Реферат “Борис Грінченко про методику викладання української літератури”

ЗМІСТ

 

Вступ

І. Становлення просвітницької діяльності Бориса Грінченка

ІІ. Методика викладання української літератури у педагогічній системі національної школи Бориса Грінченка

Висновки

Список використаної літератури

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку України, як незалежної та демократичної держави, одним із найважливіших завдань є вивчення свого минулого, яке об’єктивно та різнобічно пізнати можливо через його діячів. Звернення до життєвого шляху Б. Грінченка, як одного із визначних етнологів, педагогів та мовознавців, сприятиме відтворенню процесу розвитку педагогічної думки в Україні. Це питання надзвичайно важливе зараз, коли Україна виборює свою незалежність у війні з росією та утверджує свою ідентичність. Червоною ниткою переплітається із сьогоденням роль української мови у житті нашої нації. Крім того, висвітлення даної теми сприяє заохоченню пошуків українців свого місця в суспільному житті на складних перехрестях історичного шляху.

Таланти Бориса Грінченка багатогранні і незмірні. Як відомо, педагог розумів, що в майбутньому українським національним школам не обійтися без відповідного науково-методичного забезпечення, насамперед, у розробці навчальних планів і програм, а також шкільних підручників, побудованих на цінностях українського народу.

Видатні педагоги, історики, етнологи та лінгвісти займаються вивченням багатої спадщини Б. Грінченка, його ролі в розробці основ української школи та проблем народної освіти. Ще півроку тому, тобто до початку повномасштабної війни, в Києві, Херсоні та інших містах проводилися щорічні конференції, на яких дослідники знайомилися з різними напрямками роботи педагога. До вивчення педагогічної спадщини Б. Грінченка зверталися Н. Кобиджа [8], О. Коляденко [9], С. Світленко [11], Н. Фіголь [13] та інші вчені.

Мета даної роботи полягає у розкритті внеску Б. Грінченка у справу підготовки, видання й популяризації української літератури для дітей та дорослих. Поставлена мета роботи обумовила необхідність вирішення завдань:

• розглянути сутність поглядів на літературознавство Бориса Грінченка та вивчити питання просвітницької діяльності Б. Грінченка;
• розглянути педагогічні методики викладання української літератури Б. Грінченка.

 

І. СТАНОВЛЕННЯ ПРОСВІТНИЦЬКОЇ ПОЗИЦІЇ БОРИСА ГРІНЧЕНКА

 

Народився Б. Грінченко 9 грудня 1863 р. на хуторі Вільховий Яр поблизу села Руські Тишки, тепер Харківського району Харківської області, в сім’ї дрібних поміщиків. Довгий час Б. Грінченко був відомий широкому загалу як Василь Чайченко, Л. Яворенко, П. Вартовий, Б. Вільховий, Перекотиполе, Гречаник. Навчався в Харківському училищі, де зблизився з народницькими гуртками [8; 11].

Виховні заходи, що проводяться батьком, Дмитром Яковичем Грінченком, в сім’ї були спрямовані виключно на те, щоб наставити сина на шлях «пана». Відомо, що батько наполегливо намагався налагодити в будинку життя «багатих». Він категорично заборонив своїм дітям використовувати «мужицькі слова». Як і в багатьох інших подібних випадках того часу, тут також вимагалось говорити тільки «благородно». В той же час, навряд чи виховання його матір’ю, Поліксенією Миколаївною, дочкою російського полковника, підвищувало демократичність та українськість даної сім’ї. Мати Бориса ніколи не чула української мови в сім’ї. Найімовірніше, вперше українську мову малий Борис почув від місцевих селян або заїжджих до млина біля хутора. Що стосується усвідомлення юнаком національної приналежності, то цьому процесу сприяли, у першу чергу, постійні близькі контакти з простими селянами. Усупереч батьковій забороні, ще змалку Б. Грінченко знав їх мову, був знайомий зі світом народної поетичної творчості й обрядовості [10].

Склавши іспити на звання народного вчителя у Харківському університеті, Б. Грінченко займається вчителюванням. З 1881-го року молодий педагог викладав на Харківщині. Цього ж року на сторінках галицьких видань з’явилися вірші Б. Грінченка під псевдонімом І. Перекотиполе. Незважаючи на всі складнощі тих часів, Борис Дмитрович ніколи не залишав літературної творчості. Його поезії, оповідання, повісті, драми, науково-популярні розвідки, фольклорні та етнографічні дослідження тощо стали важливою складовою української культури [11].

Влітку 1887 року відома діячка освіти Х. Алчевська запросила Б. Грінченка вчителювати в школу на Катеринославщині. Щодня стикаючись із сумнівними наслідками навчання дітей малозрозумілою для них російською мовою, молодий учитель вирішив таємно викладати їм українську мову та літературу. Вже у 1888 році він склав буквар та навіть розмалював його. За цим букварем Б. Грінченко навчав учнів. Через рік педагог створив першу після буквара книжку для читання «Рідне слово». Однак ці підручники були не єдиними саморобними книгами зі спеціальної бібліотеки, які Б. Грінченко готував для школярів. Через відсутність українських дитячих книг він «видавав» як переклади, так і оригінальні твори, а також склав збірку творів інших авторів. Так з’явився журнал «Квітка», що містить науково-популярні оповідання, вірші, загадки та короткі статті [11].

Незважаючи на велику зайнятість у школі, Б. Грінченко не припиняв літературної діяльності. Борис Дмитрович написав цілу низку оповідань з народного життя. Це, зокрема, «Каторжна» (1888 р.), «Олеся», «Грицько» (1890 р.), «Украла», «Кавуни» (1891 р.), «Панько», «Батько та дочка» (1893 р.) та інші. У червні 1902 року сім’я Грінченків із Чернігова переїхала до Києва, де Борис Дмитрович самовіддано здійснив титанічну працю, впорядкувавши, лексичний матеріал для «Словника української мови». Чотири томи словника виходили в Києві впродовж 1907-1909 рр. Вони містили близько 68 тисяч реєстрованих українських слів з перекладом їх російською мовою і з відповідним українським ілюстративним матеріалом із найрізноманітніших джерел [11; 12].

Б. Грінченко є також автором твору «На безпросвітному шляху. Про українську школу». У цьому творі читач знаходить і численні посилання на погляди вітчизняних та зарубіжних педагогів щодо навчання рідною мовою, і конкретні факти з історії боротьби українців за національну школу.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!