Магістерська робота “Соціально-психологічні чинники вибору шлюбного партнера”

ЗМІСТ

 

Вступ

Розділ 1. Теоретичний розділ. Теоретико-методологічні засади дослідження впливу соціально-психологічних чинників на вибір шлюбного партнера 

1.1. Поняття «вибір» як психологічний феномен 

1.2. Аналіз соціально-психологічних чинників вибору шлюбного партнера 

Розділ 2. Аналітико-дослідницький розділ. Метологічна база дослідження впливу соціально-психологічних чинників на вибір шлюбного парнера

2.1. Обґрунтування методики дослідницької роботи 

2.2. Аналіз результатів дослідження щодо ролі соціально-психологічних чинників та їх впливу на вибір шлюбного партнера 

2.3. Моделі співвідношення соціально-психологічних чинників та особливостей вибору шлюбного партнера у жінок та чоловіків 

Розділ 3. Проектно-рекомендаційний розділ. Методи оптимізації пвливу соціально-психологічних умов на вибір шлюбного партнера 

3.1. Програма психологічної профілактики сімейних проблем в контексті вибору шлюбного партнера 

3.2. Шляхи розвитку механіхму вибору шлюбного партнера 

Висновки

Список використаних джерел

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. У період економічних, політичних і соціальних змін у нашому суспільстві проблема функціонування сім’ї стає особливо актуальною. Згідно зі статистикою, більше половини громадян розлучаються, і більшість з них відбувається в перші кілька років після вступу в шлюб. Це реалізувало вивчення психологічних аспектів процесу створення сім’ї, особливо вибору партнерів по шлюбу. Сім’я є одним з основних інститутів соціалізації особистості і вимагає постійних наукових досліджень. У період економічних, політичних і соціальних змін у нашому суспільстві ця потреба надзвичайно актуальна.

Збільшення кількості розлучень, особливо в перші кілька років подружнього життя, свідчить про необхідність і терміновість пошуку шляхів стабілізації сім’ї, особливо способів побудови сім’ї, і формування відповідного іміджу майбутніх партнерів по шлюбу серед молоді. Вибір партнера по шлюбу є важливим аспектом, який веде до створення сім’ї і значною мірою визначає характер її існування. На процес формування уявлень про майбутніх партнерів по шлюбу впливає безліч факторів, і ці фактори стали предметом дослідження багатьох авторів. Серед основних методів вибору шлюбного партнера можна виділити такі: економічний (Д. М. Б’юкенен, Н. І. Кабушкін та ін.); соціологічний (Дж. К. Хоманс, Б. Шварц та ін.); психологічний (Г. О. Балл, М. А. Чумакова, Т. В. Корнілова, Д. Канеман та ін.); філософський (Л. В. Діденко, Дж. Лерер та ін.).

У вітчизняній науці приділяється увага: особливостям впливу психосоціальних факторів на формування майбутнього подружжя (В. М. Радчук, Ю. Р. Сидорик, В. І. Мушкевич та ін.); відтворенню моделі батьківської сім’ї у власній (Т. А. Демидова, В. В. Мацюк, І. Р. Крупник, Ю. А. Чаусова та ін.); впливу на шлюбний вибір особистісної зрілості та узгодженості ціннісних орієнтацій (В. Є. Ткаченко, О. А. Чхаідзе та ін.); готовності до створення сім’ї (А. П. Карасевич, Т. Л. Левицька та ін.); чинникам задоволеності шлюбними стосунками (Д. О. Володошко, О. Я. Кляпець та ін.).

Таким чином, соціальна значимість і недостатня опрацьованість конкретного питання визначають вибір теми.

Мета дослідження – виявити рівень формування і психологічні механізми формування образу майбутнього шлюбного партнера у молодих людей, щоб підтвердити, розробити і протестувати цілеспрямований план роботи з формування відповідної майбутньої форми шлюбу.

Для досягнення мети необхідно виконати наступні завдання:

1. дослідити поняття «вибір» як психологічний феномен;
2. проаналізувати соціально-психологічні чинники вибору партнера по шлюбу;
3. преставити аналіз результатів дослідження щодо ролі соціально-психологічних чинників та їх впливу на вибір шлюбного пар;
4. розглянути моделі співвідношення соціально-психологічних чинників та особливостей вибору шлюбного партнера у жінок та чоловіків;
5. дослідити програму психологічної профілактики сімейних проблем в контексті вибору шлюбного партнера;
6. запропонувати шляхи розвитку механіхму вибору шлюбного партнера.

Об’єкт дослідження – дослідження є образ майбутнього шлюбного партнера у сучасної молоді.

Предмет дослідження дослідження є психологічні механізми формування у сучасної молоді образу майбутнього шлюбного партнера.

