагненням використання Інтернету.

Озвучили свої погляди на проблему Інтернет-залежності такі зарубіжні фахівці:

1. К. Янг провела перші у світі дослідження в цій галузі, автор перекладеної на шість мов книги «Спіймані в мережі» і створила першу методику для діагностики рівня Інтернет-залежності [70];
2. Дж. Сулер – американський психолог, який ввів та проаналізував «ефект розгальмовування в мережі» (це ефект ослаблення психологічних бар’єрів, що змушує людей поводитися так, як вони зазвичай не поводять у реальному житті) [68];
3. новатор досліджень та консультативної роботи в цій галузі Дж. Грохол, який відмовляється виділяти Інтернет-залежність, як самостійний вид залежності [65];
4. професор психології С. Стерн, який вважає, що Інтернет потрібно розглядати, як «посередника» між людиною і тією метою, з якою вона використовує його;
5. дослідник у сфері впливу онлайн-ігор М. Гріффітс, на думку якого, лише небагато адиктів демонструють залежність безпосередньо від Інтернету, для більшості ж Інтернет – не більше ніж знаряддя [63];
6. автор низки дослідницьких статей на тему Інтернет-залежності Дж. Морейхан-Мартін зупиняється на термінології, диференціюючи Інтернет-адикцію, залежність від Інтернету, зайве застосування Інтернету, а також компульсивне, патологічне, проблематичне, руйнівне застосування Інтернету. Крім того, вона пов’язує прояв Інтернет-залежності із соціокультурними чинниками [47];
7. М. Фенішел, детально аналізуючи можливі подібності та відмінності між Інтернет-залежністю і традиційними залежностями, висловлює повну одностайність із попереднім автором [39].

Більшість зарубіжних дослідників єдині в думці, що Інтернет-залежність характерна для обмеженої кількості користувачів Інтернету. Тим самим вони не підтверджують погляд, згідно з яким подібний вид залежності притаманний багатьом мільйонам користувачів. Незважаючи на поширеність феномену Інтернет-залежності в сучасному світі, цей феномен на сьогодні не визнаний психічним розладом і не включений до МКХ-10 та DSM-5, проте в останньому міститься одна з рубрик (Non-Substance-Related Disorders), до якої низка авторів відносить Інтернет-залежність, як нехімічний адитивний розлад [35]. Часто залежність від Інтернету супроводжується соціальною дезадаптацією та вираженими психологічними симптомами, здатними призводити до трансформації особистості підлітка.

У Китаї з 2008 року поняття інтернет-залежності закріплено документом «Стандарти діагностики Інтернет-залежності», в якому робиться однозначний висновок про те, що надмірне захоплення «віртуальним світом» нерідко призводить до проблем у реальному житті, а за даними опублікованого у 2009 році дослідження Пекінського Управління громадської безпеки, значна кількість злочинів серед підлітків тією чи іншою мірою мають відношення до онлайн-ігор та Інтернет-залежності.

Згідно з рішенням Державної комісії з охорони здоров’я Китаю, Інтернет-залежність є вираженим неконтрольованим використанням мережі Інтернет без впливу будь-яких речовин, що викликають залежність. Її симптоми включають виражені освітні, професійні та соціальні дисфункції, пов’язані із надмірним використанням Інтернету. Водночас ключовим критерієм для визнання людини Інтернет-залежною є збереження дисфункцій та симптомів залежності протягом щонайменше 12 місяців. А згідно з дослідженнями Китайської академії наук, близько 10% населення піддаються Інтернет-залежності, тоді як у світі цей показник досягає 6%. Значною мірою до цієї залежності схильні підлітки. Оскільки Інтернет-залежність пов’язана з іншими психологічними проблемами, такими, як тривога та депресія, її клінічне лікування також має відповідати правилам вирішення цих проблем [31].

На сьогодні робляться спроби з виділення так званих поведінкових форм залежностей, або «адикцій». І базисом для аналізу виступає саме залежність від Інтернету, яка є найбільш обговорюваною і гострою проблемою нинішнього часу. Будь-яка залежність має свої, властиві лише їй, характеристики, критерії та симптоми. Нині критерії та симптоми, властиві Інтернет-залежності, вивчені та розглянуті досить докладно для того, щоб можна було визначити є в підлітка ця залежність чи ні.

