Реферат ” Цифрова дипломатія в зовнішній політиці провідних країн світу (США, Німеччини, Франції) “

Зміст

 

Вступ

1. Цифрова дипломатія в зовнішній політиці США

2. Цифрова дипломатія в зовнішній політиці Німеччини

3. Цифрова дипломатія в зовнішній політиці Франції

Висновки

Список використаних джерел

 

Вступ

 

У сучасному світі в епоху комп’ютеризації суспільства домінування цифрових технологій постійно змінюється і формується в результаті злиття технологій і людської діяльності. Використання новітніх технології, соціальних мереж, медіа та гаджетів,  дає змогу по-новому вирішувати міжнародні справи і досягати головних цілей зовнішньої політики країни.

Основною метою цифрової дипломатії є поліпшення комунікації між державами, просування зовнішньополітичних інтересів та обмін інформацією. Факти застосування інформаційно-комунікаційних технологій у дипломатичних операціях очевидні. В умовах глобальної пандемії, викликаної коронавірусом, зростає актуальність використання цифрової дипломатії на міжнародній арені.

Міжнародні відносини у ХХІ ст. характеризуються низкою нововведень, таких як поява нових інструментів реалізації зовнішньої політики. Зокрема, цифрова дипломатія широко використовується в Сполучених Штатах Америки, Німеччині та Франції.

 

1. Цифрова дипломатія в зовнішній політиці США

 

Використання цифрової дипломатії почалося 1996 року у зв’язку з діяльністю інформаційного агентства США – ЮСІА (USIA, United States Information Agency), яке заснувало перший онлайн-журнал the Washington Files. Першим кроком у розвитку електронної дипломатії стало розміщення матеріалів на офіційному сайті дипломатичного представництва Сполучених Штатів.

У 2001 році Сполучені Штати оголосили про створення мережевої дипломатії. Програма цифрової дипломатії США була розроблена в 2002-2003 роках, коли адміністрація Дж. Буша-молодшого почала перекладати традиційні міжнародні радіо- і телевізійні канали в Інтернеті. Водночас колишній державний секретар К. Райз оголосила про запуск першого офіційного блогу Держдепартаменту, відкривши урядовий портал і кілька електронних видань. До завдань цифрової дипломатії також входить підтримка молодіжних рухів [7].

Одним з найуспішніших став рух, організований соціальною мережею Facebook. Це переросло в хвилю масових протестів проти Революційних збройних сил Колумбії – Народної армії в 2008 році. Трохи пізніше за американською ініціативою був створений так званий Альянс молодіжного руху який об’єднав молодих людей, охочих використовувати нові технології в політичних цілях. На веб-сайті Альянсу представлені етапи створення блогу і запуску кампанії в соціальних мережах.

Важливу роль у здійсненні цифрової дипломатії США на Близькому Сході відіграє команда з цифрових зв’язків, яка була створена в 2006 році. До завдань команди входить участь у дискусіях із зовнішньої політики США з користувачами популярних сайтів арабською та перською мовами, а також урду. Зі створенням дослідницького центру з вивчення зарубіжної блогосфери в 2007 році уряд США отримав широкі можливості для пошуку і підтримки демократичних настроїв, особливо в арабських країнах.

Цифрова дипломатія США проводиться Державним департаментом США та Агентством США з міжнародного розвитку (АМР США). Для адаптації до змін XXI ст. Державний департамент США вніс багато змін у ведення дипломатії. Наприклад, у 2003 році в рамках Управління інформаційних ресурсів США було відкрито Управління цифрової дипломатії, метою якого є розвиток інформаційних і технічних ресурсів. Блогери створюють відеоролики, переводять інформацію на інші мови і представляють інформацію у вигляді коротких повідомлень [3].

У 2011 році Twitter випустили арабською, фарсі, російською, французькою та іспанською мовами. Це дозволяє уникнути використання тільки англійської мови при здійсненні цифрової дипломатії.

Важливе місце в розвитку цифрової дипломатії у Вашингтоні займає дипломний проект, запущений Держдепартаментом США 2006 року. Це частина програми, яка змінила дипломатію Райс і зосередилася на нових медіа, таких як Facebook, YouTube і Twitter. Ще один проект, розроблений Офісом з електронної дипломатії – це Віртуальний студент дипломатичної служби. Це онлайн-програма стажування, яка дає студентам коледжу можливість брати участь у дипломатичних місіях. Все це успішні приклади цифрової дипломатії Держдепартаменту США.

З 2010-2011 рр.  Білий дім опублікував кілька офіційних документів, в яких викладено напрямки електронної дипломатії. Серед них документ “Публічна дипломатія: посилення взаємодії США зі світом”, в якому викладаються завдання, поставлені американським лідером для електронної дипломатії.

Зокрема, до переліку таких завдань входять:

• підірвати довіру до ідеологічних противників у Сполучених Штатах.
• протидіяти інформаційній діяльності Китаю в Інтернеті.
• обмежити присутність російських ЗМІ на території колишнього Радянського Союзу.
• протидіяти зовнішній культурній політиці Ірану, здійснюваній через соціальні мережі [4].

Залучення іноземних суспільств до американських цінностей і використання Інтернету як інструменту для координації зусиль Вашингтона та іноземних цільових аудиторій було центральною темою, яка зміцнила «м’які» і «розумні» повноваження адміністрації Б. Обами в 2010-2012 рр. Передумови соціально-політичних протестів у Північній Африці і на Близькому Сході (створення численних віртуальних неурядових організацій, що пропагують ліберальні цінності арабською та англійською мовами).

Сучасна Інтернет-дипломатія США, насамперед, надає широкі можливості для координації змісту інформаційної пропаганди. Глобальна мережа дозволяє швидко змінювати вибір літератури та інформації з тієї чи іншої теми, а також організовувати і спрямовувати дискусії в певне русло, відстежувати зміни в напрямку громадської думки.

По-друге, активна участь адміністрації США в соціальних мережах дозволяє нам персоніфікувати групи молоді, у яких є протестні настрої, і працювати з ними безпосередньо в режимі реального часу. Крім того, наявність особистих акаунтів високопоставлених чиновників США, їх політичних інститутів, дозволяє створювати видимість особистих живих бесід з людьми, які відповідають за прийняття рішень в країні [2].

Бюро управління інформаційними ресурсами Держдепартаменту розробило соціальну мережу «Corridor», що використовується співробітниками Держдепартаменту та іншими урядовими чиновниками США. Блог DipNote був заснований Державним департаментом США в 2007 році. Платформа сприяє обговоренню та публічній дипломатії в Сполучених Штатах. Частиною філософії цього порталу є цілеспрямований збір позитивних і негативних відгуків учасників обговорення та подальший аналіз для оцінки ставлення іноземної аудиторії до Сполучених Штатів.

У 2009 році платформа була реформована – велику увагу було приділено її перекладу різними мовами, узагальненню виступів президентів і провідних політиків та їх поширенню через Twitter та інші соціальні мережі.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!