Теоретичні основи дослідження становлять наукові положення про: батьківську сім’ю як підґрунтя уявлень про майбутню сім’ю і образ шлюбного партнера (Е. Берн, К. Вітек, М. М. Обозов, А. В. Петровський, В. В. Столін, З. Фройд, З. Цельмер та ін.), роль інституту сім’ї у формуванні моделі сім’ї та вибору партнера (А. Адлер, М. Боуен, К. Вітакер, О. М. Кікінеджі, С. Кратохвіл, В. Сатир, Л. Термен, В. Томан, А. А. Шутценбергер, К. Юнг та ін.); сімейну взаємодію (М. М. Алексєєва, Д. Баумрід, А. Я. Варга, Е. Г. Ейдеміллер, Л. Б. Шнейдер, В. В. Юстицкіс та ін.), підтримку сім’ї та батьків (В. Н. Дружинін, Н. Є. Завацька, О. С. Кочарян, В. В. Столін та ін.)

Методи дослідження. Методи обумовлені предметом та завданнями роботи. Дослідження засноване на принципі комплексного дослідження проблеми, проблемності, багатофакторності, застосуванні системного, діалектичного і міждисциплінарного підходів. У процесі дослідження використовуються загальнонаукові методи логіки, особливо аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, класифікація, висунення гіпотез, системний і структурно-функціональний аналіз, моделювання, статистичний метод.

Організація дослідження. На першому етапі (серпень-вересень) було проведено теоретичний аналіз проблеми та розроблено програму дослідження. На другому етапі (вересень-жовтень) було вивчено характеристики вияву синдрому «професійного вигорання» у вчителів та соціально-психологічні детермінанти його прояву. Для вирішення цих проблем використовуються такі методи дослідження: метод фокус-груп, тестування тощо. На третьому етапі (жовтень-листопад) було проведено експериментальну перевірку соціально-психологічної програми підготовки вчителів до профілактики та подолання синдрому «професійного вигорання». Було використано систему проблемно-пошукових методів і активних форм навчання (проблемні лекції, психологічні практикуми, «мозкові штурми», групові дискусії, рольові ігри, індивідуальні творчі завдання та ін.).

Експериментальна база дослідження: студенти перших та других курсів національного педагогічного університету. Загальна кількість досліджуваних – 223 студентів, серед них 113 дівчат та 110 хлопців.

Практичне значення роботи. Отримані результати допоможуть розробити плани психологічної корекції, спрямовані на розуміння проблем подружньої взаємодії та побудову сімейних відносин. Крім того, результати дослідження можуть бути використані у навчальних дисциплінах «Психологія сім’ї», «Соціальна психологія», «Організація діяльності практичного психолога», «Психологічний супровід сім’ї», «Гендерна психологія» та «Сімейне консультування» у вищих та післядипломних навчальних закладах.

Апробація роботи.

Публікації за тематикою роботи.

Структура і обсяг роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел. Обсяг роботи 80 сторінок друкованого тексту, у тому числі: 6 рисунків, список використаних джерел налічує 70 найменувань.

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ НА ВИБІР ШЛЮБНОГО ПАРТНЕРА

1.1. Поняття «вибір» як психологічний феномен

 

Як міждисциплінарна наукова категорія, питання відбору є об’єктом дослідження в багатьох дисциплінах: психології, філософії, економіці, соціології, політології, менеджменті, математиці, теорії ймовірностей і т. д. Якщо соціальні науки в основному фокусуються на зовнішніх (соціальних, демографічних, економічних) передумовах для прийняття рішень, то психологія фокусується на внутрішніх (регулятивних, особистісних, мотиваційних, когнітивних) елементах.

Аналіз праць відомих зарубіжних (Дж. М. Б’юкенен, Н. І. Кабушкін, Д. Канеман, Ю. Козелецький, Н. І. Козлов, Т. В. Корнілова, Дж. Лерер, Р. І. Мокшанцев, Р. М. Нурев, С. Плаус, П. Словік, А. Тверскі, М. А. Чумакова, Б. Шварц та інші) і вітчизняних (Г. О. Балл, Л. В. Діденко та інші) показали, що багато теорій вивчають погляди вчених на психологічний зміст категорії «здійснення вибору», але, як правило, чітко не окреслюється, що негативно позначиться на результатах обговорення і ускладнює вирішення багатьох дослідницьких і практичних проблем.

Теорія соціального вибору передбачає, що соціальний вибір полягає в перетворенні особистих смаків і уподобань в універсальні соціальні уподобання. Його автор – американський економіст Дж. М. Б’юкенен. Теорія соціального вибору заснована на принципі раціональної економічної поведінки людини і може бути застосована до будь-якої сфери діяльності, де люди роблять вибір.