У процесі порівняння Інтернет-залежності з іншими видами залежностей спостерігається досить багато подібностей. Більшість терапевтів сходяться на думці, що не Інтернет робить людину залежною, а людина, схильна до залежності, знаходить саме таку діяльність, яка і стає об’єктом її залежності. Низка сучасних дослідників вважають, що існує так званий «залежний» тип особистості, і люди, які мають такі риси, потрапляють до групи ризику. Цими рисами є: несамостійність, невміння відмовляти через страх бути відкинутим іншими людьми, небажання брати відповідальність за прийняті рішення, і навіть підпорядкування значним чи високостатусним людям. Усе вищеперелічене свідчить про пасивну життєву позицію цього типу особистості, що відмовляється від вступу в контакт з оточуючими [32].

Фахівці ж, які займаються вивченням Інтернет-залежності, достатньо єдині у визначенні поведінкових характеристик, які могли б бути віднесені до цього феномену (або синдрому). Загалом вони відзначають такі особливості при Інтернет-залежній поведінці:

1. схильність забувати під час роботи в Інтернеті про домашні справи, навчання, важливі особисті та ділові зустрічі тощо;
2. прагнення звільнитися на час роботи в Інтернеті від почуттів провини або безпорадності, що виникли, від станів тривоги або депресії, заради набуття відчуття емоційного підйому і своєрідної ейфорії;
3. активне небажання відволіктися від роботи в Інтернеті, навіть на короткий час;
4. нехтування правилами особистої гігієни;
5. почуття досади та роздратування, що виникають при вимушених відволіканнях;
6. вживання кави та тонізуючих напоїв у значній кількості;
7. прагнення проводити за роботою в Інтернеті дедалі більше часу;
8. бажання витрачати на забезпечення роботи в Інтернеті дедалі більше грошей;
9. готовність брехати друзям та членам сім’ї, применшуючи тривалість роботи в Інтернеті;
10. зменшення кількості друзів та часу на спілкування з ними;
11. зменшення тривалості сну;
12. байдуже ставлення до власного здоров’я;
13. відмова від їжі через брак часу на її вживання;
14. зниження фізичної активності та небажання нею займатися;
15. небажання приймати критику такого способу життя [22, с. 286].

Кімберлі Янг, відома своїми дослідженнями в галузі Інтернету та залежності від нього, наводить наступні чотири симптоми, властиві тим, хто страждає на Інтернет-залежність [69]:

1) постійне бажання зайти в Інтернет;

2) нав’язливе бажання перевірити пошту;

3) скарги оточуючих на те, що людина витрачає надто багато грошей на Інтернет;

4) скарги оточуючих на те що, що людина проводить дуже багато часу в Інтернеті.

К. Янг визначила п’ять основних категорій Інтернет-залежності, що є актуальними на сьогодні [70]:

1) комп’ютерна залежність, що виникає проти волі індивіда прихильність до будь-яких видів діяльності за комп’ютером. Насамперед, вона пов’язана із прихильністю до онлайн-ігор, якими залежні люди прагнуть заповнити порожнє місце, що утворилося в їхньому житті або просто позбутися нудьги. Крім того, у віртуальних іграх простіше добитися переваги над іншими, не витрачаючи на це зусиль, необхідних у реальному житті;

2) залежність від навігації в Інтернеті – невідступне бажання до пошуку інформації на сайтах. Інакше її називають нав’язливим Інтернет-серфінгом, який передбачає невпорядкований пошук інформації, позбавлений будь-якої мети і сенсу. Людина блукає сайтами, одну за одною читає статті, нотатки, коментарі до них, нескінченно переходить за посиланнями. У результаті, це призводить до втрати продуктивності та інформаційного навантаження;

3) патологічна схильність до онлайн аукціонів, азартних ігор або електронних покупок. Згідно з даними Американської асоціації психологів із проблеми Інтернет-залежності, пов’язаної з азартними іграми, ця пристрасть затягує людей значно сильніше, ніж казино або звичайні ігрові автомати;

4) кіберкомунікативна залежність – залежність від спілкування в соціальних мережах, чатах і розрахованих на багато користувачів онлайн-іграх, що призводить до заміни реальних відносин віртуальними;

5) кіберсексуальна залежність – відвідування порнографічних сайтів або обговорення питань сексуального характеру в закритих групах або чатах.