1. Ерроу зазначив, що процес прийняття рішення схожий на ринкову угоду: ви мені – я вам. Дж. Б’юкенен підкреслив, що «ефективність» суспільної комунікації буде залежати від ступеня реалізації принципу консенсусу. Отже, ефективність подружньої взаємодії залежатиме від співпраці та взаємного обміну енергією, вкладеною у стосунки [49, с. 17].

Якщо ми використовуємо перспективу теорії соціального вибору для розгляду процесу вибору шлюбного партнера для створення сім’ї, шлюб, безсумнівно, є правильним вибором. Зазвичай у шлюбі існує поділ ролей – жінок і чоловіків. Чоловіки несуть відповідальність за матеріальне життя, а жінки несуть економічну відповідальність за народження і виховання дітей. Такого роду співпраця спрощує життя і створює порядок функціонування. Вибираючи партнера по шлюбу, чоловіки і жінки порівнюють, наскільки вони будуть вигідно вкладати свої сили і що отримають в обмін на них. Згідно з концепцією Дж. Едвардса, вся людська поведінка вважається цілеспрямованою. У цьому випадку мета полягає в тому, щоб отримати стимули і винагороди. У будь-якій взаємодії люди будуть прагнути збільшити дохід і знизити ціну доходу. Взагалі кажучи, це означає, що учасники взаємодії прагнуть до еквівалентних обмінів, заснованих на принципі взаємності.

Отже, теорія вибору партнера Дж. Едвардса складається з наступних чотирьох постулатах [45, с. 47]:

1. Серед усіх можливих партнерів також вибирає того, хто, на його думку, є найбільшим джерелом очікуваної віддачі.
2. Люди з однаковими ресурсами, швидше за все, збільшать нагороди один одного.
3. Пари з еквівалентними ресурсами мають гомогамними характеристиками.
4. Отже, вибір шлюбного партнера є гомогамним.

Висновок з ланцюжка міркувань полягає в тому, що ситуація, яка найбільш сприяє обміну, і, отже, ситуація, яка найбільш сприяє розвитку відносин між чоловіком і дружиною, полягає в тому, що обидві сторони володіють одностатевими характеристиками. Найбільша кількість емпіричних підтверджень цього твердження пов’язана з такими характеристиками, як фізична привабливість партнера. На думку Дж. Лерера, витрачати додатковий час на прийняття рішення про вибір не гарантує, що воно в кінцевому підсумку увінчається успіхом. Тут немає прямої залежності, так само як немає прямої залежності між обсягом наявної у нас інформації і якістю прийняття рішень. Іноді додаткове розуміння ситуації принесе тільки шкоду і ускладнить вибір.

Автор підкреслює, що найбільш успішний вибір обумовлений взаємодією логіки та інтуїції – двох видів мислення. Навпаки, більшість людей схильні приймати рішення спонтанно, керуючись тільки емоціями, незалежно від процесу виконання. Іншими словами, вибираючи партнера по шлюбу, ви повинні покладатися як на свої власні почуття, так і на раціональні факти. Дж. Лерер зазначив, що наш мозок обмежений і не володіє можливостями суперкомп’ютерів. Як тільки ми спробуємо зважити і оцінити обсяг інформації, що виходить за рамки наших можливостей, ми зробимо неправильний вибір. У цьому випадку емоції слід використовувати як орієнтир: правильний варіант, який може викликати найпозитивніші емоції.

Щоб зробити правильний вибір, вам потрібно практикуватися в прийнятті рішень. Ґрунтуючись на цьому аргументі, ми можемо сказати, що ті, у кого була практика любові, мають достатню кількість партнерів, краще знають, яка людина їм потрібна, якими якостями слід наділити цю людину, і можуть зробити більш правильний вибір, ніж ті, хто цього не випробував. Автор, який не має досвіду в цій галузі, також підкреслив, що страх перед можливими втратами більш привабливий, ніж вигоди. Цей ефект називається «відразою до втрати». Отже, страх залишитися на самоті спонукатиме до необачного вибору партнерів. Відповіжно до нормативної теорії прийняття рішень О. Ф. Гірке, вибір – це процес раціонального або ірраціонального вибору, спрямований на досягнення передбачуваних результатів. Існує різниця між нормативною теорією, яка описує процес раціонального прийняття рішень, і описовою теорією, яка описує практику прийняття рішень.

Згідно з цією теорією, процес прийняття раціонального рішення, який може бути використаний при виборі партнера, проходить через наступні етапи: ситуаційний аналіз; ідентифікація проблеми та постановка мети; пошук необхідної інформації; формування альтернатив; формування критеріїв оцінки альтернатив; оцінка; вибір найкращого рішення; реалізація (впровадження); формулювання стандартів моніторингу (показників); моніторинг ефективності; оцінка результатів. Згідно теорії прийняття рішень з невизначеністю, останнім вважається ситуація, коли результат прийняття рішення невідомий. Невизначеність ділиться на стохастичну (інформація про розподіл ймовірностей множинних результатів), поведінкову (інформація про вплив поведінки учасників на результати), природну (тільки інформація про можливі результати, але відсутність зв’язку між прийняттям рішення і результатами прийняття рішень) і апріорну (відсутність інформації про можливі результати). При всіх типах умов невизначеності (крім апріорних) обґрунтування прийняття рішення спрощується, щоб звузити велику кількість варіантів на основі інформації, доступної особі, яка приймає рішення. Якщо взяти до уваги ці особистісні характеристики, такі як ставлення до виграшу або програшу, схильність до ризику і т. д., якість прийняття рішень в умовах випадкової невизначеності буде поліпшено [5, с. 81].

Згідно з цією теорією, вибір партнера по шлюбу являє собою невизначену ситуацію, оскільки результат рішення не може бути відомий заздалегідь і може бути відомий тільки через певний проміжок часу після його виконання. Рішення про вибір партнера зводиться до звуження всіх можливих варіантів партнера до одного партнера на основі його знань. Передбачається, що втрачені перемоги мають менший вплив на ситуацію, ніж усвідомлені поразки. Тому замість одружитися, а потім розлучатися, краще взагалі не одружуватися. Теорія обміну Дж. К. Хоманса – це соціологічна теорія, яка передбачає, що основою виникнення соціального нормативного порядку є взаємне використання людей, тобто вигоди, які люди отримують, обмінюючись один з одним різними товарами. Людина використовує свої власні характеристики в обмін на предмети інших людей: фізичну привабливість в обмін на щастя, багатство в обмін на високе становище і т. д. Хоманс підкреслює, що всі без винятку рівні соціальної взаємодії підпорядковуються принципу обміну еквівалентними товарами [2, с. 3].

Відповідно, основою для вибору об’єктів шлюбу є процес оцінки характеристик можливих об’єктів та оцінки того, які можливі об’єкти можуть забезпечити більшу вигоду при менших витратах. Теорія парадоксу вказує на те, що в багатьох випадках має місце парадокс, тобто багатоваріантний вибір може призвести до гірших рішень або взагалі відмовитися від прийняття рішень. Цей феномен називається «паралічем аналізу», реального або уявного, а також «раціональним невіглаством». Актуальною є центральна проблема вибору – свобода вибору. У розумінні Б. Швалба, вибір не робить нас вільнішими, а обмежує нас, не робить нас щасливішими, але постійно викликає незадоволеність. Парадоксально, але значне розмаїття паралізує процес прийняття рішень. Коли можна вибирати з великої кількості партнерів, зазвичай складніше вибрати одну людину [6, с. 13].

Б. Швалб звертає увагу на той факт, що уявний вибір, який не був зроблений, змусить нас пошкодувати про вибір, який ми зробили в реальності, що позбавляє нас задоволення від вибору. Чим більше варіантів, тим легше побачити недоліки обраного варіанту. Коли когось можна порівняти, нам легко фантазувати про те, що привабливого в людині, від якої ми відмовилися. Різноманітність може призвести до збільшення очікувань, тим самим знижуючи задоволеність результатом, навіть якщо це позитивний результат. Y. Швалб зазначив, що сучасність вимагає надмірних очікувань, особливо для подружжя, і найбільше очікування, якого можна очікувати, – це збіг очікувань і реальності. Секрет того, щоб бути задоволеним вибором, полягає в тому, щоб не вимагати багато чого [62, с. 14].

Насправді, сьогодні ми стикаємося з деякими проблемами при виборі партнера по шлюбу: ми схильні робити успішний вибір у суспільстві; відсутність почуття, що дуже важливо для особистого вибору; існують відмінності у визначенні цінностей самих себе і наших партнерів, і ми повністю незадоволені вибором як чоловіків, так і жінок. жінки. За словами За Г. Беккером, шлюб – це партнерство, метою якого є спільне виробництво і споживання, поділ праці для використання спільних інтересів або збільшення виробництва, розширення кредиту і координація можливостей інвестування активів, розподіл неконкурентних вигод (спільні діти), портфель ризиків. Рішення одружитися або не одружуватися приймається людиною на основі максимізації її функції корисності, як суми використовуваних благ, включаючи кількість дітей, престиж, розваги, дружбу, любов і здоров’я. В умовах бюджетних обмежень цінність часу, загальний дохід, зайнятість та загальна корисність майна має бути вищою, ніж сума єдиної функції корисності використовуваних товарів. Чим більше різниця між втратою і придбанням, тим вище «чистий» виграш від шлюбу [49, с. 200].

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!