Підсумовуючи, можна сказати, що на сьогодні дослідники поки не дійшли єдиної думки щодо проблеми Інтернет-залежності: одні фахівці відмовляються визнавати новий вид залежності, інші ж (їх ще називають «кіберпсихологами») – виділяють ознаки залежності від Інтернету, ведуть консультативні та профілактичні роботи, а також надають реальну допомогу клієнтам, які страждають на Інтернет-залежність. Розглянувши поняття Інтернет-залежності з психолого-педагогічної позиції, можна сформулювати узагальне визначення цього явища. Отже, Інтернет-залежність – це наслідок емоційно-психологічних неврозів, пригніченого стану певної особистості, виражене у відході до віртуального світу й небажанні адекватно сприймати реальність.

 

1.2. Особливості виникнення та прояву Інтернет-залежності в підлітковому віці

 

Інтернет нині має важливе значення в житті людей, особливо підлітків – вони більш сприйнятливі і схильні до навіювання, тим самим створюють певну групу ризику. Підлітковий вік – це етап завершення дитинства, що знаменує собою перехід до дорослого життя. Цей період відзначається бурхливим психофізіологічним розвитком та перебудовою соціальної активності особистості.

З одного боку, це вже не діти в очевидному психологічному сенсі:

1. гра більше не є провідним видом діяльності;
2. підлітки активно цікавляться світом дорослих, усвідомлюють себе його частиною;
3. спостерігаються фізичні зміни [17].

З іншого боку, підлітки виявляють певну інфантильність, нездатні брати на себе відповідальність, виявляють нестабільність у поведінці. Водночас у підлітковому віці відбувається подальший розвиток психічних пізнавальних процесів та формування особистості, внаслідок чого їх інтереси зазнають деяких змін. Вони стають більш осмисленими та стійкими. Навчальні інтереси відходять на другий план, оскільки всі орієнтири підлітка спрямовані на «доросле» життя. Підлітки, які грають у комп’ютерні ігри та обмінюються повідомленнями, мають серйозні проблеми розвитку уваги, зниження працездатності, звуження кола пізнавальних та емоційних інтересів, відсутність соціальних навичок, конфлікти з оточуючими, формування невротичної особистості, неадекватна поведінка в реальному світі, суїцидальні настрої. Інтернет-залежність позначається і на фізичному стані.

Сьогодні багато підлітків можуть знайти в себе симптоми Інтернет-залежності (нав’язливе бажання провести більше часу за комп’ютером, нездатність контролювати відведений на це час тощо). Комп’ютерні технології однозначно корисні для розвитку людини, вони сприяють розвитку мислення, дрібної моторики, розширенню кругозору тощо, проте надмірне захоплення цим може призвести до негативних наслідків, тобто виникнення залежності та порушення структури особистості [10]. Підліток – це особистість, що постійно розвивається, у цьому віці в них з’являються питання «Хто я?», «Який я?», «Навіщо я живу?», формується розуміння свого соціального статусу й соціальної ролі, дитина починає сприймати себе особистістю.

Підлітковий період є одним із найкритичніших у житті кожної людини, досить суперечливим і складним, бо він особливо чутливий до чинників навколишнього середовища та зовнішніх впливів. Цей вік, на відміну від інших вікових криз, є поворотним, за дуже короткий термін особистість змінюється, знаходячи нові якості, це період самосвідомості. Дитина починає почуватися дорослою і приміряє різні ролі, з’являється прагнення до нових відчуттів, а Інтернет підходить для цього якнайкраще. Інтернет середовище може надати підлітку все, що потрібно в цей період: потреба в спілкуванні та взаєморозумінні, а також потреби, пов’язані з розвитком особистості (самопізнання, самореалізація тощо).

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!